Постанова

від 01.02.2013 по справі 826/375/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 лютого 2013 року № 826/375/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газтехком"

до Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва Державної

податкової служби

про визнання дії протиправними

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газтехком" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтехком» (код ЄДРПОУ 22192141) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Буд-Перспектива» (код ЄДРПОУ 30640305), з ТОВ «Селестін-Консалт» (код ЄДРПОУ 37194274) за період з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року, що оформлена актом перевірки №1134/22-4/22192141 від 06.12.2012 р.; визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо визнання правочинів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газтехком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Селестін-Консалт», правочинів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газтехком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива», а також правочинів укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Газтехком» та ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» такими, що не спричинили створюють юридичних наслідків, мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону; визнати протиправними дії по видачі наказу на проведення перевірки №2011 від 03.12.2012 року виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва та скасувати його.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що Відповідачем незаконно було проведена перевірка та дії Відповідача пов'язані із проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки Позивача є незаконними та такими, які порушують законні права підприємства.

В судовому засіданні представник Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування заперечень Відповідач зазначає, що перевірка проведена у відповідності до законодавства.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи, вислухавши думку сторін та всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що на адресу ТОВ «Газтехком» ДПІ у Печерському районі м. Києва було надіслано Запит від 15.11.2012 р. №9765/10/22-410 про надання пояснень та документів щодо формування податкового кредиту за червень, липень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Буд Перспектива» та за липень 2011 року з ТОВ «Селестін-Консалт».

Листом №11-5/б від 28.11.2012 р. Позивачем на адресу Відповідача було надіслано копії документів та пояснень, які витребовувалися Запитом від 15.11.2012 р. №9765/10/22-410.

ДПІ у Печерськом районі м. Києва було винесено Повідомлення №736/22-4 від 03.12.2012 р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Газтехком» з 04.12.2012 р.

Крім того, ДПІ у Печерськом районі м. Києва було винесено Наказ від 03.12.2012 за №2011 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Газтехком», з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Буд Перспектива», ТОВ «Селестін-Консалт» за період з 01.06.2011 р. по 31.07.2011 р. Перевірку провести у термін з 04.12.2013 р. по 06.12.2012 р.

Також, податковим органом було винесено Повідомлення №461/22-04 від 03.12.2012 р., яким запрошено посадових осіб ТОВ «Газтехком», з'явитися до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС 06.12.2012 р. 0 16:30 для підписання Акту невиїзної документальної позапланової перевірки.

Співробітниками податкового органу було здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Газтехком» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Буд Перспектива», ТОВ «Селестін-Консалт» за період з 01.06.2011 р. по 31.07.2011 р.

За результатом перевірки складено було Акт від 06.12.2012 №1134/22-4/22192141.

Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне:

По-перше. В частині позовних вимог щодо визнати протиправними дії по видачі наказу на проведення перевірки №2011 від 03.12.2012 року виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп.21.1.1. п.21.1. ст.21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до пп.20.1.4. п.20.1. ст.20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право, зокрема, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.75.1. ст.75 Кодексу, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2. п.75.1. ст.75 Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп.78.1.1. п.78.1. ст.78 Кодексу).

Про проведення документально позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п.78.4. ст.78, п.79.1., п.79.2. ст.79 Кодексу).

Відповідно до п.86.1. ст.86 Кодексу, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

З аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення, тобто наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приймається після встановлення наявності підстав для проведення такої перевірки, а не навпаки.

Відповідачем не надано суду докази того, на підставі чого було проведено перевірку Позивача.

З огляду на викладене вбачається, що перевірка ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС проводилася з порушенням норм закону та за відсутності підстав на проведення перевірки, крім того, відповідач не надав суду доказів того, що Позивачем не надало пояснення та їх документальні підтвердження на його письмовий запит, тобто, рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки проведено за відсутності підстав для проведення такої перевірки.

Таким чином, вимоги позивача в частині щодо визнати протиправними дії по видачі наказу на проведення перевірки №2011 від 03.12.2012 року виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва є такими, що підлягають задоволенню.

По-друге. В частині щодо визнання протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтехком» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Буд-Перспектива», з ТОВ «Селестін-Консалт» за період з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року, що оформлена актом перевірки № 1134/22-4/22192141 від 06.12.2012 р. та визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо визнання правочинів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газтехком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Селестін-Консалт», правочинів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газтехком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива», а також правочинів укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Газтехком» та ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» такими, що не спричинили створюють юридичних наслідків, мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, суд зазначає наступне.

В Акті перевірки зазначено наступне «До ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надійшов акт ДПІ у Києво-Святошинському районі ДПС від 07.02.2012 № 53/23-3/30640305 про результати документальної невинної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Буд-Перспектива» (код ЄДРПОУ 30640305) щодо підтвердження показників задекларованих в деклараціях з податку на додану вартість за лютий, червень, серпень, вересень 2011 року.

Відповідно до акту ДПІ у Києво-Святошинському районі ДПС від 07.02.2012 № 53/23- 3/30640305 про результати документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Буд-Перспектива» (код ЄДРПОУ 30640305) щодо підтвердження показників задекларованих в деклараціях з податку на додану вартість за лютий, червень, серпень, вересень 2011 року встановлено наступне:

«З метою вручення копії наказу органу ДПС про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки, та ознайомлення з повідомленням про проведення перевірки, 07.02.2012 р. здійснено виїзд за юридичною адресою та встановлено відсутність суб'єкта господарювання за юридичною адресою, про що складено акт про неможливість вручення копії наказу та ознайомлення з повідомленням від 07.02.2012 р. №54/23-3.

Дані останньої податкової звітності, наданої підприємством до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, свідчать про відсутність у підприємства ТОВ «Буд-Перспектива» трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

За даними податкової звітності основні засоби у ТОВ «Буд-Перспектива» відсутні.

За результатами перевірки даних податкової звітності ТОВ «Буд-Перепсктива» Відповідно до автоматизованої інформаційної системи «Податки» та А1С «Бест Звіт» не встановлено наявність у ТОВ «Буд-Перспектива» власних, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансової господарської діяльності.

Одним із контрагентів ТОВ «Буд-Перспектива» являється ТОВ «Л1ГОН ТРЕИД» (код СДРіТОУ 37192806).

Згідно з висновком акта № 1280/23-6/37192806 від 21.09.2011року.отриманого від ДПІ у Печерському районі м. Києва по ТОВ «Лігон Трейд» (код за ЄДРПОУ 37192806) встановлено порушення: ч,5 ст.203, ч.І, 2 ст.215, ст.216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ЛІГОН ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 37192806) при придбанні та продажу товарів (послуг) у червні 2011 року. Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656ЦКУкраїни…..»

Відповіднодо акту ДІП у Печерському районі м. Києва ДПС від 18.10.2012 № 4438/22- 04/37194274 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Селестін-Консалт», код за ЄДРПОУ 37194274 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2010 по 30.11.2011 встановлено наступне:

«Відповідно інформаційних баз даних, що використовуються в ДПІ у Печерському районі м. Києва ТОВ «Селестін-Консалт» має стан « 11» - «припинено, але не знято з обліку». Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ анульовано 16.12.2011.

ТОВ «Селестін-Консалт» визнано банкрутом Господарським судом Запорозької області від 14.05.2012 за №5009/1669/12.

За період з 01.11. 2010 по ЗО. 11.2011 податкова звітність подасться за підписом гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).».

На підставі чого відповідачем зроблено висновок про невідповідність укладених договорів вимогам ст. 203 ЦК України та, відповідно, наявність, у зв'язку з цим, підстав передбачених п.1 ст.215 ЦК України, який є не переконливим виходячи з наступного. «

Судом встановлено, що між Позивачем та ТОВ «Буд-Перспектива» було укладено наступні Договори: Договір №1/06-4 від 01.06.2011 р., предмет договору : капітальний ремонт системи автоматичного керування двох ГПА ст. №6, 5 КС-21 «Союз» Богородчанського ЛВУМГ, сума 635 335,99 грн.; Договір №1/06-5 від 01.06.2011 р., предмет договору: капітальний ремонт АСК ТП КС з заміною частини обладнання та коригування ПЗ на КС Долина ДЛВУМГ, сума 167 718,05 грн.; Договір №1/06-6 від 01.06.2011 р., предмет договору: Заміна САК ГПА КС-2 Долина (ГПА №1), сума 381 457,00 грн.; Договір №14/06-1 від 14.06.2011 р., предмет договору: капітальний ремонт АСК ТП КС з заміною частини обладнання та коригування ПЗ на КС Торутине Одеського ЛВУМГ УМГ «Прикарпаттрансгаз», сума 279 682,80 грн.; Договір №14/06-2 від 14.06.2011 р., предмет договору: Технічне обслуговування АСК ТП КЦ (КС) УМГ «Прикарпаттрансгаз», сума 926 583,60 грн.; Договір №1/07-1 від 01.07.2011 р., предмет договору: Капітальний ремонт системи кондиціонування оперативної КС-39 УПУ Богородчанського ЛВУМГ УМГ «Прикарпаттрансгаз», сума 49 870,00 грн.; Договір №22/07-1 від 22.07.2011 р., предмет договору: Капітальний ремонт системи визначення вологості газу на прикордонних ГВС УМГ Прикарпаттрансгаз; ГВС Орлівка Одеського ЛВУМГ, сума 145 407,60 грн.

Крім того, між Позивачем та ТОВ «Селестін-Консалт» було укладено Договір №1/07-2 від 01.07.2011 р., предмет договору: купівля матеріалі у відповідності до специфікації, сума 635 335,99 грн.

Зобов'язання сторін за Договорами були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується локальними кошторисами, Актами приймання виконаних будівельних робіт, Договірними цінами, податковими накладними, банківськими виписками та іншими документами (оригінали були дослідженні в судовому засіданні та копії даних документів залучені до матеріалів справи).

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначеної угоди з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директорів Товариства на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.

Також, акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентів позивача та позивачем від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені, як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Судам потрібно враховувати, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Відповідні обставини повинні бути відображені в мотивувальній частині судового рішення про визнання недійсним правочину як такого, що вчинений юридичними особами із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Суд звертає увагу на те, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Зобов'язання сторін по договорам були виконані в повному обсязі, що підтверджує первісною документацією, яка міститься в матеріалах справи (копії залучені до матеріалів справи).

З врахування викладених норм права Суд вважає, що податковим органом не доведені обставини на підтвердження того, що укладаючи оскаржувані договори сторони діяли з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Крім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться докази того, що отримані послуги по договору були Позивачем в подальшому реалізовані, що в свою чергу не заперечується і Відповідачем.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Крім того, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу вищезазначених норм закону та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що Позивачем надано суду переконливі докази того, що вищезазначений договір був укладено з метою настання реальних обставин, а тому висновки викладені в Акті перевірки є помилковими та викладеними з порушенням норм податкового права.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в підлягає задоволенню в повному обсязі.

Аналогічна позиція викладена в Постанові ВАСУ від 19 грудня 2012 р. К/9991/64526/12; Постанові ВАСУ від 05 вересня 2012 року К/9991/42479/12; Постанова ВАСУ 14.11.2012 р. №К/9991/50772/12, Ухвалах ВАСУ від 07 листопада 2012 К/9991/48571/12; від 22 жовтня 2012 р. К/9991/52018/12; від 01 жовтня 2012 р. К/9991/42373/12.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в даній частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтехком» (код ЄДРПОУ 22192141) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Буд-Перспектива» (код ЄДРПОУ 30640305), з ТОВ «Селестін-Консалт» (код ЄДРПОУ 37194274) за період з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року, що оформлена актом перевірки № 1134/22-4/22192141 від 06.12.2012 р.

3. Визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо визнання правочинів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газтехком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Селестін-Консалт», правочинів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газтехком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Перспектива», а також правочинів укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «Газтехком» та ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» такими, що не спричинили створюють юридичних наслідків, мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону.

4. Визнати протиправними дії по видачі наказу на проведення перевірки №2011 від 03.12.2012 року виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва та скасувати його.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук