Рішення

від 12.02.2013 по справі 25/157-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" лютого 2013 р. Справа № 25/157-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області,

18000, Черкаська область, м. Черкаси, Соснівський район, бульвар Шевченка, 185

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛО-АЛЬЯНС",

09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Лермонтова, 8, кв. 13

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державний навчальний заклад "ЛИСЯНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ"

19300, Черкаська область, Лисянський район, смт. Лисянка, вул. Леніна, 50

про стягнення 3 781,91 грн.

за участю представників:

позивача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача - Товмач С.М. (довіреність від 02.01.2013 № 10-пр);

третьої особи - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛО-АЛЬЯНС" (далі - відповідач) про стягнення 3 781,91 грн .

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань зі сплати орендних платежів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.12.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.01.2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.01.2013 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державний навчальний заклад "ЛИСЯНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ" та відкладено розгляд справи на 29.01.2013.

28.01.2013 через канцелярію господарського суду Київської області (вх.№1504 від 27.01.2013) відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 1504 від 28.01.2013) відповідачем подано відзив на позовну заяву від 27.01.2013, в якому позов заперечується повністю, з підстав, викладених у відзиві.

У судове засідання 29.01.2013 представники сторін та третьої особи не з'явились, розгляд справи відкладено на 12.02.2013.

У судове засідання 12.02.2013 представники позивача та третьої особи не з'явились, позивачем подане клопотання (вх. № 2526 від 11.02.2013), в якому позовні вимоги підтримуються повністю та заявляється про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.02.2013 заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.02.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛО-АЛЬЯНС" (далі - орендар) укладено договір оренди від 21.03.2011 №1051 (далі - Договір), згідно із яким, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно: частину нежилих приміщень їдальні загальною площею 160,4 м 2 (далі - майно), за адресою: вул. Леніна, 50, смт. Лисянка, Черкаська область, що обліковується на балансі Лисянського професійного аграрного ліцею (далі - балансоутримувач) із строком дії Договору з 21.03.2011 по 20.03.2012.

Згідно з пунктом 2.1. Договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору та акту приймання-передавання майна. Обов'язок щодо складання акту приймання-передавання покладається на орендодавця та балансоутримувача (пункт 2.4. Договору).

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.1995 №786 і становить за базовий місяць - грудень 2010 року - 599,42 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - березень 2011 року визначається орендарем самостійно шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень, лютий, березень 2011 року (пункт 3.1. Договору).

Згідно пункту 3.6. Договору, орендна плата перераховується орендарем самостійно, щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, у співвідношенні: 50% - на рахунок Держказначейства та 50% - на розрахунковий рахунок балансоутримувача.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

До матеріалів справи залучено Акт прийому-передачі приміщення від 21.03.2011, відповідно до якого балансоутримувач передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно.

Згідно із частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до Акту прийому-передачі приміщення від 31.03.2012 балансоутримувач прийняв, а орендар передав майно.

Позивачем зазначається, що за період дії Договору - з 21.03.2011 по 31.03.2012 відповідач не має заборгованості з орендної плати перед позивачем, а підставою звернення до суду стала несплата відповідачем коштів за фактичне користування майном за період, що передував укладенню Договору, а саме: з 01.02.2010 по 20.03.2011.

Зважаючи на матеріали справи, судом встановлено наступне.

01.02.2010 між балансоутримувачем та ЗВП «Хутровик» (далі - підприємство) укладено Тимчасовий договір (далі - Тимчасовий договір 1) за умовами якого, ЗВП «Хутровик» надаються в користування окремо визначені приміщення їдальні загальною площею 160,4 м 2 (далі - майно) та оплата за користування майном буде здійснюватись за умовами визначеними в трьохсторонньому договорі за весь період використання приміщень (пункт 3.9. Тимчасового договору 1).

Згідно Тимчасового договору 1 майно надається в користування для організації гарячого харчування учнів (дітей постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи) згідно розробленого та затвердженого циклічного меню.

Відповідно до пункту 4.1. Тимчасового договору 1, він укладається тимчасово і набирає чинності з дня його підписання. Договір дійсний до підписання трьохсторонньої угоди між балансоутримувачем, позивачем та підприємством.

У подальшому, правонаступником у зобов'язанні забезпечувати надання послуг з харчування дітей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до договорів від 01.04.2010 та від 20.08.2010 (копії в матеріалах справи), у відповідності до яких для організації харчування учнів було надано їдальню, 01.04.2010 з балансоутримувачем укладено Тимчасовий договір (далі - Тимчасовий договір 2), за умовами якого, відповідачу надаються в користування окремо визначені приміщення їдальні загальною площею 160,4 м 2 та оплата за користування майном буде здійснюватись за умовами визначеними в трьохсторонньому договорі за весь період використання приміщень (пункт 3.9. Тимчасового договору 2).

Відповідно до пункту 4.1. Тимчасового договору 2 зазначено, що Тимчасовий договір 2 укладається тимчасово і набирає чинності з дня його підписання. Договір дійсний до підписання трьохсторонньої угоди між балансоутримувачем, позивачем та підприємством.

На підставі пункту 3.8. Тимчасових договорів 1, 2 підприємства зобов'язувались здійснювати оплату комунальних послуг з перерахуванням їх на бюджетний рахунок.

Відповідно до наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» від 17.05.2005 № 76 балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про теплопостачання» балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами.

Позивачем до матеріалів справи залучено докази перерахування підприємствами коштів за користування комунальними послугами на підставі Тимчасових договорів, що підтверджує фактичне користування відповідачем спірним майном та спростовує доводи відповідача про відсутність попереднього, тимчасового договору щодо користування спірним майном.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

На підставі пункту 5.16. Договору сторонами встановлено обов'язки орендаря, з моменту підписання Договору в місячний термін сплати до держаного бюджету кошти за фактичний час користування майном (в разі сплати за оренду приміщення до бюджету за фактичний час користування майном, надати підтверджуючі документи).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем взято зобов'язання в місячний термін з моменту підписання Договору, сплатити до державного бюджету кошти за фактичне користування державним майном за період з 01.02.2010 по 20.03.2011, з огляду на лист балансоутримувача від 18.03.2011, копію якого залучено до матеріалів справи, щодо врахування у Договорі з відповідачем його обов'язку зі сплати орендної плати за фактичне користування державним майном за період з 01.02.2010 по 20.03.2011.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Позовна вимога про стягнення коштів за Договором на підставі Тимчасових договорів ґрунтується на тому, що відповідач не виконав належним чином договірні зобов'язання по внесенню орендної плати за фактичне користування, у зв'язку з чим, за ним утворилась заборгованість у розмірі 3 781,91 грн.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Оскільки предметом оренди є майно державної власності, крім Цивільного кодексу України, судом враховано спеціальні норми, які закріплені у Законі України «Про оренду державного і комунального майна».

Згідно приписів частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Ні положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ні умовами Договору не передбачено право односторонньої відмови від Договору.

При укладенні Договору, відповідач погодив включення до нього своїх зобов'язань, передбачених пунктом 5.16. Договору.

Судом, з огляду на розрахунок позовних вимог, що наданий позивачем у розмірі 3 781,91 грн. (з урахуванням завдатку, відповідно до пункту 3.10. Договору), встановлено правомірність їх нарахування.

Разом з тим, до матеріалів справи залучено претензію позивача від 12.10.2012 №11-08-3946 з додатком (копія листа балансоутрмувача від 18.03.2011), в якій останній просить відповідача сплатити заборгованість по орендній платі за період фактичного користування майном з 01.02.2010 по 20.03.2011 та, у разі неотримання відповіді на претензію та оплати заборгованості, повідомляє про звернення до суду. До матеріалів справи залучено копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення як доказ отримання 16.10.2012 уповноваженим представником відповідача вказаної претензії.

Однак, відповідач відповіді та заперечення на претензію не надіслав, кошти не перерахував. Претензія залишена відповідачем без задоволення.

У відповідності до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. На підставі статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення плати за фактичне користування державним майном підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач порушив зобов'язання з оплати за фактичне користування державним майном, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 3 781,91 грн., відповідно до розрахунку наданого позивачем до матеріалів справи (Т.1, а.с. №№ 7-8).

На час прийняття рішення відповідач не надав доказів сплати цієї заборгованості.

Отже, обов'язок відповідача, передбачений статтею 762 Цивільного кодексу України, пунктом 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» і пунктом 5.16. Договору - своєчасно та в повному обсязі оплатити фактичне користування державним майном, відповідачем не виконано.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3 781,91 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 609,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛО-АЛЬЯНС" ( 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Лермонтова, 8, кв. 13 , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35155155) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області ( 18000, Черкаська область, м. Черкаси, Соснівський район, бульвар Шевченка, 185 , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21368158) 3 781 (три тисячі сімсот вісімдесят одна) грн. 91 коп. основної заборгованості та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 18.02.2013.

Суддя С.О. Саванчук