Рішення

від 05.02.2013 по справі 5011-47/14962-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/14962-2012 05.02.13

За позовом Приватного малого підприємства "ПУЛЬС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська індустріально промислова група"

про стягнення 43 645,15 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Сорока І.О. - представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.02.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 43 645,15 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/14968-2012, розгляд справи було призначено на 15.11.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 15.11.2012 справу № 5011-47/14962-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2012 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-47/14962-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 13.12.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 11.12.2012, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д. справу № 5011-47/14962-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 суддя Cтанік С.Р. прийняв справу № 5011-47/14962-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 13.12.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2012 розгляд справи було відкладено до 22.01.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 22.01.2013 справу № 5011-47/14962-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2013 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-47/14962-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 05.02.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 05.02.2013, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з лікарняного та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д. справу № 5011-47/14962-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2013 суддя Cтанік С.Р. прийняв справу № 5011-47/14962-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 05.02.2013.

В судовому засіданні 05.02.2013 представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, у зв'язку із досягненням усної домовленості з відповідачем, на підставі рахунку-фактури № СФ-0000455 від 03.11.2011 було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 52 173,20 грн. за товар, який відповідач зобов'язався поставити позивачу після оплати такого. Проте, відповідач не здійснив поставку товару згідно рахунку-фактури № СФ-0000455 від 03.11.2011, а перераховані позивачем кошти повернув лише частково, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 42 173,20 грн.

Крім того, враховуючи приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача 399,55 грн. - інфляційного збільшення заборгованості та 1 072,40 грн. - 3 % річних.

Відповідач своїх представників в судові засідання 13.12.2012 та 05.02.2013 - не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, що зазначена позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2011 відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська індустріально промислова група», виставило позивачу - Приватному малому підприємству «Пульс» рахунок-фактури № СФ-0000455 на оплату товару на загальну суму 52 173,20 грн. (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

На підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФ-0000455 від 03.11.2011 позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 52 173,20 грн., в якості попередньої оплати за товар, що підтверджується банківською випискою від 05.11.2011 (належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач так і не поставив товар згідно рахунку-фактури № СФ-0000455 від 03.11.2011 на загальну суму 52 173,20 грн., у зв'язку з чим ним на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська індустріально промислова група» було надіслано лист № 81 від 14.11.2011 (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), в якому позивач просив відповідача повернути грошові кошти в сумі 52 173,20 грн., внаслідок не виконання відповідачем свого зобов'язання щодо поставки товару.

Як зазначає позивачу позовній заяві, відповідач листом № 005 від 14.11.2011 повідомив позивача про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська індустріально промислова група» зобов'язується на протязі трьох днів повернути Приватному малому підприємству «Пульс» грошові кошти в сумі 52 173,20 грн.

Однак, позивач стверджує, що на момент подачі позову до господарського суду, відповідач лише частково повернув грошові кошти, що були перераховані Приватним малим підприємством «Пульс» на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська індустріально промислова група» на підставі рахунку-фактури № СФ-0000455 від 03.11.2011, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача грошових коштів попередньої оплати в сумі 42 173,20 грн.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 вказаної статті ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Частиною 2 ст. 638 ЦК України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною;

Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що поданий позивачем рахунок-фактури № СФ-0000455 від 03.11.2011 на оплату товару на загальну суму 52 173,20 грн., вважається судом пропозицією відповідача позивачу укласти договір (оферта), а здійснені позивачем перерахування грошових коштів у сумі 52 173,20 грн. (банківська виписка від 05.11.2011) - прийняттям такої пропозиції (акцепт) позивачем.

Отже, зібрані у справі докази, а саме: рахунок-фактури № СФ-0000455 від 03.11.2011 та банківська виписка від 05.11.2011, свідчать про виникнення між сторонами правовідносин договору поставки, що в свою чергу, свідчить про наявність між сторонами цивільних прав і обов'язків відповідно до ст. 11 ЦК України.

Таким чином, з огляду на викладене, позивачем, як покупцем, згідно рахунку-фактури № СФ-0000455 від 03.11.2011 було перераховано відповідачу грошові кошти за товар на загальну суму 52 173,20 грн., натомість відповідач, як постачальник, свого обов'язку щодо поставки товару позивачу на суму 52 173,20 грн. - не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з листом № 81 від 14.11.2011, в якому вимагав повернути грошові кошти в сумі 52 173,20 грн., відповіддю на який відповідач листом № 005 від 14.11.2011 гарантував повернення грошових коштів протягом трьох днів. Проте відповідач лише частково повернув грошові кошти, внаслідок чого позивач вимагає стягнути з відповідача грошові кошти, що були перераховані ним в якості попередньої оплати за товар в сумі 42 173,20 грн.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем не було узгоджено у письмовій формі строк (термін) щодо повернення попередньої оплати за товар згідно рахунку-фактури № СФ-0000455 від 03.11.2011, у випадку не виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо його поставки, а тому відповідач повинен був здійснити повернення попередньої оплати в порядку ст. 530 та ст. 693 Цивільного кодексу України у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якою у даному випадку судом вважається лист № 81 від 14.11.2011, який був отриманий відповідачем та на який Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська індустріально промислова група» було надано відповідь, що викладена у листі № 005 від 14.11.2011.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів повернення грошових коштів попередньої оплати в сумі 42 173,20 грн. у строк встановлений ст. 530 Цивільного кодексу України - не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526, 530, 693 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 42 173,20 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів попередньої оплати в наведеній сумі є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 42 173,20 грн.

Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо повернення грошових коштів попередньої оплати, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річні за період з 18.11.2011 до 11.09.2012 в сумі 1 072,40 грн. та 399,55 грн. - інфляційних за період з грудня 2011 до квітня 2012.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних, з яким суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а відтак враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання щодо повернення грошових коштів попередньої оплати, здійсненої позивачем на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № СФ-0000455 від 03.11.2011, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних за період з грудня 2011 до квітня 2012 в сумі 399,55 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Також, судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3 % річних та встановлено, що при здійсненні такого позивачем було допущено помилку, а саме при визначенні періоду нарахування 3 % річних.

Таким чином, враховуючи те, що позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив повернути грошові кошти попередньої оплати в розмірі 52 173,20 грн. лише 14.11.2011, на який відповідач листом № 005 від 14.11.2011 надав відповідь, то суд приходить до висновку, що перебіг прострочення виконання зобов'язання відповідачем щодо повернення попередньої оплати здійсненої позивачем згідно рахунку-фактури № СФ-0000455 від 03.11.2011, починається лише з 22.11.2011.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд, задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 3 % річних частково, а саме у розмірі - 1 055,25 грн. за період з 22.11.2011 до 11.09.2012.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторонни пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київська індустріально промислова група " (код ЄДРПОУ - 35574033, місцезнаходження: 01010, м. Київ, вул. А.Іванова, буд. 10) на користь Приватного малого підприємства "Пульс" (код ЄДРПОУ - 19261832, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, буд. 60) 42 173 (сорок дві тисячі сто сімдесят три) грн. 20 коп. - попередньої оплати за товар, 399 (триста дев'ятсот дев'ять) грн. 55 коп. - інфляційних, 1 055 (одна тисяча п'ятдесят п'ять) грн. 25 коп. - 3 % річних, 1 608 (одна тисяча шістсот вісім) грн. 87 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення - 11.02.2013