Постанова

від 13.02.2013 по справі 32/283

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2013 р. Справа№ 32/283

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Тищенко О.В.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання - Гордовій Г.Л.

за участю представників:

від позивача: Литвиненко Т.М., представник за довіреністю №01/66-26 від 29.01.2013;

від відповідача: Гарматюк А.Д., представник за довіреністю б/н від 06.12.2012;

Розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства „МА-КРО"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2012

у справі №32/283 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Київського національного університету імені Т.Шевченка

до Приватного підприємства „МА-КРО"

про відшкодування збитків 4542,00грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Київського національного університету імені Т.Шевченка (далі - позивач) до Приватного підприємства „МА-КРО" (далі - відповідач) про відшкодування збитків у сумі 4542,00грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "МА-КРО" на користь Київського національного університету ім. Т. Шевченка збитки у сумі 4542,00грн. та витрати по судовому збору в сумі 1411,50грн.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, Приватне підприємство „МА-КРО" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 у справі №32/283 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2012 відповідно до п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду для розгляду справи №32/283 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Тищенко О.В. та ЧорноїЛ.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2012 відновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Приватного підприємства "МА-КРО" було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 30.01.2013.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло заперечення на апеляційну скаргу, у якому останній просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення - без змін.

В судове засідання 30.01.2013 представники позивача не з'явились. Про причини неявки суд не повідомили.

Розгляд справи було відкладено на 13.02.2013.

В судове засідання 13.02.2013 з'явились представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка (далі-Замовник), та Приватним підприємством "МА-КРО" (далі-Підрядник), укладений договір на виконання плану розміщення технологічного обладнання №10908/1-Д від 01.09.2008 (далі-Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору за завданням замовника підрядник зобов'язується виконати передбачені договором роботи, а замовник зобов'язується прийняти результат робіт й оплатити виконану роботу.

Згідно з п. 6.4 Договору загальна його вартість становить 95352,00грн., в тому числі ПДВ 15892,00 грн.

На виконання умов Договору відповідачем виконані роботи, передбачені пунктом 1.3 Договору, і прийняті та оплачені позивачем у визначеному законом та Договором порядку.

У 2011 році Головним контрольно-ревізійним управлінням України проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Київського національного університету імені Тараса Шевченка за період 2008-2009 роки та завершений звітний період 2010 року, за наслідками якої складено акт ревізії від 18.03.2011 №03-21/66.

Зокрема, із акту ревізії від 18.03.2011 №03-21/66 вбачається, що в ході планової ревізії проведено зустрічну звірку Приватного підприємства "МА-КРО" з питання документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та взаєморозрахунків між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. В порушення вимог п.3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 до акту виконаних робіт, наданому на виконання умов Договору до оплати Університету, включено вартість робіт в сумі 4542,00 грн., які даними бухгалтерського обліку Приватного підприємства "МА-КРО" не підтверджено.

На підставі даного акту позивач посилається на заподіяння йому збитків в сумі 4542,00грн. шляхом завищення вартості виконаних робіт згідно договору.

Місцевий господарський суд з позицією позивача про завищення відповідачем вартості робіт згідно з договором підряду погодився та дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача збитків в сумі 4542,00грн.

З таким висновком колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

Статтею 843 ЦК України закріплено, що в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

В укладеному між позивачем та відповідачем договорі визначено його вартість, а саме 95352,00грн.

Проте, ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не звернув уваги на те, що договором визначена вартість робіт, а позивач оплатив виконані роботи в розмірі визначеному договорі, тобто завищення вартості робіт від визначеної в договорі не відбулось.

З висновком суду про те, що відповідачем завищено вартість робіт, чим завдано збитки позивачу погодитись не можна з огляду на наступне.

Так, статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Частиною 2 даної статті визначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Тобто, даними нормами визначено, що збитки настають при порушенні господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, чинним законодавством передбачено, що збитки настають при неналежному виконанні договірних зобов'язань.

В силу статті 599 ЦК України статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Проте, судовою колегією встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що відповідач зобов'язання перед позивачем виконав в строки встановлені договором, позивач прийняв виконані роботи та оплатив їх в розмірі, встановленому договором.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судова колегія дійшла висновку, що позивачем не доведено факту завищення вартості виконаних відповідачем робіт згідно Договору, а також порушення відповідачем умов укладеного сторонами Договору та наявності у позивача збитків.

За даних обставин позовні вимоги Київського національного університету ім.Т.Шевченка до Приватного підприємства "МА-КРО" про стягнення збитків в розмірі 4542,00 грн. задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду міста Києва у даній справі підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Приватного підприємства „МА-КРО" - задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „МА-КРО" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 у справі №32/283 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2012 у справі №32/283 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Київського національного університету імені Т.Шевченка.

4. Стягнути з Київського національного університету ім. Т. Шевченка (01601, м.Київ, вул. Володимирська, 60, код ЄДРПОУ 02070944) на користь Приватного підприємства "МА-КРО" (02156, м.Київ, вул. Миколи Матеюка, 4, кім. 119, код ЄДРПОУ 33632433) 804 (вісімсот чотири) грн. 75коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови.

6. Матеріали справи №32/283 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Смірнова Л.Г.

Судді Тищенко О.В.

Чорна Л.В.