Постанова

від 12.02.2013 по справі 5015/4253/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.13 Справа № 5015/4253/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Бойко С. М.

Костів Т. С.

при секретарі судового засідання А. Филистин

за участю представників сторін:

від позивача - Білий Н. Ю. - представник

від відповідача (апелянта) - не з'явився

від третьої особи - не з'явився

розглянув апеляційну скаргу Бірківської сільської ради, с. Бірки, Яворівський район, Львівська область № 463 від 10.12.2012 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 28.11.2012 р. (суддя Сухович Ю. О.)

у справі № 5015/4253/12

за позовом ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів

до відповідача Бірківської сільської ради, с. Бірки, Яворівський район, Львівська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача НАК «Нафтогаз України», м. Київ

про стягнення 63 280, 49 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 28.11.2012 р. у справі № 5015/4253/12 задоволено позов ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів, з Бірківської сільської ради, с. Бірки, Яворівський район, Львівська область на користь позивача стягнуто 51 340, 05 грн. основного боргу, 3 365, 94 грн. пені, 3 337, 81 грн. 3 % річних, 5 236, 69 грн. інфляційних втрат та 1 609, 50 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач частково оплатив виконані позивачем за договором роботи, в результаті чого у нього виникла заборгованість, на суму якої у зв'язку з невчасним виконанням нараховані пеня, інфляційні втрати та 3 % річних.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким стягнути з НАК «Нафтогаз України» 44 471 грн. та за рахунок стягнутих коштів задоволити позов у даній справі в частині, що покриває суму боргу, посилаючись на те, що згідно розпорядження КМ України від 26.08.2009 р. № 1001-р «Про добудову підвідних газопроводів» та договору № 14/876/09 від 09.09.2009 р., укладеного між Бірківською сільською радою та НАК «Нафтогаз України», фінансування будівництва газопроводу в с. Рокитно, урочище Брідок Яворівського району мав здійснювати НАК «Нафтогаз України».

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що ПАТ «Львівгаз» не може звернутись з вимогою про оплату до НАК «Нафтогаз України» згідно договору № 14/876/09 від 09.09.2009 р., оскільки не є стороною даного договору.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.07.2010 р. між Бірківською сільською радою (замовник) та ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (змінило назву на ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»), від імені якого виступає філія Яворівське управління по експлуатації газового господарства (підрядник) укладено договір підряду № 23, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати роботи по завершенню будівництва підвідного газопроводу с. Рокитно, урочище Брідок, Яворівський район, Львівська область (п. 1.1).

Згідно п. 1.2 даного договору, замовник зобов'язується приймати обсяг виконаних підрядником робіт на підставі кошторис-динамічної договірної ціни в термін до 25 числа поточного місяця та провести оплату виконаних робіт.

Відповідно до п.п. 3.1 та 3.2 договору підряду, повна кошторисна вартість робіт визначається динамічною ціною і становить 73 342, 93 грн., в тому числі ПДВ 12 223, 82 грн., авансовий платіж 30 % становить 22 002, 88 грн., в тому числі ПДВ 3 667, 15 грн. Динамічна договірна ціна підлягає уточненню за фактично виконаними обсягами робіт згідно з актами КБ-2 в та КБ-3, які є невід'ємною частиною данного договору. Розрахунок одиничної вартості буде уточнюватись щомісячно з врахуванням поточних змін цін на матеріали, заробітної плати тощо.

Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом встановленої форми (п. 6.1 договору).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач згідно умов договору підряду № 23 виконав роботи на загальну суму 73 342, 93 грн., про що сторонами підписано акт № 23 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2010 року та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за липень. Зауважень щодо виконаної позивачем роботи зі сторони відповідача не було.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплативши вартість виконаних робіт частково, на загальну суму 22 002, 88 грн., про що свідчить платіжне доручення № U1363247 від 14.07.2010 р. Відтак, сума основного боргу за виконані роботи по завершенню будівництва підвідного газопроводу с. Рокитно, урочище Брідок, Яворівський район, Львівська область становить 51 340, 05 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 3.3 договору, оплата підряднику за роботи, передбачені п. 1.1, здійснюється замовником шляхом оплати грошовими коштами на рахунок підрядника в наступному порядку: поточні рахунки за виконані роботи здійснюються щомісячно в термін до 5 днів з моменту підписання сторонами актів виконаних робіт (форми КБ-2); остаточний розрахунок здійснюється протягом 5 днів з моменту здачі-приймання робіт.

Оскільки в акті № 23 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2010 року не містить конкретне число місяця, коли його було підписано сторонами, тому береться відлікове останнє число місяця липня 2010 року - 31.07.2010 р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає обґрунтованим та правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про стягнення основної суми боргу в розмірі 51 340, 05 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, за даними розрахунку, поданого позивачем, відповідачеві нараховано 3 337, 81 грн. 3 % річних та 5 236, 69 грн. інфляційних нарахувань за період з 06.08.2010 р. по 04.10.2012 р. (а. с. 6 - 7). Слід зазначити, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, а також п. 3.3 укладеного сторонами договору підряду.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 8.2 договору, за несвоєчасну оплату вартості робіт за даним договором замовник сплачує на користьпідрядника крім вартості робіт, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБ України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в 1 рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Ч. 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відтак, позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.01.2013 р. № 10-70/0/4-13 «Про окремі питання застосування строків позовної давності»).

Із матеріалів справи, зокрема, із протоколів судового засідання, вбачається, що представник відповідача у судові засіданні не з'являвся, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду спору, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, наявні у матеріалах справи.

Відповідачем також не заявлялись клопотання про застосування строку позовної давності і не зазначалось про це у жодних поясненнях по справі.

Таким чином, оскільки відповідач порушив умови п. 3.3 договору, а саме не сплатив підряднику за роботи, передбачені п. 1.1 договору, то з відповідача правомірно стягнено пеню в розмірі 3 365, 94 грн. за період з 06.08.2010 р. по 06.01.2011 р., що відповідає вищезазначеним нормам.

Щодо посилання апелянта на відсутність коштів на оплату боргу у зв'язку з тим, що відповідач фінансується з Державного бюджету та здійснює видатки згідно з кошторисом, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

При цьому, що відсутність коштів, специфіка джерел фінансування боржника не звільняє його від виконання своїх зобов'язань.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Така ж позиція викладена у постанові Верховного суду України від 15.05.2012 р. № 11/446.

Твердження апелянта про необхідність стягнення з НАК «Нафтогаз України» на користь Бірківської сільської ради боргу в сумі 44 471 грн. і таким чином здійснити взаємозалік боргу не заслуговують на увагу суду, оскільки за наявності майнових вимог до НАК «Нафтогаз України» Бірківська сільська рада не позбавлена права звернутись з позовом до суду в загальному порядку. Крім цього, у даній справі НАК «Нафтогаз України» є третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 28.11.2012 р. у справі № 5015/4253/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу Бірківської сільської ради Яворівського району, с. Бірки, Яворівський район, Львівська область - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 15.02.2012 р.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Бойко С. М.

Суддя Костів Т. С.