Рішення

від 23.01.2009 по справі 20/229-08-4833

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/229-08-4833

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2009 р.                  Справа  № 20/229-08-4833

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "МРІЯ";    

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський будівельний комбінат"   

про стягнення 450075,86грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача: Іршко О.В., діюча за довіреністю б/н від 16.01.2009 року.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 21.01.2009р. до 23.01.2009р. відповідно до ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Мрія” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський будівельний комбінат” в якій, з урахуванням уточнень до позовної заяви, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський  будівельний комбінат” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія” заборгованість за виконані підрядні роботи, а саме: суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 425 346,83 грн., 3% річних –9 606,78 грн., збитки –48 033,90 грн. та судові витрати.

В обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на те, що на підставі усної домовленості між ТОВ „Мрія” та ТОВ „Одеський будівельний комбінат” ТОВ „Мрія” виконало роботи з капітального ремонту асфальтобетонного покриття по вул. Виїзна у м. Одесі, а ТОВ „Одеський будівельний комбінат” прийняло ці роботи, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року та актом приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року на суму 368 584,80 грн., підписаними ТОВ „Мрія” та ТОВ „Одеський будівельний комбінат” та засвідченими печатками сторін. З метою підтвердження існуючих між сторонами правовідносин щодо виконаних робіт сторони 06.03.2008р. підписали договір за № 78, умови якого відобразили існуючі між сторонами зобов'язання та строк оплати –після прийняття робіт на підставі актів виконаних робіт.

Однак відповідач до теперішнього часу не оплатив вартість виконаних робіт, внаслідок чого за ним з 08.02.2008р., тобто з моменту підписання акту виконаних робіт, виникла заборгованість у розмірі 368 584,80 грн. Крім того, внаслідок невиконання ТОВ „Одеський будівельний комбінат” прийнятих на себе зобов'язань, ТОВ „Мрія” втратило прибуток у розмірі 48 033,90 грн., який могло б отримати за умови належного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, а також суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних згідно ст. 625 ЦК України.

Представник відповідача у судові засідання з'явився, 19.12.2008р. у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що в договорі № 78 від 06.03.2008р. не має ніяких вказівок на те, що цим договором регулюються спірні правовідносини, які вже існували між сторонами на момент підписання цього договору, тому відповідач вважає безпідставним посилання позивача в позовній заяві на договір № 78 від 06.03.2008р., як на документ, який врегульовує спірні правовідносини, та вважає всі розрахунки позивача щодо нарахування індексу інфляції, річних та збитків за період з 08.02.2008р. безпідставними та необґрунтованими. Відповідач зазначає, що між ним та позивачем дійсно існували договірні стосунки, а роботи, які зазначені в акті виконаних робіт за лютий 2008 року, були наслідком надання та прийняття пропозиції сторонами щодо проведення цих робіт. Однак, ТОВ „Одеський будівельний комбінат” вважає, що роботи, які були виконані позивачем, не є виконаними належним чином, тому не мають бути оплачені.

Крім того, у судовому засіданні 24.12.2008р. представник відповідача надав клопотання про призначення по справі № 20/229-08-4833 судової будівельно-технічної (інженерно-технічної) експертизи щодо робіт, виконаних ТОВ „Мрія” по капітальному ремонту асфальтобетонного покриття по вул. Виїзна у м. Одесі, які відображені у акті приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року. У своєму клопотанні відповідач просить перед судовим експертом поставити наступні питання: 1) дослідження будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів для визначення якості робіт, виконаних ТОВ „Мрія” по капітальному ремонту асфальтобетонного покриття по вул. Виїзна у м. Одесі, які відображені у акті приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року; 2) дослідження будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів для визначення відповідності якості робіт будівельним нормам і правилам; 3) визначення поточного обсягу переробки неякісно виконаних робіт; 4) визначення поточної оціночної вартості переробки неякісно виконаних робіт; 5) визначення строків переробки неякісно виконаних робіт.

У своєму клопотанні відповідач посилається на те, що відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України, ч. 5 ст. 321 ГК України „замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином…”, тобто, відповідно до закону, будівельних норм та правил. А оскільки ані позивач, ані відповідач не є ліцензованою експертною організацією, які могли б власними силами та неупереджено визначити якість робіт, виконаних ТОВ „Мрія”, то для підтвердження факту неякісного виконання робіт необхідно призначити судову експертизу.

Розглянувши зазначене клопотання, суд доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про судову експертизу” від 25.02.2004р. № 4038-ХІІ, судова експертиза –це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних  об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Згідно із п. 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 11.11.1998р. № 02-5/424 „Про деякі питання практики призначення судової експертизи”, судова експертиза повинна  призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть  замінити інші засоби доказування.

Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

У відповідності до ч. 3 ст. 853 Цивільного кодексу України, якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі й такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Однак з матеріалів справи вбачається, що з моменту прийняття відповідачем робіт, виконаних ТОВ „Мрія”, (а саме з 08.02.2008 року), до моменту подання ТОВ „Мрія” позовної заяви до господарського суду Одеської області відповідач жодного разу не звертався до ТОВ „Мрія” з повідомленням про недоліки виконаної роботи й тільки під час розгляду справи зазначив про те, що роботи були виконані неякісно та поставив питання стосовно призначення судової експертизи.

На думку суду, у суду не має дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, оскільки в матеріалах справи наявні всі необхідні докази для повного та всебічного розгляду справи без висновку експерта, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання ТОВ „Одеський будівельний комбінат” про призначення по справі № 20/229-08-4833 судової будівельно-технічної (інженерно-технічної) експертизи та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі усної домовленості між ТОВ „Мрія” та ТОВ „Одеський будівельний комбінат” позивачем були виконані роботи з капітального ремонту асфальтобетонного покриття по вул. Виїзна у м. Одесі, а Товариством з обмеженою відповідальністю „Одеський будівельний комбінат” були прийняті ці роботи, що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року та актом приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року на суму 368 584,80 грн., підписаними ТОВ „Мрія” та ТОВ „Одеський будівельний комбінат” та засвідченими печатками сторін.

Документи, які підтверджують виконання робіт позивачем, тобто довідка про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року та акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року на суму 368 584,80 грн., підписані відповідачем без будь-яких зауважень.

Враховуючи, що в порушення виниклих відповідно до усного договору зобов'язань, відповідач не оплатив прийняті ним роботи, внаслідок чого за ним виникла заборгованість по оплаті у розмірі 368 584,80 грн., після звернення до відповідача із претензією № 75 від 31.07.2008 року щодо оплати вартості виконаних робіт та понесених збитків, яка була залишена відповідачем без розгляду та задоволення, ТОВ „Мрія” звернулося до суду із відповідним позовом.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.  

При цьому, чинним законодавством обов'язкова письмова форма договору підряду не передбачена.

Таким чином, суд доходить висновку, що дії сторін були наслідком надання та прийняття пропозиції, були направлені на встановлення цивільних прав та обов'язків, а отже можна вважати, що між сторонами був укладений усний договір підряду.

При цьому, судом не приймаються до уваги посилання позивача на договір № 78 від 06.03.2008р., як на такий, що закріплює взаємовідносини сторін, у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю таких посилань.

Як свідчать матеріали справи, а саме акт приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2008 року на суму 368 584,80 грн, який був підписаний 08 лютого 2008 року, відповідач прийняв виконані позивачем роботи без жодних зауважень щодо їх неналежного виконання, разом з тим, ТОВ „Одеський будівельний комбінат” на час розгляду справи прийняті підрядні роботи не оплатив.

Відповідно до ст. 854 ЦК України (яка є спеціальною нормою, що регулює порядок оплати роботи за договором підряду), якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, –достроково.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Суд відхиляє посилання відповідача на те, роботи, які були виконані позивачем, не є виконаними належним чином, тому не мають бути оплачені, оскільки у відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, а якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі й такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. Однак з матеріалів справи вбачається, що з моменту прийняття відповідачем робіт, виконаних ТОВ „Мрія”, (а саме з 08.02.2008 року) до моменту подання ТОВ „Мрія” позовної заяви до господарського суду Одеської області відповідач жодного разу не звертався до ТОВ „Мрія” з повідомленням про недоліки виконаної роботи й тільки під час розгляду справи зазначив про те, що роботи були виконані неякісно. Враховуючи, що відповідач, в порушення ст. 33 ГПК України, не надав доказів звернення до ТОВ „Мрія” щодо недоліків у виконаній роботі, суд вважає, що заборгованість у розмірі 368 584,80 грн. має бути стягнута з відповідача.  

Щодо вимог позивача про стягнення інфляційних витрат та 3% річних суд зазначає наступне. Згідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, стягненню з відповідача підлягає сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, яка за розрахунком позивача, перевіреним судом, за період з 01.03.2008 року по 12.01.2009 року складає 425 346,83 грн., та 3% річних, які за розрахунком позивача, перевіреним судом, за період з 01.03.2008 року по 12.01.2009 року складають 9 606,78 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення збитків у вигляді неотриманого прибутку суд зазначає наступне. Умовами ст. 623 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського Кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно п. 1 ст. 225 Господарського Кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, у тому числі включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Враховуючи, що ТОВ „Мрія” за наявності оплати за виконані роботи в розмірі 368 584,80 грн. могло б отримати прибуток у розмірі 48 033,90 грн., що підтверджується довідкою Дирекції АБ „Діамант банк” від 14.11.2008р. за № 128/50-5/4.23-01, з якої вбачається, що станом на березень місяць 2008 року ТОВ „Мрія” мало можливість розмістити у зазначеному банку строковий депозит та одержати прибуток у розмірі 15% річних за користування грошима товариства, стягненню з відповідача, згідно із перевіреним судом розрахунком, підлягають також збитки в сумі 48 033,90 грн.

Згідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський  будівельний комбінат” (65025, м. Одеса, 21 км Старокиївської дороги, 22, р/р 26005234731 в ВАТ „МТБ”, м. Іллічівськ, МФО 328168, код ЄДРПОУ 05392542, ІПН 053925415544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мрія” (м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 22, корп. Б, кв. 1, р/р 26007301520667 в ОЦВ ПІБ, м. Одеса, МФО 328135, код ЄДРПОУ 31094806, ІПН 310948015411) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 425 346 /чотириста двадцять п'ять тисяч триста сорок шість/ грн. 83 коп., 3% річних у сумі 9 606 /дев'ять тисяч шістсот шість/ грн. 78 коп., збитки у розмірі 48 033 /сорок вісім тисяч тридцять три/ грн. 90 коп., державне мито у сумі 4 829 /чотири тисячі вісімсот двадцять дев'ять/ грн. 88 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Щавинська Ю.М.