Постанова

від 13.02.2013 по справі 2а-16106/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 лютого 2013 року 16 год. 40 хв. № 2а-16106/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування наказу від 10 липня 2012 року № 882 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки і податкового повідомлення-рішення від 28 серпня 2012 року № 0002892250, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» (далі - ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва, відповідач) про визнання протиправними та скасування наказу від 10 липня 2012 року № 882 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки і податкового повідомлення-рішення від 28 серпня 2012 року № 0002892250.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідача в дійсності не було правових підстав для винесення наказу від 10.07.2012р. за № 882 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 25409368)» та проведення такої перевірки Товариства на його підставі, оскільки позивачем з дотримання встановленого законом строку (а саме: 10 робочих днів) була надана відповідь (лист від 06.06.2012р. № 207/06-2012) на письмовий запит податкової інспекції від 21.05.2012р. за № 3896/10/15-240. Також позивач вказує на те, що висновки Акта документальної позапланової виїзної перевірки від 13.07.2012р № 227/22-50/25409368 щодо непідтвердження правомірності формування Товариством суми податкового кредиту в розмірі 162 274, 00 грн. за звітний період - лютий 2012р року по взаємовідносинам з постачальником авіаційного палива ТОВ «Вікна-Стиль» є протиправними і безпідставними. Зокрема, позивач наголошує на наступному: реальність укладення і виконання Сторонами умов договору поставки для реактивних двигунів від 01.12.2011р. за № 33/11, укладеного між ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» (Покупець) і ТОВ «Вікна-Стиль» (Постачальник), підтверджується належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами (видатковими і податковими накладними, рахунками-фактурами, виписками з банківського рахунку, товарно-транспортними накладними), та відповідно господарські операцій з отримання та списання палива відображені у документах бухгалтерського обліку ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС»; в періоди укладення та виконання зазначеного Договору поставки обидві Сторони були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість; укладення названого Договору поставки безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю позивача - надання послуг авіаційного транспорту (гвинтокрили), що підтверджується звітами про політ, актами списання пального, договором про закупівлю послуг за державні кошти від 02.09.2011р. № НОМЕР_2, відповідною дозвільною документацією на право здійснення авіаційних перевезень, технічне обслуговування авіаційної техніки, тощо.; позивач як Покупець не може нести відповідальність за неподання його контрагентами (Постачальниками) податкової звітності або зазначення ними у такій звітності недостовірних даних, з урахуванням необізнаності позивача щодо цих обставин.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 14.01.2013р. за № 28/10-029. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» встановлено, що в порушення вимог п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України підприємством завищено суму податкового кредиту за лютий 2012 року в розмірі 162 274, 00 грн. та відповідно завищено суму різниці від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (значення рядка 20.2 Декларації) на аналогічну суму по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Вікна-Стиль». Зокрема, відповідач звертає увагу суду на те, що в ході проведення документальної перевірки ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» перевіряючому не були надані первинні документи, що підтверджують факт транспортування товару постачальником, а також документи, що засвідчують відповідність товару (авіаційного пального) вимогам діючих державних стандартів, технічними умовами, а також санітарними, ветеринарними, гігієнічними та іншими нормам, встановленим чинними законодавством України. Під час проведення перевірки встановлено, що контрагент позивача (ТОВ «Вікна-Стиль») не задекларував податкові зобов'язання з податку на додану вартість по операціях з ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» за звітний період - лютий 2012 року. Крім того, на думку податкового органу, ТОВ «Вікна-Стиль» не могло реалізувати товари ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» в лютому 2012 року на загальну суму 973 644,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 162 274, 00 грн.).

В судових засіданнях по справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

15 січня 2013 року судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» (ідентифікаційний код 25409368) було зареєстровано як юридичну особу 24 березня 1998 року Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією (номер запису в ЄДР про видачу свідоцтва про державну реєстрацію 1 072 120 0000 001664, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 068588 від 11.02.2000р.).

ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» було взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 05 травня 1998 року за № 25409368, станом на момент складання Акта перевірки від 13.07.2012р № 227/22-50/25409368 перебувало на обліку в ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17 березня 2000 року № 36325204 ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» являється платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 254093626065).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 177661 від 14.08.2008р. до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься, зокрема: 62.20.1 Авіаційні нерегулярні пасажирські перевезення.

ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва направило на адресу ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» (ідентифікаційний код 25409368) письмовий запит, за підписом Першого заступника начальника ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС Власова І.І., від 21.05.2012р. за № 3896/10/15-240 (далі - Запит), згідно якого, посилаючись на норми п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, просив платника податків подати до приміщення податкової інспекції (03115, м. Київ, вул. Верховинна) пояснення та їх документальні підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ «Вікна-Стиль» (код 31992103) за лютий 2012р.

Зазначений Запит відповідача Товариством отримано 24 травня 2012 року. Листом від 06.06.2012р. за № 207/06-2012 (вх. від 06.06.2012р.) ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» відмовила відповідачу в наданні запитуваних пояснень та документів, посилаючись на допущені податковим органом порушення вимог п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України при оформленні такого Запиту.

10 липня 2012 року ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва прийняла спірний наказ за № 882 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 25409368)», копія якого була надана посадовій особі підприємства, та склала направлення від 10.07.2012р. № 1271/22-50 на проведення вказаної перевірки, яке було пред'явлено посадовим особам підприємства перед проведенням перевірки.

Протягом періоду з 10.07.2012р. по 13.07.2012р. працівником ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» (ідентифікаційний код 25409368) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Вікна-Стиль» (ідентифікаційний код 31992103) за лютий 2012 року, за результатами якої складений Акт від 13.07.2012р № 227/22-50/25409368.

В ході проведення вказаної документальної перевірки позивача перевіряючим встановлено, що ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» в своїй податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року (вх. № НОМЕР_3 від 19.03.2012р.) задекларувало суму податкового кредиту за лютий 2012 року в розмірі 162 274, 00 грн. з вартості придбаних товарів по взаємовідносинам ТОВ «Вікна-Стиль» (ідентифікаційний код 31992103).

Зокрема, між ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» (Покупець) і ТОВ «Вікна-Стиль» (Постачальник) був укладений договір поставки від 01.12.2011р. за № 33/11, відповідно до якого Постачальник бере на себе зобов'язання поставити, а Покупець прийняти та оплатити авіаційне паливо в кількості 200 тон. До перевірки посадовими особами Товариства були надані первинні документи та документи бухгалтерського обліку, а саме: договір поставки, рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні, оборотно-сальдові відомості по рах. 203, 631, 644, щодо поставки палива на загальну суму 973 644, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 162 274, 00 грн.). Розрахунки між контрагентами здійснювалися в безготівковій формі, заборгованість по операціям відсутня.

Разом з тим до перевірки не були надані не надано наступні первинні документи:

- документи, які підтверджують факт транспортування товару Постачальником;

- посвідчення, сертифікати відповідності (визнання), інші документи, видані компетентними органами чи виробниками, що підтверджують відповідність товару вимогам діючих державних стандартів, технічними умовами, а також санітарними, ветеринарними, гігієнічними та іншими нормам, встановленим чинними законодавством України.

Крім цього, працівником ДПІ виявлено, що згідно «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» відповідно до бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів» за лютий 2012 року встановлено розбіжність між сумою податкового зобов'язання ТОВ «Вікна-Стиль» та сумою податкового кредиту ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС».

Причиною розбіжності стало невідображення ТОВ «Вікна-Стиль» в звітному періоді лютому 2012 року податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом - ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС».

В ході аналізу бази даних «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів» встановлено, що в січні і лютому 2012 року у ТОВ «Вікна-Стиль» відсутні постачальники товарів (робіт, послуг). Відповідно до інформації, що міститься в базах даних ДПС України, торгівля паливом не передбачена як вид діяльності ТОВ «Вікна-Стиль». Також у підприємства відсутні основні засоби виробництва, зокрема транспортні засоби, приміщення та наймані працівники, що унеможливлює здійснення фактичної діяльності.

На час проведення перевірки ТОВ «Вікна-Стиль» має стан - «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням», а Свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 15 березня 2012 року.

На підставі вищенаведеного перевіряючий зробив висновки про нереальність господарських операцій між ТОВ «Вікна-Стиль» і ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» (відсутність факту передачі в лютому 2012 року товарів на загальну суму 973 644, 00 грн. від Постачальника до Покупця), та відповідно не підтвердив правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Вікна-Стиль» в лютому 2012 року.

В розділі 4 «Висновок» Акта від 13.07.2012р № 227/22-50/25409368 перевіряючий встановив порушення ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, по взаємовідносинах з ТОВ «Вікна-Стиль», що призвело до завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2012 року в розмірі 162 274, 00 грн. та відповідно потягло за собою завищення суми різниці від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (значення рядка 20.2 Декларації) за лютий 2012 року на загальну суму 162 274, 00 грн.

28 серпня 2012 року ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва на підставі Акта від 13.07.2012р № 227/22-50/25409368 прийняла спірне податкове повідомлення-рішення за № 0002892250, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 1, 2 п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, зменшила ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації за лютий 2012 року (вх. № НОМЕР_4 від 19.03.2012р.) у розмірі 162 274, 00 грн.

При вирішення даного спору суд виходив з наступного.

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, (далі - ПК України) визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який діяв на момент виписки податкових накладних)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредиту формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також було встановлено, що 01 грудня 2011 року між ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» (Покупець) та ТОВ «Вікна-Стиль» (Постачальник) був укладений договір поставки за № 33/11, згідно якого Постачальник зобов'язується здійснити поставку товару (пальне ТС-1 для реактивних двигунів), а Постачальник прийняти та оплатити товар в кількості 200 тонн. Поставка товару здійснюється партіями, кожна з яких узгоджується Сторонами в порядку, що передбачений у п. 3.2 цього Договору. Якість товару повинна відповідати ДСТУ320.00149943.011-99 та повинна засвідчуватися копією сертифікату якості або паспортом якості заводу виробника (п. 2.1, 2.2 і 2.3 цього Договору).

Відповідно до п. 3 «Умови поставки пального» передбачено наступне. Поставка пального за цим Договором здійснюється на умовах СРТ (склад Покупця) згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2000.

Відповідно до Інкотермс (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати)(редакція 2000 року)(введені в дію з 01 січня 2000 року) термін CPT (Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець поставить товар названому йому перевізнику. Крім того, продавець зобов'язаний сплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення з посиланням на умови CPT поставки. Це значить, що покупець бере на себе всі ризики втрати або пошкодження товару, як і інші витрати після передання товару перевізнику. Даний термін, умови СРТ поставки, може застосовуватися при перевезенні товару будь-яким видом транспорту, в тому числі змішані перевезення.

При цьому під складом Покупця розуміється резервуари Покупця на аеродромі базування Київ «Чайка» на тимчасових вертолітних площах Покупця в межах України. Поставка товару здійснюється партіями на підставі заявок Покупця (згідно п. 1 Договору заявка - письмовий документ оформлений на фірмовому бланку підприємства з підписом його уповноваженої посадової особи та відбитком печатки Покупця. В заявці зазначаються дата її подання, номер і дата даного договору, партія пального, склад ГСМ аеропорту/тимчасової вертолітної площі, на який необхідно поставити товар), що узгоджуються з Постачальником. Факт узгодження заявки Покупця підтверджується виставленням Постачальником рахунку-фактури на оплату поставки товару.

За фактом поставки партії пального між Постачальником та Покупцем на підставі довіреності оформлюються накладні на відпуск матеріалів на сторону (рахунок-фактура), що засвідчує передачу пального Постачальником Покупцю (в тому числі за кількістю, вартістю з урахуванням сум ПДВ, дату передачі). Право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання сторонами накладної на відпуск матеріалів на сторону.

Для отримання партії пального представник Покупця зобов'язаний пред'явити паспорт і надати оригінал довіреності на отримання матеріальних цінностей, форма якої повинна відповідати типовій формі, що затверджена Міністерством статистики України.

Покупець здійснює приймання пального по кількості та якості у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Наказ Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України та Держспоживстандарту України від 20.05.2008р. № 281/171/578/155, вимог діючого законодавства, а також у відповідності до умов цього Договору.

Згідно з п. 4.1 даного Договору оптова ціна 1 тонни палива визначається Прейскурантом Постачальника і на момент укладення цього Договору складає 11 950, 00 грн., крім того ПДВ. Вказана ціна включає в себе вартість доставки.

Оплата поставленого пального здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника із зазначенням в платіжному документі номеру та дати виписки рахунку на оплату, найменування Покупця, його коду ЄДРПОУ і найменування оплачуваного товару (п. 4.3 Договору).

Договір вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 31 грудня 2012 року.

На підтвердження факту виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (поставки та оплати товару) за вказаним Договором поставки позивач надав суду копії наступних первинних та розрахункових документів, документи бухгалтерського обліку:

- договору поставки пального для реактивних двигунів від 01.12.2011р. № 33/11;

- рахунків-фактур від 01.02.2012р. № СФ-000137 на суму 575 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 95 900, 00 грн.) та від 07.02.2012р. № СФ-000153 на суму 398 244, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 66 374, 00 грн.);

- видаткових накладних від 03.02.2012р. № РН-00000125 на суму 575 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 95 900, 00 грн.) та від 09.02.2012р. № РН-000128 на суму 398 244, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 66 374, 00 грн.) щодо поставки та отримання товару (авіакеросину ТС-1) в кількостях 40,125 тонн і 27,772 тонн;

- товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) за № 03-02-12 від 03.02.2012р., № 05-02-12 від 05.02.2012р. та № 09-02-12 від 09.02.2012р. на підтвердження транспортування авіаційного пального ТС-1 автомобільним транспортом за допомогою третьої особи-перевізника ( Пегас Т-ТРАНС);

- паспорту № 16 від 13.09.2011р. на паливо ТС-1 для реактивних двигунів за ГСТУ 320.00149943.011-99, виданого ЗАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія»;

- виписки з банківського рахунку позивача № 26006300600073 Банк «Демарк» (МФО 353575) за 03 та 09 лютого 2012 року з відомостями про перерахування коштів на рахунок ТОВ «Вікна-Стиль» № 260002082535001 в АТ «ТАСкомбанк» (МФО 339500), що не заперечується відповідачем;

- картки по рахунку бухгалтерського обліку № 631 по контрагенту ТОВ «Вікна-Стиль» за період лютий 2012 року.

Згідно письмових пояснень позивача б/н і б/д, наданих до суду 15 січня 2013 року, отриманий від Постачальника авіакеросин ТС-1 зберігався в металевих резервуарах для авіаційного пального ємкістю 20 куб. м і 25 куб. м., що належать Товариству на праві власності та обліковуються на балансі підприємства. Дані резервуари обслуговуються технічним персоналом позивача на тимчасових вертолітних майданчиках (ТЗПМ). Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496, бухгалтерський облік палива і паливно-мастильних матеріалів на Товаристві ведеться на субрахунку № 203 «Паливо» (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали), на якому обліковуються наявність та рух палива, що придбавається для експлуатації гвинтокрилів. За Дебетом субрахунку № 203 «Паливо» відображаються надходження палива на підприємство, за Кредитом - витрачання на виробництво. Підставою для запису за дебетом субрахунку № 203 «Паливо» є первинні документи, за якими оприбутковують нафтопродукти, а саме - видаткові накладні. Основним документом, на підставі якого списується паливо, є завдання на політ - документ установленого зразка для визначення та обліку роботи авіаційного транспорту. Тобто списання паливно-мастильних матеріалів у бухгалтерському обліку здійснюється згідно з фактичною вартістю витрачених паливно-мастильних матеріалів вертольоту з урахуванням норм витрат. Нормування витрат палива - це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації вертольоту, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені щодо моделей (модифікацій) вертольотів, та система нормативів і коригуючих коефіцієнтів, які дають змогу враховувати виконану авіаційну роботу, кліматичні умови експлуатації.

За результатами здійснення поставки пального ТОВ «Вікна-стиль» були виписані податкові накладні № 1 від 03.02.2012р. на суму 575 400, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 95 900, 00 грн.), № 2 від 09.02.2012р. на суму 398 244, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 66 374, 00 грн.), за підписом ОСОБА_2, та скріплені відтиском печатки ТОВ «Вікна-Стиль». При цьому, до матеріалів даної справи позивачем був наданий лист ТОВ «Вікна-Стиль» б/н і б/д з доданими до нього податковою декларацією з податку на додану вартість ТОВ «Вікна-Стиль» за лютий 2012 року, додатком 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» і реєстром виданих отриманих податкових накладних за лютий 2012 року, в яких задекларовані відповідні суми податкових зобов'язань по операціям з ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС», та квитанції про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та вказаного Положення.

Відповідно до письмових пояснень позивача б/н і б/д, наданих до суду 15 січня 2013 року, з документальним підтвердженням, придбане авіаційне паливо (авіакеросин ТС-1) було використане Товариством для експлуатації власного гвинтокрила («вертоліт Мі-2») при наданні авіаційних послуг Замовнику - ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», на підставі договору про закупівлю послуг за державні кошти від 02.09.2011р. за № НОМЕР_2, про що свідчать наступні документи: внутрішні документи позивача - акт списання авіаційного пального від 10.04.2012р. № СпТ-000009, звіти про політ; внутрішньо-організаційні документи позивача - штатний розпис Товариства на 2012 рік, наказ від 02.10.2011ор. № 93/11 про надання допуску до самостійного ТО ПС, посадова інструкція техніка з вертольоту і двигунів, технологічна карта виконання комплексу робіт, які забезпечують заправлення повітряних суден якісними авіаційними паливами на злітно-посадкових майданчиках, кваліфікаційні документи на працівників підприємства (щодо наявності необхідної кількості кваліфікованих працівників); сертифікат експлуатанта серії СЕ № 146 від 25.06.2011р., виданого позивачу Державною авіаційною службою України строком дії до 24.06.2013р. на право здійснення комерційних повітряних перевезень; сертифікат організації з технічного обслуговування № ВР 0083 від 10.11.2011р., строком дії до 10.03.2012р., що підтверджує здатність позивача здійснювати технічне обслуговування авіаційної техніки з обмеженням (додаток до Сертифікату з переліком конкретним моделей гвинтокрилів); сертифікатом льотної придатності гвинтокрила Мі-2 (держ. реєстраційний номер UR-23268) № ПН 2391/8 від 07.06.2012р., строк дії до 20.05.2013р.; договір купівлі-продажу металевих резервуарів від 02.02.2003р. б/н, укладений з позивачем (Покупець) з ПП «Альпарі» та видаткова накладна від 28.02.2003р. за № 000036 на поставку 10 резервуарів; реєстраційні, дозвільні документи та документи відповідності на вертоліт моделі Мі-2 (держ. реєстраційний номер UR-23268) (на підтвердження наявності у позивача відповідних основних засобів та дозвільних документів, необхідні для здійснення основного виду господарської діяльності); договір про закупівлю послуг за державні кошти від 02.09.2011р. за № НОМЕР_2 з додатками до нього, акти виконаних робіт з авіаційного обслуговування за цим Договором.

Відповідачем не надано доказів відсутності у ТОВ «Вікна-Стиль» спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаних правочину, зокрема того, що вказане підприємство не було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована в грудні 2011 року - лютому 2012 року. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за лютий 2012 року, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 ПК України.

Також відповідачем не було надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність у ТОВ «Вікна-Стиль» умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб.

В силу п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 13.07.2012р № 227/22-50/25409368 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем), шляхом позбавлення його права на податковий кредит та валові витрати.

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати позивачем сум податку на додану вартість за наслідками спірної господарської операції.

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між Позивачем і його контрагентом - ТОВ «Вікна-Стиль».

Зокрема, в Акті перевірки від 13.07.2012р № 227/22-50/25409368 також відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення ТОВ «Вікна-Стиль» сум податкових зобов'язань, в тому числі за звітний період - лютий 2012 року, винесення вироків посадовим особам цього Товариства за фактом ухиляння від сплати податків, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього ж Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому відповідачем не надано суду будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення посадовим особам ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» або його контрагента - ТОВ «Вікна-Стиль», з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарської операції та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу суми податку на додану вартість, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 10.07.2012р. за № 882 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 25409368)», то суд зазначає наступне.

В силу вимог п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Згідно п. 81.2 ст. 82 цього Кодексу у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що 10 липня 2012 року працівник відповідача - ОСОБА_5 фактично був допущений до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС», про що вказано у розд. 1 «Вступна частина» Акта перевірки від 13.07.2012р № 227/22-50/25409368 (стор. 1 цього Акта перевірки).

З огляду на викладені обставини, спірний Наказ не може порушувати права позивача з урахуванням фактично проведеної перевірки та прийнятого податкового повідомлення - рішення за її наслідками.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» в частині визнання протиправним та скасування спірного по справі податкового повідомлення-рішення та вважає за необхідне відмовити в задоволенні решти позовних вимог, оскільки саме такий спосіб захисту повністю відновлює порушені права позивача.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби від 28 серпня 2012 року № 0002892250.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова