Ухвала

від 16.04.2013 по справі 2а-16106/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-16106/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу, скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2013 року адміністративний позов ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» до ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування наказу, скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.

Своїм рішенням суд першої інстанції визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2012 року № 0002892250.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» було зареєстровано як юридичну особу 24 березня 1998 року Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією.

ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» було взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 05 травня 1998 року за № 25409368.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 17 березня 2000 року № 36325204 ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» являється платником податку на додану вартість.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 177661 від 14 серпня 2008 року, до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься, зокрема: 62.20.1 Авіаційні нерегулярні пасажирські перевезення.

Протягом періоду з 10 липня 2012 року по 13 липня 2012 року працівником ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Вікна-Стиль» за лютий 2012 року, за результатами якої складений Акт від 13 липня 2012 року № 227/22-50/25409368.

В ході перевірки податковим органом було встановлено порушення ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 статті 14, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198, п. 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, по взаємовідносинах з ТОВ «Вікна-Стиль», що призвело до завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2012 року в розмірі 162 274, 00 грн. та відповідно потягло за собою завищення суми різниці від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (значення рядка 20.2 Декларації) за лютий 2012 року на загальну суму 162 274, 00 грн.

28 серпня 2012 року ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва на підставі вказаного акта перевірки прийняло спірне податкове повідомлення-рішення за № 0002892250, яким зменшила ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації за лютий 2012 року у розмірі 162 274, 00 грн.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 статті 198 ПК України - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В силу п. 201.4 статті 201 ПК України - податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 статті 201 ПК України - податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 201.7 статті 201 ПК України - податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України - встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11.

З матеріаплів справи вбачається, що 01 грудня 2011 року між ТОВ «Авіакомпанія «ПРОМІНТЕРСЕРВІС» (Покупець) та ТОВ «Вікна-Стиль» (Постачальник) був укладений договір поставки за № 33/11, згідно якого Постачальник зобов'язується здійснити поставку товару (пальне ТС-1 для реактивних двигунів), а Постачальник прийняти та оплатити товар в кількості 200 тонн. Поставка товару здійснюється партіями, кожна з яких узгоджується Сторонами в порядку, що передбачений у п. 3.2 цього Договору. Якість товару повинна відповідати ДСТУ320.00149943.011-99 та повинна засвідчуватися копією сертифікату якості або паспортом якості заводу виробника.

Відповідно до п. 3 «Умови поставки пального» передбачено наступне. Поставка пального за цим Договором здійснюється на умовах СРТ (склад Покупця) згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2000.

Відповідно до Інкотермс (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати)(редакція 2000 року) - термін CPT (Фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення) означає, що продавець поставить товар названому йому перевізнику. Крім того, продавець зобов'язаний сплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення з посиланням на умови CPT поставки. Це значить, що покупець бере на себе всі ризики втрати або пошкодження товару, як і інші витрати після передання товару перевізнику. Даний термін, умови СРТ поставки, може застосовуватися при перевезенні товару будь-яким видом транспорту, в тому числі змішані перевезення.

При цьому під складом Покупця розуміється резервуари Покупця на аеродромі базування Київ «Чайка» на тимчасових вертолітних площах Покупця в межах України. Поставка товару здійснюється партіями на підставі заявок Покупця (згідно п. 1 Договору заявка - письмовий документ оформлений на фірмовому бланку підприємства з підписом його уповноваженої посадової особи та відбитком печатки Покупця. В заявці зазначаються дата її подання, номер і дата даного договору, партія пального, склад ГСМ аеропорту/тимчасової вертолітної площі, на який необхідно поставити товар, що узгоджуються з Постачальником. Факт узгодження заявки Покупця підтверджується виставленням Постачальником рахунку-фактури на оплату поставки товару.

За фактом поставки партії пального між Постачальником та Покупцем на підставі довіреності оформлюються накладні на відпуск матеріалів на сторону (рахунок-фактура), що засвідчує передачу пального Постачальником Покупцю (в тому числі за кількістю, вартістю з урахуванням сум ПДВ, дату передачі). Право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання сторонами накладної на відпуск матеріалів на сторону.

Для отримання партії пального представник Покупця зобов'язаний пред'явити паспорт і надати оригінал довіреності на отримання матеріальних цінностей, форма якої повинна відповідати типовій формі, що затверджена Міністерством статистики України.

Покупець здійснює приймання пального по кількості та якості у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Наказ Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України та Держспоживстандарту України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, вимог діючого законодавства, а також у відповідності до умов цього Договору.

Згідно з п. 4.1 даного Договору оптова ціна 1 тонни палива визначається Прейскурантом Постачальника і на момент укладення цього Договору складає 11 950, 00 грн., крім того ПДВ. Вказана ціна включає в себе вартість доставки.

Оплата поставленого пального здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника із зазначенням в платіжному документі номеру та дати виписки рахунку на оплату, найменування Покупця, його коду ЄДРПОУ і найменування оплачуваного товару (п. 4.3 Договору).

На підтвердження факту виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (поставки та оплати товару) за вказаним Договором поставки позивач надав суду копії наступних первинних та розрахункових документів, документів бухгалтерського обліку: договору поставки пального для реактивних двигунів, рахунків-фактур, видаткових накладних щодо поставки та отримання товару (авіакеросину ТС-1) в кількостях 40, 125 тонн і 27, 772 тонн, товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) на підтвердження транспортування авіаційного пального ТС-1 автомобільним транспортом за допомогою третьої особи-перевізника ( Пегас Т-ТРАНС), паспорту № 16 від 13 вересня 2011 року на паливо ТС-1 для реактивних двигунів за ГСТУ 320.00149943.011-99, виданого ЗАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія», виписки з банківського рахунку позивача № 26006300600073 Банк «Демарк» (МФО 353575) за 03 та 09 лютого 2012 року з відомостями про перерахування коштів на рахунок ТОВ «Вікна-Стиль» № 260002082535001 в АТ «ТАСкомбанк» (МФО 339500), що не заперечується відповідачем, картки по рахунку бухгалтерського обліку № 631 по контрагенту ТОВ «Вікна-Стиль» за період лютий 2012 року.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів, колегнія суддів приходить до висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до письмових пояснень позивача б/н і б/д, наданих до суду 15 січня 2013 року, з документальним підтвердженням, придбане авіаційне паливо (авіакеросин ТС-1) було використане Товариством для експлуатації власного гвинтокрила («вертоліт Мі-2») при наданні авіаційних послуг Замовнику - ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», на підставі договору про закупівлю послуг за державні кошти від 02 вересня 2011 року за № 1109011009.

Відповідачем не надано доказів відсутності у ТОВ «Вікна-Стиль» спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаних правочину, зокрема того, що вказане підприємство не було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована в грудні 2011 року - лютому 2012 року.

Також відповідачем не було надано до суду доказів, які б свідчили про відсутність у ТОВ «Вікна-Стиль» умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб.

Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за лютий 2012 року, відповідають вимогам, встановленим статтею 201 ПК України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає безпідставними висновки податкового органу, викладені ним в зазначеному акті перевірки, про порушення позивачем норм податкового законодавства по взаємовідносинах з його контрагентом, а тому, відповідно, протиправним є податкове повідомлення-рішення, що ґрунтується на такому акті перевірки.

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову частково.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.