Рішення

від 12.02.2013 по справі 5011-10/16598-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/16598-2012 12.02.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черноморспецпроект»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТРЕЙД-ПРОФІ»

2. Публічне акціонерне товариство «Ерде Банк»

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Логовський В.В. (представник за довіреністю);

від відповідачів: не з'явились.

В судовому засіданні 12 лютого 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

19 листопада 2012 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Черноморспецпроект» (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 16.11.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТРЕЙД-ПРОФІ» (відповідач) грошових коштів в розмірі 60 000,23 грн. (шістдесят тисяч гривень 23 копійки), як помилково перерахованих коштів.

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 15.01.2013р. через канцелярію подав до суду уточнення до позовної заяви в яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Черноморспецпроект» просить суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство «ЕРДЕ БАНК» виконати платіжне доручення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТРЕЙД-ПРОФІ» № 338 від 01 жовтня 2012 року про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Черноморспецпроект» помилково відправлених коштів в сумі 60 000, 23 грн. (шістдесят тисяч гривень 23 копійки).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-2 безпідставно утримує в себе грошові кошти в розмірі 60 000, 23 грн., які відповідач-1 доручив перерахувати останньому на користь позивача.

Відповідач-1 надав до суду відзив на позовну заяву в якому просить суд визнати відповідача належним, провести заміну первісного відповідача належним відповідачем, а саме залучити в якості відповідача Публічне акціонерне товариство «Ерде Банк».

Відповідач-2 відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Ерде Банк», розгляд справи призначено на 10.12.2012 року.

В судовому засіданні 10 грудня 2012 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 15 січня 2012 року, про що сторін було повідомлено під розписку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2013 року розгляд справи було відкладено до 12.02.2013 року, судом залучено до участі у справі в якості іншого відповідача - Публічне акціонерне товариство «Ерде Банк».

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 10 грудня 2012 року представником позивача подано клопотання б/н від 10.12.2012р. «Про вжиття заходів забезпечення позову» шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу-1.

Розглянувши заявлене позивачем клопотання про забезпечення позову та позовні матеріали в цілому суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 1.1. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову» у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. 3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26 грудня 2011 року N 16, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Позивачем не наведено суду обґрунтованих підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2012 pоку відповідач-1 виставив позивачу на оплату рахунок-фактуру № ЕТ-0001954.

В вересні 2012 pоку позивач здійснив часткову оплату за рахунком-фактурою № ЕТ-0001954 від 28.09.2012р. на суму 60 000,23 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 78 від 28.09.2012р. (копія рахунку та платіжки в справі).

Позивач зазначає, що грошові кошти в розмірі 60 000,23 грн. за платіжним дорученням № 78 від 28.09.2012р. помилково перераховані на рахунок TOB «ЕТРЕЙД-ПРОФІ» в іншому банку - ПАТ «ВТБ Банк».

01.10.2012р. позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою повернути вже перераховані за платіжним дорученням № 78 від 28.09.2012р. кошти. У відповідь на лист позивача відповідач-1 повідомив, що платіжне доручення № 338 від 01.10.2012р. на суму 60 000,23 грн. одержано відповідачем-2, однак ще не списані з розрахункового рахунку (копія листа міститься в справі).

У своїх листах №№: 05/11/12 від 05.02.2012р., 19/11-12 від 09.11.2012р. та 24/10/12 від 24.10.2012р. відповідач-1 просив відповідача-2 здійснити операції по перерахуванню коштів згідно платіжного доручення № 338 від 01.10.2012р. (копії листів в справі).

Позивач стверджує, а відповідачами не спростовано, що операцію про перерахування коштів згідно платіжного доручення № 338 від 01.10.2012р. Публічне акціонерне товариство «Ерде Банк» не виконало.

В жовтні 2012 року позивач здійснив повну оплату за рахунком-фактурою № ЕТ-0001954 від 28.09.2012р. в сумі 99 357,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 79 від 02.10.2012р. (копія платіжки в справі).

В силу ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Так, з правової конструкції ст. 1 слідує про право, в тому числі юридичних осіб, звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх:

- порушених або оспорюваних прав;

- охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Таким чином, безпідставне набуття або збереження майна можливе, в тому числі, в результаті поведінки або набувача майна або потерпілого або інших осіб.

Відповідно до положень Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» від 16.03.1995р. підприємства, незалежно від форми власності, мають повертати в 5-денний термін платникам помилково зараховані кошти.

Відповідно до п.1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004р. за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Судом встановлено, що у листах №№: 05/11/12 від 05.02.2012р., 19/11-12 від 09.11.2012р. та 24/10/12 від 24.10.2012р. відповідач-1 просив відповідача-2 здійснити операції по перерахуванню коштів позивачу згідно платіжного доручення № 338 від 01.10.2012р.

З тверджень позивача судом з'ясовано, що станом на час розгляду справи сума безпідставно набутих коштів відповідачем-2 не перерахована.

Зважаючи на викладене, з огляду на те, що доказів щодо виконання Публічним акціонерним товариством «ЕРДЕ БАНК» платіжного доручення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТРЕЙД-ПРОФІ» № 338 від 01 жовтня 2012 року про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Черноморспецпроект» помилково відправлених коштів в сумі 60 000, 23 грн., станом на лютий 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги з урахуванням поданих уточнень про зобов'язання відповідача-2 вчинити певні дії.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача-2, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «ЕРДЕ БАНК» (код ЄДРПОУ 34817907, 04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5, літ. А) виконати платіжне доручення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТРЕЙД-ПРОФІ» (код ЄДРПОУ 37309219, 03022, м. Київ, вул. Теслярська, буд. 4) № 338 від 01 жовтня 2012р. про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Черноморспецпроект» (код ЄДРПОУ 34738553) помилково відправлених коштів в сумі 60 000,23 грн. (шістдесят тисяч гривень 23 копійки).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК» (ідентифікаційний код: 34817907, адреса: 04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного/Ігорівська, буд. 10/5, літ. А), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Черноморспецпроект» (ідентифікаційний код: 34738553, адреса: 65028, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, буд. 24), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: судові витрати - 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Черноморспецпроект» в задоволенні клопотання б/н від 10.12.2012р. «Про вжиття заходів забезпечення позову» у справі № 5011-10/16598-2012.

Копію даного рішення направити відповідачам у справі № 5011-10/16598-2012.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.02.2013р.

Суддя О.В. Котков