Рішення

від 13.02.2013 по справі 5006/29/151/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.02.13 р. Справа № 5006/29/151/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Прокурора Волноваського району в інтересах держави в особі Волноваської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області №120, с.Молодіжне, Донецька область

до Відповідача: Публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 21 082,21грн.

за участю:

від прокуратури: Осипенко Ю.С. (посвідчення №003174);

від позивача: Галанська А.С. (за довіреністю);

від відповідача: Усачова І.Г. (за довіреністю);

У судовому засіданні відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва з 05.02.2013р. по 13.02.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Прокурор Волноваського району (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Волноваської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області №120 (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат», м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 21 082,21грн.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором про надання робочої сили зі складу засуджених №153 від 31.08.2011р., щодо оплати за надані послуги.

На підтвердження вказаних обставин Прокурор надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору про надання робочої сили зі складу засуджених №153 від 31.08.2011р., додаткової угоди №1 від 05.09.2011р., свідоцтва про державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат», табелів обліку робочого часу, актів приймання-передачі виконаних робіт, рахунків на оплату, відповіді на претензію №2 від 02.11.2012р., відповіді на претензію №1 від 30.10.2012р., претензії №2 від 02.11.2012р. №12/5735, претензії №1 від 30.10.2012р. №12/5633.

Нормативно свої вимоги Прокурор обґрунтовує 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, рішенням конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999 року.

10.01.2013р. Позивачем через канцелярію суду надано виписку з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткових оплат за надані послуги.

04.02.2013р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву №41 від 04.02.2013р. у якому проти позовних вимог заперечує з наступних підстав. Відповідно до п.1 ст. 118 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені до позбавлення волі повинні працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Крім того, було погоджено, що в обов'язки Позивача належить нагляд та забезпечення заходів, спрямованих на виконання засудженими до позбавлення волі правил внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві. Впродовж 2012 року частина засуджених, всупереч вимогам п.1 ст. 118 Кримінально-виконавчого кодексу України, порушувала трудову та виробничу дисципліну, не виконуючи вимоги інженерно-технічних працівників. У зв'язку з порушенням засуджених позбавлення волі правил внутрішнього розпорядку підприємства та порушенням вимог частини 7 п.4 ст. 107 Кримінально-виконавчого кодексу України, на адресу Позивача не одноразово були направлені листи з приводу скоєних порушень засудженими до позбавлення волі. Також у зв'язку з тим, що 50% нарахувань на заробітну плату засуджених вважаються доходами виправної установи за умовами виконання певних функцій, покладених на них існуючим законодавством та беручи до уваги самоусунення від виконання обов'язків з безпосереднього контролю та нагляду за виконанням засудженими до позбавлення волі вимог правил внутрішнього розпорядку, керівництву установи було відмовлено у сплаті 50% нарахувань у серпні, вересні та жовтні 2012 року та запропоновано навести лад з відношенням засуджених та співробітників установи до виконання зобов'язань, покладених на них чинним законодавством.

Прокурор у судове засідання 13.02.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Представник Позивача у судове засідання 13.02.2013р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 13.02.2013р. з'явився, проти позову заперечив частково, зазначив, що Відповідачем підписані тальки акти на суму 26 264,67грн. та 18 064,14грн., тому в цій частині погоджується з існуванням боргу. Відносно акту від 01.10.2012р. на суму 18 064,14грн. зазначив, що він підписаний не уповноваженою особою та не містить печатки.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2011 року між Волноваською виправною колонією Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області (№120) (Виконавець) та Публічним акціонерним товариством «Донецький заводобудівний комбінат» (Замовник) було укладено договір про надання робочої сили зі складу засуджених №153, відповідно п.1.1 якого Виконавець надає Замовнику робочу силу з рахунку засуджених у необхідній кількості, для використання в цілях здійснення виробничої, господарської та іншої діяльності, встановленій видами діяльності Замовника, а також інших видів робіт, які не суперечать діючому законодавству.

Згідно п.2.1 договору залучення до труда засуджених у відповідності з кримінально-виробничим кодексом України у кількості 10 людей.

У розділі 4 договору Сторони дійшли згоди щодо розрахунків по договору:

- при проведенні почасової оплати труда нарахування заробітної плати засуджених здійснюється відповідно мінімальної часової тарифної ставки, встановленій законодавством на даний період часу відповідно табеля обліку фактично відпрацьованого часу з нарахуванням у розмірі 50% відповідно постанови Кабінету Міністрів України №653 від 22.04.1999 року (п.4.1 Договору);

- акт виконаних робіт є обов'язковим документом для розрахунків за роботу, виконану засудженими та підписується не пізніше 1-го числа, наступного за звітнім. Розрахунок здійснюється протягом п'яти днів після підписання акту виконаних робіт (п.4.2 Договору);

- оплата за надання робочої сили здійснюється Замовником в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Виконавця або готівковими коштами в касу Виконавця на підставі акту виконаних робіт (п.4.3 Договору);

- зміна умов та розміри оплати регулюються діючим законодавством України та оформлюються додатковими угодами до даного договору (п.4.4 Договору);

У пункті 8.1 встановлено, що строк дії даного договору встановлюється з моменту підписання до 31 грудня 2012 року включно.

На виконання умов договору Позивачем було надано послуги на суму 63 246,63грн., що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт від 03.09.2012р. на суму 18 917,82грн., від 01.10.2012р. на суму 18 064,14грн., від 31.10.2012р. на суму 26 264,67грн.

Для оплати Позивачем було виставлено рахунки №77 від 04.09.2012р., №76 від 04.09.2012р., №94 від 02.10.2012р., №95 від 02.10.2012р., №114 від 02.11.2012р., №113 від 02.11.2012р.

Відповідачем було здійснено часткову оплату за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 21 082,21грн.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензії №2 від 02.11.2012р., №1 від 30.10.2012р. з вимогою здійснити оплату за надані послуги.

Відповідачем вказані претензії не розглянуто про, що зазначено у відповідях №11/2 від 15.11.2012р., №11/1 від 15.11.2012р.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Прокурор Волноваського району в інтересах держави в особі Волноваської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області №120 звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Прокурора Волноваського району в інтересах держави в особі Волноваської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області №120 до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору про надання робочої сили зі складу засуджених №153 від 31.08.2011р. Позивачем було надано послуги Відповідачу на суму 63 246,63рн., але Відповідачем була здійснена лише часткова оплата за надані послуги.

Документи, які б свідчили про незгоду Замовника з неналежністю виконання Виконавця своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 21 082,21грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 21 082,21грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Прокурора Волноваського району в інтересах держави в особі Волноваської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області №120, с.Молодіжне, Донецька область до Публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 21 082,21грн. задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат» (83030, м.Донецьк, вул.Баумана, буд. 1 «Г», ЄДРПОУ 01235188, р/р260005108 в «УкрБизнесБанк», МФО 334969) на користь Волноваського району в інтересах держави в особі Волноваської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області №120 (85710, Волноваський район, м.Молодіжне, ЄДРПОУ 14319082, р/р 31259273210559 УДКСУ у Донецькій області, МФО 834016) заборгованість у розмірі 21 082,21грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат» (83030, м.Донецьк, вул.Баумана, буд. 1 «Г», ЄДРПОУ 01235188, р/р260005108 в «УкрБизнесБанк», МФО 334969) в доход державного бюджету судовий збір у сумі 1 609,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 13.02.13р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 18.02.13р.