Постанова

від 10.02.2009 по справі 4/366/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/366/08

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"10" лютого 2009 р. Справа № 4/366/08

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Петрова М.С., Михайлова М.В.          

при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.

(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 15 від 02.02.2009 року, колегію суддів у складі            С.І. Колоколова,   Г.П. Разюк,   М.С. Петрова   замінено   на   колегію   суддів  у  складі  С.І. Колоколова,   М.С. Петрова,   М.В. Михайлова)

за участю представників сторін:

від позивача: Громова Л.А. (довіреність № 8547/01 від 16.10.2007 року)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТРІЯ”

на рішення господарського суду Миколаївської області від „25” листопада 2008 року

по справі № 4/366/08

за позовом Обласного комунального підприємства „Миколаївоблтеплоенерго”,        м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТРІЯ”, м. Миколаїв

про стягнення 9 095,81 грн.

В С Т А Н О В И В :

01.10.2008 року Обласне комунальне підприємство „Миколаїв-облтеплоенерго” (далі по тексту –позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТРІЯ” (далі по тексту –відповідач) 9 095,81 грн. –вартості безпідставно спожитої теплової енергії. Також позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в період з 27.10.2005 року по 07.04.2008 року безпідставно спожив теплову енергію на суму 9 095,81 грн., але виставлені позивачем рахунки на сплату спожитої теплової енергії не оплатив, в зв'язку з чим і виникла вищевказана заборгованість.  

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.11.2008 року, яке підписано 01.12.2008 року по справі № 4/366/08 (суддя Дубова Т.М.) позов ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ „ІСТРІЯ” на користь позивача суму 9 095,81 грн. основного боргу, 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „ІСТРІЯ” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вдруге переглянути цю справу, перевірити обґрунтованість прийнятого рішення та скасувати його.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що він ніколи не звертався до позивача з вимогою щодо укладення договору, а оскільки позивач відмовився відкоригувати умови договору, він так і не був укладений.

На думку скаржника, позивач не надав суду справжні рахунки по сумі боргу, а лише узагальнені, які не відповідають дійсності, що підтверджується різницею в розрахунках сторін що становить 1217,83 грн.

Також скаржник посилається на те, що позивач вже двічі звертався до суду з позовами до ТОВ „ІСТРІЯ” про зобов'язання укласти договір та про стягнення збитків за поставлену теплову енергію, але в задоволенні таких вимог було відмовлено, тобто ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” знов звертається до суду з позовом до тієї ж самої сторони та з тих же підстав.

Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу в якому він та його представник в судовому засіданні просили залишити апеляційну скаргу ТОВ „ІСТРІЯ” без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Представник ТОВ „ІСТРІЯ” в судові засідання не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, але всі ухвали про призначення і відкладення розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, які направлялися на адресу ТОВ „ІСТРІЯ” (54029, м. Миколаїв, пр. Леніна,5), що зазначена в договорі, нарядах, рахунку-фактурі, апеляційній скарзі та довідці № 6476 з ЄДРПОУ, були повернуті до суду без вручення відповідачу у зв'язку з закінченням строку зберігання.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи –учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу за відсутністю представника ТОВ „ІСТРІЯ”.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу належить на праві власності нежитлове приміщення загальною площею 85,5 кв.м. в будинку № 5 по пр. Леніна у м. Миколаєві. Таке приміщення розташоване на цокольному поверсі багатоповерхового житлового будинку та знаходиться в єдиній системі теплопостачання житлового будинку.

21.02.2002 року ТОВ „ІСТРІЯ” звернулося з ОКП „Миколаївобленерго” з заявою про укладення договору на постачання тепла у приміщення промтоварного магазину за адресою пр. Леніна,5, площею 85.5 кв.м. (а.с.14).

Між тим, запропонований позивачем договір № 3097 на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам відповідачем не підписаний (а.с.7, 13).

Крім того, позивач неодноразово (04.05.2006 року, 08.09.2006 року, 25.09.2007 року) звертався до відповідача з листами, згідно яких просив надати певний перелік документів для укладання договору на послуги теплопостачання, але такі листи залишені відповідачем без відповіді та задоволення (а.с.60-62).

На підставі розпоряджень Миколаївського міськвиконкому про початок опалювальних сезонів 2005-2006 років, 2006-2007 років, 2007-2008 років ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” здійснювало постачання теплової енергії в житловий будинок по пр. Леніна,5 у м. Миколаєві, в тому числі і у приміщення відповідача (промтоварний магазин площею 85.5 кв.м. на цокольному поверсі зазначеного будинку), про що свідчать наряди про підключення опалення та закінчення опалювального сезону від 27.10.2005 року б/н, від 02.04.2006 року № 958, від 02.10.2006 року № 4476, від 31.03.2007 року № 6515, від 30.09.2007 року № 961, від 31.03.2008 року № 3179, які підписані представниками відповідача (а.с.15-20).

За вказані періоди ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” виставляло відповідачу, відповідно до розміру займаної площі та встановлених тарифів щомісячні рахунки за використану теплову енергію на загальну суму 9 095,81 грн. (а.с.22-39), зокрема: від 30.11.2005 року на суму 107,24 грн., від 01.11.2005 року на суму 415,53 грн., від 12.12.2005 року на суму 415,53 грн., від 13.01.2006 року на суму 415,53 грн., від 16.02.2006 року на суму 415,53 грн., від 16.03.2006 року на суму 415,53 грн., від 14.04.2006 року на суму 13,85 грн., від 21.12.2006 року на суму 1 117,35 грн., від 09.01.2007 року на суму 577,94 грн., від 27.02.2007 року на суму 659,27 грн., від 27.03.2007 року на суму 704,45 грн., від 24.04.2007 року на суму 70,45 грн., від 30.11.2007 року на суму 937,27 грн., від 10.12.2007 року на суму 644,64 грн., від 29.01.2008 року на суму 644,64 грн., від 16.02.2008 року на суму 665,13 грн., від 21.07.2008 року на суму 916,14 грн.

Зазначені рахунки позивачем направлялись на адресу ТОВ „ІСТРІЯ” рекомендованими листами (а.с.40-58).

Між тим, відповідач за спожиту теплову енергію не розрахувався та виставлені позивачем рахунки на оплатив, будь-яких доказів відключення приміщення площею 85,5 кв.м. від системи теплопостачання житлового будинку по пр. Леніна,5 не надав.

Крім того, згідно Акту № 143 від 25.07.2008 року, складеному представниками житлово-комунального підприємства ТОВ „Ліски-М” та представником ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” при обстежені системи опалювання будинку по пр. Леніна,5 в м. Миколаєві, встановлено, що система опалення приміщення ТОВ „ІСТРІЯ” знаходиться в системі опалення будинку (а.с.59).

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ОКП „Миколаївоблтеплоенерго”, стягнення на його користь з ТОВ „ІСТРІЯ” заборгованості та вважає, що доводи, заперечення і вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як встановлено матеріалами справи, ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” поставило, а ТОВ „ІСТРІЯ” безпідставно отримало (без укладення відповідного договору) в період з жовтня 2005 року по березень 2008 року теплову енергію на загальну суму 9 095,81 грн., але ж ТОВ „ІСТРІЯ”, в свою чергу, в порушення норм чинного законодавства за безпідставно отриману від позивача теплову енергію не розрахувалось, виставлені позивачем рахунки не оплатило, в зв'язку з чим і виникла заборгованість у розмірі 9 095,81 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Так, умовами виникнення зобов'язань внаслідок безпідставного набуття майна є: 1) збільшення майна у однієї особи; 2) втрата майна іншою особою; 3) причинний зв'язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи.

Згідно із частиною 2 статті 1213 Цивільного Кодексу України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що ТОВ „ІСТРІЯ” безпідставно отримало від ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” та спожило в період з жовтня 2005 року по березень 2008 року теплову енергію на загальну суму 9 095,81 грн., у зв'язку з чим ця сума підлягає стягненню в примусовому порядку з відповідача на користь позивача.

Судовою колегією не приймаються та підлягають відхиленню всі доводи та заперечення ТОВ „ІСТРІЯ”, викладені в апеляційній скарзі, оскільки, по-перше, саме директор ТОВ „ІСТРІЯ” А.В. Секкер 21.02.2002 року звертався до позивача з завою про укладення договору на постачання тепла у приміщення промтоварного магазину за адресою пр. Леніна,5, площею 85.5 кв.м. (а.с.14), по-друге, надані позивачем до суду рахунки перевірені, складені, відповідають дійсності та становлять 9 095,81 грн. – саме ту суму, на яку і було спожито відповідачем теплової енергії, що спростовує розрахунки та доводи відповідача і, по-третє, ані предмет ані підстави позовів ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” до ТОВ „ІСТРІЯ” по справам № 9/24 та № 9/25 не співпадають з даною справою - № 4/366/08, оскільки предметом тих справ було укладення договору та стягнення збитків на підставі ст.224 ГК України за період з 01.02.2002 по 30.11.2003 року.

ТОВ „ІСТРІЯ” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ОКП „Миколаївоблтеплоенерго”.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 25.11.2008 року по справі № 4/366/08 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ „ІСТРІЯ” –без задоволення.

Крім того, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.12.2008 року було зобов'язано ТОВ „ІСТРІЯ” доплатити 6 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги та надати до суду відповідні докази. Між тим, скаржник вимоги зазначеної ухвали не виконав та відповідні докази сплати державного мита за розгляд апеляційної скарги до суду не надав, у зв'язку з чим недоплачене державне мито за розгляд апеляційної скарги у розмірі 6 грн. підлягає стягненню з скаржника на користь Державного бюджету України в примусовому порядку.

Керуючись статтями 99, 101-105  Господарського                   процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Миколаївської області від „25” листопада 2008 року по справі № 4/366/08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТРІЯ” – без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ІСТРІЯ” (54021,             м. Миколаїв, вул. Миколаївська,5-а, р/р № 26003225603001 в МФ КБ „Приватбанк”, МФО 036610, код ЄДРПОУ 19302117) на користь Державного бюджету України (р/р 31114095700008 в ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460) державне мито за розгляд апеляційної скарги у сумі 6 грн.

Видачу наказу за постановою доручити господарському суду Миколаївської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                       С.І. Колоколов

Суддя                                                                                         М.С. Петров

           Суддя                                                                                             М.В. Михайлов