21/246
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29.01.09 р. Справа № 21/246
Позивач: Державне підприємство “Придніпровська залізниця” м. Дніпропетровськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантар” м. Макіївка
про стягнення 15 505,00грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: Коваленко Ю.М. – юр.
відповідача: Сьомка О.А. – за дов.
Державним підприємством „Придніпровська залізниця” подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантар” 15 505,00грн. штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній № 45147772 маси вантажу (вагон № 60661204).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на дані комерційного акту від 24.06.08р. № БН 755728/456, залізничної накладної, а також ст.ст.24, 118, 122 Статуту залізниць України.
Відповідач позов не визнав посилаючись на те, що:
- перевірка маси вантажу була здійснена не на станції призначення, як вимагає ст.52 Статуту, а на станції Східна;
- у залізничній накладній відмітка про складення комерційного акту складена з порушенням вимог ст.31 Правил видачі вантажів;
- на накладній зроблений переуступний підпис, що є свідченням несхоронного перевезення;
- відсутні докази переважування вантажу саме на вимогу вантажоодержувача;
- комерційний акт підписаний не тими особами, які зазначені у п.10 Правил складання актів.
Клопотання позивача про залучення до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору вантажоодержувача судом залишена без задоволення, так як позивач не пояснив яким чином прийняте по справі рішення вплине на права та обов'язки сторін по справі з одержувачем вантажу, а згідно ст.27 Господарського процесуального кодексу України «треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін». Також позивач не роз'яснив, на чиїй стороні - позивача чи відповідача - має вступити у справу вантажоодержувач.
Розгляд справи закінчено 29.01.2009р.
Для підготовки і оголошення повного тексту рішення у засіданні оголошувалася перерва до 15год.00хв. 29.01.2009р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
22.06.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантар” (вантажовідправник) на адресу Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Запоріжсталь” (вантажоодержувач) у вагоні № 60661204 за залізничною накладною № 45147772 зі станції Балівка Придніпровської залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці відвантажило металобрухт. За накладною вага нетто 52 300 кг.
23.06.08р. вагон з вантажем прибув на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці (станція призначення), де на вимогу вантажоодержувача (заявка № 2928 від 24.06.08р.) на підставі ст.52 Статуту залізниць України була здійснена комісійна видача вантажу. При контрольному переважуванні вагону з вантажем на 200-тонних тензометричних вагах одержувача виявилось: вага брутто 71 000кг, вага тари (з брусу) 23 300кг, вага нетто 47 700кг, що менше проти даних залізничної накладної на 4 600кг.
Факт неправильності зазначення маси вантажу підтверджується комерційним актом від 24.06.08р. № БН 755728/456, який підписали заступник начальника станції, два прийомоздавальника та представник вантажоодержувача. Про складення комерційного акту зроблена відмітка і в залізничній накладній.
На підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу позивачем на відповідача нарахований штраф у сумі 15 505,00грн. із розрахунку: 3 101,00грн. (тариф) х 5.
Зважаючи на те, що:
· відповідно до п.2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантажовідправник (у даному випадку відповідач) при заповненні перевізних документів повинен був зазначити точну масу вантажу;
· відповідно до ч.1 ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній;
· ч.2 ст.24 Статуту залізниць України передбачене право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених у накладній, а також кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній;
· згідно зі ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення (згідно зі статтею 118 Статуту);
· ст.129 Статуту залізниць України встановлено: “Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць”. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах (п. ”а”);
· пунктом 10 Правил складання актів передбачено: “Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці”;
· відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. Норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для металобрухту становить 0,5% маси, зазначеної в перевізних документах, тобто у даному випадку 261,5кг, що менше виявленої нестачі - 4 600кг;
· за зазначеним перевезенням провізна плата у накладній вказана 3 101,00грн., у зв'язку з чим на виконання вказаних норм сума штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу складає 15 505,00грн. із розрахунку: 3 101,00грн. (тариф) х 5,
господарський суд вважає, що позов обґрунтований i підлягає задоволенню у повному обсязі.
Заперечення відповідача судом до уваги не прийняті, так як:
- комерційний акт з боку залізниці підписаний 3-ма особами, а саме: заступником начальника станції і двома прийомоздавальниками, що не суперечить п.10 Правил складання актів;
- відповідно до п.12 Правил видачі вантажів “при наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг залізниця може здійснювати перевірку маси вантажів, що перевозяться навалом і насипом і прибули без ознак утрати, відповідно до договору між залізницею і одержувачем”, тобто перевірку маси вантажу залізниця може здійснювати як на власних вагах, так і вагах вантажоодержувача;
- відмітка про складення комерційного акту відповідно до п.12 Правил видачі вантажів робиться тільки на вимогу вантажоодержувача і разі відсутності такої відмітки чи відступу від вимог щодо її змісту немає підстав вважати комерційний акт таким, що не має доказової сили; до того ж відмітка у накладній повністю відповідає вимогам ст.31 Правил видачі вантажів, оскільки у ній зазначені номер та дата акту, а також вага нестачі “-4 600кг”;
- переуступний підпис не є свідченням несхоронного перевезення, оскільки згідно ст.133 Статуту залізниць України переуступний підпис засвідчує тільки передачу права на пред'явлення претензії і позову вантажоодержувачем вантажовідправнику і більше нічого, (правом на пред'явлення позову залізниці відповідач з незрозумілих причин не скористався);
- переважування вантажу залізницею здійснене за заявкою вантажоодержувача № 2928 від 24.06.08р., представник якого комерційний акт підписав без будь-яких зауважень.
Судові витрати в межах, встановлених законодавством, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, Правил оформлення перевізних документів та керуючись ст.ст. 49, 82 – 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантар” (86105, м. Макіївка Донецької області, вул. Папаніна, 24, п/р 26009850100345 у філії ВАТ КБ “Хрещатик” у м. Донецьку, МФО 377197, код ЄДРПОУ 34400325) на користь Державного підприємства “Придніпровська залізниця” (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, п/р 26006000012 в Дніпропетровській філії АБ “Експрес-банк”, МФО 306964, код ЕДРПОУ 01073828) 15 505,00грн. штрафу, 155,05грн. на відшкодування витрат по оплаті державного мита, 118,00грн. - відшкодування оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя
Надруковано примірників:
1 – до справи;
1 – позивачу;
1 – відповідачу.
Виконала:
Тел.381-91-18
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2009 |
Оприлюднено | 17.02.2009 |
Номер документу | 2945435 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Матюхін В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні