Постанова

від 27.01.2009 по справі 8/439-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/439-08

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

27.01.09 р.                                                                                          № 8/439-08          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Рудченка С.Г. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Лобань  О.І.

                                                  Федорчук Р. В

при секретарі судового засідання: Олійник О. Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гарнага П.А. –представник за дов. №39/7-317 від 28.07.2008 року,

          Степаненко К.В. –представник за дов. №39/423 від 20.10.2008 року,

від відповідача: Кравець А.В. –представник за дов. №1-7-66 від 19.01.2009 року,

          Острянін Ю.О. –представник за дов. №1-7-67 від 19.01.2009 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Славутицької міської ради на рішення господарського суду Київської області від 03.12.2008 року,

у справі  № 8/439-08 (суддя –Чорна Л. В.),

за позовомдержавного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС», м. Славутич,

доСлавутицької міської ради, м. Славутич,

провизнання недійсними рішення,

встановив:

Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС»(далі по тексту –ДСП «Чорнобильська АЕС», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Славутицької міської ради (далі по тексту –Славутицька міськрада, відповідач) про визнання недійсними рішення Славутицької міськради № 468-19-V від 25.02.2008 року та № 491-20-V від 21.03.2008 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 03.12.2008 року у справі № 8/439-08 (далі по тексту –Рішення): визнано недійсними рішення Славутицької міськради № 468-19-V від 25.02.2008 року та № 491-20-V від 21.03.2008 року; стягнуто з Славутицької міськради на користь ДСП «Чорнобильська АЕС»судові витрати пов'язані зі сплатою державного мита за подачу позовної заяви в розмірі 170 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При винесенні оскаржуваної постанови місцевий господарський суд виходив з того, що предметом даного спору є добровільна відмова від земельної ділянки, а не примусове припинення прав на землю.

Не погоджуючись із Рішенням, Славутицька міськрада звернулась до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав ,наведених в апеляційній скарзі.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.01.2009 року апеляційну скаргу Славутицької міськради на Рішення прийнято до провадження.

Позивач скористався наданим йому ст. 96 ГПК України правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, в якій просить Рішення залишити без змін з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

–ДСП «Чорнобильська АЕС»на підставі рішення Славутицької міськради №42-5-ІУ від 21.06.2002 року видано державний акт №ІІ-КВ №002632 на право постійного користування землею площею 84,8936га під існуючою забудовою (будівельна база);

–листом №71/16-105 від 24.02.2006 року позивач звернувся до відповідача щодо прийняття рішення про проведення коригування Державного акта №И-КВ №002632 та зменшення земельних площ до 13,01 га, у зв'язку із передачею у комунальну власність територіальної громади м. Славутич об'єктів, розташованих на будівельній базі;

–рішенням №895-54-ІУ від 28.02.2006 року відповідач вилучив у позивача із земель постійного користування земельні ділянки площею 71,2168 га, в користуванні позивача з 01.03.2006 року залишено землі площею 13,01 га, зобов'язано позивача на наступну сесію ради надати технічну документацію із землеустрою;

–рішенням №468-19-V від 25.02.2008 року відповідач надав згоду позивачу на розробку проекту землеустрою щодо внесення змін у державний акт на право постійного користування земельними ділянками, на яких розташовані об'єкти підприємства (складське господарство, залізничне депо, нафтобаза, залізничні колії) за адресою: м. Славутич, будівельна база;

–рішенням №491-20-V від 21.03.2008 року внесено зміни до рішення Славутицької міської ради «Про надання згоди на розробку проекту відведення із землеустрою щодо оформлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками від 25.02.2008 року №468-19-V від 25.02.2008 року»;

–згідно п. 1.4 зазначеного рішення, вважати таким, що втратило чинність рішення Славутицької міської ради «Про вилучення земельної ділянки»від 28.02.2006 року №895-54-ІV.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Приписи статті 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля,   управління  якою  здійснюють  територіальні   громади  через   органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Разом з тим, відповідно до пункту тридцять четвертого статті 26, пункту другого статті 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №71/16-105 від 24.02.2006 року позивач звернувся до відповідача щодо прийняття рішення про проведення коригування Державного акта №ІІ-КВ №002632 та зменшення земельних площ до 13,01 га, у зв'язку із передачею у комунальну власність територіальної громади м. Славутич об'єктів, розташованих на будівельній базі.

Рішенням №895-54-ІV від 28.02.2006 року відповідач вирішив провести вилучення згідно чинного законодавства земельні ділянки площею 71,2168 га, в користуванні позивача з 01.03.2006 року залишити землі площею 13,01 га та зобов'язати позивача на наступну сесію ради надати технічну документацію із землеустрою.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільно відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Добровільна відмова - це самостійне волевиявлення власника земельної ділянки або землекористувача, пов'язане з небажанням подальшої експлуатації належної йому на праві власності або користування земельної ділянки. Тобто особа самостійно і з доброї волі відмовляється від наданого йому суб'єктивного права використовувати земельну ділянку. Волевиявлення особи має бути оформлене у відповідній формі – письмовій заяві про добровільну відмову від права власності або права постійного користування землею.

При добровільній відмові власника (користувача) від прав на земельну ділянку; відчуження земельної ділянки за рішенням власника (користувача) - не проявляються владні повноваження органів виконавчої влади або судових органів. Припинення суб'єктивного права відбувається виключно у зв'язку із самостійним волевиявленням власника (користувача) земельної ділянки. Функція державних органів - юридично оформити припинення такого права.

Відповідно до п. 2 ст. 142 Земельного кодексу України, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до відповідного органу.

Пунктом 4 ст. 142 Земельного кодексу передбачено, що власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відповідно до роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів», а саме п.2 цих роз'яснень, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, при цьому, обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації –позивача у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням №468-19-V від 25.02.2008 року відповідач надав згоду позивачу на розробку проекту землеустрою щодо внесення змін у державний акт на право постійного користування земельними ділянками, на яких розташовані об'єкти підприємства (складське господарство, залізничне депо, нафтобаза, залізничні колії) за адресою: м. Славутич, будівельна база.

Рішенням №491-20-V від 21.03.2008 року внесено зміни до рішення Славутицької міської ради «Про надання згоди на розробку проекту відведення із землеустрою щодо оформлення державних актів на право постійного користування земельними ділянками від 25.02.2008 року №468-19-V від 25.02.2008 року». Згідно п. 1.4 зазначеного рішення, вважати таким, що втратило чинність рішення Славутицької міської ради «Про вилучення земельної ділянки»від 28.02.2006 року №895-54-ІV.

Рішення органів місцевого самоврядування повинні бути обґрунтованими, прийматись на підставі діючого законодавства та відповідати йому, але відповідач прийняв оскаржувані рішення без посилань на відповідні нормативні акти та не обґрунтовуючи їх.

Згідно змісту спірних рішень вбачається, що для внесення змін до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 002632 позивачу слід подати відповідачу погоджену технічну документацію із землеустрою.

Однак відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 02.04.2002 року «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою», установлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Таким чином в існуючий державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 002632, який видано ДСП «Чорнобильська АЕС», вносяться зміни в землекористуванні на підставі рішень Славутицької міськради, записи в державному акті виконуються відділом земельних ресурсів у м. Славутич і не потребують ні розробки існуючої технічної документації, ні спеціального погодження Головного управління земельних ресурсів у Київській області, що також підтверджується листом Головного управління земельних ресурсів у Київській області № 08-3/03-717 від 03.03.2008 року.

Прийняттям оскаржуваних рішень №468-19-V від 25.02.2008 та №491-20-У від 21.03.2008, Славутицька міська рада скасувала з моменту прийняття рішення №895-54-ІУ від 28.02.2006 «Про вилучення земельної ділянки», чим порушила законні права та інтереси ДСП «Чорнобильська АЕС», оскільки це призвело до нарахування органами ДПІ м. Славутича земельного податку на земельну ділянку, яка була вилучена відповідачем з користування ЧАЕС в 2006 році.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, погоджується з висновками місцевого господарського суду, що предметом даного спору є добровільна відмова від земельної ділянки, а не примусове припинення прав на землю для чого необхідно пройти певні процедури, визначені ст.ст. 143-144 Земельного кодексу України, а тому оскаржувані рішення Славутицької міськради № 468-19-V від 25.02.2008 року та № 491-20-V від 21.03.2008 року підлягають визнанню недійсними.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом Київської області при прийнятті Рішення дотримано вимоги норм матеріального та процесуального права і доводи, викладені в цьому рішенні, є законними і обґрунтованими, а тому підстави для скасування вказаного рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101-105 ГПК України Київський міжобласний апеляційний господарський суд,

                                                  П О С Т А Н О В И В:

1.          Апеляційну скаргу Славутицької міської ради на рішення господарського суду Київської області від 03.12.2008 року у справі № 8/439-08 залишити без задоволення, а зазначене рішення –без змін.

2.          Копію постанови надіслати сторонам у справі.

3.          Матеріали справи № 8/439-08 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя:                                                                      Рудченко С.Г.

Судді:

                                                                                                    Лобань  О.І.

                                                                                                    Федорчук Р. В

Дата відправки