1/31
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2009 р. Справа № 1/31
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будівельні системи" вул. Виборзька,99, м. Київ, 03680
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімекс" юридична адреса: вул. Долинська,1, м. Калуш, Івано-Франківська область,77300
поштова адреса: 77300 Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Лесі Українки, буд 1, кв. 136
Суддя Соботник В.В.
Секретар Нестеренко А.В.
Представники сторін:
Від позивача: не з”явились.
Від відповідача: не з”явились.
СУТЬ СПОРУ: заявлено вимогу про стягнення з відповідача 15800грн. 09коп., в тому числі 15000грн. 00коп. основного боргу, 618грн. 66коп. інфляційних, 181грн. 43коп. 3 % річних, - згідно поданої заяви № 32 від 23.01.09 (вх. № 470 від 26.01.09) про збільшення позовних вимог.
Позивач в судове засідання не з”явився, в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вказуючи на невиконання відповідачем обов”язку щодо оплати за отриманий згідно видаткової накладної № ТД-0000948 від 22.09.08 та довіреності № 232251 від 22.09.08 товар на загальну суму 15000грн.
Відповідач в судове засідання не з”явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відзиву та будь-яких заперечень проти заявлених вимог не подав. Ухвала суду від 15.01.09 направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцію за двома адресами: вул. Долинська,1, м. Калуш, Івано-Франківська область та вул. Лесі Українки, буд 1, кв. 136 м. Калуш. Як вбачається з представлених в справі повідомлень про вручення поштового відправлення, ухвала суду від 15.01.09 отримана відповідачем 23.01.09 за двома адресами, які вказані вище, про що свідчить підпис уповноваженої особи на даних повідомленнях.
За таких обставин, в силу ст. 75 ГПК України, справа розглядається за навними матеріалами без участі представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив:
На підставі наявної в матеріалах справи видаткової накладної № ТД-0000948 від 22.09.08, довіреності серія ЯПД № 232251 від 22.09.08 позивачем відпущено відповідачу товар на загальну суму 28785грн. 46коп. Факт отримання товару підтверджується підписом представника відповідача (довіреність серія ЯПД № 232251 від 22.09.08) на вказаній накладній. Згідно представлених в матеріалах справи банківських виписок, відповідачем здійснено часткову оплату товару на суму 13785грн.46коп. За решту товару в сумі 15000грн. відповідач не розрахувався.
Цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій організацій (ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України). Отримання відповідачем (в особі його представника) товару від позивача та часткова його оплата, свідчать про існування між сторонами зобов'язань з приводу поставки товару.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений (що має місце в спірному випадку) або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
28.10.08 позивач звертався до відповідача з письмовою вимогою про оплату відповідачем боргу в сумі 15000грн., про що свідчить наявний в матеріалах справи лист № 242 та повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого вбачається факт отримання відповідачем вимоги про оплату заборгованої суми 07.11.08.
Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано. Будь-які документи, які б свідчили про відсутність боргу суду відповідачем не подано.
За таких обставин, враховуючи наведене, беручи до уваги матеріали справи, відсутність доказів, які б свідчили про оплату відповідачем суми боргу у встановлені терміни, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення 15000грн. 00коп. основного боргу.
Зважаючи на те, що відповідачем не подано доказів своєчасного здійснення розрахунку за отриманий товар, суд приходить до висновку про те, що порушення строків виконання грошового зобов'язання в спірному випадку мало місце, що підтверджується матеріалами справи.
Щодо заявленої вимоги про стягнення 618грн. 66коп. інфляційних, 181грн. 43коп. 3 % річних, суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов в цій частині підлягає до задоволення частково, оскільки позивачем не правильно застосовано норми матеріального права при розрахунку заявленої суми інфляційних та 3 % річних. При цьому, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України вбачається, що за невизначеності строку виконання зобов'язання, воно повинне бути виконано протягом 7 днів з моменту пред'явлення вимоги, тому в даному випадку протягом 7 днів від моменту пред'явлення претензії у кредитора виникло право на позов, а боржник вважається таким, що прострочив виконання, а відтак з цієї дати починається нарахування інфляційних та річних у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи (повідомлення про вручення поштового відправлення –аркуш справи 18), вимога від 28.10.08 № 242 про оплату заборгованої суми в розмірі 15000грн. отримана відповідачем 07.11.08. В даному випадку, беручи до уваги ч. 2 ст. 530 ЦК України, протягом 7 днів від моменту пред'явлення претензії, а саме, з 15.11.08, боржник вважається таким, що прострочив виконання, а відтак з цієї дати починається нарахування інфляційних та річних у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.
При цьому, позивачем, згідно поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог № 32 від 23.01.09 (вх. № 470 від 26.01.09) початком періоду прострочення виконання зобов”язання та початком нарахування інфляційних та 3 % річних вказано 22.09.08, що враховуючи приписи ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, є неправильним застосуванням норм матеріального права.
За таких обставин, суд здійснив перерахунок інфляційних з періодом прострочення з 15.11.08 по 31.12.08 та річних з періодом прострочення з 15.11.08 по 23.01.09 згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог, що становить відповідно 427грн. 50коп. інфляційних та 84грн. 91коп. 3% річних і підлягає до задоволення.
Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ
позов задоволити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тімекс" юридична адреса: вул. Долинська,1, м. Калуш, Івано-Франківська область,77300; поштова адреса: 77300 Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Лесі Українки, буд 1, кв. 136 (ідентифікаційний код 20546882) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Будівельні системи" 03680, вул. Виборзька,99, м. Київ, (ідентифікаційний код 31518085)– 15000грн. 00коп. основного боргу, 427грн. 50коп. інфляційних, 84грн. 91коп. 3% річних, 155грн. 12коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн. 00коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.
В решті частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
рішення підписане 02.02.09
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2009 |
Оприлюднено | 17.02.2009 |
Номер документу | 2945837 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні