Рішення

від 05.02.2009 по справі 15/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/11

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.02.09 р.                                                                                                       Справа № 15/11                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Спутнік” м. Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 30548674)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Донгідромаш” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 32193721)

про стягнення боргу з врахуванням індексу інфляції в сумі 29481,20 грн., 3% річних у розмірі 646,85 грн.  

за участю представників сторін:

від позивача: Балабанова С.А. за довіреністю б/н від 01.02.2008 р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Спутнік” м. Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича компанія “Донгідромаш” м. Донецьк про стягнення боргу з врахуванням індексу інфляції в сумі 29481,20 грн., 3% річних у розмірі 646,85 грн.  

Ухвалою суду від 12.01.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/11, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвали суду від 12.01.2009 р. відповідач в судове засідання 05.02.2009 р. не з'явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання. Позивач надав до суду довідку з Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4-23/1126 від 15.12.2008 р., з якої вбачається, що ТОВ „Науково-виробнича компанія “Донгідромаш”, ідентифікаційний код 32193721, зареєстрований за адресою: 83003, м. Донецьк, вул. Лівобережна, 11. Саме така адреса відповідача вказана позивачем у позовній заяві, та за цією адресою суд направив відповідачу ухвалу про порушення провадження у даній справі, яка була отримана відповідачем. Про це свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення 16.01.2009 р. з ухвалою господарського суду представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.  

У судовому засіданні представником позивача було заявлено письмове клопотання  про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2007 р. сторони уклали договір купівлі-продажу № 174/1, згідно якого продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупця товар (РТІ, ТНП тощо) на умовах даного договору, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити його в порядку та на умовах, передбачених договором, в асортименті, кількості та номенклатурі згідно накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що продавець передає покупцю товар за договірними цінами, вказаними в накладних до кожної партії товару.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата за товар здійснюється у вигляді 100% авансового платежу на підставі рахунків, виставлених продавцем покупцю на оплату кожної партії товару.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що даний договір вступив в силу з моменту підписання його сторонами і діяв до 31.12.2008 р., але в будь-якому випадку до повного завершення здійснення всіх розрахунків між сторонами. Завірена копія договору додана до позовної заяви.

В позовній заяві позивач вказує, що товар на виконання договору купівлі-продажу було передано за видатковими накладними: № СП061221-012 від 21.12.2006 р. на суму 33601,76 грн., № СП070327-021 від 27.03.2007 р. на суму 42997,99 грн., № СП071130-015 від 30.11.2007 р. на суму 10896,00 грн., № СП080111-012 від 11.01.2008 р. на суму 8410,92 грн., Загальна сума поставленого товару складає 95906,67 грн.

Керуючись ст. 22 ГПК України позивач в заяві вх. № 02-41/5089 від 05.02.2009 р. частково змінив підстави позовних вимог по першому факту поставки. Він зазначає, що видаткова накладна № СП061221-012 від 21.12.2006 р. на суму 33601,76 грн. не стосується договору купівлі-продажу № 174/1 від 23.03.2007 р. Дана поставка узгоджена сторонами за усною домовленістю сторін. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги.

Позивач у грудні  2006 р. на підставі усної домовленості про купівлю-продаж товару  здійснив на адресу відповідача поставку продукції на суму 33601,76 грн., що підтверджується видатковою накладною № СП061221-012 від 21.12.2006 р. на суму 33601,76 грн., рахунком-фактурою № СП061221-012 від 21.12.2006 р. на суму 33601,76 грн., довіреністю серії МАЄ  № 397714 від 21.12.2006 р. на отримання товарно-матеріальних цінностей на ім'я довіреної особи відповідача, податковою накладною № 061221-008 від 21.12.2006 р. на суму 33601,76 грн. Завірені копії вказаних документів додані до позовної заяви.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 174/1 від 23.03.2007 р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 62304,91 грн. за видатковими накладними: № СП070327-021 від 27.03.2007 р. на суму 42997,99 грн., № СП071130-015 від 30.11.2007 р. на суму 10896,00 грн., № СП080111-012 від 11.01.2008 р. на суму 8410,92 грн. (завірені копії видаткових накладних містяться в матеріалах справи).

Факт отримання відповідачем товару на суму 62304,91 грн. підтверджується крім вказаних видаткових накладних довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей: серії ЯЖЦ № 283887 без дати (але із зазначенням підстави отримання вказаних товарно-матеріальних цінностей згідно рахунку-фактури № СП070323-005 від 23.03.2007 р.), серії ЯНШ № 651524 від 30.11.2007 р., серії ЯНШ № 651529 від 11.01.2008 р., що видані на особу, яка фактично отримала товар для відповідача; рахунками-фактурами: № СП070323-005 від 23.03.2007 р. на суму 42997,99 грн., № СП071115-011 від 15.11.2007 р. на суму 10896,00 грн., № СП080111-013 від 11.01.2008 р. на суму 8410,92 грн.; податковими накладними: № 070327-012 від 27.03.2007 р. на суму 42997,99 грн., № 071116-009 від 16.11.2007 р. на суму 10896,00 грн., № 080111-011 від 11.01.2008 р. на суму 8410,92 грн. Завірені копії вказаних документів додані до позову.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними документами був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору купівлі-продажу № 174/1 від 23.03.2007 р. суд робить виходячи з того, що найменування, кількість та ціна товару, зазначеного у видаткових накладних, рахунках, податкових накладних та довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей, повністю відповідають тим, що вказані в договорі. Також дані документи містять посилання на договір № 174/1 від 23.03.2007 р.

Позивачем було надіслано відповідачу претензію від 28.09.2008 р. з пропозицією в добровільному порядку сплатити заборгованість за товар з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 28681,71 грн., 3% річних в розмірі 535,96 грн., пеню в сумі 2490,22 грн. Факт надіслання вказаної претензії підтверджує фіскальний чек № 3089 від 14.10.2008 р.  та опис вкладення до цінного листа (копії претензії, фіскального чека та опису вкладення додані до матеріалів справи). Але відповідач суму заборгованості за вказаним договором не сплатив.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ч.1 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

По факту передачі товару згідно видаткової накладної № СП061221-012 від 21.12.2006 р. на суму 33601,76 грн. відповідач повинен був оплатити вартість отриманого товару згідно ст. 692 ЦК України, оскільки в цей період між сторонами не було укладено договір – на них розповсюджувалася спеціальна норма закону щодо оплати товару за договором купівлі-продажу. Таким чином, строк оплати для відповідача наступив 22.12.2006 р., а вже з 23.12.2006 р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

По іншим фактам купівлі-продажу умовами договору встановлено, що розрахунки здійснюються на умовах передплати (100% авансового платежу) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця. Передплата – це термін оплати до настання події, в даному випадку передачі товару. Тому строк оплати для відповідача наступив з дня підписання сторонами договору та продовжувався по день фактичної передачі товару згідно спірних накладних. По першому спірному факту поставки товару на умовах договору строк оплати тривав з 23.03.2007 р. (дата виставлення рахунку на оплату) по 27.03.2007 р. (день оформлення видаткової накладної), по другому – аналогічно з 15.11.2007 р. по 30.11.2007 р., по третьому – збігається в один день з виставленням рахунку-фактури та передачею товару – 11.01.2008 р., тобто строк оплати наступив 12.01.2008 р., а вже з 13.01.2008 р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар за спірними накладними на загальну суму 70922,60 грн., що підтверджується виписками з реєстру кредитових платежів, завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Неоплаченою залишилась частина основного боргу в сумі 24984,07 грн. (95906,67 грн. – 70922,60 грн. = 24984,07 грн.).

Крім того, у акті звірки розрахунків між сторонами за період з 01.01.2006 р. по 31.08.2008 р., завірена копія якого представлена позивачем до суду, зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 24984,07 грн. Акт звірки  підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити вартість отриманого від позивача товару на суму 24984,07 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Крім суми основного боргу позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував інфляцію за період з січня 2008 р. по листопад 2008 р. в розмірі 4497,13 грн. (розрахунок доданий до позову). Суд вважає вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував 3% річних за період з 11.01.2008 р. по 20.11.2008 р. в сумі 646,85 грн. (розрахунок доданий до позову).

Виходячи з того, що початком прострочення грошового зобов'язання слід вважати 13.01.2008 р., 3% річних нараховуються з 13.01.2008 р. по 20.11.2008 р. на загальну суму грошового зобов'язання 24984,07 грн. Розрахунки суду наступні: 24984,07 грн. х 3% х 313 днів : 100 : 366 днів = 640,98 грн. Позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в розмірі 646,85 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 640,98 грн. В частині стягнення 3% річних на суму 646,85 грн. – 640,98 грн. = 5,87 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач надав до суду клопотання вих. № 236 від 23.12.2008 р., в якому просить суд для забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти відповідача на розрахунковому рахунку № 26006305012601 у Донецькій філії АКБ „ТАС Комерцбанк” на суму 30128,05 грн., які належать відповідачу.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням вищевказане клопотання, вважає його таким, що засновано на необґрунтованих припущеннях позивача, тому відмовляє у задоволенні клопотання про забезпечення позову у зв'язку з недоведеністю реальних обставин того, що грошові кошти, майно, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення рішення господарським судом. Крім того, арешту може підлягати тільки конкретно визначене майно або конкретна сума грошових коштів, за умови їх фактичної наявності у відповідача, що також не було доведено позивачем належними доказами.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, тобто не скористався своїм правом на судовий захист.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог – на відповідача, в частині відмови в задоволенні позову – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича компанія “Донгідромаш” (юридична адреса: 83003, м. Донецьк, вул. Лівобережна, 11; код ЄДРПОУ 32193721; розрахунковий рахунок 26006305012601 у Донецькій філії АКБ „ТАС Комерцбанк”, МФО 394006) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Спутнік” (юридична адреса: 49040, м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 38; поштова адреса: 49008, м. Дніпропетровськ, а/с 794; код ЄДРПОУ 30548674; розрахунковий рахунок 26006001305576 у філії Райффайзенбанка м. Дніпропетровськ, МФО 307071) суму 30122,18 грн. (а саме: основний борг в сумі 24984,07 грн., інфляцію в розмірі 4497,13 грн., 3% річних в сумі 640,98 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 301,22 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,98 грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних на суму 5,87 грн.

В судовому засіданні 05.02.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Богатир К.В.                               

тел. 381-91-18

Надруковано у 3 примірниках:

1 – позивачу

2 – відповідачу

3 – господарському суду Донецької області