Рішення

від 09.02.2009 по справі 2/28-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/28-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

09 лютого 2009 р.           Справа 2/28-09

за позовом: ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія", 03040, м. Київ, вул. Стельмаха, 6а    

до: СФГ "Династія", 23034, Вінницька область, Барський район, с.Мальчівці  

про стягнення 41 869,80 грн.

Головуючий суддя     Мельник П.А.     

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

          позивача :   Юшко О.В., за дорученням

          відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення 41 869,80 грн. заборгованості за отриману продукцію.

Ухвалою суду від 10.01.2009 року  порушено провадження у справі з призначенням судового засідання  на  09.02.2009 року.

Позивач в судове засідання уповноваженого представника не направив, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду, про що свідчить поштове повідомлення № 9665 від 26.01.2009  року.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду, про що свідчить поштове повідомлення №  10019 від   21.01.2009 року.

З урахуванням наведеного, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

З  наданих матеріалів суд вбачає таке:

Позивачем  було відправлено відповідачу товар ( нутрівант олійний) на суму 41 869,80 грн. , що підтверджено накладною № 15/18 від 10.06.2008 року.

Відповідач за поставлений товар не провів  розрахунків.  Внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в розмірі 41 869,80 грн.

Заявою від 09.02.2009 року позивач зменшив позовні вимоги на суму 15 000 грн., в зв'язку з частковою проплатою заборгованості, що підтверджено виписками банку.

З врахуванням наведеного заборгованість відповідача становить 26 869,80 грн.

Наведене стверджується:

- копією видаткових накладних та довіреностями;

- відсутністю заперечень відповідача на позов.

-          іншими матеріалами справи;

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Прикінцевими положеннями Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. (набрав чинності з 01.01.2004 р., далі - ГК України), який є спеціальним законом з регулювання господарських правовідносин, встановлено, що цей кодекс застосовується до господарських відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо господарських відносин, які виникли до набрання чинності цим Кодексом, положення його застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Таке передбачають і положення Цивільного кодексу України від16.01.2003 р., який набрав чинності з 01.01.2004 р. (далі - ЦК України) стосовно цивільних правовідносин.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. (набрав чинності з 01.01.2004 р., далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з  накладної  № 15/18 від 10.06.2008 року, відповідачу було поставлено товар  ( нутрівант олійний ) на суму 41 869,80 грн., за який відповідач розрахунків не провів.

15.12.2008 року позивач направив відповідачу претензію № 09/12 від 09.12.2009 року, з вимогою сплатити заборгованість, яка останнім залишена без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України - якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не  встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору  або актів цивільного законодавства.

Відповідач отримав вимогу 18.12.2008 року, як вбачається з поштового повідомлення № 2971134. З врахуванням ч.2 ст.530 ЦК України, граничний строк розрахунків становив 25.12.2008 року. У вказаний строк відповідач розрахунків не провів.

Заявою від 09.02.2009 року позивач зменшив позовні вимоги на суму 15 000 грн., в зв'язку з частковою проплатою заборгованості після подання позову до суду, що підтверджено виписками банку.

З  врахуванням наведеного заборгованість відповідача на день розгляду справи в суді становить 26 869,80 грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Тому з відповідача слід стягнути з відповідача 26 869,80 грн. заборгованості.

Віднести на відповідача понесені позивачем судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір до суду доведено з його вини.

Керуючись           ст.ст. 33, 43,44, 49,78, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, ст. ст.193 ГК України, ст. ст. 525,526 ЦК України ,    

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з СФГ "Династія"( 23034, Вінницька область, Барський район, с.Мальчівці, п/р 260083017071 в ВФ ВАТ "ВТБ Банк" м. Вінниця, МФО 302559, ЄДРПОУ 30804386, ІПН 3080043802015, св-во 01281264 )  на користь  ТОВ "Українська аграрно-хімічна компанія"( 03040, м.Київ, вул.Стельмаха, 6 а, п/р 2600201000062, ЄДРПОУ 31109157, ІПН 311091526504, св-во № 37075455 )  26 869,80 грн. заборгованості; 418,70 грн. витрат на сплату державного мита; 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам.  

Суддя                                             Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  09 лютого 2009 р.

віддрук. прим.:  1 - до справи  2 - позивачу   3 - відповідачу