Постанова

від 21.01.2013 по справі 2а/0570/8456/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2013 р. Справа №2а/0570/8456/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Ушенка С.В.,

при секретарі - Ромашовій О.О.,

за участю

представника позивача - не з'явився,

представник відповідача - Мєзєнцева В.М. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Галат» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Галат» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.02.2012р. № 0000662340/3347/10/23-3 та № 0000672340-3346/10/23-313 (з урахуванням уточнень).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на підставі акту перевірки № 418/23-3/32001534 від 02.02.2012р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ВКФ «Галат» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.10.2009р. по 30.09.2010р. та податку на прибуток за період з 01.10.2009р. по 30.09.2010р. по взаємовідносинам із ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ПП «Гамма-Терра» відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.02.2012р. № 0000662340/3347/10/23-3 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 163 547,50 грн. (за основним платежем - 130 838,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 32 709,50 грн.) та від 29.02.2012р. № 0000672340-3346/10/23-313 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 130 497,50 грн. (за основним платежем - 104 638,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26 159,50 грн.). Позивач, не погодившись з прийнятими рішеннями, скористався правом адміністративного оскарження. Рішеннями ДПС у Донецькій області і ДПС України скарга

ПП «ВКФ «Галат» залишена без задоволення. На його думку, спірні податкові повідомлення-рішення прийнятті відповідачем не у відповідності до норм законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин. Твердження в акті перевірки на завищення сум податкового кредиту з податку на додану вартість та завищення валових витрат з податку на прибуток є необгрунтованим та безпідставним. Посилання відповідача на недоліки в роботі контрагентів ПП «ВКФ «Галат» не є об'єктивними та законними обставинами задля здійснення висновків про здійснення безтоварних операцій.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, та просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.02.2012р. № 0000662340/3347/10/23-3, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 163547,50 грн., з яких сума основного платежу - 130838,00 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій - 32709,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 29.02.2012р. №0000672340-3346/10/23-313, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 130497,50 грн., з яких сума основного платежу - 104638,00 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій - 26159,50 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту документальної виїзної позапланової перевірки № 418/23-3/32001534 від 02.02.2012р. За результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки встановлено порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження позивачем податку на прибуток у сумі 130 838 грн., та пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п.7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 104 638 грн. Зазначив про наявність фактів, які свідчать, що діяльність ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ПП «Гамма-Терра» не була направлена на ведення підприємницької та господарської діяльності в розумінні чинного законодавства. Операції між позивачем та ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ПП «Гамма-Терра» носили безтоварний характер, товар фактично на адресу ПП «ВКФ «Галат» не постачався і не міг використовуватись в господарській діяльності підприємства. Крім того, відповідач зазначив, що виходячи з приписів підпункту 5.2.1 п. 5.2., пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передумовою для віднесення суми сплачених податків до складу податкового кредиту є придбання або виготовлення товарів, послуг для їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах здійснюваної платником податку господарської діяльності. У зв'язку з викладеним просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи та оцінивши їх наявними доказами в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач - Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Галат» (ідентифікаційний код юридичної особи 32001534, 83114, Донецька область, м. Донецьк, вул. Університетська, 80) є юридичною особою, зареєстровано 08.05.2002 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради, як платник податків знаходиться на обліку в ДПІ у Київському районі м. Донецька та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 26.05.2002 р. № 07767917.

На підставі направлень на перевірку, згідно з пп. 20.1.4., пп. 20.1.6. п. 20.1. ст. 20, пп. 75.1.2. п.75.1. ст. 75, пп. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78, п. 82.2. ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 18.01.2012р. №50 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «ВКФ «Галат» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.10.2009р. по 30.09.2010р. та податку на прибуток за період з 01.10.2009р. по 30.09.2010р. по взаємовідносинам із ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ПП «Гамма-Терра», за результатами якої складено відповідний акт від 02.02.2012р. № 418/23-3/32001534.

Як вбачається з акту документальної перевірки ПП «ВКФ «Галат» № 418/23-3/32001534 від 02.02.2012р., відповідачем з посиланням на акти перевірок від 31.12.2010р. №5377/234/36032152 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Стім-Прауд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 15.08.2008р. по 01.10.2010р., від 31.12.2010р. №5378/234/34632785 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Стайлінгбуд компані» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р., та від 28.02.2011р. №296/180/34951248 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ПП «Гамма-Терра» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р. зроблено висновок про укладення позивачем правочинів із вказаними контрагентами, які носять безтоварний характер. В обґрунтування щодо безтоварного характеру операцій посилається на відсутність товару у ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ПП «Гамма- Терра», який був придбаний ПП «ВКФ «Галат»; відсутність актів приймання-передачі продукції між ПП «ВКФ «Галат» та ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ПП «Гамма-Терра» по кількості і якості; відсутність сертифікатів якості та походження, які повинні бути передані ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ПП «Гамма-Терра» при передачі товару; відсутність товарно-транспортних накладних; неможливість фактичного здійснення ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ПП «Гамма- Терра» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; встановлення фактів щодо діяльності ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ПП «Гамма-Терра», яка не була направлена на ведення підприємницької діяльності в розумінні чинного законодавства; встановлення фактів щодо діяльності ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ПП «Гамма-Терра», яка направлена на штучне формування податкового кредиту для мінімізації податкових зобов'язань. Отже, в акті перевірки відповідач прийшов до висновку, що якщо платником податків здійснюються операції без мети реального настання наслідків, але з метою формування валових витрат та, як наслідок, несплати податків, то такі дії призводять до втрат дохідної частини Держбюджету України.

Що стосується суми податку на додану вартість, то за змістом викладеного в Акті перевірки, позивачем порушено пп.7.4.1 п.7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5, пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 104 638 грн., в тому числі по деклараціях за жовтень 2009 у сумі 2 968 грн., листопад 2009 у сумі 5 756 грн., грудень 2009 у сумі 6 109 грн., січень 2010 у сумі 8 000 грн., лютий 2010 у сумі 0 грн., уточнюючому розрахунку за лютий 2010 у сумі 18 968 грн., деклараціях за березень 2010 у сумі 14 050 грн., квітень 2010 у сумі 5 050 грн., травень 2010 у сумі 7 417 грн., червень 2010 у сумі 9 000 грн., липень 2010 у сумі 9 300 грн., серпень 2010 у сумі 12 270 грн., вересень 2010 у сумі 5 750 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток в порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідачем встановлено його заниження у сумі 130 838 грн., у тому числі за IV квартал 2009р. у сумі 18 542 грн., за І квартал 2010 року у сумі 51 313 грн., за ІІ квартал 2010 року у сумі 26 833 грн., за ІІІ квартал 2010 року у сумі 34 150 грн.

За результатами перевірки ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС у зв`язку із встановленням порушень п. 5.1., пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.7.4.1 п.7.4., пп 7.5.1. п. 7.5, пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.02.2012р. №0000662340/3347/10/23-3, яким збільшено суму грошового зобов'язання з

податку на прибуток на загальну суму 163547,50 грн., з яких сума основного платежу - 130838,00 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій - 32709,50 грн. та № 0000672340-3346/10/23-313, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 130497,50 грн., з яких сума основного платежу - 104638,00 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій - 26159,50 грн.

Користуючись правом на адміністративне оскарження позивачем були подані скарги на вказані податкові повідомлення-рішення до ДПС у Донецькій області і ДПС України, рішеннями яких від 08.05.2012р. №6185/10/10-210-4 і від 14.06.2012р. №9982-16/10-2115 відповідно податкові повідомлення рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Предметом доказування в цій справі є обставина реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ПП «Гамма-Терра», правильність відображення їх в податковому обліку, і правильності формування податкового кредиту.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що ПП «ВКФ «Галат», у відповідності до положень Цивільного кодексу України, було укладено усні угоди купівлі-продажу сейфів з ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані» і ПП «Гамма-Терра».

Укладення договорів купівлі-продажу між позивачем та ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ПП «Гамма-Терра» відбувалось у спрощений спосіб шляхом оформлення видаткових документів та здійснення оплати за придбаний товар.

Виконання умов укладеного між позивачем та ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ПП «Гамма-Терра» договорів знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку позивача, а саме: рахунках-фактурах, видаткових та податкових накладних, на підставі яких ПП «ВКФ «Галат» формувало податковий кредит відповідного звітного періоду. Податкові накладні, отримані ПП «ВКФ «Галат» від ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ПП «Гамма-Терра» були включені до реєстрів отриманих податкових накладних.

Поставки товару відбувалися в періоді з жовтня 2009 року по липень 2010 року. Перевезення придбаних товарів здійснювалось ПП «ВКФ «Галат» за допомогою орендованого транспорту, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії договору (найму) оренди автомобілю від 23.06.2006р. і товарно-транспортних накладних (т. 1 а.с. 144-155).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з ПП «Гамма-Терра» в періоді, в якому податковим органом встановлені порушення, складено рахунок-фактуру від 31.08.2010р. №ГА-0831.009, видаткову накладну від 31.08.2010р. № ГА-0831.009 та податкову накладну від 31.08.2010р. № 0831008 на суму з податком на додану вартість 73 620,00 грн., з яких ПДВ 12 270,00 грн.; рахунок-фактуру від 10.09.2010р. №ГА-0910.042, видаткову накладну від 10.09.2010р. № ГА-0910.060 та податкову накладну від 10.09.2010р. № 0910067 на суму з податком на додану вартість 34 500,00 грн., з яких ПДВ 5 750,00 грн. Відповідно до зазначених видаткових накладних від 31.08.2010р. № ГА-0831.009 та від 10.09.2010р. №ГА-0910.060 ПП «Гамма-Терра» відпустив, а ПП «ВКФ «Галат» в особі ОСОБА_2 (директор) отримав сейфи у кількості 13 шт. на суму з податком на додану вартість 108120,00 грн.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводилися у безготівковій формі, здійсненні в повному обсязі. Зазначена обставина не заперечувалась представниками стороін у судовому засіданні, а тому приймається судом до уваги.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем з ТОВ «Стім-Прауд» в періоді, в якому податковим органом встановлені порушення, складено рахунок-фактуру від 30.12.2009р. №СТ-1230.002, видаткову накладну від 30.12.2009р. № СТ-1230.009 та податкову накладну від 30.12.2009р. №1230.006 на суму з податком на додану вартість 17 000,00 грн., з яких ПДВ 2 833,33 грн.; рахунок-фактуру від 30.10.2009р. №СТ-1030.007, видаткову накладну від 30.10.2009р. № СТ-1030.010 та податкову накладну від 30.10.2009р. № 1030.011 на суму з податком на додану вартість 72 000,00 грн., з яких ПДВ 12000,00 грн. Відповідно до зазначених видаткових накладних від 30.12.2009р. №СТ-1230.009 та від 30.10.2009р. №СТ-1030.010 ТОВ «Стім-Прауд» відпустив, а ПП «ВКФ «Галат» в особі ОСОБА_2 (директор) отримав сейф у кількості 1 шт., сейф СБ V у кількості 2 шт., шкаф «ШМ-112-21» у кількості 10 шт., на суму з податком на додану вартість 89000,00 грн.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводилися у безготівковій формі, здійсненні в повному обсязі. Зазначена обставина не заперечувалась представниками сторін у судовому засіданні, а тому приймається судом до уваги.

Також, у періоді, в якому податковим органом встановлені порушення, позивачем з ТОВ «Стайлінгбуд компані» складено видаткову накладну від 30.01.2010р. № СТ-0130.001, податкову накладну від 30.01.2010р. № 0130.004 на суму з податком на додану вартість 48 000,00 грн., з яких ПДВ 8 000,00 грн.; видаткову накладну від 26.02.2010р. № СТ-0226.006, податкову накладну від 26.02.2010р. №0226.017 на суму з податком на додану вартість 114 000,00 грн., з яких ПДВ 19 000,00 грн.; видаткову накладну від 31.03.2010р. № СТ-0331.003, податкову накладну від 31.03.2010р. №0331.042 на суму з податком на додану вартість 84 300,00 грн., з яких ПДВ 14 050,00 грн.; видаткову накладну від 30.04.2010р. № СТ-0430.006, податкову накладну від 30.04.2010р. №0430036 на суму з податком на додану вартість 30 300,00 грн., з яких ПДВ 5 050,00 грн.; видаткову накладну від 31.05.2010р. № СТ-0531.007, податкову накладну від 31.05.2010р. № 0531012 на суму з податком на додану вартість 44500,00 грн., з яких ПДВ 7 416,67 грн.; видаткову накладну від 30.06.2010р. № СТ-0630.002, податкову накладну від 30.06.2010р. №063--37 на суму з податком на додану вартість 54 000,00 грн., з яких ПДВ 9000,00 грн.; видаткову накладну від 30.07.2010р. № СТ-0730.001, податкову накладну від 30.07.2010р. №0708031 на суму з податком на додану вартість 55 800,00 грн., з яких ПДВ 9 300,00 грн.

Відповідно до зазначених видаткових накладних ТОВ «Стайлінгбуд компані» відпустив, а ПП «ВКФ «Галат» в особі ОСОБА_2 (директор) отримав сейф у кількості 19 шт., сейф «СМ» у кількості 3 шт., банковський сертифіцирований депозитний сейф у кількості 2 шт., сейф сертифіцирований у кількості 5 шт., сейф «СБ ІІІ» у кількості 8 шт., на суму з податком на додану вартість 430 900,00 грн.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводилися у безготівковій формі, здійсненні в повному обсязі.

Зазначені обставини не заперечувались представниками сторін у судовому засіданні, підтверджені даними, викладеними в акті перевірки від 02.02.2012р. №418/23-2/32001534, а тому приймаються судом до уваги.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать документально підтверджені витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, яка діяла момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2.1. статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного пунктом 4.3. Закону України

«Про оподаткування прибутку підприємств» на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно пункту 16.1., платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованого згідно з пунктом 3.1. цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12., 7.13., 7.14., 14.1., 16.9. та статей 6 та 13 цього Закону.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1. статті 6 цього Закону. При цьому, за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку надають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено надання позивачем до податкової інспекції податкової звітності з податку на прибуток за 4-й квартал 2009 року, 1-3-й квартали 2010 року та відповідність даних, що міститься в наданій податковій звітності даним первинного бухгалтерського обліку. Будь-яких зауважень щодо невідповідності даних бухгалтерського обліку та даних податкового обліку з податку на прибуток відповідач не зазначив ані в Акті перевірки, ані в судовому засіданні.

Згідно з пунктом 5.1. статті 5 цього Закону, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1. пункту 5.2. цієї ж статті Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3. - 5.7. цієї статті.

Крім того, у п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» наведений вичерпний перелік операцій, за якими витрати платника податків не включаються до складу валових витрат, оскільки у п. 5.10. наведеної статті зазначено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачем були сформовані валові витрати за фактом отримання товарно-матеріальних цінностей в порядку, визначеному Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним під час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

З аналізу положень Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якими визначені правила формування податкового кредиту та валових витрат, вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно пункту 1.32. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Виходячи із положень вищевказаної норми закону, лише відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість. І тільки у разі не підтвердження на момент перевірки податкового кредиту податковими накладними платник податку може бути притягнутий до відповідальності.

Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд враховує, що наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Від встановлення цієї обставини залежить оцінка податкових накладних як правової підстави для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Дослідженням в судовому засіданні зазначених вище податкових накладних, виписаних ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ПП «Гамма-Терра» за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності з ПП «ВКФ «Галат», судом встановлена їх відповідність вимогам підпункту 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України № 165 від 30 травня 1997 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037). Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено формування позивачем податкового кредиту за жовтень-грудень 2009 року, січень-вересень 2010 року на підставі належним чином оформлених податкових накладних, що свідчить про відсутність перешкод, визначених підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», для включення зазначених сум до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів.

Згідно з частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, враховуючи умови договорів купівлі-продажу, видаткові накладні, що містяться в матеріалах справи, товаро-транспортні накладні є належними доказами, що підтверджують транспортування товару позивачеві. Правильність формування суми спірного податкового кредиту підтверджується, окрім податкових накладних, первинними документами.

Судом встановлено, що контрагенти позивача - ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ПП «Гамма-Терра» на момент вчиненення спірних фінансово-господарських операцій були юридичними особами, зареєстрованими у встановленому законом порядку, знаходилися на податковому обліку в Харківський ОДПІ та були платниками податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний під час виникнення спірних правовідносин, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Таким чином, постачальники позивача ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ПП «Гамма-Терра» на час здійснення господарських операцій мали статус юридичної особи, та як наслідок мали право здійснювати господарську діяльність шляхом укладення договорів та були наділені правами видачі податкових накладних, що обумовлює спеціальну податкову правосуб'єктність.

Представником відповідача в судовому засіданні надано до матеріалів справи копії актів перевірок від 31.12.2010р. №5377/234/36032152 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Стім-Прауд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 15.08.2008р. по 01.10.2010р., від 31.12.2010р. №5378/234/34632785 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Стайлінгбуд компані» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р., та від 28.02.2011р. №296/180/34951248 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ПП «Гамма-Терра» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р., які були використані ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС при проведенні перевірки і на які відповідач робить посилання при встановленні порушень податкового законодавства з боку позивача.

Як вбачається із зазначених актів перевірок, первинні документи по взаємовідносинам з ПП «ВКФ «Галат» щодо здійснення фінансово-господарської діяльності із зазначеними вище контрагентами податковим органом не досліджувались, висновки щодо нікчемності правочинів зроблені на підставі аналізу лише податкової звітності ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ПП «Гамма-Терра» і є припущеннями, на яких вони не можуть ґрунтуватись.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених обставин, суд приходить до висновку про безпідставність посилань відповідача в акті від 02.02.2012р. № 418/23-3/32001534 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ВКФ «Галат» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.10.09 по 30.09.10 та податку на прибуток за період з 01.10.09 по 30.09.10 по взаємовідносинам із ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ПП «Гамма-Терра» на необгрунтованість формування позивачем валових витрат і податкового кредиту за наслідками здійснення господарської діяльності з ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ПП «Гамма-Терра».

В свою чергу, обставина реального здійснення господарських операцій та правильність їх відображення в податковому обліку доведена в цій адміністративній справі на підставі досліджених доказів.

Стосовно доводів відповідача, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ПП «Гамма-Терра», є нікчемним, суд зазначає наступне.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Суд бере до уваги, що умовою для кваліфікації правочину як нікчемного через те, що він порушує публічний порядок, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому, визначальне значення має встановлення персоналій посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник.

В процесі розгляду справи відповідачем доказів, крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надано.

Водночас позивачем з посиланням на належні докази, що долучені до матеріалів справи, доведено обставину реального здійснення господарських операцій.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд приходить до висновку, що первинні документи, які наявні в матеріалах справи, є належними доказами в розумінні частини 4 ст. 70 КАС України при підтвердженні обставини реальності правочину, укладеного з ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ПП «Гамма-Терра» та правильності його відображення в податковому обліку позивача.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судом встановлено, що правочини з ТОВ «Стім-Прауд», ТОВ «Стайлінгбуд компані», ПП «Гамма-Терра» спричинили зміну майнового стану позивача, тобто є реальними, спірні суми податкового кредиту та валових витрат сформовані на підставі достовірних первинних документів, які підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції позивача.

Наведене обумовлює безпідставність висновку відповідача про порушення позивачем пп. 7.4.1 п.7.4., пп 7.5.1. п. 7.5, пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.5.1, пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У зв'язку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства в частині формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, застосування до нього штрафних санкцій на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України є неправомірним.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як вже було зазначено, документальна позапланова виїзна перевірка позивача, за результатами якої прийняті відповідачем спірні податкові повідомлення-рішення, була проведена на підставі наказу від 18.01.2012р. № 50.

Як встановлено в судовому засіданні і підтверджено матеріалами справи, зазначений наказ позивачем було оскаржено до Донецького окружного адміністративного суду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.03.2012р. у справі №2а/0570/1341/2012 за позовом ПП «ВКФ «Галат» до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька про визнання протиправним і скасування наказу від 18.01.2012р. № 50 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» та визнання дій протиправними позовні вимоги ПП «ВКФ «Галат» задоволені частково, - визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у Київському районі м.Донецька від 18.01.2012р. № 50 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

Зазначена постанова Донецького окружного адміністративного суду за результатами апеляційного і касаційного перегляду ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012р. та Вищого адміністративного суду України від 19.09.2012р. залишена без змін.

З урахування наведеного суд зазначає, що документальна позапланова виїзна перевірка ПП «ВКФ «Галат», за результатами якої складено акт від 02.02.2012р. №418/23-3/32001534, на підставі якого відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, проведена з порушенням діючого законодавства, а тому її висновки не можуть бути підставою для прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, позовні вимоги ПП «Виробничо-комерційна фірма «Галат» підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2-14, 17, 18, 24, 69, 71, 72, 86, 94, 121, 122, 128, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Галат» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.02.2012р. № 0000662340/3347/10/23-3, винесене Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька, яким Приватному підприємству «Виробничо-комерційна фірма «Галат» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 163547,50 грн., з яких сума основного платежу - 130838,00 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій - 32709,50 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.02.2012р. № 0000672340-3346/10/23-313, винесене Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька, яким Приватному підприємству «Виробничо-комерційна фірма «Галат» збільшено суму

грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 130497,50 грн., з яких сума основного платежу - 104638,00 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій - 26159,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Галат» понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в судовому засіданні «21» січня 2013 року.

Постанова у повному обсязі складена «28» січня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.