Постанова

від 21.02.2013 по справі 5006/21/110/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.02.2013 р. справа №5006/21/110/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А. суддів:Бойченка К.І., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін: від позивача: Ільїн М.В. дов. № 2/11-п від 23.11.2012 року від відповідача:Котляров Д.В. - директор ПП «НВП «Квант» Ющенко С.С. - адвокат (договір на надання юридичних послуг від 11.02.2013 року) розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Квант» м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2012р. у справі№ 5006/21/110/2012 (суддя Матюхін В.І.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лімекс Сервіс" м. Одеса до Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Квант» м. Донецьк про стягнення 32 000грн. 00коп. ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лімекс Сервіс» м.Одеса звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Квант" м.Донецьк набутих відповідачем за рахунок позивача та зберігаємих без достатньої правової підстави грошових коштів у розмірі 32 000,00 грн., зважаючи на перерахування на рахунок відповідача передоплати за послуги з перевезення у розмірі 32 000,00грн., ненадання відповідачем оплачених послуг та посилаючись на приписи ст.ст.16, 916, 1212 Цивільного кодексу України.

Під час розгляду справи позивачем предмет на підстави позову не змінювались.

Господарський суд Донецької області рішенням від 13.12.2012 року у справі № 5006/21/110/2012 позовні вимоги задовольнив, визнавши їх обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.

Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «Квант» м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2012 року у справі № 5006/21/110/2012 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заявник скарги вважає, що господарським судом при винесенні рішення був порушений принцип змагальності сторін, закріплений у статті 4 3 ГПК України, відповідач не мав можливості скористатись наданим йому правом захищати свої інтереси в судовому засіданні і доводити свої заперечення відповідно вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Заявник скарги вважає, що господарським судом не досліджено питання укладення між позивачем та відповідачем 16.05.2012 року двох договорів-заявок № 1/1 і №2/2.

На думку заявника скарги посилання позивача на ч.1 ст.1212 ЦК України, відповідно до якої відповідач повинен повернути позивачеві провізну плату у сумі 32 000грн., отриману за платіжним дорученням № 373 від 17.05.2012 року, як майно, що набуте та зберігається відповідачем без достатньої правової підстави - є необґрунтованим та безпідставним, так як умови укладеного між сторонами договору № 1/1 від 16.05.2012 року передбачають можливість перевізника відмовитись від виконання перевезення у разі розходження фактичних і заявлених габаритних розмірів або ваги вантажу більш ніж на 2%.

Представник позивача у судовому засіданні повідомив, що вважає рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2012 року у справі № 5006/21/110/2012 законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Приватним підприємством "Науково-виробниче підприємство "Квант» (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лімекс Сервіс» (експедитор) 16.05.2012р. підписано договір-замовлення №1/1 на перевезення негабаритного та/або крупногабаритного вантажу.

За приписами статті 2 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями) законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Пунктом 69 Статуту автомобільного транспорту УРСР, (затвердженого постановою Ради міністрів Української РСР від 27 червня 1969 р. N 401) встановлено, що автотранспортні підприємства і організації зобов'язані здійснювати доставку вантажів у міжміському сполученні в установлені строки. Строки доставки вантажів при міжміських перевезеннях і порядок їх обчислення встановлюються Правилами.

Відповідно до розділу 10 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України (затв. Наказ Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N128/2568) перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених договорів із замовниками згідно з заявками або за разовими договорами. Заявка подається у вигляді та в строки, передбачені договором. За погодженням сторін заявка може бути подана на один день, тиждень, декаду або місяць.

В узгодженій сторонами заявці визначено дату/час навантаження -21.05.2012р. о 07:00 год., сума та порядок розрахунків - 32 000,00грн. (з ПДВ) на п/р, 50% передоплати, 50% по вивантаженню протягом трьох робочих днів.

Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «Квант» м. Донецьк 17.05.2012р. направило позивачеві рахунок-фактуру № 1769 від 17.05.2012 року з вимогою оплатити 32 000,00 грн. за послуги негабаритного тралу, згідно умов договору № 1/1 від 16.05.2012 року.

Платіжним дорученням № 373 від 17.05.2012р. позивач оплатив суму 32 000,00грн. згідно рахунку-фактури № 1769 від 17.05.2012 року відповідача.

Відповідно до статті 47 Статуту автомобільного транспорту товарно-транспортна накладна є основним транспортним документом, яким визначаються взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями.

За приписами Статуту автомобільного транспорту вивантаження та розвантаження вважаються закінченими після вручення шоферу відповідно оформленої товарно-транспортної накладної, одержання вантажу засвідчується підписом та печаткою (штампом) вантажоодержувача у товарно-транспортній накладній.

Проте, в матеріалах справи відсутні відповідні документи, підтверджуючі здійснення відповідачем послуг з перевезення негабаритного або крупногабаритного вантажу за умовами та у строк встановлений договором-заявкою № 1/1 від 16.05.2012 року, доказів направлення автомобільного транспорту для виконання перевезення не надано.

Відповідачем не надано доказів прибуття автотранспорту для перевезення спірного вантажу, а також доказів того, що наявний для перевезення вантаж мав більші габаритні розміри ніж зазначено у заявці.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів встановлено, що перераховані позивачем платіжним дорученням № 373 від 17.05.2012р. грошові кошти 32 000,00грн. Приватним підприємством "Науково-виробниче підприємство "Квант" не повернені.

Враховуючи те, що перевізник не виконав перевезення відповідно до заявки, одержану плату за перевезення не повернув експедитору, колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 32 000грн. - суми сплаченої платіжним дорученням № 373 від 17.05.2012р., про що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку.

Колегією суддів розглянуті доводи заявника скарги щодо винесення рішення господарським судом за відсутності відповідача не повідомленого належним чином про місце засідання суду та встановлено наступне.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.12.2012 року порушено провадженні у справі 5006/21/110/2012 та призначено розгляд справи на 13.12.2012року о 10:40год.

Згідно штампу канцелярії господарського суд вищевказана ухвала відправлена сторонам у справі 06.12.2012року.

Проте, наявне в матеріалах справи поштове повідомлення (а.с.20) містить відомості про відправлення вищевказаної ухвали на адресу відповідача 07.12.2012 року та про отримання особисто директором ПП «НВП «Квант» Котляровим Д.В. вищевказаної ухвали 14.12.2012року, тобто після винесення рішення суду 13.12.2012року.

До апеляційної скарги заявником додана копія листа поштового відділення від 18.12.2012 року, з якого вбачається, що Котляров Д.В. особисто отримав вищевказане поштове відправлення 13.12.2012 року, тобто в день винесення судом рішення і не мав фактичної можливості бути присутнім у судовому засіданні, призначеному на 13.12.2012року.

Вищевказані обставини свідчать про те, що господарський суд розглянув справу за відсутності представника відповідача, не повідомленого належним чином про місце засідання суду.

За приписами статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції справу розглянуто господарським судом за відсутністю відповідача, якій не був належним чином повідомлений про місце засідання суду, що є порушенням приписів статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

При наявності встановлених апеляційним господарським судом обставин рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2012 року у справі № 5006/21/110/2012 підлягає скасуванню, за апеляційним розглядом справи приймається нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімекс Сервіс» м.Одеса про стягнення з Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Квант" м.Донецьк суми 32 000,00грн.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Квант» м. Донецьк задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2012 року у справі № 5006/21/110/2012 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімекс Сервіс» м.Одеса про стягнення з Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Квант" м.Донецьк передоплати за послуги з перевезення у розмірі 32 000,00грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:

1 - позивачу

2 - відповідачу

3 - до справи

4 - гос. суду Донецької області 5 - ДАГС