Рішення

від 19.02.2013 по справі 902/192/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 лютого 2013 р. Справа № 902/192/13-г

Провадження № 13/902/5/13

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П. ,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом : прокурора Піщанського району (24700, смт. Піщанка, вул. Леніна, 83, Вінницька область) в інтересах держави в особі комунального підприємства редакції газети "Піщанські вісті" (код ЄДРПОУ 02471471, 24700, смт. Піщанка, вул. Леніна, 21, Вінницька область)

до : фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1; пошт. адреса : АДРЕСА_2)

про зобов'язання повернути помилково перераховані кошти у сумі 5760 грн.

за участю представників сторін:

прокурор : Рудніцька І. В. (посвідчення № 007077 від 01.10.2012 року)

присутня від позивача (без довіреності) : ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_2 виданий 20.03.1997 року Піщанським РВ УМВС України у Вінницькій області;

відповідач: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_3 виданий 29.01.2003 року Піщанським РВ УМВС України у Вінницькій області) підприємець

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Піщанського району в інтересах держави в особі комунального підприємства редакції газети "Піщанські вісті" 05.02.2013 року звернувся в господарський суду Вінницької області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання повернути помилково перераховані кошти у сумі 5760 грн..

Ухвалою суду від 05.02.2013 року порушено провадження у справі № 902/192/13-г з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 19.02.2013 року.

15.02.2013 року від позивача до суду надійшли супровідним листом № 4 від 14.02.2013 року копії документів на виконання даної ухвали суду.

Також 15.02.2013 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 13.02.2013 року, в якому відповідач, посилаючись на Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" № 2346 і Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22, вказує, що позовні вимоги є безпідставними, виходячи з наступного.

В силу норм даного Закону та Інструкції, після виявлення помилки при перерахуванні коштів, Піщанське відділення ПАТ КБ "Приватбанк" зобов'язано було негайно повернути зайво перераховані відповідачу кошти КП редакції газети "Піщанські вісті" у сумі 5760 грн.. Одночасно зазначений банк-порушник зобов'язаний був негайно надіслати відповідачу відповідне повідомлення або через Піщанське відділення ПАТ КБ "Райффайзен Банк Аваль", яким обслуговується відповідач.

Проте таких дій Піщанське відділення ПАТ КБ "Приватбанк" не здійснював чим порушив вимоги Закону № 2346 та Інструкції № 22.

Натомість 29.11.2012 року одержано лист від Піщанського відділення ПАТ КБ "Приватбанк" № 136 від 24.11.2012 року про заборгованість в розмірі 734,06 грн, яка відповідачем була оплачена 03.12.2012 року. Будь-яких інших листів про наявність заборгованості відповідача перед Піщанським відділенням ПАТ КБ "Приватбанк" не надходило.

На підставі викладеного, твердження прокурора Піщанського району у позовній заяві про те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 незаконно не повернув та використовує кошти в сумі 5760 грн. безпідставні.

Крім того, 03.08.2012 року відповідачем була видана накладна № А-0012 на суму 640 грн. про проведення робіт діагностики та заміни відеокарти.

В свою чергу КП Редакція газета "Піщанські вісті" видала платіжне доручення № 76 на суму 640 грн. та передала в Піщанське відділення ПАТ КБ "Приватбанк".

Після виявлення помилки бухгалтерією КП Редакція газета "Піщанські вісті" в перерахуванні коштів в.о. редактора ОСОБА_5 та головний бухгалтер ОСОБА_2 звернулись з відповідним листом до керуючої Піщанським відділенням ПАТ КБ "Приватбанк" Кондратенко О.М. Проте будь-яких дій з боку Піщанського відділення ПАТ КБ "Приватбанк" не було вжито.

В даному випадку спір може бути лише між Піщанським відділенням ПАТ КБ "Приватбанк" та відповідачем, проте аж ніяк між КП Редакція газети "Піщанські вісті" та ФОП ОСОБА_1. Тобто даний позов пред'явлений не тією особою, що має право вимоги стягнути спірні кошти в сумі 5 760 грн..

З врахуванням викладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

На визначену дату 19.02.2013 року з'явився прокурор, відповідач та представник позивача без довіреності.

В ході розгляду справи по суті, прокурор підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові. Відповідач, позов не визнав з підстав та за обставин, вказаних у відзиві.

Заслухавши пояснення прокурора та відповідача, дослідивши надані докази та матеріали справи, судом встановлено наступне.

03.08.2012 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було виставлено видаткову накладну № А/0012 із описом : відеокарта ATI Radeon 2600 Pro та діагностика і виявлення несправностей на загальну суму 640 грн..

В свою чергу, позивачем було оформлено платіжне доручення № 76 від 03.08.2012 року на суму 640 грн., яке одержано Піщанським відділенням ПАТ КБ "Приватбанк" 06.08.2012 року, в якому зазначено: платник - Редакція газети "Піщанські вісті", код 0247147, банк платника - ЗАТ КБ "Приватбанк" м. Вінниця, рах. № 26006487685001; отримувач - ПП ОСОБА_1, код НОМЕР_1, банк отримувач - Банк "Аваль" у м. Вінниця, код 380805, р/р НОМЕР_4; призначення платежу : за ремонт системного блока (заміна відеокарти).

07.08.2012 року Вінницькою філією ПАТ КБ "Приватбанк" оформлено платіжне доручення № 1 від 07.08.2012 року про перерахування позивачем відповідачу коштів у сумі 6400,00 грн. на р/р НОМЕР_4 з призначенням платежу : предоплата за ремонт системного блока, яке проведено банком 07.08.2012 року.

Згідно банківської виписки ПАТ КБ "Приватбанк" по рахунку № 26006487685001 за період з 07.08.2012 року по 13.08.2012 року на рахунок № НОМЕР_4 ПП ОСОБА_1, 07.08.2012 року перераховано 6400 грн. за документом № 1 із призначенням платежу : предоплата за ремонт системного блока.

Як вбачається з довідки Крижопільської міжрайонної ДПІ (Піщанське відділення) від 13.09.2011 року у ОСОБА_1 наявний розрахунковий рахунок № НОМЕР_4, код фінансової установи 380805.

23.10.2012 року позивач звернувся до відповідача із вимогою № 27 щодо повернення протягом 10 календарних днів з дати отримання вимоги безпідставно отриманих коштів в сумі 5760 грн., які були перераховані за ремонт системного блока за платним дорученням № 76 від 03.08.2012 року.

11.09.2012 року позивач звернувся до керуючої Піщанським відділенням "Приватбанк" Кондратенко О.М. із листом № 26 в якому просить повернути на рахунок редакції 26006487685001, МФО 302689, код 02471471 кошти в сумі 5760 грн., які були перераховані невірно, замість 640 грн. згідно доручення № 76 від 03.08.2012 року перераховано 6400 грн. на рахунок НОМЕР_4 п/п ОСОБА_1.

15.11.2012 року позивач звернувся до прокурора Піщанського району із заявою № 31 в якій повідомляє, що бухгалтером редакції було складнено доручення на основі накладної № А/0012 від 03.08.2012 року виданої ОСОБА_1 на ремонт відеокарти на суму 640 грн.. Доручення було подане в Приватбанк, яке він провів 07.08.2012 року з допущеною помилкою, а сам замість 640 грн. було набрано 6400 грн.. На неодноразові звернення до ОСОБА_1 про повернення коштів, останній не реагує, в зв'язку з чим позивач просить допомогти у вирішенні даної ситуації.

20.12.2012 року прокуратурою Піщанського району прийнято постанову, якою постановлено провести перевірку в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів в банківській сфері у діяльності газети "Піщанські вісті".

Зокрема, даною постановою встановлено, що згідно видаткової накладної А/0012 від 03.08.2012 року про ремонт відеокарти ATI Radeon 2600 Pro та діагностику на виявлення несправностей на суму 640 грн. виданої ПП ОСОБА_1 складено платіжне доручення № 76 від 03.08.2012 року про перерахунок 640 грн. з р/р 26006487685001 в ПАТ КБ "Приватбанк", який належить редакції "Піщанські вісті" на р/р НОМЕР_4 АТ "Райффайзен Банк Аваль", який належить ПП ОСОБА_1 за ремонт системного блока, а саме - заміну відеокарти.

Вказане платіжне доручення подано до Піщанського відділення ПАТ КБ "Приватбанк" на підставі якого банком складено платіжне доручення № 1 від 07.08.2012 року та перераховано на р/р НОМЕР_4 АТ "Райффайзен Банк Аваль", який належить ПП ОСОБА_1 кошти в сумі 6400 грн., замість 640 грн..

Таким чином, Піщанського відділення ПАТ КБ "Приватбанк" помилково перераховано на р/р НОМЕР_4 кошти в сумі 5760 грн..

21.12.2012 року прокуратура Піщанського району, керуючись ст.ст. 8, 21 Закону України "Про прокуратуру" звернулася до керуючої Піщанським відділенням ПАТ КБ "Приватбанк" Кондратенко О.М. із вимогою про надання документів № 102-2787 вих.12, які стосуються розрахунку редакції газети "Піщанські вісті" з ПП ОСОБА_1 за ремонт комп'ютерної техніки протягом серпня 2012 року.

Також тотожна вимога № 102-2788 від 21.12.2012 року була направлена позивачу прокуратурою Піщанського району.

На вказану вимогу позивачем надано прокуратурі листом № 128 від 25.12.2012 року завірені копії документів, що стосуються розрахунку із відповідачем.

14.01.2013 року керуючою Піщанським відділенням "Приватбанк" Кондратенко О.М. надано прокурору Піщанського району письмове пояснення наступного змісту.

Клієнтами даного відділення банку є комунальне підприємство редакція газети "Піщанські вісті" та фізична особа - підприємець ОСОБА_1. У відділенні банку ними відкриті та використовуються банківські розрахункові банківські рахунки.

06.08.2012 року газетою "Піщанські вісті" до Піщанського відділення ПАТ КБ "Приватбанк" було надано платіжне доручення про проведення з перерахуванням з банківського рахунку № 26006487685001 платежу в сумі 640 грн. за ремонт системного блока фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на його розрахунковий рахунок № р/р НОМЕР_4 ПАТ КБ "Райффайзен Банк Аваль". Оскільки платіжне доручення було надано в паперовому варіанті (на паперовому носії), а система ПАТ КБ "Приватбанк" працює в електронних носіях, якими бухгалтерія газети ще належним чином не володіє, то у відділенні банку оформлявся електронний варіант, під час чого було допущено помилку в сумі платежу, а саме поставлено лишній нуль та замість 640 грн. було вказано, що перерахуванню належить сума 6400 грн. і ця сума була перерахована на рахунок ОСОБА_1 у ПАТ КБ "Райффайзен Банк Аваль".

Факт про рух коштів було виявлено, коли бухгалтер газети одержала виписки банку у вересні 2012 році. При зверненні до ОСОБА_1 про повернення коштів, останній не реагував та кошти в сумі 5760 грн. до цього часу не повернув. Також питання щодо повернення коштів вирішувалося і в телефонному режимі, однак ОСОБА_1 повідомив, що всі кошти які надійшли на його рахунок належать йому.

Також керуючою відділенням банку направлялися ОСОБА_1 поштою повідомлення про вручення поштового відправлення лист газети "Піщанські вісті" про повернення безпідставно одержаних ним коштів та окремо в той же день лист відділення банку про повернення наявного у нього боргу перед банком. Це було приблизно в жовтні-листопаді 2012 року. ОСОБА_1 борг перед банком погасив, а незаконно одержані кошти газети "Піщанські вісті" до даного часу не повернув.

Враховуючи викладені обставини суд зазначає наступне.

В силу п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли позадоговірні правовідносини щодо надання послуг з ремонту комп'ютерної техніки та їх оплати.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ч.1, ч.2 ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В силу п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Наприклад, чинним законодавством, що регулює відносини за договором перевезення вантажу, встановлено перелік документів-доказів, які є підставою для покладення на перевізника відповідальності за втрату, псування, пошкодження або недостачу вантажу. Отже, ніякі інші документи не можуть підтверджувати обставини, що є підставою для покладення на перевізника відповідальності за незбереження вантажу. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 03.08.2012 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було виставлено видаткову накладну № А/0012 із описом : відеокарта ATI Radeon 2600 Pro та діагностика ті виявлення несправностей на загальну суму 640 грн. на підставі якої позивачем оформлено платіжне доручення № 76 від 03.08.2012 року на дану суму із призначенням платежу: за ремонт системного блока (заміна відеокарти), яке подано до Піщанського відділення ПАТ КБ "Приватбанк".

В даному платіжному дорученні зазначено рахунок позивача № 26006487685001 та рахунок відповідача № НОМЕР_4.

При цьому, судом встановлено, що р/р НОМЕР_4 належить відповідачу, що підтверджується довідкою Крижопільської міжрайонної ДПІ (Піщанське відділення) від 13.09.2011 року та номер якого також зазначено у вказаній вище видатковій накладній.

07.08.2012 року Відділенням ПАТ КБ "Приватбанк" складено платіжне доручення № 1 про перерахування позивачем відповідачу коштів у сумі 6400,00 грн. з р/р 26006487685001, Вінницька філія ПАТ КБ "Приватбанк", м. Вінниця, код 302689 на р/р НОМЕР_4, АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві, код 380805 за ремонт системного блока, яке проведено банком 07.08.2012 року.

Також перерахування коштів у сумі 6400 грн. з рахунку позивача на рахунок відповідача підтверджується банківською випискою по рахунку 26006487685001 за період з 07.08.2012 року по 13.08.2012 року.

Оскільки відповідачем виставлено видаткову накладну на суму 640 грн., а банком перераховано кошти відповідачу за платіжним дорученням у розмірі 6400 грн., суд приходить до висновку, що кошти у розмірі 5 760 грн. перераховані помилково.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частина 1 ст. 1213 ЦК України, визначає, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до п.п. 1.23, 1.24, 1.30 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі; помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

За змістом п. п. 2.35, 2.38 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року, кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку. Повернення платнику коштів, що списані банком з рахунку платника без законних підстав або з ініціативи неналежного стягувача, або в разі порушення банком умов договору банківського рахунку чи іншого договору про надання банківських послуг в частині здійснення договірного списання, або внаслідок інших помилок банку, здійснюється в судовому порядку. За списання коштів з рахунку платника без законних підстав банк має сплатити платнику пеню у визначеному законодавством України розмірі, якщо договором не передбачено іншої відповідальності.

Відповідачем не надано доказів в підтвердження реагування на вимогу позивача № 27 від 23.10.2012 року щодо повернення безпідставно отриманих коштів у сумі 5 760 грн..

Окрім того, помилковість перерахування коштів з рахунку позивача на рахунок відповідача підтверджується постановою прокуратури Піщанського району від 20.12.2012 року та письмовими поясненнями керуючої Піщанським відділенням ПАТ КБ "Приватбанк" від 14.01.2013 року.

Враховуючи викладене та наявні у справі докази, позовна вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути позивачу помилково зараховані на його розрахунковий рахунок кошти в сумі 5760 грн., підлягає задоволенню. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами, зокрема : видатковою накладною, платіжними дорученнями, письмовими вимогами, постановою прокуратури, банківською випискою.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-2 - 4-4, 32 - 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1; пошт. адреса : АДРЕСА_2) на користь комунального підприємства редакції газети "Піщанські вісті" (код ЄДРПОУ 02471471, 24700, смт. Піщанка, вул. Леніна, 21, Вінницька область, р/р 26006487685001 у ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 302689) 5 760,00 грн. - помилково перерахованих коштів.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, АДРЕСА_1; пошт. адреса : АДРЕСА_2) до державного бюджету України 1720,50 грн. - витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21 лютого 2013 р.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи