ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 лютого 2013 р. Справа №801/99/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,
при секретарі Проніні Є.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства «Оріон»
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРКрим Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
за участю представників:
від позивача - Руденко А.А. - пред-к, дов. від 03.01.2013 р.
від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Приватне підприємство «Оріон» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АРКрим Державної податкової служби (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 05.12.2012 р. № 0007881501 та №0013191502. Вимоги мотивовані тим, що представники податкового органу при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки зробили помилкові висновки про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість».
Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач 24.01.2013 р. надіслав до суду відзив на позов , в якому зазначив,що висновки , викладені в акті перевірки, зроблені на підставі наданих позивачем документів, відсутні підстави для визнання протиправними та скасуванню податкових повідомлень - рішень.
Розгляд справи відкладався за клопотанням представника позивача для підготовки додаткових доказів.
Відповідач явку свого представника у судові засідання не забезпечив, про дні та час проведення судових засідань був сповіщений належним чином.
У судовому засіданні 07.02.2013 р. представник позивача надав додаткові докази по справі, наполягав на задоволенні позову, просив розглянути справу на підставі залучених до неї документів.
Суд, вислухавши думку представника позивача, приймаючи до уваги доведеність до сторін часу та днів проведення судових засідань, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, керуючись ст. 128 КАС України, ухвалив продовжити її розгляд на підставі залучених документів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача , суд
ВСТАНОВИВ
Працівниками відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податку на прибуток та ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Кримбудіндустрія», КП «Альянс» за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2010 р. , за результатами якої 23.11.2012 р. був складений акт № 9324/15-2/ 31578579 .
У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в наслідок чого занижено податок на прибуток в періоди, що перевірялись, на загальну суму 108875 грн., порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.2., п.п.7.4.5. п. 7.4. , п.п.7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1, ст.185,п. п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України ,в наслідок чого занижене податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 87100 грн.
За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 05.12.2012р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0007881501, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 108875грн. , застосовані штрафні санкції у розмір 27218,75грн., та № 0013191502 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 87100 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 21775 грн.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
На час проведення позивачем господарської діяльності у квітні 2010 р.- грудні 2010 р. платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість».
У п.1.4. ст.1 цього Закону вказувалось, що під поставкою товарів визначались будь-які операції, що здійснювались згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачали передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачалось відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставкою послуг визначалось будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.
Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим зобов'язанням була загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковим кредитом - сума, на яку платник податку мав право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом.
Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.
Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.
У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.
Не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями (п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону).
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).
Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховувалась у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховувалась до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого від'ємного значення, яка дорівнювала сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).
Приймаючи до уваги те,що відповідачем перевірялось питання достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на прибуток в період з 01.04.2010 р. по 31.12.2010 р. , суд вважає,що підлягають застосуванню норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
У п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:
суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;
суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .
Ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлювала , що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки №9324/15-2/ 31578579 від 23.11.2012 р. зазначив, що при формуванні податкового кредиту по ПДВ за період часу,що перевірявся, позивач безпідставно відніс до його складу суми ПДВ , сплачені з ТОВ «Кримбудіндустрія», КП «Альянс» при проведенні розрахунків за товар та послуги , які були надавані ними ( отримані) на виконання укладених сторонами договорів. На думку податкового органу діяльність зазначених суб'єктів господарювання була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та укладені з ними договори не мають реального товарного характеру. Крім того, відповідач вважає безпідставним віднесення до складу витрат , понесених платником податків в період часу,що перевірявся, коштів, сплачених ТОВ «Кримбудіндустрія», КП «Альянс».
В акті перевірки №9324/15-2/ 31578579 від 23.11.2012 р. податковим органом зазначено,що основними видами діяльності позивача є, зокрема, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого профілю, складське господарство.
До матеріалів справи залучені копії оформлених КП «Альянс» видаткової накладної № 4659 від 29.11.2010 р., податкової накладної № 4659 від 29.11.2010 р. , яки свідчать про придбання позивачем меблів вартістю 24000 грн. ( в тому числі ПДВ).
Позивачем надані докази перерахування вартості меблів ( в тому числі ПДВ) , обліку цього майна відповідно до вимог чинного законодавства.
В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач не придбавав меблі у КП «Альянс» в наведених вище обсягах.
Між позивачем та ТОВ«Кримбудіндустрія» 01.04.2010 р. був укладений договір оренди приміщення №99 , згідно з умовами якого ним були орендовані складські приміщення площею 756 кв.м, розташовані за адресою :м. Сімферополь, вул.Монтажна 10 Г .
Факт передачі приміщень позивачу підтверджений актом приймання- передачі від 01.04.2010р., Податковою накладною №224 від 30.04.2010 р. , копії яких залучені до матеріалів справи.
Судом встановлено ,що позивачем в період часу,що перевірявся , на виконання умов договору оренди приміщення №99 від 01.04.2010р. перераховано ТОВ«Кримбудіндустрія» орендної плати у розмірі 370200 грн.
На вимогу суду позивачем для обґрунтування необхідності оренди вказаних приміщень надана копії договору зберігання , укладеного 02.04.2010 р. з ПП»АТП «Оріон».
Відповідачем в порядку, передбаченому ст.71 КАС України, не надано ані доказів того,що у позивача була відсутність необхідність в оренді вказаних приміщень, ані доказів того ,що укладення вказаного правочину не пов'язано з господарською діяльністю платника податків.
До матеріалі справи залучені копії документів, яки свідчать про те,що в період часу,що перевірявся, КП «Альянс» відповідно до умов договору №462 від 01.04.2010р. виконані роботи по ремонту належного позивачу приміщення, розташованого за адресою: м. Сімферополь,вул. Воровського 65.
Позивачем прийняті роботи, виконані КП «Альянс» по договору №462 від 01.04.2010р., на суму 128400 грн. ( в тому числі ПДВ), перерахована їх вартість (в тому числі ПДВ). В бухгалтерському обліку платника податків вказані операції обліковані відповідно до вимог чинного законодавства.
Вивчивши наведені документи, приймаючи до уваги відсутність в акті перевірки відомостей щодо спростовування зазначених вище тверджень позивача , суд, приймаючи до уваги,що основним видом діяльності платника податків було , в тому числі , складське господарство , вважає доведеним факт отримання (придбання) у ТОВ «Кримбудіндустрія», КП «Альянс» в період часу,що перевірявся , послуг (товару) в зазначених вище обсягах, правомірності віднесення сплаченої їх вартості до складу валових витрат підприємства, в наслідок чого висновки податкового органу щодо взаємовідносин з цим контрагентом, викладені в акті перевірки №9324/15-2/ 31578579 від 23.11.2012 р., не відповідають дійсним обставинам справи, у нього були правові підстави для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за відповідні звітні періоди, зарахування сплачених ним коштів до складу валових витрат.
За таких обставин існують підстави для задоволення позову.
Під час судового засідання, яке відбулось 07.02.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 14.02.2013 р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби від 05.12.2012 р. № 0013191502 та № 007881501 .
3. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АРКрим Державної податкової служби , на користь Приватного підприємства «Оріон»(м.Сімферополь, вул. 1 Конної армії 17-а , код ЄДРПОУ 31578579) 2146 грн. судового збору.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Яковлєв С.В.
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2013 |
Оприлюднено | 22.02.2013 |
Номер документу | 29477931 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дудкіна Тетяна Миколаївна
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Дудкіна Тетяна Миколаївна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Яковлєв С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні