Рішення

від 11.02.2013 по справі 5017/3528/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" лютого 2013 р.Справа № 5017/3528/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Буза К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ТЕХНІЧНА ПІДТРИМКА»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАТИШШЯ-ХЛІБПРОДУКТ»

про стягнення заборгованості 75 180 грн. 01 коп.

Суддя Зайцев Ю.О.

За участю представників сторін :

Від позивача: Кучеренко В.В. (довіреність №Д-7/1 від 31.07.2012 р.);

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: 04.12.2012 р. до господарського суду Одеської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ТЕХНІЧНА ПІДТРИМКА» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАТИШШЯ-ХЛІБПРОДУКТ» про стягнення 75 180 грн. 01 коп. заборгованості за договором поставки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що 23.06.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ТЕХНІЧНА ПІДТРИМКА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАТИШШЯ-ХЛІБПРОДУКТ» було укладено договір поставки №70. Відповідач зобов'язався оплатити поставлений товар, проте остаточні розрахунки не здійснив, у зв'язку з чим в нього утворилась заборгованість в сумі 75 180 грн. 01 коп.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5017/3528/2012 з призначенням до розгляду у відкритому судовому засіданні.

За клопотанням представника позивача (вх.№38821/2012) в судовому засіданні 19.12.2012 р. в порядку ст.69 ГПК України ухвалою суду строк розгляду справи продовжено на 15 днів та відкладено до 28.01.2013 р.

За клопотанням позивача (вх. №2981/2013) 28.01.2013 р. до матеріалів справи залучено довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо реєстрації відповідача ТОВ «ЗАТИШШЯ-ХЛІБПРОДУКТ».

Відповідно до вимог ст.77 ГПК України ухвалою суду від 28.01.2013 р. розгляд справи відкладено до 11.02.2013 р.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за №15711324 від 28.01.2013 р., проте правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві та у договорі №70 від 23.06.2011 р., суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

11.02.2013 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

23 червня 2011 року між ТОВ "ПІВДЕННА ТЕХНІЧНА ПІДТРИМКА" та ТОВ «ЗАТИШШЯ-ХЛІБПРОДУКТ» був укладений договір поставки №70, предметом якого відповідно до п. 1.1 є купівля-продаж товару - автошин та акумуляторів.

Пунктом 1.3 угоди сторони встановили, що підтвердженням факту згоди сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття покупцем товару по видатковій накладній, виданій продавцем, яка після підписання сторонами має юридичну силу специфікації в розумінні ст. 266 ГПК.

Відповідно до умов п.2.1. договору товар поставляється покупцю на удвох FCA (Incoterms-2000) - склад ТОВ «ПТП» м. Одеса.

В свою чергу, відповідно до умов п.3.2. договору, відповідач зобов'язався здійснити плату за відвантажений товар в продовж 10-ти банківських днів з моменту отримання товару.

Позивач вказує, що на виконання умов договору, ТОВ "ПІВДЕННА ТЕХНІЧНА ПІДТРИМКА" відвантажило на користь ТОВ «ЗАТИШШЯ-ХЛІБПРОДУКТ» 28.04.2012 року товар на загальну суму 33 258,00 грн. (видаткова накладна №497), 28.04.2012 року товар на загальну суму 53442,00 грн. (видаткова накладна №498), 08.05.2012 року товар на загальну суму 2754,00 грн. (видаткова накладна №535). Вказані видаткові накладні про відвантаження товару та його отримання покупцем, складені та оформлені належним чином, підписані вповноваженими особами сторін.

Проте відповідач в порушення взятих на себе за договором зобов'язань повний розрахунок за поставлену продукцію не здійснив, у зв'язку з чим з врахуванням часткової сплати суми боргу в розмірі 20 568,00 грн., позивач просить стягнути основний борг в розмірі 68 886,00 грн.

Пунктом 4.1,4.2 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором винна сторона сплачує штрафні санкції, а також в разі несвоєчасного перерахування покупцем коштів в термін, визначений п. 3.2 договору, продавець має право на стягнення з покупця пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Таким чином, оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання по своєчасній оплаті поставленого товару, ТОВ «ПІВДЕННА ТЕХНІЧНА ПІДТРИМКА» згідно з умовами договору здійснило нарахування штрафних санкцій: 5180,60 грн. пені та 1113,41 грн. суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних.

З наведених підстав позивач звернувся з до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "ЗАТИШШЯ-ХЛІБПРОДУКТ" суми боргу в розмірі 75 180 грн. 01 коп.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами встановлено строк розрахунку за поставлений товар - 10 банківський днів від дати фактичної передачі товару покупцю.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, судом встановлено факт поставки позивачем відповідачу товару та підтверджено факт його прийняття відповідачем, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 68 886,00 грн. є обґрунтованою.

Щодо стягнення пені та трьох процентів річних за порушення зобов`язання, то господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання: зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 5180 грн. 60 коп.

Матеріали справи свідчать, що термін виконання Відповідачем своїх зобов'язань по сплаті заборгованості за поставку продукції з врахуванням п.3.2. договору по накладній №497 від 28.04.2012 р. настав 18.05.2012 р., по накладній №498 від 28.04.2012 р. - 18.05.2012 р., по накладній №535 від 08.05.2012 р. - 24.05.2012 р., відповідачем зобов'язання не виконані.

Судом при перевірці розрахунку нарахування пені за допомогою системи «Ліга-Закон» за даними, вказаними позивачем щодо сум основного боргу за накладними, здійснено власний розрахунок суми штрафних санкцій та встановлено, що розмір пені, що підлягає стягненню за прострочення розрахунку за продукцію, поставлену за накладною №497 від 28.04.2012 р. становить 951,75 грн., № 498 від 28.04.2012 р. становить 4008,15 грн., № 535 від 08.05.2012 р. становить 207,68 грн. проти заявлених 207,12 грн. Таким чином загальний розмір пені, який підлягає стягненню становить 5 167 грн. 02 коп.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних за допомогою системи «Ліга-Закон» за даними, вказаними позивачем щодо сум основного боргу за накладними, судом здійснено власний розрахунок, згідно якого розмір суми, що підлягає стягненню становить 1036 грн.35 коп.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, стягнення з ТОВ "ЗАТИШШЯ-ХЛІБПРОДУКТ" 75 089,37 грн., що складається з суми основного боргу в розмірі 68 886,00 грн., 5 167,02 грн. пені та 1036,35 грн. суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст. ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ТЕХНІЧНА ПІДТРИМКА» про стягнення - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАТИШШЯ-ХЛІБПРОДУКТ» (66740, Одеська обл., Фрунзівський район, смт. Затишшя, вул. Леніна 57, код ЕДРПОУ 32646204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕННА ТЕХНІЧНА ПІДТРИМКА» (65085, м. Одеса, Малиновський район, вул. Тираспільське шосе 16, код ЕДРПОУ 35302630) заборгованість в розмірі 75 089 (сімдесят п'ять тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 37 коп., що складається з суми основного боргу в розмірі 68 886 (шістдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн., 5 167 (п'ять тисяч сто шістдесят сім) грн. 02 коп. пені, 1036 (одна тисяча тридцять шість) грн. 35 коп. суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 18.02.2013 року.

Суддя Зайцев Ю.О.