Рішення

від 18.02.2013 по справі 1708/2296/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Боймиструка С.В.

суддів: Буцяка З.І., Шеремет А.М.,

секретар судового засідання - Коробчук А.М.,

з участю: ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Здолбунівської районної централізованої системи публічно-шкільних бібліотек на рішення Здолбунівського районного суду від 17 січня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Здолбунівської районної централізованої системи публічно-шкільних бібліотек про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Здолбунівського районного суду від 17 січня 2013 року позов задоволено частково: поновлено ОСОБА_2 на посаді палітурника центральної районної бібліотеки Здолбунівської централізованої системи публічно-шкільних бібліотек з 19 липня 2012 року.

Стягнуто із Здолбунівської централізованої системи публічно-шкільних бібліотек на користь ОСОБА_2 7180 грн. 80 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 1500 грн. моральної шкоди, всього 8680 грн. 80 коп.

Стягнуто із Здолбунівської централізованої системи публічно-шкільних бібліотек судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 1094 грн. допущено до негайного виконання.

В решті позовних вимог відмовлено.

У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі директор Здолбунівської районної централізованої системи публічно-шкільних бібліотек покликався на його незаконність та необгрунтованість через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Вважає безпідставним висновок суду про незаконність звільнення позивачки в зв'язку з тим, що її звільнення та вихід на роботу основного працівника ОСОБА_4 було проведено в один день, оскільки будь-якого порядку видачі наказів про вихід основного працівника з відпустки та звільнення тимчасового працівника законодавством не передбачено. Доводить, що нема заборони для видачі цих двох наказів в один день.

Стверджує, що в зв'язку з закінченням строку дії трудового договору та виходом на роботу основного працівника роботодавець був зобов'язаний звільнити ОСОБА_2 з роботи.

Крім того, бібліотека є державною установою із затвердженим штатом працівників відповідно до бюджетних асигнувань, а тому адміністрація бібліотеки не могла залишити позивачку на роботі поза штатним розписом.

Справа № 1708-2296-12 Головуючий у 1-й інст. - Ємельянова Л.В.

Провадження №22-ц/787/382/2013р. Доповідач - Боймиструк С.В.

Вважає безпідставними покликання ОСОБА_2 на те, що її звільнено в період тимчасової непрацездатності, оскільки тимчасова непрацездатність працівника не є перешкодою для його звільнення в зв'язку з закінченням строку дії трудового договору.

Висновок суду про те, що звільненню ОСОБА_2 міг сприяти її колишній чоловік, який перебував на посаді начальника відділу культури та туризму Здолбунівської РДА, має характер припущення, а не встановленого факту, та жодним доказом не підтверджений.

Стверджує, що позивач не подала заяву про прийняття на роботу, а тому їй не було запропоноване вакантне місце.

Вважає необґрунтованими висновки суду про те, що матеріали адміністративної справи про притягнення директора Здолбунівської ЦСПШБ до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про праці свідчать про незаконне звільнення позивачки, оскільки його було притягнуто до адміністративної відповідальності лише за неправильне ведення кадрової документації та кадрової статистики, а не за незаконне звільнення ОСОБА_2

Враховуючи наведене, просить рішення Здолбунівського районного суду від 17 січня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник Здолбунівської районної централізованої системи публічно-шкільних бібліотек ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити. Зазначила, що на даний час посади, на яку поновлена ОСОБА_2, не існує, оскільки була скорочена.

Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позов частково та поновлюючи позивачку на роботі, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 звільнена з займаної посади незаконно з порушенням встановленого порядку.

Такий висновок місцевого суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 перебувала з відповідачем в трудових відносинах і згідно наказу № 22 від 12 травня 2010 року була прийнята на роботу на посаду палітурника Здолбунівської ЦРБ на час відпустки по вагітності і пологах основного працівника ОСОБА_4 Наказом № 96 від 23 вересня 2010 року ОСОБА_2 було продовжено роботу на посаді палітурника на період відпустки основного працівника по догляду за дитиною до трьох років. (а.с.4,29).

19 липня 2012 року ОСОБА_4 подала заяву про переривання відпустки та вихід на роботу (а.с.86).

Того ж дня виконувач обов'язків директора Здолбунівської ЦСПШБ видала наказ № 73 від 19 липня 2012 року про вихід на роботу ОСОБА_4, яка приступила до виконання службових обов'язків палітурника центральної районної бібліотеки з 19 липня 2012 року на повну ставку з заробітною платою згідно штатного розпису та наказ № 74 від 19 липня 2012 року про звільнення з посади ОСОБА_2 в зв'язку з закінченням строку дії трудового договору згідно п.2 ст.36 КЗпП України (а.с.27,28).

Згідно листка непрацездатності серії АВУ № 460770 ОСОБА_2 перебувала на лікарняному з 19 липня по 21 липня 2012 року включно. (а.с.7).

Відповідно до ч. 4 ст. 40 КЗпП України забороняється звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, тобто з підстав, передбачених ст.ст. 40, 41 того ж Кодексу.

Згідно роз'яснень, даних в Постанові Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами трудових спорів" № 9 від 6 листопада 1992 року, правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у

відпустці (ч.3 ст.40 КЗпП ( 322-08 ) стосуються як передбачених статтями 40, 41(1) КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. При цьому маються на увазі щорічні, а також інші відпустки, що надаються працівникам як із збереженням, так і без збереження заробітку.

Однак, ОСОБА_2 звільнено не з ініціативи адміністрації, а в зв'язку з закінченням строку трудового договору за п.2 ст. 36 КЗпП України, а тому зазначена гарантія про заборону звільнення під час тимчасової непрацездатності на неї не розповсюджується

Зазначена підстава звільнення ОСОБА_2 спростовує її твердження та висновки суду про причетність до звільнення бувшого чоловіка.

Помилковим є висновок місцевого суду, що допущені адміністрацією при звільненні ОСОБА_2 порушення ведення кадрової документації та статистики є підставою для її поновлення на роботі.

Події, які розвивались після звільнення 20 липня 2012 року основного працівника з займаної посади, зокрема посилання позивачки на те що їй не була запропонована ця посада, не мають відношення до звільнення ОСОБА_2 19 липня 2012 року з цієї посади в зв'язку з виходом на роботу ОСОБА_4 та виходять за межі предмету спору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 303, п.2 ч.1 ст. 307, 309, 313, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Здолбунівської районної централізованої системи публічно-шкільних бібліотек задовольнити.

Рішення Здолбунівського районного суду від 17 січня 2013 року скасувати.

В позові ОСОБА_2 до Здолбунівської районної централізованої системи публічно-шкільних бібліотек про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: