ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
18 лютого 2013 року 11:15 № 826/1126/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна інвестиційна агенція» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 14.11.2012р., за участю:
позивача - Борисова М.С., Баженова А.А.
відповідач - Калашнікова О.В.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Незалежна інвестиційна агенція» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 14.11.2012р. №0010042230 та №0010052230.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті правомірно.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна інвестиційна агенція» за результатами якої 25.10.2012р. складено акт №1748/2230/33947267 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010р. по 30.06.2012р.. валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 30.06.2012р. (далі по тексту - Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.5.1 п. 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 14.1.27, п. 14.1.36 статті 14, п. 141.1 статті 141 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму валових витрат на загальну суму 108 491 061грн., в тому числі за 2 квартал 2010 року в розмірі 10 093 614грн., за 3 квартал 2010 року у розмірі 19 689 320грн., за 4 квартал 2010 року у розмірі 23 434 321грн., 1 квартал 2011 року у розмірі 9 038 003грн., 2 квартал 2011 року у розмірі 9 261 970грн., 3 квартал 2011 року у розмірі 9 263 564грн., 4 квартал 2011 року у розмірі 9 183 767грн., 1 квартал 2012 року у розмірі 9 213 917грн., 2 квартал 2012 року у розмірі 9 312 585грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення рідка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період всього на суму 56 219 715грн., в тому числі за півріччя 2012 року у розмірі 56 219 715грн. та до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 10 976 983грн., в тому числі за півріччя 2012 року у сумі 10 976 983грн. (ряд. 14 Декларації).
На підставі встановленого порушення відповідачем 14.11.2012р. винесені податкові повідомлення - рішення №0010042230, яким за порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.5.1 п. 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 14.1.27, п. 14.1.36 статті 14, п. 141.1 статті 141 Податкового кодексу України позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 56 219 715грн. за півріччя 2012 року та №0010052230, яким за порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.5.1 п. 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 14.1.27, п. 14.1.36 статті 14, п. 141.1 статті 141 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 13 721 228,75грн., в тому числі основний платіж - 10 976 983грн. та штрафні санкції 2 744 245,75грн.
В порядку адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення залишені без змін.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з Акту перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.5.1 п. 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 14.1.27, п. 14.1.36 статті 14, п. 141.1 статті 141 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму валових витрат на загальну суму 108 491 061грн., в тому числі за 2 квартал 2010 року в розмірі 10 093 614грн., за 3 квартал 2010 року у розмірі 19 689 320грн., за 4 квартал 2010 року у розмірі 23 434 321грн., 1 квартал 2011 року у розмірі 9 038 003грн., 2 квартал 2011 року у розмірі 9 261 970грн., 3 квартал 2011 року у розмірі 9 263 564грн., 4 квартал 2011 року у розмірі 9 183 767грн., 1 квартал 2012 року у розмірі 9 213 917грн., 2 квартал 2012 року у розмірі 9 312 585грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення рідка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період всього на суму 56 219 715грн., в тому числі за півріччя 2012 року у розмірі 56 219 715грн. та до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 10 976 983грн., в тому числі за півріччя 2012 року у сумі 10 976 983грн. (ряд. 14 Декларації) у зв'язку з тим, що позивачем не доведений факт використання земельних ділянок та отриманого кредиту в розмірі 40000000USD у господарській діяльності, в результаті чого, на думку податкового органу, підприємство несло збитки від господарської діяльності.
Проте, з даними висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція» має у власності земельні ділянки:
- загальною площею 4,1024га, на підставі договору купівлі - продажу земельних ділянок від 20.04.2007р. №424, державних актів на право власності на земельну ділянку від 10.08.2007р. серії ЯД №983748, серії ЯД №983751 (Кадастровий №3210945300:01:127:0190, №3210945300:01:127:0192, №3210945300:01:127:0189);
- загальною площею 22,1849га, на підставі договору купівлі - продажу земельних ділянок від 20.04.2007р. №421, державних актів на право власності на земельну ділянку від 10.09.2007р. серії ЯД №983748, серії ЯД №983749 (Кадастровий №3210945300:01:127:0190, №3210945300:01:127:0192, №3210945300:01:127:0193);
- загальною площею 27,5994га, на підставі договору купівлі - продажу земельних ділянок від 20.04.2007р. №422, державних актів на право власності на земельну ділянку від 10.08.2007р. серії ЯД №983750 (Кадастровий №3210945300:01:127:0195);
- загальною площею 25,7065га, на підставі договору купівлі - продажу земельних ділянок від 20.04.2007р. №423, державних актів на право власності на земельну ділянку від 10.08.2007р. серії ЯД №983753 (Кадастровий №3210945300:01:127:0194).
Цільовим призначенням даних земельних ділянок є житлова забудова та земельна ділянка для обслуговування офісних і складських приміщень.
Згідно з Довідкою АА №399984 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) види діяльності ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція» за КВЕД-2010 є: Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення); Купівля та продаж нерухомого майна; Агентства нерухомості.
Пунктом 2 Статуту ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція» передбачені предмети діяльності товариства, зокрема, якими є: купівля та продаж земельних ділянок.
Разом з тим судом встановлено, що ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція» продає зазначені вище земельні ділянки на підставі Договору №18/05/12 від 18.05.2012р. про надання рекламних послух з ТОВ «Піар - Лайн», за яким останній розміщує рекламу про продаж земельних ділянок на бордах. В підтвердження виконання даного Договору, позивач надав суду акт здачі - прийняття робіт (послуг) №ОУ-0000096 від 30.06.2012р.
Таким чином, твердження податкового органу, що позивачем недоведений факт використання земельних ділянок у власній господарській діяльності в результаті чого підприємство понесло збитки є безпідставним.
Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно з п.п. 5.2.5 п. 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.
Підпунктом 8 п. 1 статті 14 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).
Отже, ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція» правомірно віднесло до складу валових витрат витрати по сплаті земельного податку. Зазначені суми відображені позивачем в деклараціях з податку на прибуток у р. 04.6 - «Сума податків, зборів (обов'язкових платежів)».
Щодо віднесення ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція» до складу валових витрат відсотків по кредиту.
Судом встановлено, що ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція», яке діє як "Позичальник" уклав Договір позики від 10.11.2008р. №03-1/11 з нерезидентом "SHELTEROCKINVESTMENS LIMITED" (Кіпр) «Позикодавець».
Предметом Договору є:Позикодавець надає Позичальнику у власність кошти з лімітом заборгованості 250 000 000дол.США на строк до 10.11.2015р. Договір набирає чинності з дати його реєстрації у Національному банку України.
Між позивачем (Позичальник) та ВАТ ВТБ Банк укладено кредитний договір (про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії) від 01.11.2007р. №56 ВД з послідуючими доповненнями та змінами.
Предметом кредитного договору є надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредит) у вигляді не відновлювальної відкличної кредитної лінії з правом конвертації в інші валюти на таких умовах: сума кредитної лінії - 40000000USD Доларів США. Банк надає Позичальнику кредит для ведення господарської діяльності (п. 2.4 Договору).
В перевіряємому періоді позивач здійснював операції з купівлі - продажу цінних паперів, що підтверджується наявною в матеріалах справи первинною документацією.
Судом встановлено, що в перевіряємому періоді ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція» отримано 18 457 557,02грн. відсотків по договорам з купівлі - продажу цінних паперів, що відображено в р. 01.6 основної декларації, рядок 3 основної декларації - рах. 732); прибуток від реалізації цінних паперів за даний період складає 70 991 687,44грн. (1 683 806 647,72 (дохід від реалізації, рах. 741) - 1 612 814 960,28грн. (собівартість, рах. 971)).
Збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю (постанова Верховного Суду України від 28.02.2011р. у справі №21-13а11).
Віднесення до валових витрат суми відсотків, сплачених за користування кредитними коштами, витраченими на купівлю цінних паперів, є правомірним (постанова Верховного Суду України від 04.07.2011р. у справі №21-68а11).
Отже, ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція» правомірно віднесено до валових витрат витрати відсотків по кредитним зобов'язанням на загальну суму 89 979 638грн., в тому числі 46075548грн. за період з ІІ кварталу 2010 року по 1 квартал 2011 року включно та 43904090грн. за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р.
Щодо віднесення до складу валових витрат суми від'ємного значення курсових різниць за 3 квартал 2009 року у розмірі 14 267 720грн.
Так, згідно з підпунктом 7.3.2 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.
Порядок визначення балансової вартості іноземної валюти при її купівлі врегульований приписами підпункту 7.3.4 пункту 7.3 цієї ж статті Закону, за змістом яких балансовою вартістю іноземної валюти вважається сума гривень, сплачена платником податку при придбанні валюти без урахування суми комісійних або вартості інших послуг, що надаються платнику податку при придбанні валюти. Отже, вимоги зазначеної норми зобов'язують підприємства відображати витрати, понесені (нараховані) в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат, у сумі, що дорівнює балансовій вартості придбаної іноземної валюти.
Відповідно до підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті названого Закону балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).
Таким чином, сумою валових витрат платника за операцією з придбання товару в іноземній валюті є сума гривень, фактично сплачена платником на купівлю іноземної валюти з метою погашення заборгованості за імпортований товар. Оскільки у розглядуваному випадку позивач мав можливість визначити суму валових витрат лише після визначення фактичних витрат на купівлю іноземної валюти, тоді як датою збільшення валових витрат платника податку при імпорті є дата оприбуткування товарів, то на час купівлі іноземної валюти сума валових витрат Товариства підлягала корегуванню шляхом її приведення у відповідність до балансової вартості валюти.
Підпунктом 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 вказаного вище Закону встановлено, що датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є нерезидентами є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).
Таким чином позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат курсову різницю за 3 квартал 2009 року у розмірі 14 267 720грн.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про безпідставність винесення Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва ДПС податкових повідомлень - рішень від 14.11.2012р. №0010042230 та №0010052230, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна інвестиційна агенція» підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна інвестиційна агенція» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0010042230 від 14.11.2012р.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0010052230 від 14.11.2012р.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлений 22.02.2013р.
Суддя В.В. Амельохін
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2013 |
Оприлюднено | 22.02.2013 |
Номер документу | 29490898 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Амельохін В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні