Ухвала

від 03.07.2013 по справі 826/1126/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" липня 2013 р. м. Київ К/800/31097/13

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

представників позивача Баженової А.А., Борисової М.С.,

представника відповідача Грембовського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року

у справі № 826/1126/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна інвестиційна агенція» (далі - позивач, ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція»)

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція» звернулось у січні 2013 року до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2012 року № 0010042230 та № 0010052230.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в касаційній скарзі.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено перевірку ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2012 року та валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт № 1748/2230/33947267 від 25.10.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , п. 14.1.27, п. 14.1.36 ст. 14 , п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу України (далі - ПК України ), в результаті чого завищено суму валових витрат на загальну суму 108 491 061,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2010 року в розмірі 10 093 614,00 грн., за 3 квартал 2010 року в розмірі 19 689 320,00 грн., за 4 квартал 2010 року в розмірі 23 434 321,00 грн., 1 квартал 2011 року в розмірі 9 038 003,00 грн., 2 квартал 2011 року у розмірі 9 261 970,00 грн., 3 квартал 2011 року в розмірі 9 263 564,00 грн., 4 квартал 2011 року в розмірі 9 183 767,00 грн., 1 квартал 2012 року в розмірі 9 213 917,00 грн., 2 квартал 2012 року в розмірі 9 312 585,00 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення рідка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період всього на суму 56 219 715,00 грн., у тому числі за півріччя 2012 року в розмірі 56 219 715,00 грн. та до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 10 976 983,00 грн., у тому числі за півріччя 2012 року в сумі 10 976 983,00 грн. (ряд. 14 Декларації).

На підставі акту перевірки 14.11.2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС винесені податкові повідомлення-рішення № 0010042230, яким за порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , п. 14.1.27, п. 14.1.36 ст. 14 , п. 141.1 ст. 141 ПК України позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 56 219 715,00 грн. за півріччя 2012 року та № 0010052230, яким за порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , п. 14.1.27, п. 14.1.36 ст. 14 , п. 141.1 ст. 141 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 13 721 228,75 грн., у тому числі основний платіж 10 976 983,00 грн. та штрафні санкції 2 744 245,75 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями відповідача ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція» оскаржило їх адміністративному порядку, проте податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Також, судами встановлено, що ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція» має у власності земельні ділянки загальною площею 4,1024 га, на підставі договору купівлі-продажу земельних ділянок № 424 від 20.04.2007 року, державних актів на право власності на земельну ділянку від 10.08.2007 року серії ЯД № 983748, серії ЯД № 983751 (Кадастровий № 3210945300:01:127:0190, № 3210945300:01:127:0192, № 3210945300:01:127:0189); загальною площею 22,1849 га, на підставі договору купівлі-продажу земельних ділянок № 421 від 20.04.2007 року, державних актів на право власності на земельну ділянку від 10.09.2007 року серії ЯД № 983748, серії ЯД № 983749 (Кадастровий № 3210945300:01:127:0190, № 3210945300:01:127:0192, № 3210945300:01:127:0193); загальною площею 27,5994 га, на підставі договору купівлі-продажу земельних ділянок № 422 від 20.04.2007 року державних актів на право власності на земельну ділянку від 10.08.2007 року серії ЯД № 983750 (Кадастровий № 3210945300:01:127:0195); загальною площею 25,7065 га, на підставі договору купівлі-продажу земельних ділянок № 423 від 20.04.2007 року, державних актів на право власності на земельну ділянку від 10.08.2007 року серії ЯД № 983753 (Кадастровий № 3210945300:01:127:0194).

Цільовим призначенням даних земельних ділянок є житлова забудова та земельна ділянка для обслуговування офісних і складських приміщень.

Згідно з Довідкою АА №399984 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) види діяльності ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція» за КВЕД -2010 є: Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення); Купівля та продаж нерухомого майна; Агентства нерухомості.

Відповідно до п. 2 Статуту ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція» одним з видом діяльності товариства, зокрема, є купівля та продаж земельних ділянок.

Податковий орган посилається на те, що позивачем не доведений факт використання земельних ділянок та отриманого кредиту в розмірі 40 000 000 USD у господарській діяльності, в результаті чого, на думку податкового органу, підприємство несло збитки від господарської діяльності.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція» продає вищезазначені земельні ділянки в зв'язку з чим ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція» уклало договір № 18/05/12 від 18.05.2012 року про надання рекламних послух з ТОВ «Піар-Лайн», за яким останній розміщує рекламу про продаж земельних ділянок на бордах. Виконання умов даного договору підтверджується дослідженим судами актом здачі-прийняття робіт (послуг) № ОУ-0000096 від 30.06.2012 року.

Отже, суди попередніх інстанцій обґрунтовано вважають безпідставними твердження податкового органу, що позивачем недоведений факт використання земельних ділянок у власній господарській діяльності в результаті чого підприємство понесло збитки.

Відповідно до пп. 5.2.1, пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 8 п. 1 ст. 14 цього Закону встановлено, що до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція» правомірно віднесло до складу валових витрат витрати по сплаті земельного податку. Зазначені суми відображені позивачем в деклараціях з податку на прибуток у р. 04.6 - «Сума податків, зборів (обов'язкових платежів)».

Щодо віднесення ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція» до складу валових витрат відсотків по кредиту, то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанції, які зазначили наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція», яке діє як «Позичальник» уклав Договір позики № 03-1/11 від 10.11.2008 року з нерезидентом «SHELTEROCKINVESTMENS LIMITED» (Кіпр) «Позикодавець», предметом якого є надання у власність коштів з лімітом заборгованості 250 000 000,00 доларів США на строк до 10.11.2015 року. Вказаний Договір набирає чинності з дати його реєстрації у Національному банку України.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між позивачем (Позичальник) та ВАТ «ВТБ Банк» укладено кредитний договір (про надання невідновлювальної відкличної кредитної лінії) № 56 ВД від 01.11.2007 року з послідуючими доповненнями та змінами, предметом якого є надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредит) у вигляді не відновлювальної відкличної кредитної лінії з правом конвертації в інші валюти на таких умовах: сума кредитної лінії - 40 000 000,00 доларів США. Банк надає Позичальнику кредит для ведення господарської діяльності (п. 2.4 Договору).

Судами попередніх інстанцій досліджені первинні документи та встановлено, що в перевіряємому періоді позивач здійснював операції з купівлі-продажу цінних паперів.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція» отримано 18 457 557,02 гривень відсотків по договорам з купівлі-продажу цінних паперів, прибуток від реалізації цінних паперів за даний період складає 70 991 687,44 гривень.

Судами вірно зазначено, що збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю.

Відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування» (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що збитки, які декларувалися ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція», спричинені курсовими різницями, що фіксуються підприємством у зв'язку з отриманням та виконанням зобов'язань по валютній позиці, а тому суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що віднесення до валових витрат суми відсотків, сплачених за користування кредитними коштами, витраченими на купівлю цінних паперів, є правомірним.

Отже, суди попередніх інстанцій обґрунтовано вважають, що ТОВ «Незалежна інвестиційна агенція» правомірно віднесено до валових витрат витрати по сплаті відсотків по кредитним зобов'язанням на загальну суму 89 979 638,00 гривень, у тому числі 46 075 548,00 гривень за період з ІІ кварталу 2010 року по 1 квартал 2011 року включно та 43 904 090,00 гривень за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року у справі № 826/1126/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько