Справа № 1570/4672/2012
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого по справі судді Бжассо Н.В.
за участю секретаря Музика І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса справу за адміністративним позовом Споживчого Кооперативного Товариства «АГНІ» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень
В С Т А Н О В И В:
До суду надійшов адміністративний позов Споживчого Кооперативного Товариства «АГНІ», за результатом якого, позивач просить скасувати податкові повідомлення - рішення: № 0007092301 від 20.03.2012 року, № 0001081502 від 25.06.2012 року; № 0001091502 від 25.06.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку СКТ «АГНІ» (код 32416600) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року.
За результатами перевірки складено акт №36/23-213/32416600/95 від 05.03.2012 року, в якому встановлено порушення:
- п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97 року із змінами та доповненнями, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого СКТ «АГНІ» знижено ПДВ на суму 50604 грн.
Також, були встановлені порушення вимог іншого законодавства, які, позивачем не включені до предмету спору.
На підставі акту перевірки, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення №0007092301 від 20.03.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 63 255,00 грн.
Позивач вважає, що прийняте за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення №0007092301 від 20.03.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на те, що висновки податкового органу ґрунтуються на встановлені безтоварності правочинів, укладених з контрагентами ТОВ «Лугпромсантехмонтаж» та ТОВ «Олдеко».
Такі висновки, податковим органом були здійснені через встановлені дефекти у правовому стані зазначених господарюючих суб'єктів та віднесенню їх до категорій платників податків діяльність яких виходить за правове поле (транзитери, вигодо формуючі суб'єкти та т.і.), діяльність яких направлена на мінімізацію податкових зобов'язань та формування податкової вигоди шляхом штучного формування податкового кредиту.
Таким чином, відповідач, за результатами перевірки, прийшов до висновку, що по взаємовідносинам позивача з зазначеними контрагентами, мало місце порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» через відсутність проведених операцій та порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, через протиправне включення до складу податкового кредиту податкових накладних, виданих вищезазначеними контрагентами.
Позивач вказує, що відповідач при проведенні перевірки замість первинних документів фактично використав лише матеріали перевірки інших суб'єктів господарювання без урахування первинних документів СКТ «АГНІ», що свідчить про формальне та поверхневе проведення перевірки, упереджене ставлення до її результатів та безпідставне донарахування суми податку на додану вартість.
Оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 0001081502 від 25.06.2012 року; № 0001091502 від 25.06.2012 року про нарахування штрафних санкцій за невиконання податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомлення - рішенням № 0001081502 від 25.06.2012 року; № 0001091502 від 25.06.2012 року, позивач вважає безпідставними, оскільки зазначене податкове повідомлення - рішення знаходиться в стадії оскарження, у зв'язку з чим визначена ним сума податкового зобов'язання не є узгодженою тому підстав для нарахування штрафних санкцій щодо її несвоєчасної сплати - не має.
З урахуванням викладеного, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі помилкових висновків, є противоправними та такими, що підлягають скасуванню.
В ході розгляду справи, представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби заявлені позовні вимоги не визнав, надав до суду письмові заперечення в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог, наполягаючи на законності та обґрунтованості прийнятих податкових повідомлень - рішень, підтримуючи доводи, викладені в письмових запереченнях на позов № 25494/9/10-018 від 25.09.2012 року.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Як встановлено в ході розгляду справи, Споживче Кооперативне Товариство «АГНІ» зареєстровано 06.05.2003 року у Малиновській районній адміністрації м. Одеси, нове свідоцтво зареєстроване у Виконавчому комітеті Одеської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію А01 №507662, номер запису держреєстрацію 556 120 0000 033928.
СКТ «АГНІ» взято на податковий облік 29.05.2003 року за № 2657 та перебуває на обліку в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС.
Відповідно до матеріалів справи, СКТ «АГНІ» зареєстровано платником податку на додану вартість з 04.08.2003 року, індивідуальний податковий номер 324166015528.
Судом встановлено, що в період з 21.02.2012 року по 27.02.2012 року, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС була проведена позапланова виїзна документальна перевірка, відповідно до затвердженого плану СКТ «АГНІ» (код 32416600) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року.
Перевірка проводилась на підставі направлень, виданих ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС: №326, №325 від 20.02.2012 року та на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI та інших законодавчих актів, в зв'язку з ненаданням підприємством пояснень та документів на обов'язковий запит ДПІ 50693/23-209, який отримано підприємством 01.02.2012 року, наказу голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 20.02.2012 №377.
За результатами проведеної перевірки, та на підставі отриманих актів Ленінської МДПІ у м. Луганську по ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» від 11.11.2011 року №803/23-35554567 та ДПІ у Приморському районі по ТОВ «Олдеко» за жовтень 2011 року №3070/23-5/37680145 від 17.02.2012 року, було встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, а саме завищення СКТ «АГНІ» суми податкового кредиту всього на суму 50 604 грн., через включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по контрагентам ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Олдеко» наявність операцій, по яким поставлена під сумнів через відсутність зазначених контрагентів за місцем реєстрації, неможливості проведення відносно них зустрічних звірок та встановлення їм статусів платників податків з дефектами у правовому стані.
На підставі акту перевірки № 36/23-213/32416600/95 від 05.03.2012 року, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення №0007092301 від 20.03.2012 року про збільшення СКТ «АГНІ» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 50 604 грн. - за основним платежем, 12 651 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Також, 25.06.2012 року на підставі акту перевірки №1077/15-20/32416600 від 18.05.2012, згідно якого було встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС були прийняті податкові повідомлення-рішення №0001081502 на суму 7 392,60 грн., №0001091502 на суму 263,10 грн.
Стосовно правомірності рішення, прийнятого за результатом проведеної перевірки, судом встановлено наступне.
Перевіряючи правильність висновку податкового органу, суд встановив наступне.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Судом встановлено, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», згідно наданих до перевірки документів (договори, акти виконаних робіт, податкові накладні, виписки банку), виконало для СКТ «АГНІ» у грудні 2010 року роботи по реконструкції систем опалення приміщення відділення пошти, роботи по реконструкції підсобного приміщення дитячого садку, роботи по капремонту систем газопостачання приміщення відділення пошти та проектні роботи по проекту газопостачання житлового масиву на загальну суму 68945, 60 грн., в т.ч. 11490, 90 грн.
В ході розгляду справи, представник ДПІ у Малиновському районі м. Одеси не заперечував факт наявності первинної документації та правильність її складення, але разом з цим, наполягав, що наявність проведених господарських операцій ставиться під сумнів через відсутність у контрагентів позивача основних засобів та трудових ресурсів для проведення обраного виду господарської діяльності, також перевірками інших податкових органів було встановлено проведення контрагентами позивача діяльності з порушенням податкового законодавства, у зв'язку з чим, зазначеним контрагентам надані стани відмінні від « 0», тобто їх діяльність була пов'язана з формуванням податкової вигоди іншим суб'єктам господарювання, у зв'язку з чим, віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту по правовідносинам з зазначеними контрагентами, було визнано безпідставним та протиправним.
Відповідно до положень п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до положень п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно положень п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Судом, на підставі досліджених в ході розгляду справи матеріалів, було встановлено, що на виконання вимог договору, ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» надало СКТ «АГНІ» податкові накладні від 22.12.2010 року №29858, на суму 18 512,90 грн. в т.ч. ПДВ 3 085,50 грн., від 30.12.2010 року №30674, на суму 24 083 грн. в т.ч. ПДВ 4 013,83 грн., від 16.12.2010 року №29296, на суму 18 349,70 грн. в т.ч. ПДВ 3 058,30 грн., від 30.12.2010 року №30673, на суму 8 000 грн. в т.ч. ПДВ 1 333,30 грн., які були включені до складу податкового кредиту, на загальну суму 11 490,90 грн., за грудень 2010 року.
Судом встановлено, що видані позивачу податкові накладні, за формою та змістом повністю відповідають вимогам податкового законодавства, зареєстровані позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних та включені до складу податкового кредиту.
Відповідачем не було доведено, що позивач був обізнаним у дефекті правового стану його контрагентів, та навмисно скористався його послугами з метою штучного створення податкового кредиту.
Окрім зазначеного, жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків, ведення ним бухгалтерського та податкового обліку та дотримання податкового законодавства.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.2009 року, встановлено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню.
Окрім викладеного, судом встановлено, що ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду, залишено без змін постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року задоволено частково ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» до Ленінської МДПІ в м. Луганську, визнано протиправними дії до Ленінської МДПІ в м. Луганську щодо проведення позапланової невиїзної перевірки та складання акту перевірки від 11.11.2011 року ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року. В решті частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 року по справі за адміністративним позовом ТОВ «Олдеко» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси по складанню актів "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Олдеко" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період жовтень 2011 року" від 14.12.2011 року № 3070/23-5/37680145, "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Олдеко" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період листопад 2011 року" від 17.02.2012 року № 318/23-5/37680145, "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Олдеко" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період грудень 2011 року" від 24.02.2012 року № 505/23-5/37680145.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 року, постанова Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 року була залишена без змін.
Таким чином, підстави з яких виходив податковий орган визначаючи відсутність об'єкту оподаткування ПДВ у позивача, рішеннями суду були визнані протиправними.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість, порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентами позивача, оскільки судом встановлено, що дії СКТ «АГНІ», як платника податку, свідчать про його добросовісність, а вчинені ним правочини не викликають сумніву щодо їх реальності, що підтверджено сукупністю досліджених письмових доказів у вигляді первинної документації та наявності фактів реалізації придбаної продукції у послідуючих ланцюгах постачання від СКТ «АГНІ» до інших господарюючих суб'єктів.
Відносно оскарження податкових повідомлень - рішень № 0001081502 від 25.06.2012 р. та № 0001091502 від 25.06.2012 року, судом встановлено наступне.
18.06.2012 року, головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі м. Одеси складено акт № 1077/15-20/32416600 на предмет порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість СКТ «АГНІ».
Проведеною перевіркою було встановлено порушення СКТ «АГНІ» термінов сплати податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням - рішенням № 0007092301 від 20.03.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, правомірність якого оскаржується СКТ «АГНІ» та являється предметом судового розгляду.
На підставі акту перевірки № 10771/15-20/32416600 від 18.06.2012 року, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС, були прийняті:
- податкове повідомлення - рішення від 25.06.2012 року № 0001091502 про нарахування штрафу у розмірі 10 % у сумі 263, 10 грн. за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання, визначеного податковим органом з податку на додану вартість.
- податкове повідомлення - рішення від 25.06.2012 року № 0001081502 про нарахування штрафу у розмірі 20 % у сумі 7392, 60 грн. за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання, визначеного податковим органом з податку на додану вартість.
Відповідно до положень п.56.18 ст.56 Податкового Кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно положень п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
З урахуванням викладно, судом встановлено, що нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість, нарахована ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС на підставі податкового повідомлення - рішення № 00007092301 від 20.03.2012 року не була узгодженою на час проведення перевірки від 18.06.2012 року, у зв'язку з чим, застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 126 Податкового Кодексу України за затримку сплати визначеного податковим повідомленням - рішенням податкового зобов'язання було безпідставним, що тягне за собою скасування податкового повідомлення - рішення № 0001081502 та № 0001091502 від 25.06.2012 р.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 70, 71, 86, 159-164 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Задовольнити адміністративний позов Споживче Кооперативного Товариства «АГНІ» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 20.03.2012 року № 0007092301, від 25.06.2012 року №0001081502 та №0001091502.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Н.В. Бжассо
18 лютого 2013 року.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2013 |
Оприлюднено | 25.02.2013 |
Номер документу | 29490909 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Бжассо Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні