Ухвала

від 12.06.2013 по справі 1570/4672/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 р.Справа № 1570/4672/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Зуєвої Л.Є.

- Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом Споживчого Кооперативного Товариства "АГНІ" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

31.07.2012 року до суду надійшов адміністративний позов Споживчого Кооперативного Товариства «АГНІ», за результатом якого, позивач просить скасувати податкові повідомлення - рішення: № 0007092301 від 20.03.2012 року, № 0001081502 від 25.06.2012 року; № 0001091502 від 25.06.2012 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року задоволено адміністративний позов Споживчого Кооперативного Товариства «АГНІ» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення ДПІ в Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС № 0007092301 від 20.03.2012 року, № 0001081502 від 25.06.2012 року; № 0001091502 від 25.06.2012 року

В апеляційній скарзі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Споживче Кооперативне Товариство «АГНІ» зареєстровано 06.05.2003 року у Малиновській районній адміністрації м. Одеси, нове свідоцтво зареєстроване у Виконавчому комітеті Одеської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію А01 №507662.

СКТ «АГНІ» взято на податковий облік 29.05.2003 року за № 2657 та перебуває на обліку в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС. СКТ «АГНІ» зареєстровано платником податку на додану вартість з 04.08.2003 року.

В період з 21.02.2012 року по 27.02.2012 року, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС була проведена позапланова виїзна документальна перевірка, відповідно до затвердженого плану СКТ «АГНІ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року.

Перевірка проводилась на підставі направлень, виданих ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС: №326, №325 від 20.02.2012 року та на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI та інших законодавчих актів, в зв'язку з ненаданням підприємством пояснень та документів на обов'язковий запит ДПІ 50693/23-209, який отримано підприємством 01.02.2012 року, наказу голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 20.02.2012 №377.

За результатами проведеної перевірки, та на підставі отриманих актів Ленінської МДПІ у м. Луганську по ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» від 11.11.2011 року №803/23-35554567 та ДПІ у Приморському районі по ТОВ «Олдеко» за жовтень 2011 року №3070/23-5/37680145 від 17.02.2012 року, було встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, а саме завищення СКТ «АГНІ» суми податкового кредиту всього на суму 50 604 грн., через включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по контрагентам ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Олдеко» наявність операцій, по яким поставлена під сумнів через відсутність зазначених контрагентів за місцем реєстрації, неможливості проведення відносно них зустрічних звірок та встановлення їм статусів платників податків з дефектами у правовому стані.

На підставі акту перевірки № 36/23-213/32416600/95 від 05.03.2012 року, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення №0007092301 від 20.03.2012 року про збільшення СКТ «АГНІ» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 50 604 грн. - за основним платежем, 12 651 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Також, 25.06.2012 року на підставі акту перевірки №1077/15-20/32416600 від 18.05.2012, згідно якого було встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС були прийняті податкові повідомлення-рішення №0001081502 на суму 7 392,60 грн., №0001091502 на суму 263,10 грн.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції відносно наявності підстав для задоволення позовних вимог Споживчого Кооперативного Товариства «АГНІ» законними та обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», згідно наданих до перевірки документів (договори, акти виконаних робіт, податкові накладні, виписки банку), виконало для СКТ «АГНІ» у грудні 2010 року роботи по реконструкції систем опалення приміщення відділення пошти, роботи по реконструкції підсобного приміщення дитячого садку, роботи по капремонту систем газопостачання приміщення відділення пошти та проектні роботи по проекту газопостачання житлового масиву на загальну суму 68945, 60 грн., в т.ч. 11490, 90 грн.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних засобів) для подальшого використання в межах господарської діяльності.

Дата виникнення права на податковий кредит визначається підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР, відповідно до якої право на податковий кредит виникає у платника по даті здійснення першої з подій: або списання коштів з рахунку в оплату товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Отримані позивачем документи, дають підстави для висновку про сплату позивачем сум податку в ціні придбання товарів безпосереднім постачальникам, які видали йому податкові накладні, маючи статус платника податку на додану вартість.

Крім того, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду, залишено без змін постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року задоволено частково ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» до Ленінської МДПІ в м. Луганську, визнано протиправними дії до Ленінської МДПІ в м. Луганську щодо проведення позапланової невиїзної перевірки та складання акту перевірки від 11.11.2011 року ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 року по справі за адміністративним позовом ТОВ «Олдеко» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси по складанню актів "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Олдеко" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період жовтень 2011 року" від 14.12.2011 року № 3070/23-5/37680145, "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Олдеко" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період листопад 2011 року" від 17.02.2012 року № 318/23-5/37680145, "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Олдеко" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період грудень 2011 року" від 24.02.2012 року № 505/23-5/37680145. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 року, постанова Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2012 року була залишена без змін.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що підстави з яких виходив податковий орган визначаючи відсутність об'єкту оподаткування ПДВ у позивача, рішеннями суду були визнані протиправними.

Слід також зазначити, що ДПІ в Малиновському районі м. Одеси в апеляційній скарзі, як і в запереченні на адміністративний позов, наголошувала на тому, що господарські операції позивача з контрагентами не мали реальних наслідків, тобто були нікчемними, а позивач є вигодонабувачем.

Однак з даною позицією колегія суддів погодитися не може.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст.234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

У зв'язку з зазначеним, правильним є висновок суду першої інстанції, що не може бути підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість, порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентами позивача, оскільки судом встановлено, що дії СКТ «АГНІ», як платника податку, свідчать про його добросовісність, а вчинені ним правочини не викликають сумніву щодо їх реальності, що підтверджено сукупністю досліджених письмових доказів у вигляді первинної документації та наявності фактів реалізації придбаної продукції у послідуючих ланцюгах постачання від СКТ «АГНІ» до інших господарюючих суб'єктів.

Щодо податкових повідомлень-рішень № 0001081502 від 25.06.2012 р. та № 0001091502 від 25.06.2012 року слід зазначити наступне.

18.06.2012 року, головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Малиновському районі м. Одеси складено акт № 1077/15-20/32416600 на предмет порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість СКТ «АГНІ».

Проведеною перевіркою було встановлено порушення СКТ «АГНІ» термінів сплати податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням - рішенням № 0007092301 від 20.03.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість. На підставі акту перевірки № 10771/15-20/32416600 від 18.06.2012 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001081502 від 25.06.2012 р. та № 0001091502 від 25.06.2012 року.

Відповідно до положень п.56.18 ст.56 Податкового Кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового Кодексу України, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно положень п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що нарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість, нарахована ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС на підставі податкового повідомлення - рішення № 00007092301 від 20.03.2012 року не була узгодженою на час проведення перевірки від 18.06.2012 року, у зв'язку з чим застосування штрафних санкцій являється безпідставним.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; 197,ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: