Постанова

від 14.02.2013 по справі 2а-1670/8218/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/8218/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

при секретарі - Авдєєнку Є.В.,

за участю:

представника позивача - Бражника Є.М.,

представника відповідача - Чалої О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Валма" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

26 грудня 2012 року Приватне підпрпиємство "Валма"(по тексту - ПП "Валма"; позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (по тексту - ДПІ у м. Полтаві; відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.08.2012 №0008271502, №0008251502 та від 07.11.2012 №0010931502, №0010941502.

Мотивуючи свої вимоги позивач вказує, що зменшення податкового кредиту та розміру від'ємного значення із податку на додану вартість з підстав здійснення позивачем господарської операції із ТОВ "Компанія Люксопт" є безпідставним адже в позивача наявні всі документи первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують фактичне здійснення і виконання господарської операції з придбання у вказаного контрагента товару та його використання у власній господарській діяльності.

Відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву посилався на правомірність винесення податкових повідомлень - рішень у зв'язку з відсутністю доказів фактичного виконання операції з продажу товарів від продавця - ТОВ "Компанія Люксопт" до покупця - ПП "Валма".

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Валма", ідентифікаційний код 32017319, є юридичною особою, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Полтаві, також є платником податком на додану вартість (далі по тексту - ПДВ).

13.07.2012 ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Валма" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія Люксопт" код ЄДРПОУ 32017319) за листопад, грудень 2009 року та квітень 2010 року.

За результатами даної перевірки, відповідачем складений акт від 26.07.2012 №2117/15-2/32017319 (далі по тексту - акт перевірки) (том І а.с. 10-19), за висновками якого встановлено порушення ПП "Валма":

- частини першої статті 203, частини першої статті 207, пунктів 1,2 статті 215, пункту першого статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Валма" при придбанні товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Компанія Люксопт" (код ЄДРПОУ 35863184) у листопаді, грудні 2009 року та квітні 2010 року.

- в частині відсутності об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у листопаді, грудні 2009 року та квітні 2010 року які підпадають під визначення даних норм статей 3, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ;

- статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість": завищено суму податкового кредиту за листопад 2009 року в сумі 32000,00 грн.; завищено залишок від'ємного значення з ПДВ за листопад 2009 року в розмірі 3517 грн.; занижено в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 28483 грн.; завищено суму податкового кредиту за грудень 2009 році в сумі 2929 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень 2009 року в розмірі 2929 грн.; завищено суму податкового кредиту за квітень 2010 року в сумі 22500,00грн.; завищено залишок від'ємного значення з ПДВ за квітень 2010 року в розмірі 4961 грн.; занижено в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року суму ПДВ, яка підлягає рахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 17539 грн.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві (з урахуванням заперечень позивача) 14.08.2012 прийнято податкові повідомлення-рішення: №0008271502 яким ПП "Валма" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ по декларації №90001780935 від 19.05.2010 за квітень 2010 року у загальному розмірі 4961 грн.; за №0008251502 яким ПП "Валма" нараховано податкове зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 25585 грн. (у тому числі за основним платежем - 20468 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 5117 грн.; № 0008261502 яким ПП "Валма" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у загальному розмірі 3517 грн. (том І а.с.20, 21);

Позивач не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями розпочав процедуру апеляційного оскарження.

Так, за результатом розгляду скарги ПП "Валма" від 26.10.2012 № 2730/10/10215 рішенням Державної податкової служби у Полтавській області: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 14.08.2012 № 0008261502; збільшено податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 14.08.2012 №0008271502 на суму 2929 грн. та зобов'язано ДПІ у м. Полтаві прийняти податкове повідомлення-рішення на збільшену суму; збільшено податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 14.08.2012 №0008251502 на суму 588 грн. - основного платежу по ПДВ та 147 грн. застосованої штрафної санкції і зобов'язано ДПІ у м. Полтаві прийняти податкове повідомлення-рішення на збільшену суму (том І а.с. 40-44).

В адресу підприємства направлено податкове повідомлення - рішення від 07.11.2012 №0010931502 яким ПП "Валма" зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ по декларації №9001780935 від 06.11.2012 за квітень 2012 року у загальному розмірі 2929 грн.; від 07.11.2012 №0010941502 яким ПП "Валма" донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість загальну суму 735 грн. (у тому числі за основним платежем - 588 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 147 грн.) (том І а.с. 23-24).

Рішенням Державної податкової служби України від 23.11.2012 №5973/0/61-12/10-2115 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 14.08.2012 №0008271502, №0008251502, а скаргу позивача без задоволення (том І а.с.52-54).

Позивач не погодився із податковими повідомленнями - рішеннями від 14.08.2012 №0008271502, №0008251502 та від 07.11.2012 №0010931502, №0010941502 у зв'язку із чим оскаржив їх до суду

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням - рішенням, суд дійшов до наступних висновків.

Із акту перевірки слідує, що висновок про порушення позивачем вимог частини першої статті 203, частини першої статті 207, пунктів 1,2 статті 215, пункту першого статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України та статей 3, 4, 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ґрунтується на тому, що позивачем, на думку перевіряючих, неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за звітні періоди листопад, грудень 2009 року та квітень 2010 року, що пов'язано із придбанням у вказаному періоді товарів у контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Люксопт" (код за ЄДРПОУ 35863184).

На час формування позивачем податкового кредиту у листопаді, грудні 2009 року та квітні 2010 року діяли норми Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР.

Так, за змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.3. пункту 7.2 статті 7 того ж Закону встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

У відповідності до положень підпункту 7.5. 1 пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 01.10.2009 та 15.04.2010 між ПП "Валма" та ТОВ "Компанія Люксопт" укладено договори купівлі-продажу №01-10/09 та №15/04-10, відповідно (том І а.с. 56-57,59-60).

Предметом вказаних договорів стало те, що ТОВ "Компанія Люксопт" передає, а ПП "Валма" приймає і оплачує продукцію, відповідно специфікацій, що додаються до договору.

В рамках виконання вказаних вище договорів позивачем у листопаді, грудні 2009 року та у квітні 2010 року придбано у ТОВ "Компанія Люксопт" товар: колонна головка ОКК 3х700 168х245х324х426 1 шт. вартістю 157000 грн., клин до колонної головки ОКК2х350,280х168 1 шт. вартістю - 3000 грн., муфти ШПМ-1070 3 шт. вартістю 4881,943 грн., двигун синхронний СДБМ-99-49 ЧХП-2 вартістю 112500 грн. на загальну суму 344575,00 грн. в тому числі ПДВ 57429,17 грн.

Як слідує із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між ПП "Валма" та ТОВ "Компанія Люксопт" з придбання запчастин, останнім виписані наступні первинні документи: рахунки на оплату №9/1 від 09.11.2009,№1/1 від 01.12.2009, №263 від 26.04.2010, видаткові накладні №9/1 від 09.11.2009,№1/1 від 01.12.2009,№263 від 26.04.2010, акти прийому - передачі товару від 09.11.2009, від 01.11.2009, податкові накладні №9/1 від 09.11.2009, №1/1 від 01.12.2009,№263 від 26.04.2010 (том І а.с .64-71,75-77).

Також, в матеріалах справи наявні: паспорт та технічне керівництво на колонну головку 168х245х324х426, сертифікат якості та гарантії від 29.01.2009 на товар, технічний опис та інструкція по експлуатації на двигун синхронний СДБМ-99-49 (том ІІ а.с.21-30,7-16).

Дослідивши податкові накладні, виписані ТОВ "Компанія Люксопт" для документального оформлення господарських операцій з придбання ПП "Валма" товарів, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиницю виміру товару, кількість товару, ціну товару. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено.

Судом встановлено, що розрахунок за придбаний товар проведений позивачем на користь ТОВ "Компанія Люксопт" у повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок останнього, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією виписки по рахунку з відміткою банку (том І а.с. 73-74).

На підтвердження реальності транспортування придбаного ПП "Валма" товару представником позивача надано до матеріалів справи належним чином засвідчені копії товарно-транспортних накладних №09/11 від 09.11.2009, №09/11 від 01.12.2009, №24/04 від 26.04.2012 (том ІІ а.с.18-19).

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 №99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів .

На підставі наданого позивачем витягу з журналу реєстрації видачі довіреностей встановлено, що придбаний позивачем товар отримувався директором ПП "Валма" Мазнєвим В.О. (том ІІ а.с.6), підписи якого маються на видаткових накладних та актах прийому-передачі товару.

Крім того, позивач в ході судового розгляду справи пояснив, що товар в подальшому реалізовано ТОВ "ВППТ "Зонд", ТОВ "Українська бурова компанія", ВАТ "Укртатнафта" Охтирське УБР в підтвердження чого надав первинні документи: договори, видаткові накладні, податкові накладні, довіреності виписки по рахунку із банку (том І аю.с.78-108).

Таким чином, дослідження наявних у справі доказів в їх сукупності, дає підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ПП "Валма" та ТОВ "Компанія Люксопт" з придбання товарів.

Слід зазначити, що контрагент позивача - ТОВ "Компанія Люксопт" на момент вчинення правочину із позивачем (у листопаді, грудні 2009 року та у квітні 2010 року) зареєстрований у встановленому порядку як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа (том ІІ а.с.2-5) та станом на дату постановлення рішення перебуває на обліку в органі ДПС, що підтверджується даними з офіційного сайту Державної податкової служби України.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Люксопт", на момент їх виписування мало статус платника ПДВ. Анульовано реєстрацію платника ПДВ - ТОВ "Компанія Люксопт", за ініціативою податкової тільки 24.04.2011, тобто після здійснення спірної господарської операції.

При цьому, суд зауважує, що подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ не робить виписані ним первинні документи та податкові накладні недійсними та не позбавляють позивача права на формування на їх підставі податкового кредиту.

Щодо посилань відповідача на проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ "Компанія Люксопт" з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.07.2009 по 31.03.2011 (акт перевірки від 28.04.2011 №1125/233/35863184) в ході якої встановлено, що правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених з постачальниками та покупцями товарів (робіт, послуг) (том І а.с. 144-249), суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому відповідач невірно ставить правомірність віднесення витрат на придбання товару позивачем в залежність від результатів фінансово-господарської діяльності контрагента ТОВ "Компанія Люксопт" оскільки таке законом не передбачено.

Крім того, Закон України "Про податок на додану вартість" не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень вказаного Кодексу сума ПДВ, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету. Тобто, покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Також, варто зазначити, що в ході невиїзної документальної перевірки на підставі даних податкових декларацій, звітів, не може бути встановлено, відсутність господарської операції, відсутність об'єкту оподаткування ПДВ та економічної обґрунтованості здійснення фінансово-господарської операції, фактичних обставин, які б спростовували реальність проведення господарських операцій та наявність підстав для визнання правочину нікчемним.

Суд звертає увагу на те, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит чи права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б вказували наявності між позивачем та зазначеним контрагентом при здійсненні угод взаємоузгоджених дій, спрямованих на незаконне заволодіння майном держави або з іншими протиправними цілями.

Крім того, податковим органом не надано суду прийнятих за наслідками проведених перевірок ТОВ "Компанія Люксопт" податкових повідомлень-рішень, якими б вказаному підприємству були визначені податкові зобов'язання чи застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками здійснення господарської операції з позивачем у справі.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Компанія Люксопт" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

Крім того, доводи податкового органу в підтвердження правомірності нарахування позивачу грошового зобов'язання ґрунтуються на тому, що згідно із письмовими поясненнями керівника ТОВ "Компанія Люксопт" Рудич Л.В. яка пояснює, що не являється директором ТОВ Компанії "Люксопт". Про те, "що вона є директором даного підприємства дізналася від працівників податкової міліції. ТОВ "Компанія Люксопт" в органах державної влади не реєструвала, дозволу на виготовлення печатки не отримувала. Розрахункові рахунки в банках не відкривала. Статутний фонд не формувала. Будь - які договори в якості директора, бухгалтера не підписувала. Довіреності на ведення фінансово -господарської діяльності ТОВ "Компанія Люксопт" від свого імені не виписувала. Місцезнаходження даного підприємства не відоме, як і де знаходяться бухгалтерські документи.

Оцінюючи вірність цих висновків, суд враховує, що документи щодо господарської операції позивача та ТОВ "Компанія Люксопт" у листопаді, грудні 2009 року та у квітні 2010 року (договори, рахунки, видаткові накладні, акти прийому - передачі, податкові накладні) підписані директором ТОВ "Компанія Люксопт" Волковою Світлано Сергіївною.

Доводи відповідача про те, що згідно податкової звітності у ТОВ "Компанія Люксопт" відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, суд оцінює критично, у зв'язку з тим, що ТОВ "Компанія Люксопт" не було виробником поставлених позивачу товарів, а виступало посередником, такий вид діяльності, як посередництво в торгівлі товарами широко асортименту, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.

Крім того, суд враховує, що на результати діяльності позивача не впливають обставини щодо того з використанням яких ресурсів, методів та способів ТОВ "Компанія Люксопт" досягаються результати відповідної підприємницької та економічної діяльності.

Посилання податкового органу про відсутність ТОВ "Компанія Люксопт" за місцезнаходженням, що встановлено актом перевірки від 28.04.2011 №1125/233/35863184 суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (том ІІ а.с. 2-5) на момент вчинення господарської операції з позивачем у листопаді, грудні 2009 року та у квітні 2010 року записів про відсутність за місцезнаходженням юридичної особи не вносились.

Згідно Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" установлено таке. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін . Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Враховуючи вищевикладене, а також з огляду на доведеність позивачем зв'язку здійснених господарських операцій із ТОВ "Компанія Люксопт" із своєю господарською діяльністю та наявність всіх необхідних первинних документів, суд дійшов висновку про помилковість висновків перевірки щодо допущених позивачем порушень податкового законодавства, зафіксованих актом перевірки від 26.07.2012.

Таким чином, позивач виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту/формування від'ємного значення/бюджетного відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту/формування від'ємного значення/бюджетного відшкодування.

За приписами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов до висновку, що відповідач, в ході судового розгляду справи, правомірності прийнятих податкових повідомлень - рішень від 14.08.2012 №0008271502, №0008251502 та від 07.11.2012 №0010931502, №0010941502 не довів.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог про скасування податкових повідомлень - рішень, а саме: визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 14.08.2012 №0008271502, №0008251502 та від 07.11.2012 №0010931502, №0010941502.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку з цим, з державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору згідно з квитанцією від 25.12.2012 у розмірі 342,10 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Валма" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 14.08.2012 №0008271502, №0008251502 та від 07.11.2012 №0010931502, №0010941502

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Валма" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 342,10 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 19 лютого 2013 року.

Суддя С.О. Удовіченко