Ухвала

від 14.02.2013 по справі 2а-11276/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11276/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

14 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 листопада 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Концерн «Фреш Ап» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000082201 від 03.05.2012 року -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Концерн «Фреш Ап» звернулося в суд з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення № 0000082201 від 03.05.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає на порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, неповне з'ясування матеріалів справи, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони, належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін та третіх осіб.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 03 травня 2012 Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва ДПС прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000082201 від 03.05.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 207565 коп., в тому числі за основним платежем 207564грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1грн.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення стали висновки Акту перевірки від 03.04.2012 №81/22-01/00204429, згідно яких перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.03.2011 по 31.03.2011р. всього в сумі 207564 грн., в тому числі за березень 2011р. - 207564 грн.

Висновок податкового органу ґрунтується на довідці від 20.10.2011 р. №1249/3-23-40-34866781 (складеної ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача ПП «Автекс Хім» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Альта Логістик».

За таких підстав відповідач дійшов висновку, що оскільки у ТОВ «Альта Логістик» відсутні необхідні умови для ведення власної господарської діяльності, то, згідно ст. 203, 215, 228 ЦК України, операції купівлі продажу по всьому ланцюгу прямих та непрямих контрагентів, в тому числі з позивачем, мають ознаки нікчемності.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відсутні порушення податкового обліку саме позивачем - ПАТ «Концерн «Фреш Ап», та останнім правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит на підставі первинних документів, що отриманні від контрагента ПП «Автекс Хім».

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступні обставини та факти.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Як встановлено судом першої інстанції, між ПАТ «Концерн «Фреш Ап» (Замовник), та ТОВ «Автекс Хім» (код за ЄДРПОУ 34866781) (Підрядник) укладено:

- договір від 01.03.2011 р. №01/03, про те, що Підрядник бере на себе виконання ремонтних робіт з матеріалів замовника, по утриманню основних засобів у належному стані зазначені у відповідності до Довідки про вартість виконаних підрядних робіт затвердженої документації, до будівельних норм і правил. Обов'язок надання матеріалів для виконання даних робіт покладено на Замовника;

- договір від 07.03.2011р. № 07/03-11, відповідно до якого, ПАТ «Концерн «Фреш Ап» (Замовник) та ПП «Автекс Хім»(Підрядник) погодили те, що підрядник бере на себе виконання ремонтних робіт з матеріалів замовника, по утриманню основних засобів у належному стані, зазначені у відповідності до Довідки про вартість виконаних підрядних робіт затвердженої документації, до будівельних норм і правил. Підрядник бере на себе зобов'язання здійснити роботи по ремонту окремих приміщень та здати їх робочій комісії за даним Договором.

Факт надання послуг позивачу за зазначеними договорами та оплати їх вартості підтверджується документально; господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Доказами господарської операції є первинні документи, які складалися відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема: видатковими накладними, актами приймання виконаних робіт, актами передачі матеріалів від Замовника Підряднику.

Крім того, між позивачем та ПП «Автекс Хім» укладено Договір №020311 від 02.03.2011 року та Додаткову угоду №1 від 29.03.2011 року . Відповідно до п.1.1. Договору «В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець (ПП «Автекс Хім») зобов'язується виготовити, поставити та розповсюдити всі виготовлені буклети в місцях масового перебування людей (супермаркети, торгові центри та в інших людних місцях) у кількості 50 000 (п'ятдесят тисяч).

Факт надання послуг за зазначеним договором підтверджується такими документами: рахунок-фактура від 02.03.2011 р. № Ф-180114; акт прийому-передачі робіт № Ф-00000010, податковою накладною від 28.03.2011 р. № 8, виписаною згідно Договору поставки від 02.03.2011 р. № 02032011.

Також, судом першої інстанції встановлено, що на час здійснення господарських операцій з позивачем, ПП «Автекс Хім» було правоздатною та дієздатною юридичною особою, створеною та зареєстрованою у відповідності до чинного законодавства України. Доказів того, що позивач знав або міг знати про недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаних контрагентів, відповідачем суду не дано.

Крім того, жодного документального підтвердження щодо правовідносин позивача із ТОВ «Альта Логістик» (діяльність яких відповідач досліджує в Акті перевірки), відповідачем до матеріалів справи надано не було.

За відсутності правовідносин між позивачем та ТОВ «Альта Логістик», позивач не може нести відповідальності за здійснення останнім господарської діяльності, оскільки товарність господарських операцій з ПП «Автекс Хім»» (що зареєстроване в ЄДРПОУ та зареєстроване платником ПДВ) була підтверджена належними доказами.

Доводи відповідача про нікчемність правочинів, укладених по ланцюгу контрагентів позивача, правомірно не прийнято до уваги судом першої інстанції, оскільки виходять за межі предмету доказування та стосуються осіб, які не беруть участі в даній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.