Рішення

від 14.02.2013 по справі 5015/5541/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.13 Справа№ 5015/5541/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б.

при секретарі Мак Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв»язок», м.Київ

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «МКБУД-зв»язок», м.Львів

про: стягнення 29 248,22 грн. заборгованості.

Представники :

від позивача: не з»явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства " Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв»язок», м.Київ, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «МКБУД-зв»язок», м.Львів, про стягнення 28 260,35 грн. заборгованості , у тому числі : 26015,20 грн. основного боргу, 1870,96 грн. пені, 364,19 грн трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов»язання. Позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача понесені судові витрати ( 1609,50 грн. судового збору).

Ухвалою суду від 28.12.2012 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 22.01.2013 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду у судовому засіданні висвітлені в ухвалі про порушення провадження у справі.

Ухвала про порушення провадження у справі отримана позивачем 03.01.2013 року, що підтверджується повідомленням №03680 0435772 5 про вручення рекомендованого поштового відправлення, а відповідачем - 02.01.2013 року, що підтверджується повідомленням № 79044 0578504 0 про вручення рекомендованої поштової кореспонденції (поштові повідомлення долучені до матеріалів справи).

18.01.2013 р за вх.№1417/13 у канцелярії суду зареєстровано лист позивача , в додаток до якого і на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, позивачем до справи долучено довідку ПрАТ «Діпрозв»язок», якою підтверджується станом на час розгляду справи сума заборгованості 28 260,00 грн.; довідка , якою підтверджується відсутність справи зі спору про стягнення боргу з відповідача на користь позивача з тих же підстав , по тому ж предмету, що й даній справі; копію виписки з банківського рахунку позивача в підтвердження поступлення від відповідача коштів в сумі 5000,00 грн.

21.01.2013 року за вх.№1578/13 у канцелярії суду зареєстровано Клопотання від 21.01.2013 року ТОВ «МКБУД-зв»язок» ( підписане директором товариства Мараховським О.С. та завірене гербовою печаткою товариства) про перенесення розгляду справи на інший день, у зв»язку із неможливістю забезпечити присутність на розгляді справи 22.01.13 р о 15 год.30 хв. повноважного представника.

До зазначеного клопотання відповідачем не долучено ні доказів надання повноважень певній особі на представництво інтересів відповідача в господарському суді по розгляду даної справи, ні доказів підтвердження причин, їх поважності, в силу яких представник відповідача не може взяти участі у судовому засіданні.

22.01.2013 р за вх.№ 1851/13 у канцелярії суду зареєстровано лист позивача в додаток до якого і на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі позивач подав Витяг з ЄДРПОУ з відомостями про відповідача, ТОВ «МКБУД-зв»язок» (м.Львів); просить долучити цей Витяг до матеріалів справи.

В судове засідання 22.01.2013 року явку повноважного представника забезпечив позивач. Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву та витребуваних ухвалою про порушення провадження документів до суду не подав.

З підстав, зазначених в ухвалі від 22.01.2013 року розгляд справи відкладався на 31.01.2013 року. В даній ухвалі суд повторно зобов»язав відповідача подати відзив на позовну заяву та витребувані ухвалою про порушення провадження у справі документи, явка повноважного представника відповідача у судове засідання визнана судом обов»язковою.

30.01.2013 р за вх.№2735/13 у канцелярії суду зареєстровано лист позивача №118/03 від 25.01.13 р у додатках до якого до справи долучено додаток №1 ( перерахунок пені , що складає 1860,22грн.) ; додаток №2 (перерахунок 3% річних, що складає 372,05 грн.).

31.01.2013 р за вх.№2833/13 у канцелярії суду зареєстровано лист позивача №139/03 від 30.01.2013 року, про долучення до матеріалів справи довідки позивача №139/03 від 30.01.2013 р, якою підтверджується сума заборгованості відповідача перед позивачем , станом на час розгляду справи, а саме : 28 247,51 грн. ( 26015,20 грн. основного боргу, 1860,26 грн. пені, 372,05 грн. - 3% річних).

Станом на 31.01.2013 року відповідач не подав до суду відзиву на позовну заяву , витребуваних судом документів ( у тому числі , доказів погашення заборгованості перед позивачем); клопотання, заяви від відповідача до суду не поступали.

В судове засідання 31.01.2013 року сторони явку повноважних представників не забезпечили. З підстав, наведених в ухвалі суду від 31.01.2013 року розгляд справи відкладено на 14.02.2013 року. Відповідача даною ухвалою втретє зобов»язано подати відзив, витребувані ухвалою про порушення провадження у справі документи, докази погашення заборгованості перед позивачем; явка повноважного представника відповідача у судове засідання визнавалась судом обов»язковою.

14.02.13 року у канцелярії суду зареєстровано Заяву позивача №193/03 від 11.02.2013 року про збільшення позовних вимог. У заяві позивач вказує, що після перерахунку пені та 3% річних позивачем зменшуються позовні вимоги , заявлені у позовній заяві від 19.12.2012 року №1259 та становлять 28 247,51 грн, з них 26015,20 грн. основного боргу, 1860,26 грн. пені, 372,05 грн. - 3% річних.

Статтею 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог. Відповідно до п.4.3 договору за несвоєчасну оплату виконаних робіт відповідач має сплати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. На 08.02.2013 року термін прострочення збільшився ( вказує позивач у заяві) і відповідно сума пені зросла.

На 08.02.2013 року, на дату складання заяви, термін прострочення становить з 02.06.2012 року по 08.02.2013 року 252 дні і відповідно сума пені за цей час становить 2 694,18 грн. Детальний розрахунок суми пені наведений у додатку 1 до зазначеної заяви.

Окрім зазначеного, у заяві про збільшення позовних вимог позивачем збільшено термін, за який нараховано 3% річних. А саме, 3% річних нараховано за період з 02.06.2013 року по 08.02.2013 року, за 252 дні прострочки виконання грошового зобов»язання, в сумі 538,84 грн.

Із врахуванням наведеного, у Заяві №193/03 від 11.02.2013 року (вх.№4284/13) стягнути з ТзОВ «МКБУД-зв»язок» на користь Приватного акціонерного товариства «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв»язок» 29 248,22 грн. заборгованості, у тому числі : 26015,20 грн. основного боргу, 2694,18 грн. пені, 538,84 грн. - 3% річних. Просить стягнути з відповідача на користь позивача 1720,50 грн. судового збору.

До заяви про збільшення позовних вимог долучено : перерахунок пені за період з 02.06.12 р по 08.02.13 р в сумі 2694,18 грн; перерахунок 3% річних за прострочення виконання грошового зобов»язання за період з 02.06.2012 р по 08.02.2013 року в сумі 538,84 грн.; оригінал Довідки серія АБ №762771 з ЄДРПОУ з відомостями , станом на 11.02.2013 року, про відповідача, ТЗОВ «МКБУД-зв»язок»; доказ доплати 70,00 грн. судового збору (у зв»язку із збільшенням розміру позовних вимог); докази надіслання 11.02.2013 р відповідачу копії заяви №193/03 від 11.02.2013 з додатками на семи аркушах ( опис вкладення у цінний лист на ім»я ТОВ «МКБУД-зв»язок та фіскальний чек).

14.02.13 р за вх.№ 4271/13 у канцелярії суду зареєстровано клопотання позивача №194/03 від 11.02.2013 року , з підстав наведених у якому просить провести судове засідання 14.02.13 р без участі представника позивача.

Відповідач відзиву на позовну заяву, витребуваних судом документів (у тому числі доказів погашення заборгованості) не подав, із заявами, клопотаннями до суду не звертався.

В судове засідання 14.02.2013 року сторони явку повноважних представників не забезпечили.

Поданою позивачем до справи Довідкою Серія АБ №762771 підтверджується включення Товариства з обмеженою відповідальністю «МКБУД-зв»язок» в статусі юридичної особи до ЄДРПОУ; ідентифікаційний код -37879381; місцезнаходження за адресою : 79044, Львівська область, місто Львів, Франківський район, вулиця Кн.Ольги, будинок 5В, офіс 304.

Місцезнаходження відповідача за даними у ЄДР відповідає місцезнаходженню ТОВ «МКБУД-зв»язок», яке вказане позивачем у позовній заяві. За зазначеною у позовній заяві адресою ( яка відповідає адресі, відомості про яку містить ЄДР) відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у даній справі, про що вказано вище у рішенні.

Згідно п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 із наступними змінами та доповненнями, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв»язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Виходячи із конкретних обставин даної справи, враховуючи постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 із наступними змінами та доповненнями, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Згідно ч.3 ст.69 ГПК України , у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на п»ятнадцять днів.

Зважаючи на строки вирішення спору у даній справі, беручи до уваги відсутність від сторін клопотання в порядку ч.3 ст.69 ГПК України, враховуючи , що у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі , необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у суду відсутні підстави та можливості для відкладення розгляду справи на іншу дату.

Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами із врахуванням заяви позивача№193/03 від 11.02.2013 року про збільшення позовних вимог .

Судом встановлено .

25 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МКБУД-зв»язок» в особі директора, діючого на підставі статуту (замовник), з однієї сторони, та Відкритим акціонерним товариством «Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв»язку «Діпрозв»язок», в особі голови правління, діючого на підставі статуту (виконавець) , з іншої сторони , укладено договір №8571/2 кор. На виготовлення проектної документації ( далі - договір).

Згідно п.1.1 договору, замовник доручає , а виконавець приймає на себе зобов»язання на виконання проектних робіт по об»єктах ВОЛЗ «Бердичів-Красилів» (8571/2кор.).

Наукові, технічні, економічні та інші вимоги до проектної продукції, яка є предметом цього договору, відображені в підпунктах 1.2.1-1.2.2 пункту 1.2 договору. Так, замовник передає виконавцю відкореговані : матеріали погодження траси з землекористувачами та землевласниками на планах землекористування; відкореговані робочі креслення та додатки в одному примірнику (оригінал).

Виконавець перевіряє відповідність та повноту одержаних технічних умов та погоджень траси кабелю, підписує надані матеріали, розробляє лист загальних даних, оформляє та розмножує в кількості визначеній в технічному завданні для передачі замовнику, передає замовнику. Сформована проектна документація повинна мати печатку « В виробництво». Всі креслення повинні мати індекс 8571/2к.

Згідно п.1.3 , строк здачі робіт по договору, зміст і строки виконання основних етапів , визначається календарним планом ( додаток №2), що складає невід»ємну частину цього договору.

Згідно п.2.1, за виконану проектну продукцію згідно з цим договором замовник перераховує виконавцю у відповідності з протоколом про договірну динамічну ціну , яка складена з розрахунку 0,24 тис.грн. за 1 км. траси ( додаток №2) 25846,00 грн, крім того ПДВ 20% -5169,20 грн, всього - 31015,20 грн.

Згідно п.2.2, виконавець приступає до виконання робіт по договору з моменту одержання від замовника авансу у розмірі 30% договірної динамічної ціни в сумі 7753,80 грн, крім того ПДВ 20% -1550,76 грн. Всього -9304,56 грн. Перерахування замовником авансу проводиться в термін 10-ти банківських днів після підписання договору.

По закінченню робіт виконавець надає замовнику проектно-кошторисну документацію і акт здачі-приймання проектної продукції (п.3.1 договору).

За невиконання чи неналежне виконання зобов»язань по цьому договору виконавець і замовник несуть майнову відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п.4.1).

Замовник несе повну відповідальність у відповідності до чинного цивільного, адміністративного та кримінального законодавства України перед виконавцем та державними органами всіх ланок за : достовірність інформації, яка міститься у матеріалах необхідних для виконання робіт по цьому договору; дотримання всіх нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів при погодженні траси з землекористувачами та землевласниками на планах землекористування; відповідність та повноту технічних умов та погоджень траси кабелю; відповідність робочих креслень вимогам, які встановлюються державними нормативно-правовими актами.

За несвоєчасну оплату виконаних робіт або відмовлення від неї замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення ( п.4.3 договору).

Згідно п.4.5, стягнення стороною пені не звільняє винну сторону від обов»язків належним чином виконати прострочене зобов»язання і від відшкодування іншій стороні збитків в повній сумі.

Строк дії договору : початок - з моменту його укладання уповноваженими представниками сторін, закінчення - після виконання сторонами своїх зобов»язань по цьому договору ( п.6.1 договору).

Сторонами підписано додатки до договору : календарний план і протокол №1 узгодження про договірну динамічну ціну.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами підписано та завірено печатками Акт №5 здачі-приймання проектної продукції по договору №8571/2кор від 25.01.2012 року ( виготовлення проектної продукції «ВОЛЗ»Бердичів-Красилів» (8571/2кор). Акт підписаний відповідачем 23.02.2012 року.

В Акті сторони підтвердили, що проектна продукція відповідає умовам договору. Сума перерахованого авансу - 0грн., крім того ПДВ - 0 грн.

Належить до перерахування 25846,00 грн., крім того ПДВ -5169,20 грн. Всього до перерахування -31015,20 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання наказу від 23.08.2012 року №465 «Про перейменування та затвердження в новій редакції Статуту приватного акціонерного товариства «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв»язок», затверджено Статут Приватного акціонерного товариства «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв»язок» ( нова редакція), державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 11.09.2012 року. Відповідно до п.1.2 Статуту (нова редакція) Приватне акціонерне товариство «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв»язок» є новим найменуванням відкритого акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв»язку «Діпрозв»язок», яке засноване наказом Державного комітету зв»язку та інформатизації України від 18.08.2000 №122 шляхом перетворення з державного підприємства «Державний інститут по проектуванню засобів та споруд зв»язку «Діпрозв»язок» у відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993 №210 і яке є правонаступником усіх прав та обов»язків названого державного підприємства.

У листі №471/04 від 21.05.2012 року, який отриманий відповідачем 25.05.2012 року ( що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №03110 0409648 2, копія якого знаходиться у матеріалах справи) позивач повідомляв відповідача , що акт №5 здачі-приймання проектної документації підписаний відповідачем 23.02.2012 року, що свідчить про прийняття проектної продукції. Проте, станом на 21.05.2012 року не проведено остаточного розрахунку з позивачем за виконані роботи. Заборгованість складає - 31015,20 грн. з урахуванням ПДВ. Позивач просив провести оплату по зазначеному акту.

Копією банківської виписки по поточному рахунку позивача підтверджується, що 30.05.2012 року відповідач перерахував позивачу 5000,00 грн., вказавши цільове призначення перерахованих коштів «оплата часткова згідно акту №5 по договору № 8571/2 кор від 25.01.2012 р за виготовлення проектної продукції ВОЛЗ Бердичів-Красилів. ПДВ 20% 833.33 грн».

Станом на момент звернення позивача до господарського суду Львівської області з позовною заявою №1259/03 від 19.12.2012 року про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 28 260,35 грн, основний борг в сумі 26015,20 грн. відповідач не погасив. Основний борг не погашений і станом на час прийняття рішення у справі . Доказів зворотнього відповідач суду не надав.

Відповідно до п.4.3 договору , за період з 02.06.2012 р по 08.02.2013 р , за 252 дні прострочки виконання грошового зобов»язання, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 2694,18 грн, а відповідно до ст.625 ЦК України - 3% річних в сумі 538,84 грн ( за той же період).

Заборгованість в сумі 29248,22 грн. ( 26015,20 грн основного боргу; 2694,18 грн. пені, 538,84 грн. 3% річних) позивач просить стягнути з відповідача у Заяві про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду.

Суд, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що збільшені Заявою №193/03 від 11.02.2013 року позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Приймаючи рішення за результатами розгляду даного господарського спору, суд виходив з наступного:

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов»язків є, зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) . Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печатками.

Аналогічні приписи містяться і в ч.1 ст.181 Господарського кодексу України , відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено (письмово), а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печаток на документі, що має письмову форму.

Договір №8571/2кор від 25 січня 2012 року на виготовлення проектної продукції , який є підставою вимог позивача за заявою, яка розглядається, додатки до цього договору підписані уповноваженими особами як замовника так і виконавця та скріплені печатками юридичних осіб ( сторін договору). Наявність печаток сторін на договорі , додатках як його невід»ємних частинах, є свідченням не підписів осіб, а самого документа.

Договір чинний, не визнаний недійсним , не є розірваним. Доказів зворотнього сторони не подали, а відтак, матеріали справи не містять.

У відповідності до ст.509 ЦК України (ст.173 ГК України) зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов"язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов"язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов"язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо термін виконання боржником зобов»язання не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

25.05.2012 року відповідач отримав лист-вимогу позивача №471/04 від 21.05.2012 року провести оплату за виконані роботи. Відповідач зобов»язаний був виконати зобов»язання по оплаті виконаних робіт позивачем у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги. Однак, лише частково ( 30.05.2012 року) провів розрахунок з позивачем за виконані роботи, перерахувавши на рахунок позивача 5000,00 грн.

Позивач правомірно вважає, що з 02.06.2012 року починається прострочення відповідачем виконання зобов»язання по оплаті виконаних робіт.

Суд розглядає справа в межах заявлених вимог.

Станом на час прийняття рішення у справі сума основного боргу складає 26 015,20 грн. Доказів зворотнього відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вимога позивача про стягнення 26 015,20 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Порушенням зобов"язання, відповідно до ст.610 ЦК України , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1ст.546 ЦК України виконання зобов»язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Відповідно до ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов»язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов»язання (основного зобов»язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. ( ч.1 ст.549 ЦК України). Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання ( ч.1 ст.549 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Інше договором від 25.01.2012 р №8571/2 кор. на виготовлення проектної документації не встановлено. Таким чином, пеня підлягає нарахуванню за період з 02.06.2012 року по 02.12.2012 року, за 184 дні прострочки , при ставці НБУ 7,5 %, від суми боргу 26015,20 грн, та складає 1967,18 грн.

Вимога позивача за Заявою №193/03 від 11.02.2013 року про стягнення 2 694,18 грн. пені підлягає до задоволення частково, в сумі 1967,18 грн. В стягненні 727,00 грн. позивачу слід відмовити.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов»язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові .

Відповідно до проведеного позивачем розрахунку 3% річних за період з 02.06.2012 р по 08.02.2013 року, позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних за 252 дні прострочки виконання грошового зобов»язання по сплаті 26015,20 грн. основного боргу, в сумі 538,84 грн.

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних в сумі 538,84 грн.

Таким чином, згідно вимог у заяві стягненню з відповідача на користь позивача підлягає : 26 015,20 грн. основного боргу, 1 967,18 грн. пені, 3 % річних в сумі 538,84 грн. Всього - 28 521,22 грн. В стягнення 727,00 грн. пені позивачу слід відмовити.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог , відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни ( в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи із якої і вирішується спір, - з обов»язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановлених порядку та розмірі ( з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК ( постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Заявою №193/03 від 11.02.2013 року позивач збільшив розмір позовних вимог. Судом прийняті зміни (в бік збільшення) кількісних показників, у яких виражаються позовні вимоги, відтак має місце нова ціна позову (29 248,22 грн) , виходячи із якої і вирішується спір.

Однак, позивачем сплачено 1679,50 грн. судового збору ( 1609,50 грн. платіжним дорученням №1212 від 22.11.2012 р , яке додане до позовної заяви, та по квитанції №6998 від 11.02.2013 року, яка долучена до заяви про збільшення позовних вимог, доплачено 70,00 грн. судового збору).

Заява про збільшення позовних вимог , в якій має місце нова ціна позову, поступила до суду 14.02.2013 року.

Розмір ставок судового збору встановлюється станом на 1 січня календарного року ( стаття 4 Закону України «Про судовий збір») виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (МЗП). Розмір ставки судового збору ( станом на 1 січня календарного року) у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру МЗП, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).

Станом на 1 січня 2013 року мінімальний розмір судового збору, який підлягає сплаті за вимогами майнового характеру , складає 1720,50 грн.

Позивач недоплатив 41 грн. судового збору , подавши на розгляд до господарського суду Львівської області Заяву, якою збільшив позовні вимоги, а відтак змінив і ціну позову в сторону збільшення, виходячи із якої і вирішується спір. Оскільки відповідні недоліки виявлено судом після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачену в установленому порядку та розмірі суму судового збору з позивача в доход державного бюджету України.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача, пропорційно до задоволених вимог, в сумі 1677,73 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.4-2,4-3, 32, 33, 34, 36,43, 44,49, 75, 82,84,85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ :

1.Достягнути з Приватного акціонерного товариства «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв»язок» (03110, м.Київ, вул.Солом»янська,3, код ЄДРПОУ 01168185) в доход державного бюджету України 41,00 грн. судового збору.

2.Позовні вимоги , збільшені Заявою про збільшення позовних вимог за №193/03 від 11.02.2013 р (вх.№4284/13) задоволити частково.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МКБУД-зв»язок» (79044, м.Львів, вул..Княгині Ольги, 5 В, офіс 304) на користь Приватного акціонерного товариства «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв»язок» (03110,м.Київ, вул.Солом»янська,3, код ЄДРПОУ 01168185) 28 521,22 грн заборгованості, у тому числі: 26 015,20 грн. основного боргу, 1 967,18 грн. пені, 3 % річних в сумі 538,84 грн , 1677,73 грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

5. В стягнення решти суми пені (727,00 грн) - відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та складено , із врахуванням вихідних днів 16.02.13р та 17.02.13 р , 20.02.13 р.

Суддя Кітаєва С.Б.