Постанова

від 18.02.2013 по справі 5011-55/3660-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2013 р. Справа № 5011-55/3660-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

Позивача (відповідача за зустрічним позовом): не з'явився;

Відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Центр протипожежних технологій" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 року

у справі № 5011-55/3660-2012 господарського суду міста Києва

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Центр протипожежних технологій"

до науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Каліпсо"

про стягнення заборгованості за договором поставки на суму 1 032 000, 00 грн.

за зустрічним позовом науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Каліпсо"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Центр протипожежних технологій"

про стягнення заборгованості за договором поставки на суму 104 029,50 грн.

В С Т А Н О В И В:

У березні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Центр протипожежних технологій" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Каліпсо", просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 032 000,00 грн.; накласти арешт на поточний рахунок науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Каліпсо", відкритий у ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", МФО 319111, ЄДРПОУ 24248667, № 26007001000212 у межах зазначеної суми (т. 1, а.с. 7-9).

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю "Каліпсо" умов договору № 01-12 від 20.01.2012 року щодо поставки продукції.

Заперечуючи проти позовних вимог, науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Каліпсо" звернулось з зустрічним позовом, просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Центр протипожежних технологій" 102 000,00 грн. заборгованості, 2 029,50 грн. штрафних санкцій; зобов'язати позивача (відповідача за зустрічним позовом) прийняти обладнання, а саме: шафи з нержавіючої сталі 2009мм*800мм*230мм у кількості 89 штук, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Василя Яна, буд. 3/5 (т. 1, а.с. 37-41).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.04.2012 року зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом (т. 1, а.с. 71-72).

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.05.2012 року (суддя Ягічева Н.І.) первісний позов задоволено. Стягнуто з науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Каліпсо" суму заборгованості у розмірі 1 032 000,00 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено (т. 1, а.с. 98-104).

Рішення суду мотивовано тим, що товариством з обмеженою відповідальністю "Центр протипожежних технологій" було сплачено аванс у розмірі 1 032 000,00 грн. за вищевказаним договором, проте, відповідач (позивач за зустрічним позовом) свої зобов'язання щодо поставки продукції не виконав, аванс не повернув.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 року (головуючий Ільєнок Т.В., судді Коротун О.М., Шипко В.В.) рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2012 року скасовано частково. У задоволенні первісного позову відмовлено, в іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2012 року залишено без змін (т. 2, а.с. 34-40).

Оскаржений судовий акт мотивовано тим, що науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю "Каліпсо" було передано товариству з обмеженою відповідальністю "Центр протипожежних технологій" товар, а саме: металеві шафи у кількості 100 штук, тому підстави повернення сплаченого авансу були відсутні.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Центр протипожежних технологій" звернулось з касаційною скаргою, просило скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 року в частині скасування рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2012 року у справі № 5011-55/3660-2012 про задоволення первісного позову, залишивши в силі рішення господарського суду міста Києва про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Центр протипожежних технологій" та залишення без задоволення зустрічного позову науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Каліпсо", посилаючись на порушення норм процесуального і матеріального права, яких, на його думку, припустився суд апеляційної інстанції, що призвело до прийняття останнім неправильного рішення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.12.2012 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Центр протипожежних технологій" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.12.2012 року (т. 2, а.с. 46).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.12.2012 року розгляд касаційної скарги відкладено на 24.12.2012 року (т. 2, а.с. 65).

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач (позивач за зустрічним позовом) вважає постанову апеляційної інстанції такою, що прийнята з дотриманням вимог матеріального і процесуального права (т. 2, а.с. 59-62, 70-71).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.12.2012 року розгляд касаційної скарги продовжено та відкладено на 14.01.2013 року (т. 2, а.с. 72).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.01.2013 року розгляд касаційної скарги продовжено та відкладено на 22.01.2013 року (т. 2, а.с. 75).

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 08.03-04/65 від 21.01.2013 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді Ковтонюк Л.В. (т. 2, а.с. 76).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.01.2013 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Центр протипожежних технологій" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.02.2013 року (т. 2, а.с. 80-82).

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/28 від 04.02.2013 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Алєєва І.В., Владимиренко С.В. (т. 2, а.с. 83-84).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.02.2013 року розгляд касаційної скарги відкладено на 18.02.2013 року (т. 2, а.с. 90-93).

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/59 від 18.02.2013 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Алєєва І.В., Євсіков О.О.

У судове засідання 18.02.2013 року представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) - товариства з обмеженою відповідальністю "Центр протипожежних технологій" не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Від представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) - науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Каліпсо" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване заміною представника та його зайнятістю.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія зазначає, що відповідач (позивач за зустрічним позовом) є юридичною особою, яка не позбавлена можливості направити у судове засідання іншого представника.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників позивача (відповідача за зустрічним позовом) - товариства з обмеженою відповідальністю "Центр протипожежних технологій", відповідача (позивача за зустрічним позовом) - науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Каліпсо", відхиливши заявлене останнім клопотання.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст.ст. 11 , 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що постачальник зобов'язаний передати продукцію в обумовлений договором строк.

В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом першої інстанції встановлено, що 20.01.2012 року між науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю "Каліпсо" та товариством з обмеженою відповідальністю "Центр протипожежних технологій" було укладено договір про поставку продукції № 01-12, згідно з умовами якого замовник зобов'язався замовити, а виконавець поставити обладнання у кількості та комплектності, вказаних у специфікації (додаток № 1) та креслення (додаток № 2) (п. 1.1 договору) (т. 1, а.с. 10-12).

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець здійснює поставку продукції у строк до 27.02.2012 року (т. 1, а.с. 10).

Згідно п. 4.2 договору його загальна сума складає 1 275 750,00 грн., у тому числі ПДВ за ставкою 20% - 189 000,00 грн. на підставі специфікації, наданої виконавцем (т. 1, а.с. 11).

Пунктом 4.4 договору передбачено, що аванс за договором здійснюється за договором шляхом оплати платежу у розмірі 1 032 000,00 грн., у тому числі ПДВ 172 000,00 грн., вказаної у п. 4.2 договору не пізніше 3 банківських днів після його підписання (т. 1, а.с. 11).

Відповідно до ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Факт сплати товариством з обмеженою відповідальністю "Центр протипожежних технологій" на користь науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Каліпсо" суми 1 032 000,00 грн. платіжним дорученням № 6 ПАТ "Агрокомбанк" від 23.01.2012 року отримувачем платежу не заперечується.

Встановивши, що зобов'язання за договором № 01-12 від 20.01.2012 року відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не виконані, місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги про стягнення суми авансу з відповідача.

Суди попередніх інстанцій також встановили, що науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю "Каліпсо" було надано договір про поставку продукції № 01-12 від 20.01.2012 року, який за змістом відрізняється від договору, наданого позивачем (відповідачем за зустрічним позовом).

Так, іншими є сума договору, строк поставки та порядок розрахунків.

Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору поставка продукції здійснюється виконавцем протягом 45 робочих днів з моменту здійснення передоплати замовником, згідно п. 4.2 договору (т. 1, а.с. 42-44).

Згідно п. 4.2 договору його загальна сума складає 945 000,00 грн., крім того ПДВ за ставкою 20% - 189 000,00 грн. Разом 1 134 000,00 грн. на підставі специфікації, наданої виконавцем (т. 1, а.с. 43).

Пунктом 4.4 договору передбачено, що розрахунок за договором здійснюється замовником шляхом оплати продукції платежем у розмірі 100% від суми, вказаної у п. 4.2 договору не пізніше 5 банківських днів після його підписання (т. 1, а.с. 43).

Відповідно до п. 6.1 договору він діє до 31.03.2012 року але не раніше ніж до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним (т. 1, а.с. 43).

Листом від 29.02.2012 року № 40/12 науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Каліпсо" повідомило позивача про перенесення строків початку виготовлення продукції до моменту отримання його контрагентом листа сталі нержавіючої, який необхідний для виготовлення продукції на замовлення товариства з обмеженою відповідальністю "Центр протипожежних технологій".

Судом першої інстанції встановлено, що виконавець зобов'язання з поставки товару не здійснив, у зв'язку з чим замовник втратив комерційний інтерес до прийняття продукції, про що 11.03.2012 року повідомив науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю "Каліпсо" листом від 07.03.2012 року № 7 з вимогою про повернення авансу.

16.03.2012 року на адресу відповідача (позивача за зустрічним позовом) було направлено повторний лист-претензію з пропозицією у позасудовому порядку повернути перераховану за непоставлений у строк товар суму попередньої оплати у розмірі 1 032 000,00 грн.

Неповернення вказаної суми попередньої оплати відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) спонукало товариство з обмеженою відповідальністю "Центр протипожежних технологій" до звернення з відповідним позовом.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що аналіз істотних умов укладених сторонами договорів свідчить про їх непов'язаність між собою, з огляду на що зустрічний позов не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не надано доказів виконання ним умов договору, за яким в якості авансу отримана сума 1 032 000,00 грн., зокрема, актів приймання-передачі продукції, підписання яких передбачено п. 2.3 договору.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Частиною 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду апеляційною інстанцією є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Скасовуючи прийнятий у справі судовий акт, апеляційна інстанція зазначила, що з врахуванням встановлених обставин справи дійшла висновку про необґрунтованість заявленого первісного позову і визнання його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки відповідач передав товар - металеві шафи позивачу у кількості 100 штук за місяць до пред'явленої останнім претензії від 15.03.2012 року, тобто, на дату пред'явлення претензії підстави щодо повернення сплаченого авансу у розмірі 1 032 000,00 грн. були відсутні у зв'язку з документальним підтвердженням передачі та отримання товару - металевих шаф у кількості 100 штук.

Апеляційна інстанція дійшла висновку, що документи, надані відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) на підтвердження виконання своїх обов'язків, такі, як видаткова накладна на постачання товару від 12.03.2012 року № РН-0000001 та довіреність від 12.03.2012 року № 0000000007, також оцінюються і приймаються в якості належних та допустимих доказів у справі, оскільки оформлені відповідно до нормативних вимог і не мають зауважень щодо визнання їх недійсними.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, скасовуючи прийняте у справі рішення та відмовляючи у первісному позові, суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. 34 Господарського процесуального кодексу України щодо належності та допустимості доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктом 6 частини 1 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Стаття 111 7 Господарського процесуального кодексу України визначає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційним господарським судом без достатніх правових підстав було скасовано законне та обгрунтоване рішення місцевого господарського суду в частині задоволення первісного позову.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає за необхідне частково скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити рішення місцевого господарського суду про задоволення первісного позову в силі.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

З врахуванням вищезазначеного сплачений товариством з обмеженою відповідальністю "Центр протипожежних технологій" платіжним дорученням № 214 від 12.11.2012 року судовий збір у загальній сумі 20 640 (двадцять тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп. за розгляд апеляційної та касаційної скарг повинен бути відшкодований науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю "Каліпсо".

Керуючись ст.ст. 49, 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Центр протипожежних технологій" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 року у справі № 5011-55/3660-2012 скасувати в частині скасування рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2012 року про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Центр протипожежних технологій".

Рішення господарського суду міста Києва від 17.05.2012 року у справі № 5011-55/3660-2012 в цій частині залишити в силі.

В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 року у справі № 5011-55/3660-2012 залишити без змін.

Стягнути з науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Каліпсо" (місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Урицького, 13, кв. 29; код ЄДРПОУ 24248667) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Центр протипожежних технологій" (місцезнаходження: 03680, м. Київ, провулок Радищева, 18; код ЄДРПОУ 35805887) 20 640 (двадцять тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп. судового збору за розгляд апеляційної та касаційної скарг.

Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.О. Євсіков