Постанова

від 19.02.2013 по справі 38/5005/6386/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р. Справа № 38/5005/6386/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В. -доповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРСІТ-ФІНАНС" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 у справі№ 38/5005/6386/2012 господарського суду Дніпропетровської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРСІТ-ФІНАНС" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ТРЕЙД ГРУП" провизнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2012 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ТРЕЙД ГРУП" на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2012 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено ТОВ "ТЕРСІТ-ФІНАНС".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2012 у справі №38/5005/6386/2012 (суддя: Бондарєв Е.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора боржника, ліквідовано юридичну особу - ТОВ "ВІП-ТРЕЙД ГРУП", провадження у справі припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 у справі № 38/5005/6386/2012 (судді: Джихур О.В., Виноградник О.М., Лисенко О.М.) ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2012 скасовано, провадження у справі припинено.

В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРСІТ-ФІНАНС" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляцій інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження у справі виходив з того, що у боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-ТРЕЙД ГРУП" відсутні активи, за рахунок

яких можна було б задовольнити вимоги кредиторів, а матеріали справи свідчать про те, що дії ліквідатора відповідають вимогам чинного законодавства.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд не погодився з висновками господарського суду першої інстанції та скасував ухвалу від 23.10.2012, оскільки ухвала суду першої інстанції вимогам чинного законодавства не відповідає.

Відповідно до ч. 1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Тобто, враховуючи вимоги ст.52 цього Закону, зокрема в якості підстави ініціювання справи про банкрутство боржника, за заявою будь-кого з кредиторів, повинен бути доведений належними доказами факт відсутності за місцезнаходженням.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, при дослідженні факту відсутності ТОВ "ВІП -ТРЕЙД ГРУП" за його місцезнаходженням господарський суд першої інстанції керувався довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 25.07.2012 (а.с.35-37). З вказаної довідки вбачається, що ТОВ "ВІП -ТРЕЙД ГРУП" зареєстровано 10.11.2011, але майже через пів року - 25.07.2012 до реєстру внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (запис 2).

При цьому, запис 2 внесений з порушенням порядку та строків внесення запису до Єдиного державного реєстру відомостей про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, передбачених ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Отже, в даному випадку довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 25.07.2012 не є належним доказом відсутності боржника за місцезнаходженням.

Крім того, з додатку доданого до листа Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (а.с.73-75) вбачається, що за місяць до порушення справи про банкрутство були закриті 10 рахунків, що належали ТОВ "ВІП -ТРЕЙД ГРУП" у різних банках.

Відповідно до ст.1075 Цивільного кодексу України та п.20.1 Інструкції про відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою правління Національного Банку України від 12 березня 2003 року №492 закриття рахунків здійснюється лише за заявою клієнта.

Отже, за місяць до порушення даної справи - 27.07.2012 ТОВ "ВІП - ТРЕЙД ГРУП" здійснювало підприємницьку діяльність.

Тобто, суд апеляційної інстанції, врахувавши в сукупності всі докази у справі прийшов до обгрунтованого висновку, що факт відсутності ТОВ "ВІП - ТРЕЙД ГРУП" або його керівних органі за місцезнаходженням в розумінні ст. 93 Цивільного кодексу України спростовується вищенаведеними доказами, а також вказаними діями ТОВ "ВІП - ТРЕЙД ГРУП".

Пунктом 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 року передбачено, що: "Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору). "

Враховуючи наведене, Дніпропетровський апеляційний господарський суд прийшов до законного та обгрунтованого висновку щодо припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду апеляційної інстанції, які викладені в оскаржуваній постанові.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРСІТ-ФІНАНС" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 у справі № 38/5005/6386/2011 залишити без змін.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Коробенко Г.П.

Куровський С.В.