cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" лютого 2013 р. Справа № 07/5026/1244/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіМирошниченка С.В., суддівКролевець О.А., Хрипуна О.О. (доповідача), розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2012 у справі господарського суду№ 07/5026/1244/2012 Черкаської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ліана-СП-Плюс" доПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Приватного підприємства "Хвиля - V" 2. Приватного нотаріуса Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько Валентини Петрівни провизнання недійсним договорів іпотеки за участю представників позивачаСмирнов М.В., відповідачаГрушевий Ю.В., третьої особи-1не з'явилися, третьої особи-2не з'явилися,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Черкаської області від 02.10.2012 у справі №07/5026/1244/2012 (суддя Дорошенко М.В.) відмовлено ТОВ "Ліана-СП-Плюс" у задоволенні позову про визнання недійсними договорів іпотеки від 22.09.2009.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2012 (головуючий суддя Суховий В.Г., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) рішення господарського суду Черкаської області від 02.10.2012 у справі № 07/5026/1244/2012 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Ліана-СП-Плюс" до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсними договорів іпотеки задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2012, залишивши в силі рішення господарського суду Черкаської області від 19.06.2012.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме глави 71 ЦК України, Закону України "Про іпотеку" та 35 ГПК України.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.09.2009 між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі начальника Жашківського відділення Черкаської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та в особі заступника начальника Жашківського відділення Черкаської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (іпотекодержатель) та ТОВ "Ліана-СП-Плюс" (іпотекодавець) укладено договори іпотеки № 010/02-29/50-09 та № 010/02-29/50-09-з-1 щодо забезпечення вимог іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору № 010/02-29/50-09 від 11.09.2009, укладеного між іпотекодержателем та боржником - ПП "Хвиля-V".
Договори посвідчено приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько Валентиною Петрівною та зареєстровано в реєстрі за №2625 та №2622 відповідно.
Судами також встановлено, кредитний договір від 11.09.2009 № 010/02-29/50-09 був "технічним договором", оскільки особи, які його підписали, не мали права на його укладення від імені банку без представника Черкаської обласної дирекції. Саме через це, зі слів представників відповідача, і був укладений кредитний договір від 16.09.2009 №010/02-29/50-09, який від імені ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" підписали заступник директора з питань корпоративного бізнесу Черкаської обласної дирекції Середа А.М. та начальник Жашківського відділення Черкаської обласної дирекції Анопрієнко В.М.
Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що допущена в спірних договорах іпотеки описка в даті кредитного договору не впливає на дійсність цих договорів. Суд першої інстанції також зазначив, що позивач не довів наявності у відповідача умислу на приховування від позивача (замовчування) умов кредитного договору від 16.09.2009 № 010/02-29/50-09 і відповідно самого факту введення відповідачем позивача в оману щодо кредитного договору для забезпечення виконання зобов'язання, за яким укладалися спірні договори іпотеки. Крім того, суд дійшов висновку, що включення до кредитного договору від 16.09.2009 № 010/02-29/50-09 умови про призначення кредиту для рефінансування кредитної заборгованості названого підприємства за кредитними договорами від 08.04.2008 №010/02-29/522-08 і від 29.05.2008 №010/02-29/748-08 не є обставиною, яка має істотне значення для укладення спірних договорів іпотеки в розумінні ч. 1 ст. 229 ЦК України.
Згідно із ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав, з якими ст. 203, 215 ЦК України пов'язує недійсність правочину, для визнання недійсними з моменту укладення спірних договорів іпотеки у зв'язку з недодержанням в момент вчинення правочину його сторонами вимог Закону України "Про іпотеку". У даному випадку правочини суперечать вимогам ч. 4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", оскільки відсутнє зобов'язання за кредитним договором від 11.09.2009 у зв'язку з відсутністю такого договору.
Згідно зі ст. 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір повинен містити такі істотні умови, зокрема: зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.
Відповідно до приписів ч.4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.
Згідно з приписами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Статтею 345 ГК України визначено, що кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірними договорами іпотеки, як вбачається з їх змісту, забезпечено виконання основного зобов'язання за кредитним договором № 010/02-29/50-09 від 11.09.2009, який ніколи сторонами не укладався та в дійсності не існує. Доказів того, що позивачу на момент укладення спірних договорів іпотеки було відомо про кредитні договори від 16.09.2009, в тому числі зміну цільового використання - мети надання кредиту, матеріали справи не містять, оскільки у підписаних ним договорах іпотеки йдеться про забезпечення іпотекою вимог, що витікають з зобов'язань саме за кредитним договором № 010/02-29/50-09 від 11.09.2009, тобто за іншим договором.
За встановлених обставин, колегія суддів відхиляє доводи скаржника та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними іпотечних договорів. Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів.
Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
На думку колегії суддів, висновок апеляційного суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови апеляційної інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2012 у справі №07/5026/1244/2012 залишити без змін.
Головуючий суддя С.В. Мирошниченко Судді О.А. Кролевець О.О. Хрипун
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2013 |
Оприлюднено | 25.02.2013 |
Номер документу | 29513392 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Хрипун O.O.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні