Ухвала

від 21.02.2013 по справі 2а-9388/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/28908/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Леонтович К.Г. Мороза В.Ф.

розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу за касаційною скаргою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2012 року у справі №2а-9388/11/2670 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Березнефарфор»до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування розпорядження, та зобов'язання вчинити дії-

в с т а н о в и л а :

У червні 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Березнефарфор»(далі -ВАТ - «Березнефарфор», Товариство) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі -ДКЦПФР, Комісія), у якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження ДКЦПФР №150-В від 21.12.2010 року (далі -Розпорядження №150-В) та зобов'язати відповідача зареєструвати випуск акцій ВАТ «Березнефорфор».

Зазначає, що Розпорядженням №150-В Товариству було безпідставно, з порушенням діючого законодавства відмовлено у реєстрації випуску акцій. У зв'язку з чим, просить позов задовольнити.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2012 року, позов задоволено .

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Комісія звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої і апеляційної інстанції встановлено, що ВАТ «Березнефарфор»створене у результаті реорганізації Товариства з обмеженою відповідальністю «Березнефарфор»шляхом його перетворення у відкрите акціонерне товариство за рішеннями зборів учасників від 26.05.1998р. та рішенням засновників від 30.07.1998р.

25 серпня 2010р. позивачем подано до відповідача пакет документів для реєстрації випуску акцій. 07.09.2010р. та 20.09.2010р. Товариство подало додаткові документи.

Розпорядженням № 150-В Товариству відмовлено у реєстрації випуску акцій, оскільки документи, надані ним не відповідають, по-перше, вимогам Положення про порядок реєстрації випуску акцій та інформації про емісію акцій відкритих акціонерних товариств, створених із державних підприємств у процесі приватизації, а саме: порушено послідовність дій щодо порядку проведення випуску акцій; відсутня копія свідоцтва про державну реєстрацію ВАТ «Березнефарфор»; по-друге, вимогам Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств, а саме: порушено послідовність дій щодо порядку проведення випуску акцій; відсутній статут або зміни до статуту чи його нотаріально засвідчена копія ВАТ «Березнефарфор»; у витязі із протоколу №1 чергових зборів учасників від 26.05.1998р. не зазначено загальну кількість учасників товариства; у витязі із протоколу №1 зборів засновників від 30.07.1998р. не зазначено загальну кількість засновників товариства; звіт про наслідки обміну часток у статутному фонду товариства на письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості акцій не засвідчено підписом керівника; у рішенні про випуск акцій передбачена їх бездокументарна форма, тоді як у статуті ВАТ «Березнефарфор»зазначено, що акціонерам видається сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій.

Товариство оскаржує Розпорядження №150-В, посилаючись на те, що ним виконані усі вимоги чинного на той час законодавства та подані усі належні документи для проведення реєстрації випуску акцій, відтак Комісією безпідставно відмовлено їх у реєстрації.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що у відповідача були відсутні законодавчі підстави для відмови Товариству у реєстрації випуску акцій, оскільки останнім виконано вимоги законодавства та подано належні документи, необхідні для реєстрації випуску акцій, згідно Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 30.12.1998р. №221, із наступними змінами і доповненнями, (далі -Положення №221).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Статтею 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»від 30.10.1996р. №448/96-ВР здійснення державного регулювання ринку цінних паперів покладено на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до частини 10 статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»від 23.02.2006р. №3480-IV реєстрацію випуску акцій здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку.

За змістом статті 29 названого Закону перелік документів, необхідних для реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів, а також порядок їх реєстрації встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Підставою для відмови у реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів є невідповідність поданих документів вимогам законодавства, недостовірність інформації у поданих документах та/або порушення встановленого законодавством порядку прийняття рішення про розміщення цінних паперів.

На час прийняття рішення про зміну організаційно-правової форми позивача особливості порядку реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) відповідно до статті 19 Закону України «Про господарські товариства»визначались Положенням №221.

Згідно пункту 1.4 цього Положення реєстрація випуску акцій акціонерних товариств, що створюються під час реорганізації, а також скасування реєстрації випуску акцій акціонерних товариств, що ліквідуються під час реорганізації, здійснюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку або її територіальними органами згідно з повноваженнями, встановленими відповідними нормативними актами Комісії.

Відповідно до пункту 1.5 Положення відмова в реєстрації випуску акцій складається у разі: невідповідності поданих документів вимогам законодавства; порушення встановленого законодавством порядку проведення випуску цінних паперів; виявлення на момент реєстрації порушень порядку скликання та/або проведення загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення про реорганізацію та випуск акцій акціонерного товариства; неподання або неопублікування у встановленому порядку регулярної інформації (звітності) емітента цінних паперів (для відкритих акціонерних товариств); прийняття уповноваженою особою реєструвального органу або органами судової влади рішення про зупинення обігу (розміщення) цінних паперів, яке є чинним на момент реєстрації, у порядку, передбаченому законодавством; порушення вимог цього Положення.

Перелік документів, необхідних для реєстрації випуску акцій, які подають акціонерні товариства, передбачено пунктом 8.2 Положення №221.

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариством подавались документи відповідно до наведеного переліку, відтак у Комісії були відсутні законодавчі підстави для відмови позивачу у реєстрації випуску акцій.

Окрім того, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що розбіжності між положеннями Статуту ВАТ «Березнефарфор»та рішенням про випуск акцій також не можуть бути підставою для відмови у реєстрації випуску акцій, оскільки чинне законодавство не вимагало визначення форми випуску акцій у статуті товариства, рішення про форму випуску цінних паперів визначається за рішенням емітента цінних паперів.

З матеріалів справи вбачається, що у рішенні про випуск акцій ВАТ «Березнефарфор»емітентом визначено бездокументарну форму випуску акцій, відтак суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що пункт 6 Розпорядження №150-В, не відповідає фактичним обставинам справи, а відмова у цій частині є незаконною.

З огляду на наведене, суди першої та апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованих висновків про протиправність Розпорядження №150-В та наявність підстав для задоволення позову.

Згідно ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанції винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді