Ухвала

від 13.02.2013 по справі 2а-4480/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4480/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

13 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Кант» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Кант» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Кант» (далі - позивач, ТОВ «ВКФ «Кант») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі міста Києва) про визнання нечинними та скасування акту від 17.10.2011 року № 495/1-23-70-21464732 та податкових повідомлень-рішень від 31.10.2011 року № 0001712307, № 0001722307 (далі -ППР № 0001712307, ППР № 0001722307).

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 21.06.2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12 , ч. 1 ст. 41 , ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено позапланову в перевірку позивача з питань правових відносин з ПП «Поліхім» (код ЄДРПОУ 31612085) «Флоратекс» (код ЄДРПОУ 32528749) та TOB «Компанія «Столичний Град» (код ЄДР 36856508) за період з 15.01.2010 року по 30.06.2011 року, за результатами якої складено акт 17.10.2011 року № 495/1-23-70-21464732 (далі - Акт перевірки).

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого прийнято ППР № 0001722307, відповідно до якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 40 106,00 та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 10 026,50 грн., всього на суму 50 132,50 грн. Крім цього, було встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого відповідачем прийнято ППР № 0001712307, відповідно до якого позивачу буж визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 32 084,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 8 021,00 грн., всього на суму 40 105,00 грн.

З приводу даних правовідносин, колегія судді апеляційної інстанції зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що в період, який перевірявся, між позивачем та «Флоратекс», TOB «Компанія «Столичний Град» та ПП «Поліхім» укладалися договори, де на підставі податкових накладних, що видавалися контрагентами, позивач формував податковий кредит.

У відповідності до п. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

В матеріалах справи наявна копія вироку Святошинського районного суду м. Києва від 20.05.2011 року у справі № 1-130/2011 (який набрав законної сили 06.06.2011 року; далі - Вирок суду) по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 27 п. 3, 205 ч. 2 КК України, ст. 364 ч. З КК України та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 27 п. 3, 205 ч. 2 КК України, ст. 364 ч. 3 КК України.

У даному вироку зазначено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3, працюючи в правоохоронному органі - ДПС України, зловживаючи владою з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, організували діяльність схеми підконтрольних їм фіктивних підприємств, зокрема ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс» та TOB «Компанія «Столичний Град». Дані підприємства були створені без наміру реалізації ними статутних завдань, з метою одержання матеріальної винагороди, здійснювали організацію фінансової діяльності, направленої на систематичне перерахування отриманих від підприємств - контрагентів безготівкових грошових коштів з розрахункового рахунку одного підприємства «транзитера» на рахунок іншого, під виглядом оплати за нібито поставлений товар та надані послуги, з подальшим переведенням їх у готівку, для підприємств-контрагентів.

Так, ОСОБА_2, реалізуючи спільний з ОСОБА_3 умисел, діючи умисно, з метою придбання СПД з метою прикриття незаконної діяльності, схилив свою дружину - ОСОБА_4 до придбання на її ім'я ПП «Поліхім» та ПП «Флоратекс».

ОСОБА_3, діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_2, схилив свою дружину - ОСОБА_5 до придбання на її ім'я TOB «Компанія «Столичний Град».

Допитана в якості свідка у справі № 1-130/2011 ОСОБА_4 пояснила, що, виконуючи вказівку свого чоловіка ОСОБА_2, зареєструвала у ДПІ у Святошинському районі міста Києва вищевказані підприємства та в подальшому передала йому банківські реквізити та печатку вищевказаних підприємств, оскільки здійснювати господарську діяльність вона не мала наміру.

Допитана в якості свідка у справі № 1-130/2011 ОСОБА_5 пояснила, що, виконуючи вказівку свого чоловіка ОСОБА_3, зареєструвала на своє ім'я у Шевченківській районній у місті Києві державній адміністрації TOB «Компанія «Столичний Град» та в подальшому передала йому банківські реквізити та печатку даного підприємства, оскільки здійснювати господарську діяльність вона не мала наміру.

Згідно з умовами договору поставки № 13-2010 від 26.02.2010 року, договору № 180501 від 18.05.2010 року, договору № 25-08/1 від 25.08.2009 року, договору № 22-12/1 від 22.12.2009 року, договору № 19-01/1 від 19.01.2010 року та договору № 19-02/1 від 19.02.2010 року контрагенти позивача прийняли на себе зобов'язання здійснити поставку позивачеу відповідної продукції та товару. В ході проведення перевірки податковим органом не було виявлено документи, по яких би відбувався рух товару від продавця (постачальника) до перевізника, до покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товару. Податковим органом було з'ясовано, що операції із придбання та реалізації мали не товарний характер, товар не перевозився.

Крім цього, в наданих суду копіях первинних документів та договорів поставки, укладених між позивачем та ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс» та TOB «Компанія «Столичний Град» наявні підписи ОСОБА_4 та ОСОБА_5, однак, враховуючи вищевикладені обставини, вказані особи не приймали реальної участі у фінансово-господарській діяльності ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс» та TOB «Компанія «Столичний Град», що встановлено Вироком суду.

Відсутність доказів виготовлення та реалізації позивачем продукції та товарів, на думку суду, виключає можливість причинно-наслідкового зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача, зокрема, будь-яке використання набутого на підставі договорів у господарській діяльності.

Відтак, наявність податкових накладних без проведення реальної операції не може спричиняти будь-які пов'язані з цим податкові наслідки, в тому числі щодо відшкодування з бюджету податку на додану вартість. Вказана позиція підтверджена Верховним Судом України.

Та обставина, що контрагенти позивача зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість, не дає підстав вважати, що виписані від їх імені податкові накладні є належно оформленими та підписаними повноважними особами, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставним.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов вірного висновку про правомірність та обґрунтованість доводів податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 40 106,00 грн., про заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 32 084,00 грн., у зв'язку з чим ППР № 0001712307 та ППР № 0001722307 є правомірними.

Стосовно позовної вимоги про визнання нечинним та скасування акту від 17.10.2011 року № 495/1-23-70-21464732 колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Тобто, фактично в акті перевірки викладаються оціночні судження контролюючого органу щодо наявності з боку платника порушень податкового та іншого законодавства, відповідно, складаючи акт перевірки, орган державної податкової служби діяв в межах повноважень, наданих йому законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Проведення перевірки з оформленням акту - про її результати не призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, оскільки здійснення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за додержанням податкового та іншого законодавства суб'єктами перевірки.

Відтак, оскаржуючи дії відповідача по складанню акту перевірки, позивач обрав неналежний спосіб захисту свого порушеного права, та не врахував, що у даному випадку оскарженню в адміністративному суді підлягає лише рішення суб'єкта владних повноважень, прийняте за результатами перевірки, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги в частині оскарження акту від 17.10.2011 року № 495/1-23-70-21464732 задоволенню не підлягають.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Кант» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Файдюк В.В.