Ухвала

від 06.02.2013 по справі 2а-7712/12/0170/25

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-7712/12/0170/25

06.02.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Кондрак Н.Й. ,

Щепанської О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 07.09.12 у справі № 2а-7712/12/0170/25

за позовом Приватного підприємства "ВОСТОК-ЮГ" (вул. Кечкеметская, буд.184-А, кв.22, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95022)

до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Київська, буд.125-Б, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95034)

про визнання недіючим та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ВОСТОК-ЮГ" звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим, уточнивши вимоги якого, просив визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій № 111 від 27.02.12.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.09.12 у справі № 2а-7712/12/0170/25 адміністративний позов Приватного підприємства "ВОСТОК-ЮГ" до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим про визнання недіючим та скасування рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим № 111 від 27.02.12 про застосування до Приватного підприємства "ВОСТОК-ЮГ" штрафних санкцій на суму 51955,20 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ВОСТОК-ЮГ" суму судового збору у розмірі 519 грн. 56 коп.

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 6 лютого 2013 року сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Відповідач в апеляційній скарзі вказав про розгляд справи у відсутність його представника.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Керченським міським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.02.12 Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим було прийнято рішення № 111 про застосування до Приватного підприємства "ВОСТОК-ЮГ" фінансових санкцій у вигляді штрафу у сумі 51 955,20 грн. за несвоєчасне надання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в строки, встановлені законом, за червень 2009 року, липень 2009 року, вересень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень та лютий 2010 року, на підставі п. 5 ч. 9 ст.106 Закону України № 1058 від 09.07.03 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .

Вказане рішення прийняте на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

До 01.01.11, тобто до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідальність за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та порядок її застосування регулювалися статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Стаття 106 цього Закону втратила чинність із 01.01.11.

Відповідно, з 01.01.11 втратили чинність норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Однак, при застосуванні пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині регулювання відповідальності за вчинення порушень щодо сплати страхових внесків, допущених до 01.01.11, слід ураховувати норми статті 58 Конституції України та дію нормативних актів у часі.

Частиною 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов'язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

Водночас, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.

В той же час, якщо діяння перестало бути порушенням в зв'язку зі втратою чинності нормативним актом, що регулював відповідальність за таке порушення, то і санкції, передбачені нечинним нормативним актом, не можуть бути застосовані.

З урахуванням викладеного, органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.11. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

Органи пенсійного фонду з 01.0111 не вправі за порушення, вчинені до та після 01.01.11, нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.11 суперечить статті 58 Конституції України незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Зазначене підтверджується довідкою Вищого адміністративного суду України щодо застосування пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України.

Враховуючи те, що відповідачу спірним рішенням нараховані штраф та пеня, визначені п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за порушення, вчинені до 01.01.11, враховуючи, що зазначена норма закону вже втратила чинність, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що її застосування з 01.01.11 суперечить статті 58 Конституції України, незважаючи на зміст пункту 7 Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Також, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що строк на звернення позивача до суду з даним позовом не пропущений, виходячи з наступного.

Частиною 5 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч. 4 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Зі змісту ч. 13 ст. 106 Закону України № 1058 від 09.07.03 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" слідує, що суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

З матеріалів справи вбачається, що у встановлений Законом № 1058 строк 01.03.12 позивачем у Головне Управління Пенсійного фонду України в АРК була направлена скарга про визнання незаконним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Сімферополя № 111 від 27.02.12. Рішенням ГУ ПФУ в АРК від 21.03.12 скарга ПП "Восток-Юг" була залишена без задоволення, а рішення Управління ПФУ без змін. 06.04.12 позивач направив скаргу на рішення № 111 від 27.02.12 до Головного Управління Пенсійного фонду України, яке своїм рішенням від 06.06.12 відмовило у її задоволенні.

Згідно поштового штемпеля на конверті, копія цього рішення була спрямована на адресу позивача поштою 08.06.12. Відповідно до відміток посадових осіб пошти на конверті, 11.06.12 та 15.06.12 позивачу були залишені повідомлення про необхідність отримати рекомендовану кореспонденцію, отже станом на 15.06.12 про результати розгляду ГУ Пенсійного фонду України його скарги позивачу ще відомо не було.

Позовна заява була направлена позивачем до суду першої інстанції поштою 12.07.12, тобто в місячний строк з дня, коли ПП "Восток-Юг" дізналось про результати розгляду його скарги.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду, що ПП "Восток-Юг" звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з даним позовом без порушення місячного строку на звернення, встановленого ч. 4 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з вищенаведеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення вимог.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційна скарга без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.09.12 у справі № 2а-7712/12/0170/25 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.09.12 у справі № 2а-7712/12/0170/25 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис Н.Й. Кондрак

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко