Ухвала

від 19.02.2013 по справі 2а-14579/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14579/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

19 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Мельничука В.П., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроресурс-К» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 листопада 2012 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроресурс-К» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 03 липня 2012 року №0005492209 та №0005502209.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що правочини між ТОВ «Гідроресурс-К» та ТОВ «Альянс-Центр» вчинені без мети створення взаємних прав та обов'язків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що суперечить моральним засадам суспільства, тобто є нікчемними, а тому сплачені позивачем кошти неможливо відносити до складу податкового кредиту.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 11 чернвя 2012 року по 15 червня 2012 року ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Гідроресурс-К» щодо взаємовідносин з постачальником ТОВ «Альянс-Центр» за квітень 2011 року, за результатами якої складено акт від 15 червня 2012 року №381/22-9/32826223, в якому встановлено порушення позивачем п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.п.201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено р.24 декларації «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на 6130,00 грн. та занижено податок на додану вартість за квітень 2011 року на загальну суму 373490,00 грн.

На підставі акту перевірки №381/22-9/32826223 від 15 червня 2012 року ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 03 липня 2012 року №0005492209, згідно якого за порушення п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.п.201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 373491,00 грн., у тому числі 373490,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0005502209, згідно якого за порушення п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.п.201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 6130,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, надані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується надання та використання товару у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

У відповідності з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З аналізу положень податкового законодавства вбачається, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Під господарською діяльністю також розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з акту перевірки, підставами для висновку відповідача щодо нікчемності укладених між позивачем та контрагентом договорів були порушення, на думку відповідача, з боку контрагента позивача - ТОВ «Альянс-Центр», який, за даними перевірки ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС, сформував податковий кредит по операціям з підприємством ТОВ «Астана К», яке має ознаки фіктивності.

З матеріалів справи вбачається, що 14 квітня 2011 року між ТОВ «Гідроресурс-К» (замовник) та ТОВ «Альянс-Центр» (підрядник) укладено договір підряду №1404/1-11, за умовами якого з урахуванням додаткової угоди №1 від 15 квітня 2011 року, підрядник зобов'язується своїми силами та залученими засобами на замовлення замовника виконати ремонтно-відновлювальні роботи Кривоколінської ГЕС за адресою: Черкаська обл., Тальнівський район, с.Криві Коліна, вул.Шевченка (Жовтнева), №80, та ремонтно-відновлювальні роботи Юрпільської ГЕС за адресою: Черкаська обл., Маньківський район, с.Юрпіль, вул.Леніна, 1А, та здати їх замовнику, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і оплатити їх у встановлений строк. Крім того, згідно з додатковою угодою від 15 квітня 2011 року №1 ТОВ «Альянс-Центр» зобов'язувалось поставити обладнання, яке необхідне для виконання відновлювальних робіт (п.3.2.2 договору).

Згідно з кошторисами на виконання ремонтно-відновлювальних робіт підрядник виконує роботи з ремонту зовнішньої торцевої стіни біля води, греблі водозливної, зовнішнього енергетичного устаткування, ремонту водопереливної дамби, монтажу та доставки гідротурбін. Виконання робіт, обумовлених договором, підтверджується актами приймання виконаних робіт за липень 2011 року №1, №2. Контрагентом позивача - ТОВ «Альянс-Центр» виписано та надано позивачу податкові накладні, оплата за виконані роботи та поставлений товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку.

Також 01 квітня 2011 року між ТОВ «Гідроресурс-К» (депонент) та ТОВ «Альянс-Центр» (охоронець) укладено договір відповідального зберігання №0104/3-11, відповідно до якого охоронець приймає від депонента на відповідальне зберігання будівельні матеріали в асортименті та кількості згідно додатку №1 до договору та вартістю згідно прибуткових або супроводжувальних документів. Згідно акту надання послуг №17 від 30 квітня 2011 року за вищезазначеним договором надано послуги зі зберігання будівельних матеріалів за квітень 2011 року на загальну суму 4320,00 грн., ТОВ «Альянс-Центр» виписано позивачу податкову накладну на зазначену суму, позивачем оплачено надані послуги шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок контрагента.

На підтвердження використання придбаних товарів та послуг у межах господарської діяльності позивачем, який здійснює діяльність у сфері виробництва, передачі, розподілення електроенергії та торгівлі електроенергією, надано копії господарських договорів купівлі-продажу нерухомого майна (цілісного майнового комплексу «Гідроелектростанція» в с.Юрпіль по вул.Леніна, 1а, комплекса нежитлових будівель та споруд (гідроелектростанція) в с.Криві Коліна, вул.Шевченка, 80), дозволів Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки у Київській області та м.Києві, для отримання яких ТОВ «Альянс-Центр» виконувались ремонтно-відновлювальні роботи, видаткових накладних на поставку товару третім особам, акту про списання товарів.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. З спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що на момент спірних правовідносин ТОВ «Альянс-Центр» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача на висновки перевірки ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС (акт №8757/23-07/31456548 від 01 серпня 2011 року) про формування податкового кредиту ТОВ «Альянс-Центр» по операціям з ТОВ «Астана К», що має ознаки фіктивності, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій, а неможливість підтвердження сплати податку на додану вартість продавцем та/або іншими контрагентами в ланцюгу постачальників, а також виявлення податковим органом ознак фіктивності постачальників в розрізі контрагентів в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих позивачем від платників податку - ТОВ «Альянс-Центр», встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності поставленого товару (виконаних робіт) та проведення оплати за них, використання придбаного товару (виконаних робіт) у господарській діяльності позивача, натомість, відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 03 липня 2012 року №0005492209 та №0005502209, які є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 19 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 25 лютого 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді В.П.Мельничук

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.