Ухвала

від 16.07.2015 по справі 2а-14579/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2015 року м. Київ К/800/14211/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Степашка О.І.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013

у справі 2а-14579/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідроресурс-К»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної

податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідроресурс-К» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2013 позов задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Гідроресурс-К» щодо взаємовідносин з постачальником ТОВ «Альянс-Центр» за квітень 2011 року, за результатами якої складено акт від 15 червня 2012 року №381/22-9/32826223.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.п.201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено р.24 декларації «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на 6130,00 грн. та занижено податок на додану вартість за квітень 2011 року на загальну суму 373490,00 грн.

На підставі вищезазначеного акта відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.07.2012 року №0005492209, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 373491,00 грн.; №0005502209, згідно якого за порушення п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.п.201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 6130,00 грн..

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставами для висновку відповідача щодо нікчемності укладених між позивачем та контрагентом договорів були порушення, на думку відповідача, з боку контрагента позивача - ТОВ «Альянс-Центр», який, за даними перевірки ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС, сформував податковий кредит по операціям з підприємством ТОВ «Астана К», яке має ознаки фіктивності.

З матеріалів справи вбачається, що 14 квітня 2011 року між ТОВ «Гідроресурс-К» (замовник) та ТОВ «Альянс-Центр» (підрядник) укладено договір підряду №1404/1-11, за умовами якого з урахуванням додаткової угоди №1 від 15 квітня 2011 року, підрядник зобов'язується своїми силами та залученими засобами на замовлення замовника виконати ремонтно-відновлювальні роботи. Також 01 квітня 2011 року між ТОВ «Гідроресурс-К» та ТОВ «Альянс-Центр» укладено договір відповідального зберігання №0104/3-11.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно із ч. 5 ст. 203 та ч. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.4, 201.6 - 201.8, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу податкову накладну яка відповідає вимогам передбаченими ст. 201 ПК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Також ст. 9 зазначеного Закону передбачені вимоги до первинних документів.

Колегія суддів встановила, що первинні документи по зазначених договорах відповідають вимогам передбаченими Законодавством України.

Судами попередніх інстанцій також зазначено, що відповідачем не доведено безтоварності укладених ТОВ «Гідроресурс-К» з контрагентами правочинів та не надано відповідних судових рішень, якими укладені договори з ТОВ «Альянс-Центр» визнано недійсними. Крім того, на час виконання договору ТОВ «Альянс-Центр» знаходилось в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги посилання відповідача на висновки перевірки ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС про формування податкового кредиту ТОВ «Альянс-Центр» по операціям з ТОВ «Астана К», що має ознаки фіктивності, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Судами встановлено, що позивачем правомірно включено відповідну суму до податкового кредиту з податку на додану вартість, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 у справі 2а-14579/12/2670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 у справі 2а-14579/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді О.І. Степашко Т.М. Шипуліна