Постанова

від 08.02.2013 по справі 2а-1670/8219/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/8219/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

при секретарі - Курбалі А.В.,

за участю:

представників позивача - Бородька О.В., Хоменка Д.Є.,

представника відповідача - Куришко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Папірторг" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Папірторг" (надалі-позивач, ТОВ "Папірторг") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.11.2012 №0046442301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 221 248, 75 коп., з них за основним платежем в розмірі 184 596 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 36 652,75 грн. та від 20.11.2012 №0046452301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 80 455,25 коп., з них за основним платежем в розмірі 67 126 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 13 329,25 грн., податкової вимоги від 12.12.2012 №1114 на загальну суму 300940,78 грн., якою позивачу виставлено суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість в розмірі 80392,25 грн. та податку на прибуток в розмірі 220548,53 грн., що були донараховані вишевказаними спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

В обгрунтування позовних вимог посилався на незгоду із висновками акту позапланової виїзної перевірки ТОВ "Папірторг" від 22.10.2012 №3477/22-1/30194866 щодо неправомірності віднесення до складу валових витрат суми придбання товарів від ТОВ "Компанія Істсервіс", ТОВ "Юніон Партнерс Груп" та неправомірності включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, фактично сплачені в ціні придбаного товару, на підставі податкових накладних, виписаних вказаними контрагентами. Пояснювали, що висновки відповідача про нікчемність угод із вказаними контрагентами не відповідають дійсності та не підтверджені необхідними доказами, всі господарські операції мали реальний характер та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках підприємства.

Крім того, зазначав, що оскільки в даному провадженні оспорюються податкові повідомлення-рішення, сума податкового боргу яких включена до податкової вимоги 12.12.2012 № 1114, а тому ця вимога підлягає скасуванню, як протиправна.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на висновки акту перевірки. Зазначав, що на момент винесення податкової вимоги грошове зобов'язання підприємства, нараховане за результатами перевірки позивача, набуло статусу податкового боргу, тому податкову вимогу було винесено правомірно з дотриманням чинного законодавства. Крім того, вказував, що дану податкову вимогу відкликано податковим органом у зв'язку з оскарженням податкових повідомлень-рішень, сума податкового боргу по яких увійшла до складу суми грошового зобов'язання визначеного податковою вимогою.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Папірторг" (ідентифікаційний код 30194866) зареєстровано юридичною особою виконкомом Полтавської міської ради 03.12.1998, свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 №083021.

Згідно довідки з ЄДРПОУ № 002/3714, виданої Головним управлінням статистики у Полтавській області 28.01.2010, позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 51.70.0 - інші види оптової торгівлі; 52.47.3 - роздрібна торгівля канцелярськими товарами; 52.48.6 - спеціалізована роздрібна торгівля непродовольчими товарами, не віднесеними до інших угрупувань; 52.11.0 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом; 22.22.0 - поліграфічна діяльність, не віднесена до інших угрупувань (а.с.112).

Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві з 07.12.1998 за № 4297. У перевіряємому періоді позивач був зареєстрованим платником ПДВ відповідно до свідоцтва № 23932738 серії НБ №1377483, виданого ДПІ у м. Полтаві, індивідуальний податковий номер 301948616338.

В період з 16.07.2012 по 03.08.2012 посадовими особами ДПІ у м. Полтаві проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Папірторг» (код ЄДРПОУ 30194866) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.03.2012, валютного та іншого законодавства за цей же період, за результатами якої складено акт від 10.08.2012 № 2270/22-2/30164866.

Перевіркою встановлено, що позивач у квітні - липні 2010 року, листопаді 2010 року мав господарські відносини із ТОВ "Компанія Істсервіс" (код за ЄДРПОУ 36988381), а саме придбавав на підставі договору купівлі-продажу № 2819 від 24.04.2010, згідно податкових накладних від 29.04.2010 № 532, від 28.05.2010 №1300, від 30.06.2010 №2131, від 19.07.2010 №2933, від 17.11.2010 №7566, папір А3, А4 в асортименті на загальну суму 109 820,00 грн., в т.ч. ПДВ 18 303,33 грн.

В реєстрі отриманих накладних за квітень 2010 податкова накладна вписана окремим рядком під №43, за травень 2010 року - під №107, за червень 2010 року - під №188, за липень 2010 року - під №229, за листопад 2010 року - під №116.

Операції з придбання товарів відображені наступною кореспонденцією рахунків: Дт 28 "Товари на складі" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", Дт 64 "Податковий кредит" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", Дт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" Кт311 "Розрахунковий рахунок з національній валюті".

Оплата за придбані товари проведено в безготівковій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок на загальну суму 109 820,00 грн.

Станом на 31.03.2012 заборгованість між ТОВ "Папірторг" та ТОВ "Компанія Істсервіс" по рахунку Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" відсутня.

Однак, по даному постачальнику ДПІ у Дзержинському районі складено акт від 09.03.2011 №603/23-05/36988381 "Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Компанія Істсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток щодо відображення правових відносин з платниками податків-контрагентами за період березень-грудень 2010 року", якою було встановлено неможливість реального здійснення операцій, оскільки у підприємства не виявлено власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання, складських, торговельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність.

Вказані умови суперечать меті господарської діяльності підприємства та створюють обставини, за якими воно не мало наміру одержати економічний ефект у результаті підприємницької та іншої діяльності.

Крім того, ревізорами встановлено, що в результаті опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ "Папірторг" та ТОВ "Компанія Істсервіс", підприємством-постачальником ТОВ "Компанія Істсервіс" в порушення вимог п. 1.3 Закону України "Про податок на додану вартість" та вимог п.п. 4.1.1, п. 4.1.4 п. 4.1, ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами" не задекларовано обсяги реалізованих товарно-матеріальних цінностей на суму ПДВ на загальну суму 18 303 грн., в т.ч. за квітень, травень, червень, липень, листопад 2010 року, а, відповідно ПДВ не сплачено, у зв'язку з чим виникла розбіжність між обсягами податкового кредиту ТОВ "Папірторг" та обсягами зобов'язань ТОВ "Компанія Істсервіс" на суму ПДВ 18 303 грн.

Також перевіркою встановлено, що позивач за період з грудня 2010 року по березень 2011 року мав фінансово - господарські взаємовідносини із ТОВ "Юніон Партнерс Груп" (код за ЄДРПОУ 36742011), а саме придбавав на підставі договору № ПГ 9/12/10 від 01.12.2010 року папір в асортименті на загальну суму 1460629,14 грн., в т.ч. ПДВ 243438,18 грн.

Операції з придбання товарів відображені наступною кореспонденцією рахунків: Дт 28 "Товари на складі" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", Дт 64 "Податковий кредит" Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками", Дт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" Кт311 "Розрахунковий рахунок з національній валюті".

Оплата за придбані товари проведена в безготівковій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок на загальну суму 14660629,14 грн.

Станом на 31.03.2012 заборгованість між ТОВ "Папірторг" та ТОВ "Юніон Партнерс Груп" по рахунку Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" відсутня.

В ході перевірки ревізорами встановлено, що операції з придбання товару не мають реального товарного характеру, оскільки підприємством не надано повного пакету документів, зазначених в договорі з постачальником, а саме: товарно-транспортні накладні та документи, які підтверджують якість поставленого товару.

Підприємство має стан 11: припинено, але не знято з обліку. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2011 по справі №29/5005/11178/2011 ТОВ "Юніон Партнерс Груп" визнано банкрутом.

Згідно Системи співставлення розбіжностей по даному контрагенту не встановлено. За даними вказаної Системи ТОВ "Юніон Партнерс Груп" здійснювало імпорт паперу для друку офісної техніки зі Словаччини та Австрії через Львівську митницю (м/п Стрий). Проте відповідно довідок Дніпропетровської митниці №17-14-3/7631 від 16.09.2011 та Львівської митниці №20/15-14509 від 2709.2011 боржник не знаходиться на обліку у митниці як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності та митного оформлення товарів в зоні діяльності митниці. За даними митної статистики ТОВ "Юніон Партнерс Груп" не здійснювали митного оформлення товарів (з ухвали суду про визнання банкрутом).

З врахуванням зазначених фактів та у зв'язку з відсутністю на ТОВ "Папірторг" документів, підтверджуючих транспортування та якість поставлених товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ "Юніон Партнерс Груп", а останній не має на балансі власних основних засобів, трудових ресурсів (чисельність працюючих 1 чоловік), в акті перевірки зроблено висновок про те, що господарські операції з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Юніон Партнерс Груп" не доводять факту їх отримання у ТОВ "Папірторг" та їх пов'язаність з господарською діяльністю.

За даними бази ДПС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА" підприємство ТОВ "Юніон Партнерс Груп" здійснювало імпорт продукції через Митний пост "Стрий".

Під час проведення позапланової перевірки направлено запит на Митний пост "Стрий" №13737/9/22-125 від 04.10.12 з метою отримання інформації щодо знаходження ТОВ "Юніон Партнерс Груп", на обліку у митниці як суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності та факту митного оформлення товарів протягом 2010-2011 років в зоні діяльності митниці. На день підписання акту перевірки відповідь не отримано.

Таким чином, ревізори дійшли висновку про непідтвердження отримання паперу в асортименті від ТОВ "Юніон Партнерс Груп" на весь обсяг поставленого товару у перевіряємий період.

У зв'язку із вищевикладеним перевіркою було зроблено висновок про визнання взаємовідносин між ТОВ "Юніон Партнерс Груп" та ТОВ "Компанія "Істсервіс" із ТОВ "Папірторг" такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків та укладення нікчемних правочинів з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

За висновками перевірки встановлено порушення ТОВ «Папірторг» за результатами відображення в податковому обліку господарських операцій із вищевказаними контрагентами п.п. 4.1.6 п. 4.1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 727 145 грн., а також порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) та п. 44.1 ст. 44 , п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 262 555 грн.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки ДПІ у м. Полтаві було винесено, зокрема, податкові повідомлення рішення від 03.09.2012 № 0005272301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 780 510 грн., з них за основним платежем в розмірі 719 788 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 60 722,50 грн., та №0005282301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 284 840 коп., з них за основним платежем в розмірі 262 555 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 22 285 грн.

Із даними податковими повідомленнями - рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС у Полтавській області.

У період з 09.10.2012 по 15.10.2012 на підставі направлень від 09.10.2012 №1554 та №1555 посадовими особами ДПІ у м. Полтаві, на підставі п.п. 78.1.5 п. 78.1, п. 78.4 ст.78 Податкового Кодексу України проведена позапланову виїзну перевірку ТОВ "Папірторг" з питань правильності нарахування податку на прибуток, податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2010 по 31.03.2012, у зв'язку з розглядом поданої підприємством скарги до ДПС у Полтавській області, яка набула форми акта від 22.10.2012 №3477/22-1/30194866.

При проведенні даної перевірки на підтвердження фактичності здійснення фінансово - господарські взаємовідносини із постачальником ТОВ "Юніон Партнерс Груп" додатково надано заявки - доручення на доставку вантажу №2-4 від 12.01.2011, №2-9 від 28.01.2011, №2-11 від 04.02.2011, №2-19 від 18.02.2011 та акт прийому-здачі виконаних робіт (послуг) №3169 від 31.03.2011, згідно якого 12.01.2011, 28.01.2011, 04.02.2011, 18.02.2011 виконавець ПП "Адверса Плюс" доставив товар замовника ТОВ "Юніон Партнерс Груп" за маршрутами: пункт відправлення: Дніпропетровськ, пункт доставки: Полтава.

У зв'язку з чим, позаплановою перевіркою було спростовано висновки попередньої перевірки про безтоварність операцій поставки паперу між позивачем та ТОВ "Юніон Партнерс Груп" по вищевказаним податковим накладним.

А оскільки на підтвердження податкових накладних від 20.12.2010 №8, від 22.02.2011 №104, від 28.02.2011 №116 на загальну суму 292 936,44 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 48 822,74 грн. не було надано аналогічних додаткових документів, то ревізори дійшли висновку про непідтвердження отримання паперу в асортименті від ТОВ "Юніон Партнерс Груп" згідно вказаних податкових накладних.

За наслідками перевірки відображення в податковому обліку результататів фінансово-господарських відносин із контрагентом ТОВ "Компанія Істсервіс" по придбанню паперу у перевіряємому періоді висновки ревізорів не змінилися, а в акті перевірки було підтверджено висновки попередньої планової перевірки (акт від 10.08.2012 № 2270/22-2/30164866) про безтоварність операцій та нікчемність укладеного договору.

За висновками позапланової перевірки встановлено порушення п.п. 4.1.6. п.4.1 статті 4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 184 596 грн., в т.ч. за 2 квартал 2010 року у розмірі 19 695 грн., за 3 квартал 2010 року у розмірі 10 106 грн., за 4 квартал 2010 року у розмірі 116 809 грн., за 1 квартал 2011 року у розмірі 37 986 грн.

Також перевіркою встановлено порушення п.п 7.4.1, 7.4.4, п.п 7.1.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.44.1 ст.44 п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 67 126 грн., в.т.ч. за: квітень 2010 року в розмірі 1650 грн., травень 2010 року в розмірі 3003 грн., липень 2010 року в розмірі 6183 грн., грудень 2010 року в розмірі 42 477 грн., лютий 2011 року в розмірі 13 813 грн.

На підставі вищевказаних висновків позапланової перевірки рішенням ДПС у Полтавській області про результати розгляду скарги №2869/10/10-215 від 12.11.2012 скаргу позивача на вказані податкові повідомлення - рішення задоволено частково, а саме:

- скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 03.09.2012р. №0005272301 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 559 261,75 грн., з них за основним платежем в розмірі 535 192 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 24 069,75 грн., а в іншій частині залишено без змін;

- скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 03.09.2012р. №0005282301 в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість в загальній сумі 204 384,75грн., з них за основним платежем в розмірі 195 429 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 8955,75 грн., а в іншій частині залишено без змін.

Згідно вищевказаного рішення ДПС у Полтавській області про результати розгляду скарги та висновків акту позапланової перевірки від 22.10.2012 №3477/22-1/30194866 ДПІ у м. Полтаві винесені податкові повідомлення - рішення від 20.11.2012 №0046442301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 221 248, 75 грн., з них за основним платежем в розмірі 184 596 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 36 652,75 грн. та №0046452301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 80 455,25 грн., з них за основним платежем в розмірі 67 126 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 13 329,25 грн.

У зв'язку із неоскарженням позивачем зазначених податкових повідомлень рішень у 10 денний строк в адміністративному порядку на суму цих рішень ДПІ у м. Полтаві було направлено ТОВ «Папірторг» податкову вимогу ДПІ у м. Полтаві від 12.12.2012 року № 1114 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 300 940,78 грн., з них з податку на додану вартість в розмірі 80 392,25 грн., податку на прибуток в розмірі 220 548,53 грн. (з урахуванням часткового погашення суми боргу через списання наявної переплати на рахунках платника податку).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями та податковою вимогою , позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням та податковій вимозі, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У перевіряємому періоді порядок обчислення податку на прибуток підприємств визначався Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР в редакції, що була чинною станом на момент виникнення правовідносин (надалі - Закон про прибуток). Згідно ст. 3 цього Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

За змістом пункту 5.1. ст. 5 Закону про прибуток валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Отже, зазначений пункт 5.1 повинен тлумачитись у системному зв'язку з пунктом 1.32 цього Закону, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат , сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці , у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пункт 5.2 Закону про прибуток містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат, а пункт 5.3 - перелік витрат, які до складу валових не належать незалежно від того, чи пов'язані вони із господарською діяльністю платника податків.

Таким чином, зі змісту викладених положень законодавства випливає, що до складу валових витрат належать лише витрати, які прямо передбачені Законом, що використовувалися для забезпечення господарської діяльності підприємства, та не зазначені в переліку пункту 5.3 статті 5 вищевказаного Закону, а визначальною ознакою для віднесення витрат до складу валових вважається безпосереднє використання реально придбаних товарів (робіт послуг) у господарській діяльності, а саме: у підготовці, організації та веденні виробництва, продажу продукції (робіт, послуг) та охороні праці і належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат.

Згідно абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В 2010 році порядок обчислення і сплати податку на додану вартість регламентувався Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин, надалі -Закон "Про ПДВ"), який базується (приведений у відповідність) на основних принципах побудови цього податку, зокрема, Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28.11.2006 року про спільну систему ПДВ.

Відповідно до чинного законодавства ПДВ є податком на споживання товарів (робіт, послуг) на митній території України і платником його виступає кожний суб'єкт (юридична чи фізична особа), який є споживачем цих товарів (робіт, послуг), незалежно від факту походження товарів. При цьому особи за умови реєстрації їх як платників ПДВ мають право відшкодовувати свої витрати із сплаченого податку за рахунок податку, отриманого з покупця. Тобто в нашій країні, як і в більшості країн, де є цей податок, застосовується непрямий метод оцінки доданої вартості - метод податкового кредиту , тобто сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумами податку, отриманого від покупців, і сумами податку, сплаченого постачальникам.

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України "Про ПДВ" встановлено, що податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З 01.01.2011 порядок обчислення і сплати податку на додану вартість врегульовано Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка повинна містити обов'язкові реквізити, визначені цією ж нормою.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на вказані положення обох вищезазначених законів, необхідною умовою для виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, за наявності належно оформлених податкових накладних.

Як вбачається із змісту акту перевірки позивачем було надано в ході проведення перевірки всі необхідні первинні документи по оформленню вище перелічених господарських операцій, які мали всі необхідні реквізити для надання їм юридичної доказовості, та які були повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліках. Вся первинна документація оглянута судом та в копіях приєднана до матеріалів справи.

Судом встановлено, що 24.04.2010 між ТОВ "Папірторг" (покупець) та ТОВ "Компанія Істсервіс" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №2819, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти та оплатити товар в кількості та за цінами у відповідності до товарних накладних та специфікації, які є невід'ємною частиною договору (том І а.с. 114-115).

В рамках виконання вказаних договорів ТОВ "Папірторг" у квітні-липні 2010 року та листопаді 2010 року придбало у ТОВ "Компанія Істсервіс" папір А3, А4 в асортименті на загальну суму 109 820,00 грн, в тому числі ПДВ 18 303,33 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між ТОВ "Папірторг" та ТОВ "Компанія Істсервіс" з придбання паперу, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: видаткові накладні від 29.04.2010 №КИ0/0000532, від 28.05.2010 №КИ0/0001300, від 30.06.2010 №КИ0/0002131, від 19.07.2010 №КИ0/0002933, від 17.11.2010 №КИ0/0007566; податкові накладні від 29.04.2010 №532, від 28.05.2010 №1300, від 30.06.2010 №2131, від 19.07.2010 №2933, від 17.11.2010 №7566.

Зазначені податкові накладні підписані та скріплені печаткою ТОВ "Компанія Істсервіс" та включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за вказаний період, що сторонами у справі не заперечується.

Як встановлено перевіркою, на підставі вищезазначених податкових накладних позивачем було включено до складу податкового кредиту за квітень 2010 року суму 1650,00 грн., травень 2010 року суму 3003,00 грн., червень - липень 2010 року суму 6183,00 грн., листопад 2010 року суму 7467,00 грн.

Аналізуючи вищевказані первинні бухгалтерські документи, суд дійшов висновку, що вони мають всі необхідні реквізити для встановлення змісту, обсягу господарських операцій, осіб, які безпосередньо приймали участь у їх здійсненні, та інші встановлені вимогами законодавства до первинних документів для надання їм юридичної доказовості, та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліках. Вся первинна документація оглянута судом та в копіях приєднана до матеріалів справи.

Судом встановлено, що оплата придбаного товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ "Компанія Істсервіс", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (том 2 а.с. 28, 95). Зі змісту вказаних платіжних доручень слідує, що позивач в повному обсязі розрахувався з ТОВ "Компанія Істсервіс" за придбані товарно-матеріальні цінності, що не заперечується відповідачем в акті перевірки.

Із пояснень представників позивача в судовому засіданні встановлено, що транспортування придбаних товарів здійснювалось за рахунок та на замовлення ТОВ "Компанія Істсервіс", як це і передбачено умовами укладеного між ними договору.

Судом встановлено, що придбаний у квітні-липні 2010 року, листопаді 2010 року товар в ТОВ "Компанія Істсервіс" доставлявся на склади ТОВ "Папірторг", що розташовані за адресами: вул. Макаренка, 2б, м. Полтава, Полтавська область та вул. Автобазівська 2/9, м. Полтава. Наявність у позивача вказаних складів за даними адресами підтверджується наявним у матеріалах справи договором купівлі-продажу від 25.12.2000, державним актом на право власності на земельну ділянку, договором оренди нежитлового приміщення №01-10/01 від 01.10.2007, договором оренди №01/09 від 01.09.2011 та актами приймання - передачі ( том І а.с. 136-155).

Представником позивача до матеріалів справи надано журнали-ордери по рахунку 631 з 01.01.2010 по 31.03.2012 та дані складського обліку, з яких вбачається оприбуткування товару, придбаного у ТОВ "Компанія Істсервіс" (том І а.с. 126-130, том ІІ а.с. 157).

Позивачем до матеріалів справи надано оборотно-сальдові відомості по руху товару по постачальнику ТОВ "Компанія Істсервіс" за вказаний період, згідно яких відображено прихід та розхід товару по вказаному постачальнику.

На підтвердження зв'язку із своєю господарською діяльністю операцій по придбанню у ТОВ "Компанія Істсервіс" паперу в асортименті позивачем надано докази подальшої реалізації товару іншим контрагентам із підтвердженням копіями видаткових накладних, копіями довіреностей, виданих на отримання товарно - матеріальних цінностей за накладними, товарно-транспортними накладними (а.с. 77-173 т. 7).

Доводи відповідача про те, що у ТОВ "Компанія Істсервіс" відсутні трудові ресурси, основні фонди, суд оцінює критично, у зв'язку з тим, що ТОВ "Компанія Істсервіс" не було виробником поставлених позивачу товарів, а виступав посередником, такий вид діяльності, як оптова торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.

На запити суду від 23.01.2013 (а.с. 92 том 4) про підтвердження ТОВ "Компанія Істсервіс" взаємовідносин у вищевказані періоди із позивачем надано відповідь, якою підтверджено вищевказані поставки паперу та документальне підтвердження транспортування придбаних товарів ФЛ-П ОСОБА_6, який здійснював перевезення на замовлення ТОВ "Компанія Істсервіс", що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно - транспортних накладних. При цьому до відповіді також надано копію постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2011, залишеної без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2012, відповідно до якої визнано протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ "Компанія Істсервіс", в результаті якої було складено акт перевірки №603/23-05/36988381 від 09.03.2011 (том 4 а.с. 201-247).

Приймаючи до уваги ту обставину, що контрагентом ТОВ "Компанія Істсервіс" підтверджено факт транспортування поставленого паперу на адресу позивача згідно вищезазначених податкових накладних, суд вважає висновки перевірки щодо безтоварності даних господарських операцій спростованими.

Доводи відповідача про невідображення ТОВ "Компанія Істсервіс" в своїй податковій звітності всього обсягу проведених операцій як підставу для визнання неправомірності формування позивачем показників податкової звітності (валових витрат, податкового кредиту) з урахуванням фінансових результатів цих операцій судом оцінюються критично з огляду на наступне.

Із аналізу чинного законодавства вбачається, що відповідальність платника податку має індивідуальний характер, тому він не несе відповідальності за дії інших осіб. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Така відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Щодо висновків перевірки про порушення позивачем правил формування податкового кредиту та валових витрат за результатами взаємовідносин із контрагентом ТОВ "Юніон Партнерс Груп" судом встановлено наступне.

01.12.2010 між ТОВ "Папірторг" (покупець) та ТОВ "Юніон Партнерс Груп" (продавець) укладено договір №ПТ 9/12/10, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти та оплатити товар в кількості та за цінами у відповідності до товарних накладних ї, які є невід'ємною частиною договору (том І а.с. 138-142).

Перевіркою встановлено, що позивачем за грудень 2010 року, лютий 2011 року на виконання вищевказаного договору було отримано від ТОВ "Юніон Партнерс Груп" податкові накладні №8 від 20.12.2010 (папір Maestro Standart A4 п 80, папір IQ Economy A4 п 80), №104 від 22.02.2011 (папір IQ Color А3 80 гр Pas PI, GN, MG, папір IQ Color А4 160 гр Pas YE, OPI, MB, SY, LG), №116 від 28.02.2011 (папір IQ Color А4 80 гр, 160 гр Trend ZG, GO, AG, LA) на загальну суму 292 936,44 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 48 822,74 грн.

Позивачем включено ПДВ по вищевказаним податковим накладним до складу податкового кредиту у грудні 2010 року в сумі 35010,00 грн., лютому 2011 року - 13813,00 грн.

Проведення оплати за придбаний товар підтверджується копіями платіжних доручень, наявних у матеріалах справи (а.с. 175-188 том 2).

Із пояснень представника позивача, судом встановлено, що транспортування товару також здійснювалося за рахунок та на замовлення ТОВ "Юніон Партнерс Груп", на підтвердження чого надано копії заявок - доручення на доставку вантажу та акт прийому-здачі виконаних робіт (послуг) згідно яких виконавець ПП "Адверса Плюс" доставив товар замовника ТОВ "Юніон Партнерс Груп" за маршрутами: пункт відправлення: Дніпропетровськ, пункт доставки: Полтава.

При цьому, вищезазначені замовлення на доставку та акти прийому-здачі виконаних робіт складалися між ТОВ "Юніон Партнерс Груп" та ПП «Адверса Плюс» на підставі договору транспортування, укладеного між ними. Дані документи були визнані податковим органом як належний доказ транспортування товару, хоча вони і не прирівнюються до товарно-транспортних накладних або шляхових листів.

Приймаючи до уваги, що позивачем не здійснювалося транспортування товару у зв'язку з чим вони не приймали участь у складанні первинних документів по такому транспортуванню, то законодавством на них не покладено і обов'язку зберігати ці документи та надавати їх на перевірку податковому органу.

Такий обов'язок мав, зокрема, контрагент ТОВ "Юніон Партнерс Груп", юридична особа якого припинена станом не момент розгляду справи судом, а відтак витребувати у цього контрагента будь-які документи не має можливості.

Товар в повному обсязі був оприбуткований на складі позивача, що підтверджується журналами-ордерами по рахунку 631 з 01.01.2010 по 31.03.2012 даними складського обліку (а.с. 171-195 том 1, а.с. 157 том 2), а операції по його поставці в повному обсязі відображені в бухгалтерському обліку позивача, що не заперечується відповідачем.

В підтвердження того, що придбаний у ТОВ "Юніон Партнерс Груп" товар використовувався позивачем у його господарській діяльності, суду надано докази подальшої реалізації продукції (том 4 а.с 96-159).

Висновок ДПІ у м. Полтаві в акті перевірки №3477/22-1/30194866 від 22.10.2012 про відсутність реального характеру зазначених господарських операцій та нікчемність укладених угод між ТОВ "Папірторг" та ТОВ "Юніон Партнерс Груп" було зроблено відповідачем у зв'язку з наявністю інформації про припинення ТОВ "Юніон Партнерс Груп" через процедуру банкрутства та відсутністю у них працівників та основних засобів для здійснення будь-якої господарської діяльності згідно аналізу податкової звітності.

Судом вказані доводи відповідача оцінюються критично з огляду на наступне.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 30.01.2013 № 15741822 запис № 1 224 141 0008 052738 про внесення судового рішення про визнання ТОВ "Юніон Партнерс Груп" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури було внесено до ЄДР 19.09.2011, а запис № 1 224 117 0009 052738 про державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом внесено лише 28.12.2011, тобто на момент вчинення правочинів із позивачем в грудні 2010 року, лютому 2011 року ТОВ "Юніон Партнерс Груп" мало необхідний обсяг правоздатності та дієздатності (а.с.174-177 том 4).

Підсумовуючи наведене, суд також дійшов висновків про помилковість суджень ДПІ у м. Полтаві про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами ТОВ "Компанія Істсервіс" та ТОВ "Юніон Партнерс Груп" договорів, оскільки вищевикладені обставини, на які посилався відповідач в акті перевірки як на підставу для встановлення нікчемності вищевказаних договорів між не визначаються Цивільним кодексом України як підстава для визнання угод нікчемними. Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом.

Частиною 3 ст. 228 ЦК України, встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим, судом встановлено, що вищевказані договори між позивачем та його контрагентами ТОВ "Компанія Істсервіс" та ТОВ "Юніон Партнерс Груп", не визнавалися судом недійсним.

Тим більше, враховуючи, що податковим органом господарські операцій по договору позивача із ТОВ "Юніон Партнерс Груп" в більшій частині були визнані відповідачем, висновки останнього щодо нікчемності договору в частині господарських операцій лише по вищезазначеним трьом податковим накладним (за наявності однакових пакетів документів по їх оформленню) не грунтуються на вимогах закону. Цивільним кодексом України вимоги встановлені до умов договору та порядку його укладення, а виконанння чи не виконання окремих господарських операцій в рамках договору не має наслідком визнання цього договору нікчемним.

Отже, відповідач зробивши висновок в акті перевірки про нікчемність правочинів в частині, міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що результати вищезазначених господарських операцій в повному обсязі було відображено в бухгалтерському та податковому обліках позивача, що не заперечується відповідачем, і правомірно сформовано податковий кредит та валові витрати з урахуванням цих операцій на підставі належних первинних документів.

Із матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договорів, їх виконання та видачі податкових накладних, ТОВ "Компанія Істсервіс" та ТОВ "Юніон Партнерс Груп" мали свідоцтва платника податку на додану вартість, які на момент виникнення спірних відносин не було анульовано.

Враховуючи вищевикладене, а також з огляду на доведеність позивачем зв'язку здійснених господарських операцій із ТОВ "Компанія Істсервіс" та ТОВ "Юніон Партнерс Груп" із своєю господарською діяльністю та наявність всіх необхідних первинних документів, суд дійшов висновку про помилковість висновків перевірки щодо допущених позивачем порушень податкового законодавства, зафіксованих вищезгаданим актом перевірки, а відтак позивачем правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит у відповідних податкових періодах із врахуванням результатів вищезазначених господарських операцій із ТОВ "Компанія Істсервіс" та ТОВ "Юніон Партнерс Груп".

Таким чином, судом встановлено зміни у структурі активів позивача, які підпадають під визначення господарської операції у розумінні ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", осіб які приймали участь у проведенні зазначеної господарської операції, а відтак і реальність їх проведення, а доводи відповідача щодо нереальності вказаних господарських операцій не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

З огляду на викладене, висновки перевірки про допущення порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств" (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), а саме заниження валового доходу за 2-4 квартали 2010 року та 1 квартал 2011 року у зв'язку із не включенням до його складу вартості безоплатно отриманих платником у звітному періоді товарів, не відповідають дійсним обставинам справи.

Інших порушень правил формування податкового кредиту та валових витрат позивачем ДПІ у м. Полтаві не наведено, а судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а оскаржувані податкові повідомлення -рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги ТОВ "Папірторг" про визнання протиправною та скасування податкової вимоги ДПІ у м. Полтаві від 12.12.2012 №1114, суд зазнає наступне.

Судом встановлено, що 21.12.2012 року позивачем отримано податкову вимогу ДПІ у м. Полтаві від 12.12.2012 року № 1114 з повідомленням про те, що станом на 12.12.2012 року сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 300 940,78 грн., з них з податку на додану вартість в розмірі 80 392,25 грн., податку на прибуток в розмірі 220 548,53 грн.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, підставою для винесення відповідачем вказаної податкової вимоги слугувала наявність, на момент винесення податковим органом оскаржуваної вимоги, у облікових картках платника податку на прибуток та податку на додану вартість боргу у загальному розмірі 300 940,78 грн., яка сформована за рахунок сум нарахованого податкового зобов'язання за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 20.11.2012 №0046442301, №0046452301 з урахуванням переплат.

Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні у зв'язку із оскарженням позивачем податкових повідомлень-рішень від 20.11.2012 №0046442301, №0046452301, вказана податкова вимога відкликана податковим органом, про що на адресу позивача надіслано лист про таке відкликання.

Разом з тим, відповідачем доказів направлення на адресу позивача даного листа суду не надано та з пояснень представників позивача встановлено, що позивачем не було отримано такого листа.

Статтею 60 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Такої підстави відкликання податкової вимоги, як оскарження платником податків податкового повідомлення - рішення, дана стаття не містить.

Таким чином, податкова вимога від 12.12.2012 за № 1114 є протиправною та підлягає скасуванню.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Папірторг" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0046442301 від 20.11.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 184 596 грн. (сто вісімдесят чотири тисячі п'ятсот дев'яносто шість гривень), за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 36 652,75 грн. (тридцять шість тисяч шістсот п'ятдесят дві гривні сімдесят п'ять копійок).

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0046452301 від 20.11.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 67 126 грн. (шістдесят сім тисяч сто двадцять шість гривень), за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 13 329,25 грн. (тринадцять тисяч триста двадцять дев'ять гривень двадцять п'ять копійок).

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби №1114 від 12 грудня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Папірторг" (код ЄДРПОУ 30194866) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13 лютого 2013 року.

Суддя Л.О. Єресько