Постанова

від 18.02.2013 по справі 1570/1701/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/1701/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенко О.М.

при секретарі - Чебан О.Д.

за участю: представника позивача - Коболєвої І.В. (за довіреністю);

представника відповідача - Покотило Н.М. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Сан-Ойл» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Сан-Ойл» (далі -ПП «Сан-Ойл») до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси (далі -ДПІ у Київському районі м. Одеси), в якому позивач просить суд: визнати протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Одеси щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Сан-Ойл» з питань правових відносин з ТОВ «Транс-Трейд-Ком» за період серпень 2010 року, про що складено акт від 27.12.2011 року №3771/23-34/32600222/82; визнати протиправними дії ДПІ у Київському районі м. Одеси щодо визнання правочинів нікчемними по правовим відносинам у фінансово-господарських операціях між ПП «Сан-Ойл» з ТОВ «Транс-Трейд-Ком», ДП «Херсонський Річковий Порт» АСК «Укррічфлот», ТОВ «Кримська Водочна Компанія», ДП «Гарантія-Маркет» за період серпень 2010 року, викладені в акті перевірки ПП «Сан-Ойл» від 27.12.2011 року №3771/23-34/32600222/82.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що на його адресу надійшов лист ДПІ у Київському районі м. Одеси, яким підприємству направлений акт від 27.12.2011 року №3771/23-34/32600222/82 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Сан-Ойл» з питань правових відносин з ТОВ «Транс-Трейд-Ком» за період серпень 2010 року» для ознайомлення та підписання, з висновками якого позивач не згоден, а дії відповідача щодо проведення перевірки вважає протиправними, посилаючись на наступне.

Як зазначає позивач, згідно акту перевірки, вона проводилась на підставі п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, що передбачає проведення перевірки лише за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу, зокрема, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Однак, позивач вказує, що такий запит на його адресу не направлявся, а отже, на думку останнього, перевірка проводилась без наявності підстав, встановлених чинним законодавством України. Разом з цим, позивач зазначає, що враховуючи той факт, що відповідачем була проведена невиїзна перевірка, позивач був позбавлений можливості не допустити податковий орган до проведення такої перевірки.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач при проведенні перевірки не дотримався вимог п.п.78.1.1. п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 ПК України, що свідчить про неправомірність дій суб'єкту владних повноважень - ДПІ у Київському районі м Одеси щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки відносно ПП «Сан-Ойл».

Також позивачем зазначено, що висновки акта перевірки ПП «Сан-Ойл» ґрунтуються на висновках акта перевірки, складеного ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 27.01.2011 року №282/232-100/36621969, в якому вказано про нікчемність всіх угод купівлі-продажу, що укладались контрагентом позивача ТОВ «Транс-Трейд-Ком». Проте, на думку позивача, податкові органи не наділені компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. Разом з цим, позивач зазначає, що законом прямо не встановлена недійсність угод, укладених між позивачем та його контрагентом, та такі угоди не визнавались в судовому порядку недійсними. При цьому, також позивач стверджує про реальність укладених між ним та його контрагентами правочинів, про наявність усіх необхідних первинних та бухгалтерських документів, а також про наявність у його контрагентів на момент здійснення господарських операцій свідоцтв платників податку на додану вартість. Враховуючи зазначене позивач посилається на те, що висновки акту перевірки є суто припущеннями посадових осіб податкового органу, що проводили перевірку, не ґрунтуються на нормах матеріального права та не підтверджуються належними доказами. Таким чином, позивач вважає, що висновки акту перевірки від 27.12.2011 року №3771/23-34/32600222/82 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Сан-Ойл» з питань правових відносин з ТОВ «Транс-Трейд-Ком» за період серпень 2010 року» є необґрунтованими та безпідставними, а отже дії відповідача по визнанню в акті перевірки правочинів нікчемними, на думку останнього, є протиправними.

Відповідач надав до суду заперечення на позов (т.1, а.с.119-137), в яких зазначив, що перевірка позивача проводилась на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв'язку із тим, що за наслідками перевірок інших платників податків та отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. При цьому відповідач зазначив, що в акті перевірки від 09.06.2011 року № 1358/23-34/32600222/22, складеному за результатами позапланової виїзної перевірки позивача, було зазначено про те, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової перевірки відповідно до Податкового кодексу України. Таким чином, відповідач вважає, що оскільки перевірка здійснена на підставі наказу керівника податкового органу з направленням письмового повідомлення про проведення перевірки, згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, то дії ДПІ у Київському районі м Одеси щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Сан-Ойл» є правомірними.

Разом з цим, відповідач, зазначаючи про наявність порушень з боку позивача податкового законодавства, зважає на те, що контрагент позивача - ТОВ «Транс-Трейд-Ком» відповідно до акта перевірки, складеного ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва не знаходиться за своїм місцезнаходженням; зазначеним підприємством до перевірки не надано бухгалтерських, податкових та інших документів, які б засвідчували здійснення господарських операцій з постачальниками; вказане підприємство не мало необхідних умов для постачання товарів, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Зазначене, як вказує відповідач, свідчить про те, що ТОВ «Транс-Трейд-Ком» здійснювалися операції без мети настання реальних наслідків та укладено правочини без мети настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, ухилення від сплати податків, в результаті чого дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Тобто, як зазначає відповідач, згідно з ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України укладені між позивачем та його контрагентом угоди мають ознаки нікчемності. При цьому, як вказує відповідач, позивач діяв без належної обачності і йому мало бути відомо як покупцю фактичний та адміністративний стан ТОВ «Транс-Трейд-Ком», умови ведення цим підприємством господарської діяльності та порушення, які ним допускались. Враховуючи викладене, відповідач зазначає, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, а отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні 29.05.2012 року судом згідно ст.55 КАС України в порядку правонаступництва здійснено заміну відповідача - Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси на її правонаступника - Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові та на надані докази.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на обставини, викладені у наданих до суду запереченнях на адміністративний позов та на надані докази.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, ознайомившись з запереченнями відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд вважає, що дії відповідача по проведенню перевірки ПП «Сан-Ойл» є неправомірними, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Київському районі м. Одеси з 14.12.2011 року по 20.12.2011 року проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ПП «Сан-Ойл» з питань правових відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Трейд-Ком» (код за ЄДРПОУ 36621969), за період серпень 2010 року, за результатом якої відповідачем складено акт перевірки від 27.12.2011 року №3771/23-34/32600222/82 (т.1, а.с.11-30).

З акта перевірки вбачається, що перевірка проводилась на підставі рішення керівника ДПІ у Київському районі м. Одеси, оформленого наказом ДПІ у Київському районі м. Одеси від 14.12.2011 року №1113-п та відповідно до п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України за результатами отриманих матеріалів невиїзної документальної перевірки ТОВ «Транс-Трейд-Ком» з питань формування податкового кредиту за рахунок контрагентів, відображених у податкових деклараціях з ПДВ за травень, червень, серпень, вересень 2010 року (акт від 27.01.2011 року № 282/232-100/36621969 ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, надісланий листом №3706/7/234-11 від 06.07.2011 року по запиту, наданому в ході виїзної позапланової документальної перевірки з питань достовірності відображення податкового кредиту з податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за травень, серпень, листопад 2010 року згідно з абз.4, пп. 3.1.5. п. 3.1. р. 3 Регламенту комплексного відпрацювання сум податкового кредиту з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 34).

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно з п.79.1. ст.79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

З аналізу наведених статей вбачається, що проведення позапланової невиїзної документальної перевірки допускається лише при наявності підстав (обставин) для проведення позапланової перевірки, вичерпний перелік яких наведений у п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України.

Суд вважає, що для проведення перевірки не існувало достатніх підстав, за наявності яких допускається проведення позапланової невиїзної документальної перевірки платника податків, що обґрунтовується наступним.

Як вбачається з акту перевірки позивача, вказана перевірка проведена ДПІ у Київському районі м. Одеси за наслідками перевірки контрагента позивача ТОВ «Транс-Трейд-Ком», за результатами якої ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва складено акт від 27.01.2011 року №282/232-100/36621969 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Транс-Трейд-Ком» з питань формування податкового кредиту за рахунок контрагентів, відображених у податкових деклараціях з ПДВ за травень, червень, серпень, вересень 2010 року» (т.1, а.с.141-180).

Вказаний акт перевірки ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва направлено на адресу ДПІ у Київському районі м. Одеси 06.07.2011 року, що підтверджується супровідним листом, копія якого наявна в матеріалах справи (т.1, а.с.140).

Так, згідно з пп. 78.1.1. п.78 якої документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Тобто, підпунктом 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, який визначений відповідачем як підстава для проведення ним позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Сан-Ойл", проведення перевірки ставиться у залежність не лише у зв'язку із отриманням результатів перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, в яких встановлені факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а ще із ненаданням платником податку пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Зі змісту цієї норми права випливає, що вказана норма може використовуватись як підстава для проведення позапланової перевірки, за умови, якщо проведенню такої перевірки обов'язково передує направлення відповідного запиту платнику податків, отримання ним цього запиту, а також ненадання на нього обґрунтованої відповіді із доданням необхідних документів протягом 10 днів з моменту отримання запиту.

Як вже зазначено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідачем дійсно були отримані результати перевірки контрагента позивача ТОВ «Транс-Трейд-Ком», із зазначенням про нікчемність правочинів, укладених вказаним платником податків з його контрагентами.

Судом встановлено, та відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось, що при проведенні відповідачем з 14.12.2011 року по 20.12.2011 року перевірки ПП «Сан-Ойл», відповідачем взагалі не направлявся запит на адресу ПП «Сан-Ойл» з приводу надання письмових пояснень та їх документальних підтверджень по взаємовідносинам з ТОВ «Транс-Трейд-Ком».

Тобто, податковим органом не дотримано всіх умов, за наявності яких виникають підстави для проведення перевірки відповідно до пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

При цьому, посилання відповідача на направлення запиту на адресу позивача від 07.02.2011 року № 3206/15-02/691 як на підставу виконання ним вимог пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України судом не береться до уваги, оскільки, як зазначає сам відповідач в своєму акті, підставою для перевірки позивача слугував отриманий ДПІ у Київському районі м. Одеси за наслідками перевірки контрагента позивача ТОВ «Транс-Трейд-Ком», акт ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 27.01.2011 року №282/232-100/36621969 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Транс-Трейд-Ком» з питань формування податкового кредиту за рахунок контрагентів, відображених у податкових деклараціях з ПДВ за травень, червень, серпень, вересень 2010 року». При цьому, як вже встановлено судом, вказаний акт надісланий ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва на адресу ДПІ у Київському районі м. Одеси 06.07.2011 року та отриманий відповідачем 07.07.2011 року, що підтверджується супровідним листом, копія якого наявна в матеріалах справи (т.1, а.с.140, 202).

Тобто, запит, на який посилається відповідач, датований 07.02.2011 року, проте акт перевірки контрагента позивача направлено на адресу відповідача тільки 06.07.2011 року, та отримано останнім 07.07.2011 року.

Разом з цим, вирішуючи питання щодо правомірності дій відповідача при проведенні перевірки ПП «Сан-Ойл», суд зазначає наступне.

Відповідно до п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Поряд з цим, пунктом 79.2. ст.79 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що головою комісії з проведення реорганізації ДПІ у Київському районі м. Одеси 14 грудня 2011 року за № 1113-п прийнято наказ «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки», яким визначено організувати проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Сан-Ойл» з питань правових відносин з ТОВ «Транс-Трейд-Ком» за період серпень 2010 року (т.1, а.с.138). Разом з цим, головою з комісії з проведення реорганізації ДПІ у Київському районі м. Одеси на підставі вказано наказу виписано повідомлення від 14 грудня 2011 року №179 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Сан-Ойл» з 14 грудня 2011 року (т.1, а.с.139), в якому зазначено, що відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України, починаючи з 14.12.2011 року ПП «Сан-Ойл» необхідно забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

При цьому, на підтвердження направлення вказаного наказу та повідомлення про проведення перевірки позивачем надано до суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що вказані документи були направлені на адресу ПП «Сан-Ойл» 14 грудня 2011 року та отримані останнім 11.01.2012 року.

Тобто, наказ та повідомлення про проведення перевірки були направлені на адресу позивача 14.12.2011 року, тобто в день початку проведення перевірки, а отримані позивачем 11.01.2012 року, тобто вже після проведення перевірки та складання акту про її проведення.

Слід зазначити, що хоча законодавчо не визначено за який час суб'єкт господарювання повинен бути повідомлений про початок проведення перевірки, разом з тим, суд вважає, що зміст норми ст. 79 ПК України спрямований не на дотримання певної формальності, а на дотримання права суб'єкта господарювання на прийняття участі у проведенні перевірки, або, щонайменше права подавати пояснення чи документи з приводу її проведення та виходячи з цього час, який повинен пройти з дня видання наказу про проведення перевірки до дати її початку повинен бути не менш ніж час, необхідний для доставляння рекомендованого листа з повідомленням, встановлений Наказом Українського Державного підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 року № 211 «Про затвердження та введення в дію Порядку пересилання поштових відправлень».

Таким чином, суд приходить до висновку, що приписи діючого податкового законодавства визначають виключні умови проведення невиїзної документальної перевірки, - фактичне отримання платником податків наказу та повідомлення на перевірку засобами поштового зв'язку, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, яке повертається на адресу податкового органу або розписка платника про особисте отримання наказу та повідомлення.

Посилання представника відповідача на те, що податковий орган не зобов'язаний починати проведення невиїзної документальної перевірки лише після отримання поштового повідомлення про вручення платнику податків наказу на проведення перевірки та повідомлення суд вважає безпідставним, оскільки приписи п. 79.2 статті 79 ПК України чітко визначають умови проведення документальної позапланової невиїзної перевірки посадовими особами органу державної податкової служби, зокрема, надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення наказу та повідомлення на проведення перевірки.

Отже, ДПІ у Київському районі м. Одеси при проведенні перевірки порушило вимоги ст. 79 ПК України щодо надіслання позивачу наказу про проведення перевірки та повідомлення про її проведення, оскільки наказ та повідомлення були спрямовані на адресу позивача в день проведення перевірки, а отримані позивачем вже після її проведення та складання акту перевірки.

Такі дії ДПІ у Київському районі м. Одеси порушили право платника податку - ПП «Сан-Ойл» бути присутнім під час проведення перевірки, що встановлено ст. 17 ПК України.

Таким чином, недотримання відповідачем зазначених вимог Податкового кодексу України дає суду підстави для висновку про неправомірність дій відповідача при проведенні перевірки ПП «Сан-Ойл», оформленої актом від 27.12.2011 року №3771/23-34/32600222/82.

Вирішуючи питання щодо правомірності дій ДПІ у Київському районі м. Одеси щодо визнання правочинів нікчемними по правовим відносинам у фінансово-господарських операціях між ПП «Сан-Ойл» з ТОВ «Транс-Трейд-Ком», ДП «Херсонський Річковий Порт» АСК «Укррічфлот», ТОВ «Кримська Водочна Компанія», ДП «Гарантія-Маркет» за період серпень 2010 року, викладених в акті перевірки ПП «Сан-Ойл» від 27.12.2011 року №3771/23-34/32600222/82, суд зазначає наступне.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу та Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 року.

Відповідно до положень п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно п.3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 року, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно вимог п. 86.4. ст. 86 ПК України, акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Згідно п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до п.п.14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно п.п.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як вже встановлено судом за результатом проведеної ДПІ у Київському районі м. Одеси з 14.12.2011 року по 20.12.2011 року позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Сан-Ойл» з питань правових відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Трейд-Ком» (код за ЄДРПОУ 36621969), за період серпень 2010 року, відповідачем складено акт перевірки від 27.12.2011 року №3771/23-34/32600222/82.

У висновку вказаного акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено, що згідно матеріалів, наданих ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п.3.1 ст.3, п.7.3, п.7.4, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість за серпень 2010 року з відповідними додатками не підтверджують реальність здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Транс-Трейд-Ком» при придбанні товарів (послуг) на загальну суму податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 4664066,67 грн. та при продажу товарів (послуг) на адресу покупців на суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 4683000 грн. за серпень 2010 року, у тому числі, ДП «Херсонський річковий порт» АСК «Укррічфлот» - 237500 грн., ДП «Гарантія Маркет» - 500500 грн., ТОВ «Кримська Водочна Компанія» - 3945000 грн.; а також, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товару від постачальника ТОВ «Транс-Трейд-Ком» та продажу відповідного товару за серпень 2010 року, які підпадають під визначення п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами під час розгляду справи, відповідачем - ДПІ у Київському районі м. Одеси за результатами проведеної перевірки позивача не було винесено податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з визначенням, наведеним у статті 3 КАС України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Отже, з наведених процесуальних норм Закону вбачається, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС України підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку. А тому дії (бездіяльність) суб'єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень (у разі бездіяльності - відповідні дії повинні, або не вчинюються суб'єктом владних повноважень на реалізацію покладеної на нього компетенції), та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив та стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.

Як вбачається з позовної заяви предметом оскарження є дії ДПІ у Київському районі м. Одеси щодо визнання правочинів нікчемними по правовим відносинам у фінансово-господарських операціях між ПП «Сан-Ойл» з ТОВ «Транс-Трейд-Ком», ДП «Херсонський Річковий Порт» АСК «Укррічфлот», ТОВ «Кримська Водочна Компанія», ДП «Гарантія-Маркет» за період серпень 2010 року, викладені в акті перевірки ПП «Сан-Ойл» від 27.12.2011 року №3771/23-34/32600222/82.

Суд зазначає, що нормативно-правовий акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Акт індивідуальної дії - це виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації його повноважень, які породжують права та обов'язки у того суб'єкта, якому вони адресовані.

З наведених вище положень податкового законодавства вбачається, що акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Контролюючий орган, встановивши під час перевірки порушення, зобов'язаний скласти за результатами перевірки акт та не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Таким чином, акт перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, а є виключно службовим документом, який лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, оскільки наслідком винесення податковим органом зазначеного акту є прийняття податкового повідомлення-рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку. Таким чином, акт перевірки не породжує для позивача правових наслідків, не є підставою для виникнення у нього будь-яких прав та обов'язків, отже ніяким чином не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.

Висновки актів перевірок також не є остаточними, а є лише особистою думкою посадових осіб податкового органу, які проводять перевірки, щодо кваліфікації поведінки платника з точки зору її відповідності нормам податкового законодавства.

При цьому слід зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Таким чином, для платника податків правове значення та певні наслідки має рішення (податкове повідомлення-рішення), прийняте податковим органом на підставі акту перевірки. Враховуючи, що позивачем оскаржуються дії посадових осіб відповідача, які здійснювали перевірку, щодо формування своїх висновків та їх відображення в акті перевірки, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відображення в акті перевірки висновків, які самі по собі не створюють правових наслідків для позивача, не порушують прав останнього, а процедурні дії відповідача щодо визначення та відображення висновків податкового інспектора в акті невиїзної позапланової документальної перевірки ПП «Сан-Ойл» є його функціональним обов'язком за процедурою оформлення результатів перевірки, однак, оцінку таким висновкам надає суд при розгляді питання щодо оскарження відповідного рішення, прийнятого відповідачем на підставі цих висновків.

Вищезазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Вищого адміністративного суду України з даного питання, яка викладена в ухвалах суду: від 19.12.2012 року у справі № 2а-4192/09/0870 (К-3291/10) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІТО»; від 17.12.2012 року у справі №2а-4649/09/0570 (К-16327/10) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аленпром»; від 15.01.2013 року у справі №2а-9804/09/9/0170 (К-33453/10) за позовом відкритого акціонерного товариства «Євпаторійський рибзавод».

Враховуючи вказані висновки суду, суд не надає правової оцінки доводам податкового органу, викладеним в акті перевірки та не досліджує у даній справі питання фактичності і реальності господарських операцій позивача з його контрагентами, та надані позивачем в обґрунтування правомірності формування ним податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість докази, на підтвердження цього, а саме копії: договорів, специфікацій, актів приймання-передачі товару на поставку, податкових накладних, видаткових накладних, вантажно-митних декларацій (т.1,а.с.31-103).

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача в частині визнання протиправними дій ДПІ у Київському районі м. Одеси щодо визнання правочинів нікчемними по правовим відносинам у фінансово-господарських операціях між ПП «Сан-Ойл» з ТОВ «Транс-Трейд-Ком», з ДП «Херсонський Річковий Порт», АСК «Укррічфлот», ТОВ «Кримська Водочна Компанія», ДП «Гарантія Маркет» за період серпень 2010 року, викладені в акті від 27.12.2011 року №3771/23-34/32600222/82 безпідставними і необґрунтованими, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову, не надав доказів правомірності своїх дій щодо проведення перевірки позивача.

Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправними дій державної податкової інспекції у Київському районі міста Одеси щодо проведення з 14.12.2011 року по 20.12.2011 року позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Сан-Ойл» з питань правових відноси з ТОВ «Транс-Трейд-Ком» за період серпень 2010 року, а в іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2,7,8, 9,14,70,71,72,79,86,94,103,158-163,167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Сан-Ойл» до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси щодо проведення з 14.12.2011 року по 20.12.2011 року позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Сан-Ойл» з питань правових відносин з TOB «Транс-Трейд-Ком» за період серпень 2010 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 18 лютого 2013 року.

Суддя О.М. Соколенко