Ухвала

від 12.02.2013 по справі 2а-7183/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-7183/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

12 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Приходько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажприлад» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2012 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажприлад» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Спецмонтажприлад» звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0001282260 від 08.05.2012

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2012 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Спецмонтажприлад» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Вальтравен» за період з 01.04.2011 по 31.05.2011 та з ТОВ «ВД Престиж-альянс» за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, за результатами якої складено акт від 18.04.2012 № 114/22-60/32664270 (далі -акт перевірки).

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0001282260 від 08.05.2012, яким позивачу донараховано грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 471294,25 грн., у т.ч. основного зобов'язання 448566,00 грн., та штрафних (фінансових) санкцій 22728,25 грн.

Актом перевірки встановлено:

- згідно ст.203, ст.215, ст.216, ст.228, ст.236 Цивільного кодексу України,правочини, здійснені між ТОВ«Спецмонтажприлад» та ТОВ «Вальтравен» за квітень, травень 2011 року та ТОВ «ВД Престиж-альянс» за серпень 2011 року, визнані нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення;

- порушення позивачем пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п.198.2, 198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України ТОВ«Спецмонтажприлад» по взаємовідносинам з ТОВ «Вальтравен»та ТОВ «ВД Престиж-альянс» завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 448566 грн., у т.ч. за квітень, травень, серпень, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з ПДВ.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, повністю виконано покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що укладені між ним та ТОВ «Вальтравен», ТОВ «ВД Престиж-альянс» договори не є фіктивними, що підтверджується первинною бухгалтерською документацією в матеріалах справи, а тому податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.05.2012 № 0000133910 підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Позивачем на підтвердження своєї правової позиції надано первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ «Вальтравен», ТОВ «ВД Престиж-альянс»: договори субпідряду, видаткові накладні, акти здавання-приймання виконаних робіт, специфікації обладнання, акти приймання-передачі обладнання, договірні ціни, локальні кошториси, довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/, листування податкові накладні, податкові декларації з ПДВ, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, оборотно-сальдові відомості, а також на підтвердження здійснення розрахунків копії платіжних доручень, банківські виписки по рахунку позивача. На підтвердження використання у господарській діяльності робіт за договорами субпідряду, укладеними із ТОВ «Вальтравен», ТОВ «ВД Престиж-альянс» позивачем надано договори на виконання робіт з третіми суб'єктами господарської діяльності, кошториси на проектні (вишукувальні) роботи, договірні ціни, локальні кошториси, довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/, акти приймання виконаних будівельних робіт, інше.

Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6. ст.198 Кодексу, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 ПК України).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 199.1 ст.199 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено факт реального виконання умов договорів, що надало б йому право на формування податкового кредиту з огляду на наступне.

Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Відповідно до ч.1,2 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Такий правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч.1 ст.216).

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом із тим, за змістом частини 1 статті 208 ГК застосування цих санкцій можливе не за сам факт укладення зазначеної угоди, а лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Санкції, встановлені частиною 1 статті 208 ГК, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів), зокрема однією зі сторін договору, що є самостійним правопорушенням. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 цього Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття товару тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Закон України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст.2).

Частиною 2 ст.3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону, первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів звертає увагу на те, що у якості свідків судом першої інстанції допитано працівників TOB «Спецмонтажприлад»: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та колишніх працівників TOB «Вальтравен», а нині TOB «Спецмонтажприлад»: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8; ОСОБА_9

Особи, які у минулому були працівниками TOB «Вальтравен» надали, в цілому, однакові пояснення відносно того, що про існування даного підприємства дізналися з інтернету, примірник трудового договору у них відсутній, в офісі за юридичною чи фактичною адресою ніколи не були, деталі та особливості співпраці повідомити не змогли.

Тобто, пояснення вищевказаних колишніх працівників TOB «Вальтравен» свідчать про те, що вони не працювали на зазначеному підприємстві.

Більш того, не підтвердили належним чином взаємовідносин позивача з TOB «Вальтравен» і працівники TOB «Спецмонтажприлад», оскільки працівник TOB «Спецмонтажприлад» ОСОБА_3, який згідно з наданою позивачем інформацією, виконував роботи за договором №1804/М від 18.04.2011 по вул.Димитрова-А.Барбюса зазначив, що підприємства під назвами «Вальтравен» та «ВД Престиж-альянс» йому невідомі. Свідок ОСОБА_2 пояснити те, коли і за яких обставин він дізнався, що роботи на об'єкті виконувалися працівниками TOB «Вальтравен», не зміг. Свідок ОСОБА_4 зазначив про те, що він займається тільки монтажем світильників, інші подробиці йому невідомі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що з огляду на обіг коштів по рахунках TOB «Вальтравен» і TOB «ВД Престиж-альянс», відкритих ними в установах банків, встановлено відсутність витрат на виплату заробітної плати (у будь-якій формі із зазначенням цілей отримання готівки з поточного рахунку) чи на відрядження (з урахуванням того, що роботи за договором №1105/МР від 04.05.2011 та за договором №1805/СКС від 04.05.2011 виконувалися TOB «Вальтравен» у м.Борисполі та м.Донецьку відповідно у той час, коли місцезнаходження TOB «Вальтравен» у м.Києві) або інших пов'язаних із цим витрат.

Тобто, відсутність витрат на оплату праці у TOB «Вальтравен» і TOB «ВД Престиж-альянс» вказує на відсутність трудових ресурсів для виконання відповідних робіт та надання послуг, хоча згідно виписок виконуються і оплачуються різні пускомонтажні, картографічні та інші роботи.

Також, з банківських виписок не вбачається витрат на організаційне забезпечення діяльності TOB «Вальтравен» і TOB «ВД Престиж-альянс»: на утримання офісу, на оплату комунальних послуг та послуг зв'язку, електроенергії, тощо.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з експертним висновком Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України на південно-західній залізниці № 16 від 11.02.2013 встановлено, що підписи від імені директора (ОСОБА_10) TOB «Видавничий дім «Престиж-Альянс» на первинних документах виконані не гр. ОСОБА_10, а іншою особою; висновком Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України на південно-західній залізниці № 8 від 06.02.2013 встановлено, що відтиски печатки TOB «Видавничий дім «Престиж-Альянс» нанесені одним і тим же самим кліше, що й надане на дослідження кліше печатки TOB «ВД Престиж Альянс» (код ЄДРПОУ: 35211554), вилученої під час обшуку за адресою: м. Буча, вул. Сім'ї Забарило, 3; висновком Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при управлінні МВС України на південно-західній залізниці № 9 від 07.02.2013 встановлено, що відтиски печатки TOB «Вальтравен» (код ЄДРПОУ: 37415816) на первинних документах нанесені одним і тим же самим кліше, що й надане на дослідження кліше печатки ТОВ «Вальтравен» (код ЄДРПОУ: 37415816), вилученої під час обшуку за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 88/2, кв. 48.

Колегія суддів приходить до висновку, що фінансово-господарська діяльність «Вальтравен» і TOB «ВД Престиж-альянс» здійснювалась ними поза межами правового поля, а укладені між ними і позивачем правочини (договори) є такими, що вчиненні без мети настання реальних наслідків, а тому недійсність договорів, укладених між позивачем та «Вальтравен» і TOB «ВД Престиж-альянс», не потребують доведення в силу їх нікчемності. Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про те, що договори не визнані недійсними в судовому порядку, оскільки в даному випадку, визнання таких правочинів недійсними судом не вимагається.

Враховуючи наведені правові норми, а також ті обставини, що первинні документи (податкові накладні, видаткові накладні, акти прийому-передачі товару) видані позивачу «Вальтравен» і TOB «ВД Престиж-альянс» на виконання недійсних (нікчемних) правочинів, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав вважати такі документи первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем відповідного товару у зазначених контрагентів та такими, що надавали б йому право на податковий кредит.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень - довів правомірність своїх дій.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажприлад» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.,

Шурко О.І.

Повний текст виготовлено 18.01.2013

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.