Постанова

від 12.02.2013 по справі 2а-17698/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 лютого 2013 року 13:56 № 2а-17698/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., секретаря судового засідання Корніюк А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплобудмонтаж ВС»

до відповідача Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС

про визнання протиправним та скасування наказу № 1685 від 29.10.2012 р., визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, та визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2012 р. № 0001002230, № 0001012230.

за участю представників сторін:

від позивача: Кандаурова А.П. (довіреність № б/н від 27.01.2013 р.)

від відповідача: Козак В.А. (довіреність № 1210/9/10-034 від 04.04.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 12.02.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплобудмонтаж ВС» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування наказу № 1685 від 29.10.2012 р., визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, та визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2012 р. № 0001002230, № 0001012230.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-17698/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 12.02.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та судових дебатах просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС № 1685 від 29 жовтня 2012 р. «Про організацію та проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Теплобудмонтаж ВС»;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС щодо проведення невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Теплобудмонтаж ВС» за результатами якої складено Акт № 934/22-3/34345626 від 09.11.2012 року;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 грудня 2012 р. № 0001002230, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 88 768,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 грудня 2012 р. № 0001012230, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 154 381,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення ТОВ «Теплобудмонтаж ВС» вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 та п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України та ст. 626, ст. 629 ст. 655, ст. 662 ст. 656, ст. 658, ст. 664, ст. 203, п. 1 ст. 215, п.2. ст. 215, ст. 228, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, щодо завищення від'ємного значення, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на загальну суму 154 381 грн., в т.ч.: за червень 2011 р. в сумі 154 381 грн., а також п.138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та ст. 626, ст. 629, ст. 655, ст. 662, ст. 656, ст. 658, ст. 664, ст. 203 п. 1 ст. 215. п. 2 ст. 215, ст. 228, частини 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, щодо заниження податку на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 88 768 грн., в т. ч. за 2 квартал 2011 р. - 88 768 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки, є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються допустимими доказами у справі, оскільки позивачем, у повній відповідності до вимог чинного законодавства, було включено до складу податкового кредиту суми сплачених коштів (суми ПДВ), а також до валових витрати документально підтверджені витрати по правовідносинах із контрагентом ПП «ЕВМ Сервіс» (код ЄДРПОУ 30305092), що підтверджується відповідними первинними документами, наявними в матеріалах справи, а також податковими накладними, виписаними належним чином, оскільки на час здійснення таких правовідносин та складання відповідних первинних документів зазначений контрагент позивача був у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстрований платником податку на додану вартість; установчі документи такого контрагента не були визнані в судовому порядку недійсними; відсутній вирок суду щодо посадових осіб зазначеного контрагента; правовідносини відбувалися на підставі договорів, виконання яких підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт, видатковими накладними, а сплата коштів за такими договірними відносинами підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача та не заперечувалась відповідачем.

Також представник позивача зазначив, що отримані від контрагента ПП «ЕВМ Сервіс» послуги (виконані будівельні роботи), були використані ТОВ «Теплобудмонтаж ВС» в його подальшій господарській діяльності під час виконання будівельно-монтажних робіт за договором № 08/09-01 від 08.09.2010 р., укладеним із ТОВ «Девелоперська компанія «АВК» (Замовником), що відповідно були прийняті таким Замовником за Актами приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 р. №№ 14, 25, 26, 27, 34, 71, 103, 107, 108, 113, 114, податковими накладними № 2 від 10.05.2011, № 4 від 18.05.2011 з подальшою їх оплатою Замовником, а також під час виконання будівельно-монтажних робіт за договором № 20/06-11 від 20.06.2011 р., укладеним із ТОВ «Екстрім ЛТД» (Замовником), що відповідно були прийняті таким Замовником за Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) № ОУ-08121 від 08.12.2011 р., видатковою накладною № РН-08121 від 08.12.2011 р., податковою накладною № 7 від 24.06.2011 р. з подальшою їх оплатою Замовником, а отже в даному випадку є безпідставними висновки відповідача про безтоварність таких взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Теплобудмонтаж ВС».

Крім того, як зазначив представник позивача, відповідач особисто підтвердив той факт (та зазначене підтверджується наявними у справі доказами), що контрагентом позивача ПП «ЕВМ Сервіс» (код ЄДРПОУ 30305092) було в повному обсязі визначено всі податкові зобов'язання по правовідносинах із позивачем для сплати до Державного бюджету (уточнююча декларація жовтня 2011 р. за червень 2011 р. з додатком № 5), а відповідно за наслідками таких правовідносин позивача із ПП «ЕВМ Сервіс» (код ЄДРПОУ 30305092) не було завдано жодної шкоди Державному бюджету.

На думку позивача, у відповідача також не було законодавчо визначених підстав для прийняття Наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Теплобудмонтаж ВС» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «ЕВМ Сервіс» за червень 2011 року, та відповідно дії відповідача щодо проведення такої перевірки та складання Акта перевірки позивач також вважає протиправними.

Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Теплобудмонтаж ВС» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «ЕВМ Сервіс» за червень 2011 року, контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 та п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України та ст. 626, ст. 629 ст. 655, ст. 662 ст. 656, ст. 658, ст. 664, ст. 203, п. 1 ст. 215, п.2. ст. 215, ст. 228, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, внаслідок чого було завищено від'ємне значення, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на загальну суму 154 381 грн., в т.ч.: за червень 2011 р. в сумі 154 381 грн., а також п.138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та ст. 626, ст. 629, ст. 655, ст. 662, ст. 656, ст. 658, ст. 664, ст. 203 п. 1 ст. 215. п. 2 ст. 215, ст. 228, частини 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, внаслідок чого було занижено податок на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 88 768 грн., в т. ч. за 2 квартал 2011 р. - 88 768 грн.

В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначив, що оскільки зустрічною звіркою ПП «ЕВМ Сервіс» (код ЄДРПОУ 30305092) документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Теплобудмонтаж ВС», встановлено відсутність в ПП «ЕВМ Сервіс» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, то таке в свою чергу свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто така угода позивача із ПП «ЕВМ Сервіс» носить фіктивний характер.

Також, в обґрунтування своїх заперечень відповідач наголосив на тому, що ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС було правомірно та на законних підставах видано наказ про проведення перевірки та проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача згідно вимог п. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України, оскільки, як підтверджується наявними матеріалами справи, за наслідками перевірки контрагента позивача ПП «ЕВМ Сервіс» (Акт про неможливість проведення зустрічної звірки № 1457/22-2/30305092 від 23.05.2012 р.) контролюючим органом було виявлено факти, що свідчать про порушення таким платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплобудмонтаж ВС» (код ЄДРПОУ 34345626) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Приватним підприємством «ЕВМ Сервіс» (код за ЄДРПОУ 30305092) за червень 2011 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки № 934/22-3/34345626 від 09.11.2012 року, в якому встановлені порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 та п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України та ст. 626, ст. 629 ст. 655, ст. 662 ст. 656, ст. 658, ст. 664, ст. 203, п. 1 ст. 215, п.2. ст. 215, ст. 228, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, щодо завищення від'ємного значення, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на загальну суму 154 381 грн., в т.ч.: за червень 2011 р. в сумі 154 381 грн., а також п.138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та ст. 626, ст. 629, ст. 655, ст. 662, ст. 656, ст. 658, ст. 664, ст. 203 п. 1 ст. 215. п. 2 ст. 215, ст. 228, частини 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, щодо заниження податку на прибуток за перевіряємий період на загальну суму 88 768 грн., в т. ч. за 2 квартал 2011 р. - 88 768 грн.

За наслідками встановлених в зазначеному Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 04.12.2012 р. № 0001002230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 88 768,00 грн.;

- від 04.12.2012 р. № 0001012230, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 154 381,00 грн.

Однак, не погоджуючись із прийнятими ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями від 04.12.2012 р. № 0001002230, № 0001012230, позивач оскаржив їх в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва, та поряд з тим оскаржив Наказ про проведення перевірки № 1685 від 29.10.2012 р., та дії відповідача, пов'язані з проведенням такої перевірки.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади (в даному випадку податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до абз. 3 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Податковим кодексом України.

Статтею 78 Податкового кодексу України визначений порядок проведення документальних позапланових перевірок. Так, документальна позапланова перевірка може проводиться за наявності підстави, якщо наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Щодо порядку оформлення результатів перевірки, то згідно з п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Так, як вбачається з наявних матеріалів справи, та не було допустимими доказами заперечено позивачем, ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС було отримано Акт від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 23.05.2012 р. № 1457/22-2/30305092 «По неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача Приватного підприємства «ЕВМ Сервіс» (код ЄДРІІОУ 30305092) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р., з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р., з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р., в якому встановлено відсутність в ПП «ЕВМ Сервіс» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що в свою чергу, на переконання податкового органу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто угоди укладені ПП «ЕВМ Сервіс» із контрагентами носять фіктивний характер.

Саме зазначене, згідно вимог ст. 78 Податкового кодексу України, і стало підставою для прийняття наказу № 1685 від 29.10.2012 р. про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки позивача.

Також, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не заперечувалося позивачем в позовній заяві, позивачем до початку проведення перевірки було належним чином отримано зазначений наказ про її проведення, тобто така перевірка без вручення позивачу відповідних, передбачених ПКУ документів, відповідачем не проводилася.

З огляду на викладене, суд вважає, що в даному випадку порушень з боку контролюючого органу щодо прийняття оскаржуваного наказу про проведення перевірки № 1685 від 29.10.2012 р., а також щодо проведення такої перевірки та складання Акта перевірки - не було, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

По суті встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства та правомірності визначення позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податкових зобов'язань, з матеріалів справи вбачається наступне.

Так, в якості єдиного обґрунтування висновків про порушення позивачем вказаних вимог податкового та цивільного законодавства, відповідачем в Акті перевірки зазначено про те, що зустрічною звіркою контрагента ПП «ЕВМ Сервіс» (яка фактично не була проведена, Акт про неможливість проведення зустрічної звірки № 1457/22-2/30305092 від 23.05.2012 р.), документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин зазначеного підприємства з контрагентами, а саме встановлено відсутність у ПП «ЕВМ Сервіс» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що відповідно свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, а отже, на переконання відповідача, такі угоди позивача із ПП «ЕВМ Сервіс» носять фіктивний характер

Проте, вивчивши наявні матеріали справи та норми відповідного законодавства, чинного на момент виникнення спірних відносин, суд не може погодитися із таким висновком контролюючого органу, зважаючи на наступне.

Згідно вимог чинного податкового законодавства, та позиції Вищого адміністративного суду, що викладена в його рішеннях, Акт перевірки не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків суб'єктів господарювання, не містить обов'язкового для нього припису, та не є правовим актом індивідуальної дії, а відтак висновки Акта перевірки не можуть апріорі бути доказовою базою при розгляді справи в суді, крім випадків коли факти, встановлені в Акті, підтверджені відповідним судовим рішенням (що набрало законної сили), якого відповідачем в даному випадку надано не було. А отже, висновки, викладені в Акті перевірки, повинні підтверджуватися контролюючим органом в судовому засіданні допустимими доказами.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби в Україні у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади з питань оподаткування, виданими в межах їх повноважень.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, в перевіряємому періоді (червень 2011 р.) позивач ТОВ «Теплобудмонтаж ВС» мав правовідносини з контрагентом ПП «ЕВМ Сервіс» (код за ЄДРПОУ 30305092).

Так, 20 червня 2011 р. між позивачем та ПП «ЕВМ Сервіс» було укладено договір підряду №20/06 за яким ПП «ЕВМ Сервіс» (Підрядник) було фактично виконано роботи по монтажу димоходу в «Готельному комплексі», що розташований за адресою Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, 81/2 на загальну суму 30 000,00 грн., в тому числі вартість використаних підрядником матеріалів у розмірі 18 000,00 грн.

Фактичне виконання ТОВ «ЕВМ Сервіс» зазначених робіт підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000035 від 30.06.2011 р., видатковою накладною № РН-0000093 від 24.06.2011 р., податковою накладною № 127 від 24.06.2011 р., а їх оплата - платіжним дорученням № 211 від 24.06.2011 р.

Також, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було допустимими доказами заперечено відповідачем, зазначені вище роботи придбавались позивачем для їх подальшого використання у своїй господарській діяльності під час виконання будівельно-монтажних робіт за договором № 20/06-11 від 20.06.2011 р., укладеним із ТОВ «Екстрім ЛТД» (Замовником) та відповідно були прийняті замовником за Актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) № ОУ-08121 від 08.12.2011 р., видатковою накладною № РН-08121 від 08.12.2011 р., податковою накладною № 7 від 24.06.2011 р. з подальшою їх оплатою.

Крім того, позивачем було укладено із ПП «ЕВМ Сервіс» договір № 02/05-11 від 02.05.2011 р., за яким останній зобов'язався виконати роботи по благоустрою ТОВ «Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу «Славутич», що розташований за адресою: в адміністративних межах Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

На виконання умов зазначеного договору, ПП «ЕВМ Сервіс» бул виконано на користь позивача комплекс робіт, про що між сторонами було складено відповідні Акти приймання виконаних будівельних робіт за травень, червень 2011 р. за №№ 3 - 13 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт.

Також в підтвердження факту виконання зазначених робіт, робіт підрядником були виписані податкові накладні № 102 від 10.06.2011 р., № 139 від 30.06.2011 р. Такі роботи були оплачені ТОВ «Теплобудмонтаж ВС», що підтверджується платіжним дорученням № 191 від 09.06.2011 р.

Як також підтверджується наявними матеріалами справи, та не було допустимими доказами заперечено відповідачем, зазначені роботи за договором № 02/05-11 від 02.05.2011 року, придбавались позивачем для їх подальшого використання у своїй господарській діяльності під час виконання будівельно-монтажних робіт за договором № 08/09-01 від 08.09.2010 р. укладеним із ТОВ «Девелоперська компанія «АВК» (Замовником) та були прийняті замовником за Актами приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 р. №№ 14, 25, 26, 27, 34, 71, 103, 107, 108, 113, 114, податковими накладними № 2 від 10.05.2011 р., № 4 від 18.05.2011 р. з подальшою їх оплатою Замовником.

Зважаючи на таке, суд погоджується із доводами позивача, що в даному випадку є безпідставними висновки відповідача про безтоварність таких взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Теплобудмонтаж ВС».

Отже, на підставі зазначених податкових накладних, виписаних контрагентом ПП «ЕВМ Сервіс», позивачем в червні 2011 р. було сформовано податковий кредит в сумі ПДВ 154 381,00 грн.

Також, як вбачається з наявних матеріалів справи, та не було допустимими доказами заперечено відповідачем, під час здійснення правовідносин позивача із ПП «ЕВМ Сервіс», зазначений контрагент позивача був у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстрований платником податку на додану вартість, установчі документи такого контрагента не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб зазначеного контрагента.

Крім того, відповідачем не було надано суду жодних доказів щодо невизначення контрагентом позивача ПП «ЕВМ Сервіс» сум податкових зобов'язань по правовідносинах із позивачем для сплати до Державного бюджету, а відповідно жодними допустимими доказами не було доведено суду, що за наслідками таких правовідносин позивача із ПП «ЕВМ Сервіс» було завдано шкоди Державному бюджету.

В свою чергу позивачем до матеріалів справи були надані докази щодо повного та належного визначення його контрагентом ПП «ЕВМ Сервіс» податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 154 381,00 грн. в розрізі правовідносин із позивачем, для їх сплати до Державного бюджету (уточнена податкова декларація ПП «ЕВМ Сервіс» за червень 2011 р. з додатком № 5), що подана до податкового органу в жовтні 2011 р.

Належне оформлення таких податкових накладних ПП «ЕВМ Сервіс», на підставі яких позивачем формувався податковий кредит у червні 2011 р. відповідачем в судовому засіданні не заперечувалося.

Згідно вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

Як було встановлено судом, та не було допустимими доказами заперечено відповідачем, податок на додану вартість у розмірі 154 381,00 грн. по правовідносинах із ПП «ЕВМ Сервіс», що був включений позивачем до складу податкового кредиту в червні 2011 року, та був сплачений позивачем у вартості ціни отриманих послуг на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виписаних суб'єктом господарювання, зареєстрованого платником ПДВ у встановленому порядку, в свою чергу був визначений контрагентом як податкове зобов'язання в сумі 154 381,00 грн. в уточненій податковій декларації з ПДВ за червень 2011 року (подана у жовтні 2011 р.) для сплати до Державного бюджету.

Крім того, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, жодними допустимими доказами по справі не була доведена безтоварність зазначеної господарської операції за наслідками правовідносин позивача із ПП «ЕВМ Сервіс», натомість як позивачем було надано до матеріалів справи підтвердження фактичності наданих ПП «ЕВМ Сервіс» послуг з виконання будівельно-монтажних робіт, що в подальшому були використані ТОВ «Теплобудмонтаж ВС» в його господарській діяльності під час виконання будівельно-монтажних робіт за договорами з іншими контрагентами ТОВ «Екстрім ЛТД» та ТОВ «Девелоперська компанія «АВК».

Відповідно до частини першої ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним:

1) невідповідністю його змісту вимогам закону;

2) наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства;

3) укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин. який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

З приводу наведеного суд вважає, що оскільки відповідачем не надано допустимих доказів визнання укладених позивачем та ПП «ЕВМ Сервіс» правочинів недійсними, посилання на їх фіктивність є безпідставними та до уваги братися не можуть.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин вважаться таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України, міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Однак, відповідачем не було надано суду доказів наявності вироку суду відносно посадових осіб ПП «ЕВМ Сервіс».

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частіші.

Також, відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного га всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, та не було допустимими доказами заперечено відповідачем, укладені між позивачем та ПП «ЕВМ Сервіс» правочини не віднесені законом до нікчемних, а також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Таким чином, відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, неправомірно виходив з фіктивності (нікчемності) спірних правочинів, а висновок про те, що зазначені угоди очевидно суперечать інтересам держави та суспільства не підтверджений відповідачем допустимими доказами та рішеннями суду про визнання їх такими.

В силу положень ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Також, відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»: «…при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі».

Як було зазначено вище, та підтверджується наявними матеріалами справи, відповідачем не було надано суду доказів наявності вироку суду відносно посадових осіб ПП «ЕВМ Сервіс».

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва від 04.12.2012 р. № 0001002230, № 0001012230 - є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки висновки Акта перевірки позивача є необґрунтованими, та такими що спростовуються доказами наявними у справі.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 04.12.2012 р. № 0001002230, № 0001012230.

Натомість представник позивача надав суду обґрунтовані пояснення, підтверджені допустимими доказами, щодо протиправності винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 04.12.2012 р. № 0001002230, № 0001012230.

Зважаючи на викладене в сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

В позовній заяві та в судових дебатах позивач не заявляв вимоги щодо відшкодування йому судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС від 04.12.2012 р. № 0001002230 та № 0001012230.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 18.02.2013 р.