Постанова

від 13.02.2013 по справі 2а-16999/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 лютого 2013 року 17:48 № 2а-16999/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Мосійчук І.М., за участю представників: позивача - Мазепи Н.М., відповідача - Гаджиєва Р.Ф. огли, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 червня 2012 року № 0003162202, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11 грудня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» (далі - ПАТ «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2», позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС, відповідач) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 червня 2012 року № 0003162202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-16999/12/2670 призначено до судового розгляду на 30 січня 2013 року.

В судовому засіданні 30 січня 2013 року суд ухвалив розгляд справи відкласти до 13 лютого 2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» (код за ЄДРПОУ 04012661) зареєстроване Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією 29 січня 1999 року за № 10731200000000656 (Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 401649). Вказане товариство розташоване за адресою: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, будинок, 26-А.

ПАТ «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» взято на податковий облік в органах державної податкової служби та перебуває на обліку у ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС.

Згідно Свідоцтва № 100339860 (форми № 2-ПДВ) від 09 червня 2011 року ПАТ «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 040126626582).

До видів діяльності ПАТ «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» за КВЕД-2010 відповідно до Довідки серії АБ № 516328 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відноситься, зокрема, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

На підставі наказу начальника ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 07 червня 2012 року № 793 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», п. 79.1 ст. 79, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, податковим органом, в період з 07 червня 2012 року по 13 червня 2012 року проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» (код за ЄДРПОУ 04012661) з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Будпроект Рішення» (код за ЄДРПОУ 35919252) за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено Акт № 4086/22-02/04012661 від 07 червня 2012 року.

В ході перевірки податковим органом встановлено порушення вимог:

- п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 року за № 1401/18696 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 275 646 грн., в т.ч. по періодах: за грудень 2011 року в сумі 275 646 грн.

15 червня 2012 року позивач до податкового органу подав заперечення на Акт № 4086/22-02/04012661 від 07 червня 2012 року.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 22 червня 2012 року № 11531/10/22-210, висновки, викладені в акті № 4086/22-02/04012661 від 07 червня 2012 року залишено без змін.

26 червня 2012 року ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС, на підставі Акта перевірки № 4086/22-02/04012661 від 07 червня 2012 року, прийняла податкове повідомлення-рішення за формою «Р» № 0003162202, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123, пункту 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за порушення вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 року за № 1401/18696 (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 344 558 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 275 646 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 68 912 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до ДПС у м. Києві та ДПС України, які своїми рішеннями відповідно від 03 вересня 2012 року № 5435/10/12-114 та від 12 листопада 2012 року № 5136/0/61-12/10-2115 його скарги залишили без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Позивач вважає дії ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС, що пов'язані із проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» на підставі Наказу № 793 від 07 червня 2012 року, протиправними.

З висновками Акту перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням № 0003162202 від 26 червня 2012 року позивач не згоден, вважає рішення суб'єкта владних повноважень протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що Наказ на перевірку № 793 від 07 червня 2012 року та повідомлення про проведення перевірки № 117 від 07 червня 2012 року датовані 07.06.2012 року (перший день перевірки), отже, на думку позивача, в порушення вимог статей 78, 79 Податкового кодексу України, рішення керівника податкового органу про проведення перевірки було прийняте не до початку проведення перевірки, а в перший день такої перевірки.

Позивач вважає, що право у податкового органу розпочати проведення перевірки виникає лише після вручення платнику податків наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, а тому, дії відповідача щодо проведення даної перевірки та складання Акту перевірки № 4086/22-02/04012661 від 07 червня 2012 року, є протиправними.

Щодо правомірності формування податкового кредиту та протиправності оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень позивач зазначає, що він з ТОВ «Будпроект Рішення» мав реальні господарські операції, що підтверджується первинними документами, рухом активів позивача у процесі здійснення господарської діяльності та зв'язком між фактом прийняття та оплати робіт, понесених інших витрат і господарською діяльністю позивача.

В межах здійснення господарських операцій з ТОВ «Будпроект Рішення», позивач не мав прямих чи опосередкованих відносин з постачальниками свого контрагента, як то: ТОВ «АБС ГРУП», ТОВ «Українська цементна будівельна компанія», ПП «К2».

Таким чином, на думку позивача, оподаткування проведених ПАТ «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» господарських операцій здійснювалося відповідно до законодавства та на підставі всіх необхідних первинних документів.

В своєму позові позивач просить визнати протиправними дії ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС, пов'язаними із проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» на підставі Наказу «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 07 червня 2012 року № 793 та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС № 0003162202 від 26 червня 2012 року, яким ПАТ «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 344 558 грн., з якої основний платіж складає 275 646 грн. та штрафні санкції складають 68 912 грн.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС подала заперечення проти адміністративного позову, в яких просить в задоволенні позовних вимог ПАТ «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» відмовити в повному обсязі.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд частково погоджується з доводами Публічного акціонерного товариства «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право, зокрема, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Приписами статті 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Статтею 78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Приписами підпункту 83.1.6 пункту 83.1 статті 83 ПК України визначено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є, серед іншого, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У відповідності до п. 86.4 ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Виходячи з аналізу зазначених норм Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

Приписами Податкового кодексу України встановлений чіткий порядок організації та проведення перевірок, зокрема, документальних позапланових невиїзних перевірок.

На виконання п. 79.2 ст. 79 ПК України, 07 червня 2012 року начальником ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС прийнято Рішення (Наказ) «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» № 793, який, разом із письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки від 07.06.2012 р. № 117, 07 червня 2012 року було надіслано платнику податків (позивачу) рекомендованим листом із повідомленням про вручення, про що свідчать, наявні в матеріалах справи, фіскальний чек від 07.06.2012 р. № 5475 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0315110572710.

Саме виконання даних умов (прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та надіслання копії такого наказу, разом із письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки, платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення) надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач виконав покладені на нього податковим законодавством обов'язки щодо прийняття рішення (наказу) та надіслання позивачу копії такого рішення.

За наслідками документальної невиїзної позапланової перевірки відповідачем складено Акт № 4086/22-02/04012661 від 07 червня 2012 року, який поштовим зв'язком направлено на адресу позивача.

Позивач, отримавши такий акт 13.06.2012 року та скориставшись правом, передбаченим п. 86.7 ст. 86 ПК України, подав заперечення, які відповідачем розглянуті, за наслідками чого було прийнято оскаржуване рішення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання про правомірність дій посадової особи органу державної податкової служби, пов'язаних із проведенням, на підставі Наказу «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 07 червня 2012 року № 793, документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2».

Як наслідок, вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача не підлягає задоволенню.

На відміну від першої вимоги, суд вважає, що доводи позивача стосовно здійснення оподаткування відповідно до вимог чинного законодавства, заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В п. 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Приписами п. 201.6 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що 17 листопада 2010 року між Відкритим акціонерним товариством «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» (перейменовано в ПАТ «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2») (далі - Підрядник), з однієї сторони, та ТОВ «Будпроект Рішення» (далі - Субпідрядник), з другої сторони, був укладений Договір № 17/11-10 на виконання будівельних робіт на об'єкті в складі будівництва та реконструкції станцій в складі реконструкції трамвайної лінії швидкісного руху від вул. Старовокзальної до Великої Кільцевої дороги (далі - Договір № 17/11-10).

По умовам Договору № 17/11-10, Підрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов'язання в межах виділених капіталовкладень, відповідно до вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил, в обумовлений Договором строк, виконати будівельні роботи (далі - Роботи), на об'єкті: «Реконструкція ліній швидкісного трамваю від вул. Старовокзальної до Великої Кільцевої дороги, станція «Політехнічна», станція «Польова», станція «Індустріальна», станція «Гарматна», станція «Героїв Севастополя», станція «Лепсе» (далі - Об'єкт), Замовником якого є Комунальне підприємство «Київпастранс» (п. 1.1 Договору № 17/11-10).

До складу робіт за Договором № 17/11-10 входить: будівельно-монтажні роботи згідно локальних кошторисів до даного Договору (п. 1.2 Договору № 17/11-10).

Загальна ціна Договору визначена динамічною Договірною ціною відповідно до ДБН Д.1.1.1-2000 і становить 1 223 430,33 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 203 905,05 грн. (п. 2.1 Договору № 17/11-10).

20 вересня 2011 року між ПАТ «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» та ТОВ «Будпроект Рішення» було підписано Додаткову угоду № 1 до Договору № 17/11-10.

Даною додатковою угодою змінено п. 2.1 Договору № 17/11-10, а саме: «Загальна ціна Договору визначена динамічною Договірною ціною відповідно до ДБН Д.1.1.1-2000 і становить 3 201 775,13 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 533 629,18 грн., вартість додаткових робіт складає 1 978 344,80 грн., в т.ч. ПДВ 329 724,13 грн.».

За даним Договором № 17/11-10, Субпідрядником було виконано робіт на загальну суму 3 619 003,63 грн., позивачем перераховано коштів за виконані будівельні роботи у розмірі 2 025 999,08 грн.

За інформацією позивача, за ПАТ «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» рахується, за виконані будівельні роботи, кредиторська заборгованість перед ТОВ «Будпроект Рішення» у розмірі 1 593 004,55 грн.

Виконання робіт на загальну суму 1 653 877,49 грн. підтверджено Актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року форми № КБ-2в за номерами: 69/1, 69/7, 69/8, 69/9, 69/10, 69/11, 69/12 та підписана Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року форми № КБ-3 на суму 1 653 877,49 грн.

31 грудня 2011 року ТОВ «Будпроект Рішення» було виписано податкову накладну № 5 на суму 1 378 231,24 грн., ПДВ - 275 646,25 грн., всього - 1 653 877,49 грн.

Відповідно до п. 5.5 Договору № 17/11-10 ПАТ «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» були нараховані послуги генпідряду на суму 34 731,43 грн. та нараховані податкові зобов'язання в сумі - 5 788,57 грн.

Відповідно виписана та надана ТОВ «Будпроект Рішення» податкова накладна № 226 від 31 грудня 2011 року.

Крім того, укладення ПАТ «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» (Підрядник) Договору № 17/11-10 від 17.11.2010 року з ТОВ «Будпроект Рішення» (Субпідрядник) було здійснено з метою виконання зобов'язань, як генерального підрядника за договором № 310511 від 22.06.2011 року на будівельно-монтажні роботи по об'єкту «Комплексна реконструкція лінії швидкісного трамваю від вул. Старовокзальної до Великої Кільцевої дороги», укладеного з Комунальним підприємством «Київпастранс» (Замовник) в складі будівництва та реконструкції трамвайної лінії швидкісного руху від вул. Старовокзальної до Великої Кільцевої дороги, тому всі обсяги виконаних робіт ТОВ «Будпроект Рішення» на станціях швидкісного трамваю: Площа Перемоги, Індустріальна, Івана Лепсе, Польова були перевірені та прийняті як Замовником (КП «Київпастранс»), так і КП «Київекспертиза», що підтверджується підписаними з їх сторони генпідрядними Актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року форми № КБ-2в за номерами: 69/1, 69/7, 69/8, 69/9, 69/10, 69/11 та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року форми № КБ-3 на суму 1 604 907,59 грн., погодженими КП «Київекспертиза».

Виходячи з аналізу встановлених фактів, суд зазначає наступне.

Договір № 17/11-10 від імені ПАТ «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» підписаний в.о. гендиректора Шульгіним С.В., а від імені ТОВ «Будпроект Рішення» - директором Мартиненко К.А.

Також, дослідивши вказані первинні документи, суд приходить до висновку про їх відповідність вимогам Закону № 996-XIV та про підтвердження факту реальності господарських операцій позивача, які є підставою виникнення права на податковий кредит.

Окрім цього, судом встановлено, що як на момент здійснення господарських операцій, так і на день проведення перевірки, позивач та його контрагент мали спеціальну податкову правосуб'єктність, про що свідчать (по контрагенту): Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 769399, з якого вбачається, що ТОВ «Будпроект Рішення» (код ЄДРПОУ 35919252) зареєстровано Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 28.05.2008 року, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100124555, з якого вбачається, що ТОВ «Будпроект Рішення» зареєстровано платником податку на додану вартість 26.06.2008 року (індивідуальний податковий номер 359192526558).

Також, Державною архітектурно-будівельною інспекцією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України ТОВ «Будпроект Рішення» було видано Ліцензію серії АВ № 408395, строком дії ліцензії з 19 серпня 2008 року по 19 серпня 2011 року та Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України видано Ліцензію серії АВ № 588708, строком дії ліцензії з 13 вересня 2011 року по 13 вересня 2016 року.

Таким чином, включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, відображених у отриманих від ТОВ «Будпроект Рішення» податкових накладних, було здійснено ним на підставі вчиненого правочину, реальність якого доведено в судовому засіданні та у відповідності до вимог діючого законодавства, а суми ПДВ підтверджуються належним чином оформленими податковими накладними.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч. 1 ст. 70 КАС України).

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таких вироків матеріали справи не містять.

Єдиною підставою визнання угод позивача з ТОВ «Будпроект Рішення» нікчемними в Акті документальної невиїзної позапланової перевірки Акт № 4086/22-02/04012661 від 07 червня 2012 року є дані про те, що операції ТОВ «Будпроект Рішення» з контрагентами-покупцями (ТОВ «Ікар-Люкс», ТОВ «АБС ГРУП») не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Проте, вказані обставини не можуть свідчити про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Будпроект Рішення», оскільки вони жодним чином не доводять недобросовісність позивача та не свідчать про відсутність реальності господарських операцій.

Також, суд зазначає, що інших доказів нікчемності угод позивача з його контрагентом, відповідачем не зазначено.

Відповідно до визначення частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

В листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Верховним Судом України та Вищим адміністративним судом України неодноразово наголошувалося, що у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття «добросовісний платник податків». Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві.

У разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 в разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, з-поміж іншого, зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Проте, відповідач, під час проведення перевірки, на надав належної оцінки наявним первинним документам.

Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на нього, якщо він заперечує проти адміністративного позову, судових рішень про визнання правочинів недійсними та обвинувального вироку суду не надав, матеріали справи таких відомостей не містять.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби не доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Суд також звертає увагу, що позивач, як підрядник, не може нести відповідальності ні за несплату податків контрагентом (ТОВ «Будпроект Рішення»), ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Як визначено частиною другою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Аналогічні висновки Європейський Суд з прав людини виклав у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії».

З наведених рішень вбачається, що при розгляді даної категорії справ Європейський суд з прав людини виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, але відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати податку на додану вартість з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування, на думку Європейського суду з прав людини, порушує права такого платника податків.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що господарські операції ПАТ «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» з його контрагентом ТОВ «Будпроект Рішення» здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності обох підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій було здійснено відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 26 червня 2012 року № 0003162202, у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог і на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з частковим задоволенням позову, суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 146,00 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 26 червня 2012 року № 0003162202.

3. В задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на користь Публічного акціонерного товариства «ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-2» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18.02.2013 р.