Рішення

від 15.01.2013 по справі 5023/5950/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р.Справа № 5023/5950/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Шевчук Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Фермерського господарства "Бета", с. Завадське до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват-Стафф", м. Харків про стягнення коштів за участю :

Представника позивача - Ларіонов Ю.М., дов. №1401 від 14.01.13р.

Представника відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ФГ "Бета" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ "Віват-Стафф" 108500,00 грн. боргу та 10924,32 грн. неустойки, мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов"язань з поставки товару за договором №11/04 від 11.04.12р.

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк.с.23).

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

11.04.12р. між відповідачем - Продавець та позивачем - Покупець було укладено договір поставки №11/04, відповідно до умов якого Продавець зобов"язався передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов"язався прийняти та оплатити його.

Сторони домовилися, що Продавець передає Покупцю товар у кількості, визначеній додатками до даного договору. Загальна кількість товару за даним договором визначається кількістю товару, вказаному у додатках (п.2.1 Договору).

Оплата товару здійснюється згідно додаткам до договору. Сплата вартості партії товару здійснюється Покупцем прямим банківським перерахуванням на поточний рахунок Продавця на підставі виставленого останнім рахунку-фактури (п.4.1. Договору).

11.04.12р. сторонами було складено та підписано Додаток №1 до договору поставки №11/04 від 11.04.12р. - Специфікацію на товар, який поставляється ТОВ "Віват Стафф" на адресу ФГ "Бета" - Добрива рідкі азотні (КАС), згідно якої загальна вартість товару з ПДВ складає 108500,00 грн. Оплата товару здійснюється шляхом 100% передплати протягом одного банківського дня з моменту підписання даного договору. Строк поставки товару до 23.04.12р. включно.

11.04.12р. відповідачем виставлено позивачеві рахунок-фактуру №СФ-0000021 від 11.04.12р. на оплату Добрива рідкі азотні (КАС) на суму 108500,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав своє зобов"язання з оплати товару за договором поставки №11/04 від 11.04.12р., перерахувавши на рахунок відповідача 108500,00 грн., в якості передплати, що підтверджується платіжним дорученням №10 від 12.04.12р. (арк.с.19).

Однак, як вказує позивач, зобов"язання з поставки товару за договором №11/04 від 11.04.12р. відповідач не виконав, у зв"язку з чим 02.08.12р. та 08.08.12р. позивач звертався до відповідача з вимогами повернути сплачені кошти за товар, посилаючись на те, що його поставка втратила для позивача інтерес, оскільки внесення до грунту рідких азотних добрив станом на липень поточного року є не доцільним.

У відповіді на вказані претензії (№51 від 10.08.12р., арк.с.18) відповідач визнавав факт отримання від позивача коштів у розмірі 108500,00 грн. за платіжним дорученням №10 від 10.04.12р. та зобов"язався повернути їх до кінця серпня 2012 року.

Як вказує позивач, станом на момент подачі позову відповідач не повернув суми передплати, а тому просить стягнути її з відповідача в судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За своєю правовою природою договір № 11/04 від 11.04.12р. є договором поставки, правовідносини за яким регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до Специфікації від 11.04.12р. (Додаток №1 до договору поставки №11/04 від 11.04.12р.) строк поставки товару до 23.04.12р. включно.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором бо законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (ч. 3 ст. 612 цього Кодексу).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Так, зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

З огляду на наведене, враховуючи невиконання відповідачем зобов"язання з поставки товару та його відмову на вимогу позивача повернути суму попередньої оплати, суд приходить до висновку про правомірність та обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 108500,00 грн.

Крім того, посилаючись на прострочення виконання відповідачем зобов"язання з поставки товару, позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 10924,32 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п.6.2. Договору, за порушення строків поставки Продавець сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передплати за кожен день прострочення.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, сторони забезпечили виконання зобов"язання з поставки товару за договором №11/04 від 11.04.12р. саме у вигляді пені.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені, перевірено судом та встановлено, що при його складанні позивачем не враховано положення ч.6 ст.232 ГК України, з урахуванням чого, суд вважає правомірним та обгрунтованим нарахування пені за період з 24.04.12р. по 22.10.12р., що складає 8093,03 грн., а в решті пені відмовляє як безпідставно нарахованої.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунок відповідача в межах 119424,32 грн., викладену у позовній заяві, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 26.12.11р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).

Однак, у наданій заяві позивачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів на підтвердження необхідності вжиття заходів по забезпеченню позову; чому саме такий вид забезпечення позову належить застосувати; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 530, 525-526, 546, 549, 610, 611, 612, 626, 693, 712 ЦК України, ст.193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 4, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віват-Стафф" (61057, м.Харків, вул.Римарська, 16, кв.17, код 36226142) на користь Фермерського господарства "Бета" (62214, Харківська область, Золочівський район, с.Завадське, код 21235658) 108500,00 грн. основного боргу, 8093,03 грн. пені та 2331,86 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову - відмовити.

Повне рішення складено 16.01.2013 р.

Суддя Суярко Т.Д.