Ухвала

від 18.02.2013 по справі 23/097-12/4   

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"18" лютого 2013 р. Справа № 23/097-12/4

Господарський суд Київської області, у складі колегії суддів: головуючий суддя - Щоткін О.В., судді: Саванчук С.О., Скутельник П.Ф., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі:

1) Київської обласної державної адміністрації, м. Київ

2) Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Ірпінь" Міністерства охорони здоров'я України", Київська область, м. Ірпінь

до 1) Ірпінської міської ради Київської області, Київська область, м. Ірпінь

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Боспор-Інвест", м. Київ

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: 1. Міністерства охорони здоров'я України, м. Київ

2. Державний заклад "Центр реабілітації кардіохірургічних хворих"

3. Міжнародний благодійний фонд "Амосовські серця"

про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

за участю представників:

від позивача-1: Малород М.О. - предст., дов. № 24-К від 19.1.2012р.

від позивача-2: Кочубей С.В. - предст., дов. № 12 від 08.01.2013р.

від відповідача-1: не з'явився.

від відповідача-2: Ярош А.А. - предст., дов. від 07.11.2012р.

від третьої особи-1: Дяк Ю.М. - предст., посв. № 063/2011 від 31.12.2013р.

від третьої особи-2: Козловська А.В. - предст., дов. № 252/01-4 від 28.12.2012р.

від третьої особи-3: Аманжолов Ю.Н. - президент фонду

від прокуратури: Манжай М.С. - предст., посв. від 24.10.2012р.№ 011326;

встановив:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (позивач-1), Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Ірпінь" Міністерства охорони здоров'я України" (позивач-2) до Ірпінської міської ради Київської області (відповідач-1),Товариства з обмеженою відповідальністю "Боспор-Інвест" (відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерства охорони здоров'я України (третя особа-1) про визнання незаконними та скасування рішень Ірпінської міської ради № 1662-46-ІV від 02.03.06р. "Про погодження місця розташування та надання дозволу ТОВ "Боспор-Інвест" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для будівництва рекреаційного комплексу за адресою м. Ірпінь, вул. Пушкінська 31"; № 1323-37-V від 27.12.07 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Боспор-Інвест" для будівництва рекреаційного комплексу за адресою м. Ірпінь, вул. Пушкінська 31", а також визнання недійсним з моменту укладення договору оренди земельної ділянки площею 1,4881 га в м. Ірпінь по вул. Пушкінській, 31, укладеного 01.02.08 між Ірпінською міською радою та ТОВ "Боспор-Інвест", для будівництва рекреаційного комплексу терміном на 5 років.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, прокурор зазначає, що рішенням Ірпінської міської ради № 1662-46-ІV від 02.03.06р. було погоджено ТОВ «Боспор-Інвест» місце розташування земельної ділянки площею 1,4881 га в м. Ірпінь по вул. Пушкінській, 31 для будівництва рекреаційного комплексу за рахунок земель санаторію «Ірпінь» та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки. Рішенням Ірпінської міської ради № 1323-37-V від 27.12.07р. затверджено проект землеустрою, вилучено із земель санаторію «Ірпінь» земельну ділянку загальною площею 1,4881 га в землі запасу міської ради та надано дану земельну ділянку в оренду на 5 років ТОВ «Боспор-Інвест» для будівництва рекреаційного комплексу.

На підставі вказаних рішень, 01.02.08р. між Ірпінською міською радою та ТОВ «Боспор-Інвест» укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,4881га за адресою м. Ірпінь по вул. Пушкінській, 31 для будівництва рекреаційного комплексу терміном на 5 років.

Зважаючи на те, що дана земельна ділянка площею 1,4881 га перебувала в постійному користуванні Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Ірпінь" Міністерства охорони здоров'я України" на підставі акту серії ІІ-КВ № 000388 від 27.07.1998р., на думку прокурора, Ірпінська міська рада без достатніх повноважень вилучила та передала частину земельної ділянки, яка була в користуванні ДЗ "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Ірпінь" юридичній особі, у зв'язку з чим вказані рішення, а також укладений договір оренди підлягають визнанню недійсними.

У відзиві на позов (а.с. 81, т.1), ТОВ «Боспор-Інвест» заперечує проти заявлених позовних вимог та зазначає, що позов подано прокурором в інтересах обласної ради, до компетенції якої, на момент вилучення спірної земельної ділянки, не входило вирішення питання про прийняття рішень про вилучення земельних ділянок рекреаційного призначення, оскільки вказаним повноваженням наділений Кабінет Міністрів України, у зв'язку з чим, за його словами, позов подано в інтересах неналежної особи.

В своїх письмових поясненнях (а.с. 160, т.1), позивач-1 зазначив, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту, а тому розпорядження даною земельною ділянкою не належить до повноважень Київської обласної державної адміністрації. Про факт відсутності його порушеного права він також зазначав в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.10.2012р. (суддя Заєць Д.Г.) було порушено провадження у даній справі. В подальшому, на підставі ухвали суду від 27.12.2012р., справу №23/097-12 було прийнято до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя -Заєць Д.Г., судді - Саванчук С.О., Скутельник П.Ф.

Згідно розпорядження голови господарського суду Київської області № 04-АР від 08.01.2013р. справу № 23/097-12 передано на повторний автоматизований розподіл, у зв'язку з виходом судді Зайця Д.Г. у відпустку та з метою забезпечення дотримання строків розгляду справи.

На підставі автоматизованого розподілу справ, справу № 23/097-12 передано для розгляду судді Щоткіну О.В.

Ухвалою суду від 10.01.2013р. справу № 23/097-12/4 було прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Щоткін О.В., судді: Саванчук С.О., Скутельник П.Ф. та призначено до розгляду на 28.01.2013р.

Ухвалою суду від 28.01.2013р. було залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог спору на стороні позивачів - Державний заклад "Центр реабілітації кардіохірургічних хворих" та Міжнародний благодійний фонд "Амосовські серця", розгляд справи відкладено на 18.02.2013р.

З метою визначення правового режиму, а також з'ясування до якої категорії земель та якої форми власності відноситься земельна ділянка площею 1,4881 га, що знаходиться в постійному користуванні Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Ірпінь" Міністерства охорони здоров'я України", суд ухвалою суду від 18.02.2013р. зобов'язав сторін надати додаткові письмові пояснення з приводу спірної земельної ділянки.

З поданих до суду прокурором Київської області, Державним закладом "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Ірпінь" Міністерства охорони здоров'я України", Державним закладом "Центр реабілітації кардіохірургічних хворих", Міжнародним благодійним фондом "Амосовські серця", Міністерством охорони здоров'я пояснень вбачається, що передана в оренду ТОВ «Боспор-Інвест» земельна ділянка відноситься до земель державної власності рекреаційного призначення. На підтвердження даного факту прокуратурою подано до суду довідку відділу земельних ресурсів у місті Ірпені Київської області від 22.01.2008р. № 339 «Про правовий статус земельної ділянки».

Крім того, з пояснень Міністерства охорони здоров'я та з пояснень прокурора, про що також викладено і в позовній заяві, вбачається, що на зазначеній земельній ділянці, що знаходиться в користуванні ДЗ «ССС «Ірпінь», розміщувалось нерухоме майно, що також є державною власністю.

До того ж, Міністерство охорони здоров'я неодноразово у письмових поясненнях зазначало, що у відповідності до положень Земельного кодексу України та Перехідних положень, визначення меж земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, а також земель рекреаційного призначення здійснює Кабінет Міністрів України.

Третіми особами - Державним закладом "Центр реабілітації кардіохірургічних хворих" та Міжнародним благодійним фондом "Амосовські серця" були подані власні письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог, які вони просять задовольнити в повному обсязі.

Так, з поданих пояснень вбачається, що треті особи погоджуються з викладеними раніше твердженнями Міністерства охорони здоров'я України, прокурора та ДЗ «ССС «Ірпінь» стосовно того, що вилучення земельної ділянки з користування позивача-2 відбулось з порушенням норм Земельного кодексу України, оскільки розгляд питання про вилучення земельної ділянки оздоровчого, рекреаційного призначення, відповідно до ст. 149 ЗК України, належить до повноважень Кабінету Міністрів України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, заслухавши думку присутніх в судовому засіданні представників сторін стосовно повноважень Ірпінської міської ради на передачу в користування земельної ділянки, суд зазначає, що згідно зі статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Згідно ч. 2 статті 20 ЗУ «Про прокуратуру», при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 №3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідні повноваження органу місцевого самоврядування визначаються з огляду на вимоги Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

З поданого до суду позову вбачається, що в якості органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, прокурором визначено Київську обласну державну адміністрацію.

Як було зазначено вище, представниками сторін неодноразово наголошувалось на те, що земельна ділянка передана у користування ТОВ «Боспор-Фнвест» є землею рекреаційного призначення державної форми власності, а тому її вилучення мало бути здійснене за розпорядженням Кабінету Міністрів України.

Враховуючи приписи Господарського процесуального кодексу України щодо подання прокурором позову до суду, норми ЗУ «Про прокуратуру», а також беручи до уваги постанову Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 23.03.2012р. «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам», колегія суддів першочергово з'ясовує питання щодо правильності визначення прокурором органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах та правомірності заявлення позовних вимог саме в інтересах Київської обласної державної адміністрації.

Зважаючи на те, що спірними є рішення Ірпінської міської ради № 1662-46-ІV від 02.03.06р. та № 1323-37-V від 27.12.07р., суд при застосуванні матеріального права, бере за основу законодавство, яке діяло та було чинним на момент прийняття вказаних рішень.

Ірпінською міською радою народних депутатів Київської області виданий санаторію «Ірпінь» МОЗ України (м. Ірпінь, вул. Пушкінська, 31) державний акт на право постійного користування 8,3586 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування від 27 липня 1998 року № 33 серія ІІ-КВ № 000388, (рішення виконкому Ірпінської міської ради народних депутатів від 11 березня 1998 року № 90/2). Землю надано у постійне користування для розміщення об'єктів санаторію.

Згідно статті 92 Земельного кодексу України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у постійному користуванні можуть перебувати тільки землі державної та комунальної власності та передбачено можливість набуття права постійного користування земельною ділянкою тільки підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної та комунальної власності.

В свою чергу, згідно статті 47 Земельного кодексу України, до земель оздоровчого призначення відносяться землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватись виключно для профілактики захворювань і лікування людей.

Санаторій «Ірпінь» є державним закладом охорони здоров'я, заснованим на державній власності, підпорядковується Міністерству охорони здоров'я України (відповідно до установчих документів, виписки ЄДРПОУ), а відтак земельна ділянка, як така, на якій розташовано державне підприємство та використовується для профілактики захворювань і лікування людей, належить до земель державної власності оздоровчого призначення.

Вказаний факт також підтверджується довідкою відділу земельних ресурсів у м. Ірпені від 22.01.2008р. №339 стосовно того, що земельна ділянка площею 1,4881 га, розташована за адресою м. Ірпінь, вул. Пушкінська, 31, що надана за рахунок земель санаторію «Ірпінь» обліковується згідно форми 2-зем, до розмежування земель державної та комунальної власності, як землі державної власності (копія довідки в матеріалах справи).

Відповідно до положень частин першої та другої статті 84 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації, центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів відповідно до закону.

В свою чергу, у відповідності до приписів пункту «а» частини першої статті 13 Земельного кодексу України, до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Положенням підпункту «а» абзацу 2 пункту 10 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Кабінет Міністрів України здійснює визначення меж земельних ділянок, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади.

Згідно статті 116 Земельного кодексу України, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після її вилучення у порядку, передбаченому Земельним кодексом.

Частиною 7 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що Кабінет Міністрів України надає земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.

Частиною 9 статті 149 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення , крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Отже, розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у державній власності та не може передаватись в комунальну власність, належить до повноважень Кабінету Міністрів України.

До того ж, як слідує зі Статуту Державного закладу «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Ірпінь», уповноваженим органом управління санаторію є Міністерство охорони здоров'я згідно з законодавством України (п.1.2, 6.1 Статуту). Міністерство охорони здоров'я, як уповноважений орган управління, здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є у державній власності і закріплене за санаторієм.

Враховуючи те, що частина земельної ділянки, яка перебувала в постійному користуванні Санаторію, була вилучена без згоди уповноваженого органу управління санаторію, суд приходить до висновку, що в даному випадку також порушуються права та законні інтереси безпосередньо Міністерства охорони здоров'я, як уповноваженого органу державного закладу.

У відповідності до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 23.03.2012р. «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам», господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.

Зважаючи на те, що Державний заклад «Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Ірпінь» є юридичною особою, а тому не може бути окремим суб'єктом, в інтересах якого прокурором заявлено позов, оскільки прокурори та їх заступники, звертаючись до суду в інтересах держави, у позовній заяві повинні обов'язково зазначати лише той орган, який державою уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і який має передбачені законодавчим актом, тобто законом, повноваження на подання відповідного позову до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Оскільки при подачі позову, прокурором невірно було визначено орган держави, за захистом охоронюваних прав та інтересів якого даний позов подано, в даному випадку, судом було помилково порушено провадження у справі, у зв'язку з чим позов Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Ірпінь" Міністерства охорони здоров'я України" підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 статті 81 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Головуючий суддя О.В. Щоткін

суддя С.О. Саванчук

суддя П.Ф. Скутельник