Ухвала

від 20.02.2013 по справі 2а/1770/622/2012

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Дудар О.М.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"20" лютого 2013 р. Справа № 2а/1770/622/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" травня 2012 р. у справі за позовом Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Корецький держлісгосп" до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2012 року Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Корецький держлісгосп" звернулось з позовом до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000122342 від 09.02.2012 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції від 09.02.2012р. №0000122342 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 16746,00грн. (14448,00грн. - за основним платежем, 2298,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову суду з підстав, наведених в апеляційній скарзі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обґрунтування апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 13.01.2012р. по 19.01.2012р. ДПА в Рівненській області на виконання наказу від 12.01.2012р. №8 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП СЛАП «Корецький ДЛГ» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні в ході господарської діяльності придбання послуг від суб'єктів малого підприємництва за період з 01.01.2010р. по 30.09.2011р., за наслідками якої складено акт від 26.01.2012р. №3/35-30/33167776.

В акті зафіксовано порушення позивачем пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.7.4.2, пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (з наступними змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства з 01.01.2010р. по 30.09.2011р. на суму 14448,00грн., а саме: ІІ кв. 2010 року - 1788,00грн., ІІІ кв. 2010 року - 1322,00грн., ІV кв. 2010 року - 6083,00грн., І кв. 2011 року - 5255,00грн.

На підставі вказаного акту перевірки від 26.01.2012р. №3/35-30/33167776 Гощанською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.02.2012р. №0000122342 про збільшення грошового зобов'язання у сумі 16746,00грн., зокрема 14448,00грн. - за основним платежем, 2298,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Порушення на підставі якого винесене податкове-повідомлення рішення зводиться до того, що на думку податкового органу, позивачем безпідставно завищені валові витрати по договорах з надання послуг з ФОП ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про безпідставність податкового повідомлення рішення № 0000122342 на підставі наступного

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2. ст.5 Закону №334/94-ВР).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР).

Під господарською діяльністю, відповідно до п.1.32 ст.1 Закону №334/94-ВР слід розуміти будь-яку діяльність особи, яка направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до пп.7.4.2, пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (з наступними змінами і доповненнями) витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання. Положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Згідно з пп.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону №334/94-ВР якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону №334/94-ВР передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

Згідно з пп.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону №334/94-ВР обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Фактів направлення податковим органом позивачу запиту щодо обґрунтування рівня договірних цін судом не встановлено.

Зважаючи на викладене, виключення відповідачем з валових витрат позивача витрат за наслідками придбання у фізичних осіб - підприємців послуг з комплексної заготівлі деревини з мотивів невідповідності цін на такі послуги рівню звичайних цін є необґрунтованим та неправомірним.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" травня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: А.Ю.Бучик Г.І. Майор

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Корецький держлісгосп" вул.Радянська,137,м.Корець,Рівненська область,34700 (рекомендоване з повідомленням)

3- відповідачу Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби вул. Незалежності, 31,смт.Гоща,Рівненська область,35400 (рекомендоване з повідомленням)