Рішення

від 20.02.2013 по справі 5009/4915/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 18/18/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.13 Справа № 5009/4915/12

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Грант-Авто Запоріжжя» (69068, м. Запоріжжя, вул. Аваліані, буд. 4, кв. 18)

про стягнення неустойки за договором оренди № 2222 від 29.12.2006 р. у розмірі 6 530,49грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Панкратова А.С., довіреність № 01/1194 від 11.12.2012 р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 27.12.2012 року звернувся позивач: регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з позовною заявою до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Авто Запоріжжя" про стягнення 6 530,49 грн. неустойки за договором оренди № 2222 від 29.12.2006 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.12.2012 року порушено провадження у справі № 5009/4915/12, справі присвоєно номер провадження 18/18/13, судове засідання призначене на 31.01.2013 р.

Представник позивача у судовому засіданні 31.01.2013 р. підтримав у повному обсязі вимоги, викладені у позовній заяві, на вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 28.12.2012 р. надав суду витребувані документи. Заява позивача щодо змін реквізитів рахунку для зарахування надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 22080300 "Надходження від орендної плати за користування іншим державним майном", яка була отримана судом 31.01.2013 р., прийнята судом до уваги та залучена до матеріалів справи.

У зв'язку із неявкою представника відповідача, необхідністю встановлення фактичних обставин справи, розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України було відкладено на 20.02.2013 р.

В судовому засіданні 31.01.2013 р. представник позивача підтримав вимоги, що викладені у позові.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився; про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Згідно з інформацією ДП «Інформаційно-ресурсний центр - Пошук в ЄДР» (irc.gov.ua) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.02.2013 р., адреса товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Авто Запоріжжя»: 69068, м. Запоріжжя, вул. Аваліані, буд. 4, кв. 18. Саме на цю адресу надсилалась кореспонденція. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі та призначення судового засідання.

Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами та без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 20.02.2013 р. розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (орендодавець позивач у справі) та приватний підприємець Джафаров Баршад Аллахверди Огли (орендар) 29.12.2006 р. уклали договір оренди державного нерухомого майна (надалі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудоване в підвальний поверх чотирьохповерхового будинку нежитлове приміщення № 86, частини кімнат № 1-14 включно, № 18, частина сходової клітини № 111 загальною площею по внутрішньому обміру 261,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Маяковського, 5/Правди, 35.

На підставі п. 2.1 договору сторони підписали Акт прийому-передачі об'єкта оренди.

Відповідно до умов договору про зміни № 3 від 26.10.2007 р. правонаступником прав та обов'язків оренди приміщення за договором № 2222 від 29.12.2006 р. стало ТОВ «Гранд-Авто Запоріжжя».

Згідно з п. 10.1 договору, він був укладений з 29.12.2006 р. по 25.12.2007 р. включно. Договором про зміни № 6 від 21.12.2010 р. термін його дії був продовжений до 19.12.2011 р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.11.2011 р. у справі № 8/5009/5984/11 (суддя Попова І.А.) договір оренди був розірваний.

На виконання рішення у відповідності до ст. 116 ГПК України був виданий наказ про виселення ТОВ «Гранд-Авто Запоріжжя» з орендованого приміщення.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.08.2012 р. у справі № 5009/2317/12 (суддя Мойсеєнко Т.В.) позовні вимоги регіонального відділення ФДМУ до відповідача (ТОВ «Гранд-Авто Запоріжжя») про стягнення заборгованості з орендної плати, неустойки, пені, штрафу задоволені в повному обсязі. А саме з відповідача на користь РВ ФДМУ стягнуто неустойки за період з 03.12.2011 р. по 29.05.2012 р. у розмірі 22 425,46 грн.

Зазначені рішення господарського суду Запорізької області в установленому законом порядку не оскаржувалися та набрали законної сили.

В силу приписів ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені даними рішеннями суду, не повинні доводитися знову при вирішенні спору, в якому беруть участь ті самі сторони.

Як свідчать надані до суду документи, в ході проведення виконавчих дій по примусовому виконання наказу господарського суду Запорізької області у справі № 8/5009/5984/11 від 05.12.2011 р., 20.07.2012 р. орендоване майно було повернуто орендарю, про що складено акт державного виконавця.

Внаслідок порушення відповідачем положень п.п. 2.5, 5.8 договору оренди № 2222 від 29.12.2006 р. (з наступними змінами та доповненнями), ст. 785 ЦК України, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з ТОВ «Гранд-Авто Запоріжжя»

Заслухавши представників сторін, оцінивши надані до суду документи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 763 ЦК України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що термін користування майном визначається сторонами в договорі. Строк може бути визначений періодом в часі або конкретною датою .

Як зазначалося вище, договором про зміни № 6 від 21.12.2010 р. термін його дії був продовжений до 19.12.2011 р.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах визначених договором оренди.

Обов'язок орендаря повернути майно в разі закінчення строку дії договору оренди передбачений також і п. 2.5. договору.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, враховуючи положення п. 10.5 договору, відповідач на виконання п. 2.5 договору повинен був повернути майно орендодавцю після спливу строку його дії, тобто 18.12.2012 р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.11.2011 р. у справі № 8/5009/5984/11 (суддя Попова І.А.) договір оренди був розірваний.

Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Аналогічні приписи містяться у ст. 115 ГПК України.

Відповідач орендоване майно повернув лише 20.07.2012 р. в межах виконавчого провадження, про що складено Акт державного виконавця.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Відповідно до частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною другою цієї статті передбачено, що у разі невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, а тому застосування до неї спеціальної позовної давності та спеціальних строків нарахування є неправильним (постанова Верховного Суду України від 20.03.2012 року у справі № 40/117).

Таким чином, ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов'язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пеня).

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності порушення ТОВ «Гранд-Авто Запоріжжя» зобов'язань за договором оренди та правомірністю застосування до порушника санкцій у вигляді стягнення неустойки, передбаченої ч. 2. ст. 785 ЦК України та договором.

З огляду на зазначені норми права, наданий позивачем розрахунок суми неустойки у розмірі 6 530,49 грн. суд вважає вірним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому судом задовольняється вимога позивача щодо стягнення неустойки у розмірі 6 530,49 грн. за період з 30.05.2012 р. по 20.07.2012 р.

Судовий збір, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Авто Запоріжжя» (69068, місто Запоріжжя, вул. Аваліані, буд. 4 кв. 18, код ЄДРПОУ 35366453) на користь державного бюджету у Шевченківському районі (22080300, код ЄДРПОУ 38025367, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 31118094700009, стягувач: регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області) 6 530,49 грн. (шість тисяч п'ятсот тридцять грн. 49 коп.) неустойки. Видати наказ.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Авто Запоріжжя» (69068, місто Запоріжжя, вул. Аваліані, буд. 4 кв. 18, код ЄДРПОУ 35366453) на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 20495280, р/р 35215001004385 в ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015) 1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять грн. 50 коп.) судового збору. Видати наказ.

Суддя В.В.Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 22 лютого 2013 р.