Рішення

від 07.08.2012 по справі 2-390/2011(1)

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-390/2011(1)

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"07" серпня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого-судді Бартащук Л.П.

при секретарях Моцьор О.В., Полторак І.В., Ізвольська С.С.

з участю:

позивача ОСОБА_1.

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач -ОСОБА_1 звернулася з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, просить стягнути з відповідача -ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 17 263 грн. 39 коп., яка складається з реальної вартості втраченого майна - 12 595 грн. 00 коп., витрат на придбання ліків та лікування для відновлення здоров'я після настання ДТП в сумі 1 633 грн. 59 коп. та відшкодування заробітку втраченого внаслідок тимчасової втрати працездатності в сумі 3 034 грн. 80 коп., а також моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. 00 коп. і судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовані наступними обставинами.

27 червня 2010 року о 14 год. 00 хв. в селі Сошників Бориспільського району Київської області автомобіль «ЗАЗ-969М», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4 здійснив наїзд на позивача, яка в той час керувала велосипедом. Після скоєння ДТП відповідач самовільно зник з місця ДТП, не дочекавшись працівників міліції.

Вина відповідача у вчиненні правопорушення підтверджується постановою Биспільського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2010 року у справі №3 - 3170/10.

В результаті ДТП позивачу було пошкоджено велосипед, власні речі, а також допоміжні речі до велосипеду та у зв'язку з цим спричинено матеріальну шкоду.

Пошкоджений велосипед та допоміжні речі належать позивачу, що підтверджується товарними чеками про їх придбання, а також гарантійним талоном на велосипед від 30.05.2010 року №4435851.

Згідно акту технічної експертизи від 10 вересня 2010 року ремонт велосипеду та його допоміжних речей неможливий, тому позивач просить відшкодувати вартість пошкоджених речей, яка становить 12 595 грн. 00 коп..

Внаслідок даної дорожньо - транспортної пригоди позивачу було завдано багато численні тілесні ушкодження, в тому числі, струс головного мозку та черепно-мозкову травму, що підтверджується листками непрацездатності серії АБШ №199764, АБШ №169301 та випискою із медичної картки стаціонарного хворого №13073, що призвело до значних матеріальних витрат.

Під час перебування на стаціонарному лікуванні та відвідування лікарів для відновлення свого здоров'я позивачем було витрачено 1 633, 59 грн., що підтверджується фіскальними чеками.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Внаслідок ДТП позивач терміном з 27.06.2010 року по 29.07.2010 року перебувала на лікуванні та відновленні свого здоров'я, втратила свій заробіток внаслідок тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до довідки Інституту хімії високомолекулярних сполук (ІХВС) від 21.10.2010 року №95/146-ВК заробітна плата за липень 2010 року склала 3034 грн. 80 коп.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача компенсацію заробітку, втраченого внаслідок тимчасової втрати працездатності в сумі 3034 грн. 80 коп.

Моральну шкоду в сумі 20000 грн. 00 коп. позивач мотивує тим, що внаслідок ДТП порушився звичайний ритм її життя, призвело до фізичних страждань, позивачем отримано негативні емоції і переживання, вона була вимушена була витрачати свій час на лікування, оформлення відповідних документів тощо. Відмова відповідача добровільно відшкодувати спричинену шкоду створило відчуття незахищеності та невпевненості в майбутньому. Лікування та постійне обстеження в лікарських закладах завдало позивачу постійних душевних страждань.

Підтримавши в судовому засіданні позовні вимоги, позивач та її представник просили позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, пояснивши, що у ДТП мала місце вина обох учасників, крім того, вважає, що сума матеріальної шкоди є значно завищеною, не підтверджується належними доказами, а для стягнення моральної шкоди підстав немає.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що 27 червня 2010 року о 14 год. 00 хв. в селі Сошників Бориспільського району Київської області автомобіль «ЗАЗ-969М», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4 здійснив наїзд на позивача, яка в той час керувала велосипедом.

Вина відповідача у вчиненні правопорушення підтверджується постановою Биспільського міськрайонного суду Київської області від 09 серпня 2010 року, а також постановою апеляційного суду Київської області від 29.03.2011р.

В результаті ДТП було пошкоджено велосипед позивача, її власні речі, а також допоміжні речі до велосипеду, у зв'язку з цим спричинено матеріальну шкоду.

Пошкоджений велосипед та допоміжні речі належать позивачу, що підтверджується товарними чеками про їх придбання, а також гарантійним талоном на велосипед від 30.05.2010 року №4435851.

Згідно акту технічної експертизи від 10 вересня 2010 року ремонт велосипеда та його допоміжних речей неможливий. Вартість пошкоджених речей становить 12 595 грн. 00 коп..

Згідно висновку комісійної судової товарознавчої експертизи №11938/11-53 від 11.04.2012р., - з технічної точки зору відновлення велосипеду потребує використання номенклатури складових та виконання комплексу технологічних операцій із збирання, регулювання та обкатки, які за своїм обсягом відповідають виготовленню нового велосипеда, а вартість матеріального збитку, завданого ОСОБА_1 в результаті ДТП від 27.06.2012р., складає 11 733 грн. 00 грн.

Оцінюючи наявні у справі докази збитку, завданого в результаті пошкодження майна позивача в ДТП, суд надає перевагу висновку комісійної судової товарознавчої експертизи №11938/11-53 від 11.04.2012р. оскільки у ньому детально викладений опис пошкоджень матеріалів, проведений їх огляд та наданий аналіз і розрахунок по кожному з них з урахуванням дати придбання, тривалості експлуатації та дати пошкодження.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що розмір збитку, завданого в результаті пошкодження майна позивача в ДТП, становить 11 733 грн. 00 коп., а позовні вимоги в цій частині мають бути задоволені частково.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок ДТП позивачу було завдано багато численні тілесні ушкодження, в тому числі, і струс головного мозку та черепно-мозкову травму, що підтверджується листками непрацездатності серії АБШ №199764, АБШ №169301 та випискою із медичної картки стаціонарного хворого №13073.

Наданими позивачем доказами підтверджується те, що під час перебування на стаціонарному лікуванні та відвідування лікарів для відновлення свого здоров'я позивачем було витрачено 1 633, 59 грн., що підтверджується фіскальними чеками:

540,00 грн. - відповідно до фіскального чеку №0918 від 28.06.2010 р.;

540,00 грн. - відповідно до фіскального чеку №0919 від 28.06.2010 р.;

4,00 грн. - відповідно до фіскального чеку №7047 від 27.06.2010 р.;

59,25 грн. - відповідно до фіскального чеку №21249 від 27.06.2010 р.;

179,77 грн. -відповідно до фіскального чеку №0547 від 27.06.2010 р.;

11,50 грн. - відповідно до фіскального чеку №7042 від 27.06.2010 р.;

19,00 грн. - відповідно до фіскального чеку №7041 від 27.06.2010 р.;

21,90 грн. - відповідно до фіскального чеку №7040 від 27.06.2010 р.;

195,35 грн. -відповідно до фіскального чеку №4436 від 27.06.2010 р.;

62,82 грн. - відповідно до фіскального чеку №7046 від 27.06.2010 р..

Вказані витрати є збитками згідно зі ст. 22 ЦК України і також підлягають відшкодуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Внаслідок ДТП позивач терміном з 27.06.2010 року по 29.07.2010 року перебувала на лікуванні та відновленні свого здоров'я внаслідок чого втратила свій заробіток внаслідок тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до довідки Інституту хімії високомолекулярних сполук (ІХВС) від 21.10.2010 року №95/146-ВК заробітна плата за липень 2010 року склала 3034 грн. 80 коп.

З листа Інституту хімії високомолекулярних сполук (ІХВС) від 22.06.2012р. №95/19-1-11-368 вбачається, що позивачем по листку тимчасової непрацездатності отримано по лікарняному 2 164, 90 грн.

Отже, з відповідача має бути стягнена компенсація заробітку, втраченого внаслідок тимчасової втрати позивачем працездатності як різниця між заробітком та фактично отриманою позивачем грошовою виплатою по лікарняному: 3034 грн. 80 коп. -2 164 грн. 90 коп. = 869 грн. 90 коп.

Тож, вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ч.2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується, якщо шкоду завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від глибини душевних страждань, ступеня вини особи, що завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Також враховуються положення постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995 року № 4.

Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду. З огляду на п.5 постанови вказаного вище Пленуму ВСУ та ст.1167 ЦК, зобов'язання відшкодувати моральну шкоду виникає за наявності: а)моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; б)неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; в)причинного зв'язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; г)вини заподіювача шкоди.

Факт протиправних діянь відповідача, що призвели до ДТП і стали причиною ушкодження здоров'я позивача вказує на наявність моральної шкоди позивача.

Суд, з'ясувавши, чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, за яких обставин вони заподіянні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну їй шкоду та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору, дійшов висновку про законність таких вимог позивача.

Моральна шкода полягає у тому, що у зв'язку із ДТП позивач мала фізичні страждання, тривале лікування, переживання та душевні страждання.

Позивач змушена звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду, що тягло за собою ще витрати часу та моральні затрати.

Всі ці призвела до змін в організації життя позивача та вимагало від неї додаткових зусиль для відновлення фізичного та морального стану.

Порушення законних прав позивача і зміна режиму життя має між собою причинний зв'язок.

Однак, з огляду на обставини справи, беручи до уваги принципи, які повинні враховуватись при стягненні моральної шкоди, суд вважає, що розмір моральної шкоди, який вказаний позивачем, є завищеним.

Розмір відшкодування має бути адекватним нанесеній моральній шкоді, при цьому, відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу.

Позивачем не доведений визначений ним розмір відшкодування моральних втрат в сумі 20 000 грн.

Враховуючи усі обставини і наявні докази, а саме обґрунтовані пояснення позивача, суд вважає, що у даному випадку 3000 грн. 00 коп. може бути відповідною і достатньою грошовою компенсацією за завдану моральну шкоду.

Крім того, як зазначається у Рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2001 року у справі «Перна проти Італії», в окремих випадках визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану особі.

Тож вимоги у цій частині позову також підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог про стягнення матеріальної шкоди -в сумі 14 236 грн. 95 коп., також про часткове задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди -в сумі 3000 грн. 00 коп., відповідні суми судових витрат, які б належало стягнути з відповідача на користь позивача, становили б 142, 37 грн. (за вимогу майнового характеру); 17, 00 грн. (вимог немайнового характеру) та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 279, 37 грн.

Проте, відповідачем у даній справі були понесені витрати на проведення судової експертизи в сумі 3 867, 60 грн.

Позов задоволений на 94% від заявлених позивачем вимог.

Отже, судові витрати, які мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача, підлягають розподілу відповідно до задоволеної частини позовних вимог наступним чином 279, 37 грн. -232, 00 грн. (6% витрат на проведення експертизи, які підлягають поділу між сторонами) = 47, 37 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 23, 1167, 1187, 1192, 1195 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-61, 79, 88, 208-210, 212-215, 218, 222, 223, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 14236 грн. 95 коп., моральну шкоду в сумі 3000 грн. 00 коп. та судові витрати в сумі 47 грн. 37 коп., а всього стягнути -17 284 грн. 32 коп.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 -відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а учасниками судового розгляду, які не брали участь у справі протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: