Постанова

від 25.02.2013 по справі 826/1755/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 лютого 2013 року 14:28 № 826/1755/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Еймбюланс до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.11.2012р., за участю:

позивача - Білак Я.Ю.

відповідач - Коновал Т.С.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Еймбюланс (далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.11.2012р. №0010102290 та №0010112290.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Еймбюланс за результатами якої 31.10.2012р. складено акт №1794/22-90/37472324 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Альфакем Україна (код ЄДРПОУ 36678727) за січень 2012 року (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 14.1.181 п. 14.1 статті 14, п. 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, п. 200.1 статті 200, п. 201.4, 201.6, 201.8 статті 201 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ за січень 2012 року в розмірі 147 870грн.; п.п. 14.1.27 п. 14.1 статті 14, п. 138.2 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за І квартал 2012 року в розмірі 126 912грн.

Крім того, відповідач дійшов висновку, що правочини укладені між позивачем та ТОВ Альфакем Україна (код ЄДРПОУ 36678727) протягом перевіряємого періоду є нікчемними, та як наслідок недійсними з моменту їх вчинення.

На підставі встановлених порушень відповідачем 15.11.2012р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0010102290, яким за порушення п.п. 14.1.181 п. 14.1 статті 14, п. 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, п. 200.1 статті 200, п. 201.4, 201.6, 201.8 статті 201 ПК України позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 184 837грн., в тому числі основний платіж - 147 870грн. та штрафні санкції - 36 967грн. та №0010112290, яким за порушення п.п. 14.1.27 п. 14.1 статті 14, п. 138.2 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 158 640грн., в тому числі основний платіж - 126 912грн. та штрафні санкції - 31 728грн.

В порядку адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ Альфакем Україна (код ЄДРПОУ 36678727) (Виконавець) укладено Договір про розміщення рекламних матеріалів в мережі Інтернет №10/1-12 від 10.01.2012р., відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надавати послуги з проведення Рекламних кампаній Замовника та/або Клієнтів Замовника в мережі Інтернет на веб-сайтах, вказаних в додатках, і збору статистичних даних за час показу Реклами в мережі Інтернет, а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати надані послуги в строки та на умовах, що передбачені цим Договором та Додатками до нього.

Згідно додатку №1 до договору від 10.01.2012р. Сторони домовились, що вартість послуг за даним Договором становить 2 084 102,60грн., в тому числі ПДВ 347 350,43грн.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ Альфакем Україна (код ЄДРПОУ 36678727) позивачу надані акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) №87 від 30.01.2012р., №88 від 30.01.2012р. №89 від 31.01.2012р. та податкові накладні №201 від 30.01.2012р. на суму 362607грн. в тому числі ПДВ 60434,50грн., №202 від 30.01.2012р. на суму 362607грн. та суму ПДВ 60434,50грн. та №203 від 31.01.2012р. на суму 162007грн. та ПДВ 27001,17грн., всього на суму 887 221,02грн. та ПДВ 147 870,17грн.

Суму ПДВ включено позивачем до податкового кредиту за період січень 2012 року.

Податковий орган дійшов висновку, що позивачем завищено суму податкового кредиту з ПДВ за січень 2012 року в розмірі 147 870грн. у зв'язку з тим, що договори укладені між позивачем та ТОВ Альфакем Україна визнані нікчемними та, як наслідок, недійсними з моменту їх вчинення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Печерському районі м. Києві проведено перевірку ТОВ Альфакем Україна за результатами якої складено акт від 10.09.2012р. №3645/22-4/36678727 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2009р. по 30.07.2012р.

Актом перевірки встановлено, що ТОВ Альфакем Україна має стан - 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

В провадженні СВ ДПІ в Оболонському районі м. Києва ДПС знаходиться кримінальна справа №75-00197, порушена за фактом фіктивного підприємства при створені деяких підприємств, зокрема ТОВ Альфакем Україна за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

В ході досудового слідства встановлено, що невстановленими слідством особами створено схему ухилення від сплати податків реально діючими суб'єктами підприємницької діяльності з використанням реквізитів, поточних рахунків і печаток підприємств з ознаками фіктивності в тому числі ТОВ Альфакем Україна ( код ЄДРПОУ 36678727), перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва. Згідно реєстраційних документів на посаді директора даного підприємства перебуває громадянка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в період 01.01.2011р. по 31.05.2012р. валовий дохід підприємства складає приблизно 41,5 млн. грн.

ТОВ Альфакем Україна подає до ДПІ у Печерському районі м. Києва податкову звітність в електронному вигляді з використанням електронної поштової скриньки -ІНФОРМАЦІЯ_2.

В ході досудового слідства направлено запит до ТОВ УкрНет з проханням надати інформацію стосовно доступу до електронної поштової скриньки - ІНФОРМАЦІЯ_2., а саме точного часу доступу до вказаної електронної поштової скриньки та переліку IP адрес з яких відбувся доступ до них.

В ході аналізу інформації наданої ТОВ УкрНет було встановлено, що доступ до електронної поштової скриньки - ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснювався переважно з використанням IP адреси ІНФОРМАЦІЯ_3, яка згідно договору № 811/09-ВК про надання послуг від 23 грудня 2009 року надається інтернет провайдером ТОВ Бі.Джі.Нет у користування ЗАТ ТД Бондарев і фактично підключена за адресою: м. Київ. вул. Героїв Севастополя, 48.

Відповідно до рапорту ст. о/у ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС Яковенка С.Т. в ході проведення заходів встановлено, що до організації та здійснення незаконної діяльності за використанням реквізитів, поточних рахунків та печаток ТОВ Альфакем Україна має безпосереднє відношення громадянин ОСОБА_5

Також встановлено, що громадянин ОСОБА_5 здійснює діяльність направлену на надання послуг реально діючим суб'єктам підприємницької діяльності з мінімізації податкових зобов'язань та переведення безготівкових коштів в готівку, що призводить до ухилення від сплати податків реально діючими підприємствами.

На даний час встановлено, що активно у вказаній злочинній діяльності громадянину ОСОБА_5 допомагають громадянин ОСОБА_6, який відповідає за пошук та спілкування з клієнтами, перевезення та передачу грошових коштів клієнтам та громадянка ОСОБА_7, яка відповідає за ведення бухгалтерії підприємств з ознаками транзитності та фіктивності , складання первинної фінансово-господарської документації, податкової звітності, спілкування з бухгалтерами і підприємств - замовниками послуг.

Причетність до діяльності вказаних підприємств громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 підтверджується наявними оперативними даними та матеріалами оперативно - технічних заходів. В ході проведення фінансового моніторингу встановлено, що всі підприємства мають спільних контрагентів, мають спільні фінансово-господарські взаємовідносини, податковий кредит формують від одних СГД з ознаками фіктивності, банківські рахунки відкриті в AT Банк Велес , виходячи з викладеного можна зробити висновок, що перелічені підприємства належать до однієї злочинної схеми, яка підконтрольна ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Механізм схеми полягає в наданні послуг по незаконній конвертації безготівкових грошових коштів у готівку, а також штучного формування затратної частини з податку на прибуток підприємств та незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, використовуючи при цьому підприємства з ознаками фіктивності , чим створює умови реально діючим СПД для ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. За ці послуги громадяни ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримують винагороду у розмірі відсотка від загальної суми перерахування грошових коштів, необхідних для конвертації .

Зазначені обставини вказують на протиправну діяльність громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спрямовану на створення умов мінімізації та ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах суб'єктів підприємницької діяльності, з використанням реквізитів, поточних рахунків та печаток підприємств в тому числі ТОВ Альфакем Україна , які були зареєстровані невстановленими слідством особами з метою прикриття незаконної діяльності громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Згідно наданого в ході перевірки акту перевірки ТОВ "Альфакем Україна" від 10.09.2012 № 3645/22-4/36678727 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2009 по 30.07.2012 року податковим органом встановлено:

Постачальником ТОВ Альфакем Україна є підприємство ПП Тонкар . Операції ПП "Тонкар" (код ЄДРПОУ 35851404) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим ПП "Тонкар" не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Також, в ході проведення перевірки не встановлено факт отримання товарів (послуг) ПП "Тонкар" від контрагентів-продавців (ТОВ Кіберплат Україна код за ЄДРПОУ 33745125) за рахунок якого сформовано податковий кредит по ПДВ ПП "Тонкар" не мав фінансово-господарських відносин з ПП "Тонкар". ТОВ Кіберплат Україна від ПП "Тонкар" грошових коштів не отримувало, видаткових та податкових накладних не реєструвало та в адресу ПП "Тонкар" не виписувало, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Загальна чисельність працюючих на ПП "Тонкар" згідно бази даних ДПІ у Печорському районі м. Києва складає - 1 особа.

У зв'язку з відсутністю основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів здійснення основного виду діяльності не є можливим.

На підставі вищевикладеного податковий орган дійшов висновку, що ТОВ Альфакем Україна здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, а тому договори є нікчемними.

Проте, з даними висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованими як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи на момент укладення договору ТОВ Альфакем Україна мало Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Крім того, відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування податкового кредиту, є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно з п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. .

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.

Зокрема згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів, вартість яких відноситься до валових витрат підприємства. Отже, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, слід зауважити, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливої недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому, слід враховувати вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ Альфакем Україна зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На думку суду, позивач, не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентами, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

Крім того, судом не приймаються посилання відповідача в Акті перевірки на факт нікчемності угод між позивачем та ТОВ Альфакем Україна , з висновків актів перевірки вищезазначеного підприємства, яким встановлено, що усі операції не спричиняють реального настання правових наслідків, отже, є нікчемними в силу закону. Оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включають до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З урахуванням всього вищенаведеного, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ Альфакем Україна податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Відтак, з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в Акті перевірки висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 14.1.181 п. 14.1 статті 14, п. 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, п. 200.1 статті 200, п. 201.4, 201.6, 201.8 статті 201 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ за січень 2012 року в розмірі 147 870грн.; п.п. 14.1.27 п. 14.1 статті 14, п. 138.2 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за І квартал 2012 року в розмірі 126 912грн., є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесені на його підставі спірні податкові повідомлення-рішення від 15.11.2012р. №0010102290 та №0010112290 є безпідставними та неправомірними, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Еймбюланс підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесених ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Еймбюланс задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0010102290 від 15.11.2012р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0010112290 від 15.11.2012р.

Судові витрати в сумі 2 294грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еймбюланс (код ЄДРПОУ 37472324) за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови буде виготовлений 26.02.2013р.

Суддя В.В. Амельохін