Постанова

від 12.02.2013 по справі 2а-3643/11/2770

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2013 року Справа №2а-3643/11/2770 12 год. 33 хв.

місто Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді Кириленко О.О.,

секретар судового засідання Самойлова М.С.,

за участю: представника позивача - Вертій Н.А., представника відповідача - Головашкіної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Інвест-Буд" до державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Крим-Інвест-Буд" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 липня 2011 року № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у частині визначення грошового зобов'язання в розмірі 175 138 гривень 00 копійок, з яких 161 435 гривень 00 копійок - податок на додану вартість та 13 703 гривні 00 копійок - штрафна (фінансова) санкція, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 липня 2011 року № НОМЕР_2 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 18 621 гривня 25 копійок, з яких 14 897 гривень 00 копійок - податок на прибуток підприємств та 3 724 гривні 25 копійок - штрафна (фінансова) санкція, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 липня 2011 року №0001500231 про зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 17 726 гривень 00 копійок та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 01 гривні 00 копійок, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 вересня 2011 року № НОМЕР_3 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у частині визначення грошового зобов'язання в розмірі 175 137 гривень 00 копійок, з яких 161 435 гривень 00 копійок - податок на додану вартість та 13 702 гривні 00 копійок - штрафна (фінансова) санкція.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при прийнятті зазначених податкових повідомлень-рішень податковий орган перевищив повноваження.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні посилаючись га обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі з підстав викладених у запереченнях.

Заслухавши доводи представників сторін, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Інвест-Буд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2011 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 12 липня 2011 року № 77/23-1/34680603/5708/10, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11, підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що виразилося у заниженні податку на прибуток в загальної сумі 14 897 гривень 00 копійок, завищення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в загальної сумі 17 726 гривень 00 копійок, пункту 4.1, підпункту 4.5.1 пункту 4.5 статті 4, підпункту 7.4.4, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 164 987 гривень 00 копійок. Заниження податкових зобов'язань позивачем здійснено за результатами відображення у податковому обліку результатів господарських операцій з контрагентами - постачальниками товару, робіт, послуг: приватним підприємством "Лія-трейд" (код ЄДРПОУ 36522232), товариством з обмеженою відповідальністю "Ольберс" (код ЄДРПОУ 37348284) та товариством з обмеженою відповідальністю "ВСК "Геос" (код ЄДРПОУ 36756148).

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення: від 26 липня 2011 року №0001020231 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 179 578 гривень 00 копійок, у тому числі 164 987 гривень 00 копійок - основний платіж, 14 591 гривня 00 копійок - штрафна санкція; від 26 липня 2011 року № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 18 621 гривні 25 копійок, у тому числі 14 897 гривень 00 копійок - основний платіж, 3 724 гривні 25 копійок - штрафна санкція; від 26 липня 2011 року № НОМЕР_4 по зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 17 726 гривень 00 копійок та 01 гривня 00 копійок - штрафна санкція.

Податкові повідомлення-рішення від 26 липня 2011 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у місті Севастополі та за результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2011 року № НОМЕР_1 скасовано в частині застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 01 гривні 00 копійок, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 - залишено без змін.

З урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у місті Севастополі про часткове задоволення скарги, державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя було винесено податкове повідомлення-рішення від 28 вересня 2011 року № НОМЕР_3, яким підприємству зменшено суму штрафної санкції з податку на додану вартість, яка склала 14 590 гривень 00 копійок, суму основного платежу у розмірі 164 987 гривень 00 копійок - залишено без змін.

За наслідками розгляду повторної скарги позивача до Державної податкової служби України, скарга підприємства залишена без задоволення.

В адміністративному позові товариство з обмеженою відповідальністю "Крим-Інвест-Буд" виражає незгоду з винесенням податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки, оскільки вважає висновки Державної податкової служби України про нікчемність укладених договорів та відповідно, про завищення товариством з обмеженою відповідальністю "Крим-Інвест-Буд" суми валових витрат виробництва та податкового кредиту з податку на додану вартість, незаконними та такими, що порушують права підприємства. Станом на момент укладання угод між позивачем та товариством з обмеженою відповідальність "Ольберс", товариством з обмеженою відповідальністю "ВСК "Геос" та приватним підприємством "Лія-Трейд", виконання зазначених договорів та підтвердження їх виконання первинними документами, останні належним чином зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, договори фактично виконані сторонами, тому виключення понесених підприємством витрат зі складу валових витрат та податкового кредиту є протиправним.

Вказані доводи не приймаються судом як достатня підстава для скасування податкових повідомлень-рішень з наступних підстав.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Закон втратив чинність з 01 січня 2013 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Невід'ємною ознакою наявності підстав для віднесення витрат платника податку, здійснюваних ним як компенсація вартості робіт, послуг, до складу валових витрат є використання результату таких робіт, послуг для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (Закон втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року) об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 1.7 статті 1 цього Закону визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першого з події: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарі (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту платника податків є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні" (у відповідній редакції) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Статті 1, 9 цього Закону встановлюють, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зазначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пунктів 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Згідно з пунктом 18 Порядку "Про затвердження форми податкової накладної і порядку її заповнення", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), всі складені екземпляри податкової накладної підписуються особою, уповноваженим платником податків здійснювати постачання товарів (послуг).

Таким чином, виходячи з системного аналізу викладених норм законодавства, при підтверджені права платника на включення витрат до валових, першочерговими вимогами є зв'язок діяльності підприємства з господарською діяльністю та підтвердження цих витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні наслідки для майнового стану платника податків. При цьому, будь-які первинні документи мають силу первинних лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, передбачених законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку до уваги можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції з певним контрагентом, яким видані або якому видані податкові накладні.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим змістом, який відображений у первинних документах платника, це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

При цьому, наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні або господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Крім того, встановлення факту недійсності або нікчемності цивільно-правового договору не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення господарською операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів.

Аналогічна позиція викладена у довідці Вищого адміністративного суду України про результати та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість" від 15 квітня 2010 року та у листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України".

Також судом встановлено, що у період, що перевірявся податковим органом, між позивачем та товариством з обмеженою відповідальність "Ольберс" було укладено договори: № 84 "На виконання робіт будівельної техніки" від 09 листопада 2010 року. Предметом укладеного договору № 84 було виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Ольберс" за завданням товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Інвест-Буд" послуг з виконання земляних, погрузо-розвантажувальних робіт на об'єкті "Банківський інститут Національного банку України у місті Севастополі" за допомогою будівельної техніки: Екскаватора ЕК-14-20, ЕК-18-20; договір субпідряду № 4-СУБ від 04 січня 2011 року. За договором № 4-СУБ товариство з обмеженою відповідальністю "Ольберс" виконує власними й залученими силами роботи з вивозу ґрунту на об'єкті "Банківський інститут Національного банку України у місті Севастополі (2 черга благоустрою. Вивіз ґрунту)".

На адресу державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя надійшов акт Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про результати невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженої відповідальністю "Ольберс" від 16 березня 2011 року № 119/2301/37348284. Чисельність працівників підприємства - товариства з обмеженої відповідальністю "Ольберс" становить 1 особа - директор підприємства. Зазначену інформацію підтверджують також дані розрахунків комунального податку за грудень 2010 року, податкова декларація з податку на доходи фізичних осіб за період січень-лютий 2011 року, реєстраційна заява платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Ольберс" при його перереєстрації.

У ході проведення аналізу податкової звітності, реєстраційної заяви платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Ольберс", встановлено відсутність власних основних фондів, а також вказано про відсутність будь-яких орендованих основних засобів, зокрема офісних, складських приміщень, будівель та споруд, транспортних засобів, обладнання та земельних ділянок, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання визначеного основного виду діяльності (будівництво будівель). В акті перевірки зазначено, що товаристо з обмеженою відповідальністю "Ольберс" не знаходиться за юридичною адресою.

Отже, суд дійшов до висновку про відсутність реального вчинення господарською операції - виконання умов договору № 84 "На виконання робіт будівельної техніки" від 09 листопада 2010 року, у зв'язку з тим, що згідно з умовами договорів, субпідрядник товариство з обмеженою відповідальністю "Ольберс" використовує власну будівельну техніку, у той час, як відповідно до отриманої інформації відносно товариства з обмеженою відповідальністю "Ольберс", останній не має основних фондів, а позивачем не доведено та не надано доказів чиїми силами було виконано зазначені роботи.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Крим-Інвест-Буд" до перевірки для підтвердження реальності господарських правовідносин з поставки послуг від товариства з обмеженою відповідальністю "Ольберс" було надано наступні документи: договори, договірна ціна, довідка про вартість виконаних робіт за січень 2011 року, акт виконаних робіт за січень 2011 року, податкові накладні.

Довідка форми КБ-3в "Про вартість виконаних будівельних робіт" за січень 2011 року та акт формі КБ-2в "Приймання виконаних будівельних робіт" за січень 2011 року, які надані позивачем суду, складені без зазначення договору, в рамках якого дані документі оформлювалися, та дати підписання.

Податкову накладну від 31 січня 2011 року № 99, виписану товариством з обмеженою відповідальністю "Ольберс", було складено у рамках договору від 04 січня 2011 року № 5-У, однак даний договір позивачем ані до перевірки, ані до матеріалів справи надано не було. Сплата за отримані послуги товариством з обмеженою відповідальністю "Крим-Інвест-Буд" також здійснювалась відповідно договору від 04 січня 2011 року № 5-У.

При цьому, ні у податкових накладних, ні в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) не зазначено, якою саме особою складено зазначені документи.

Під час розгляду справи також встановлено, що податкова накладна від 08 грудня 2010 року №120052 виписана пізніше, ніж здійснювалась перша подія як підстава для складання документу - перерахуванні коштів, що підтверджується платіжним дорученням від 07 грудня 2010 року, що, у свою чергу, суперечить нормам підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 та підпункту 7.3.1. пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якими встановлено, що дата складання податкової накладної повинна співпадати або з датою зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або з датою відвантаження товарів (оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг). Податкова накладна від 08 грудня 2010 року №120052 виписана без зазначення в рамках якого саме договору вона оформлена, що позбавляє можливості пов'язати подію - видачу цієї накладної з господарською операцією.

На адресу державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя надійшов акт державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства "Лія-Трейд" (акт перевірки від 13 квітня 2011 року № 1068/10/23-022/36522232/3 та від 26 квітня 2011 року № 243/23-031/36522232).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на дату складання акту відносно приватного підприємства "Лія-Трейд" було внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Свідоцтво платника податку на додану вартість приватного підприємства "Лія-Трейд" у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням платника було анульоване актом від 08 листопада 2011 року відповідно до абзацу "е" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Чисельність працівників приватного підприємства "Лія-Трейд" становить 1 особа - директор підприємства.

У ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів приватного підприємства "Лія-Трейд", встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності в силу відсутності технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання визначеного основного виду діяльності, та вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

У ході оперативно-розшукових заходів відносно приватного підприємства "Лія-Трейд" Управлінням податкової міліції Державної податкової адміністрації у місті Севастополі було отримано пояснення керівника підприємства Лагоши Т.О., відповідно до яких керівник приватного підприємства "Лія-Трейд" погодився на створення підприємства за винагороду, з контрагентами не працював, печатки підприємства не мав, податкову звітність не складав, ставив лише підписи на деяких документах за вказівкою іншої особи без усвідомлення їх змісту та без наміру на вчинення будь-яких угод.

Постановою слідчого відділу податкової міліції Державної податкової служби у місті Севастополі від 03 вересня 2011 року було порушено кримінальну справу № 415009 за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 205, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України у відношенні директора приватного підприємства "Лія-Трейд" Лагоши Т.О. та громадянки ОСОБА_4 Постановою від 29 лютого 2012 року кримінальну справу у відношенні осіб припинено, порушено кримінальну справу за фактом здійснення невстановленими особами в період часу: 2009-2010 роках з використанням приватного підприємства "Лія-Трейд" цих злочинів.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Крим-Інвест-Буд" до перевірки для підтвердження реальності господарських правовідносин з поставки товару від приватного підприємства "Лія-Трейд" було надано наступні документи: податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення.

До перевірки та в ході судового розгляду справи, товариством з обмеженою відповідальністю "Крим-Інвест-Буд" не було надано договору на постачання ТМЦ, документів, по яких відбувався рух товару від продавця до покупця (товарно-транспортні накладні). Однак, з аналізу наданих документів слідує, що сторони домовилися про виконання не разового правочину, а здійснення постачання товару певного виду впродовж тривалого часу.

На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем, як у ході проведення перевірки, так і під час розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, було надано видаткові накладні, які не підписані та не скріплені печаткою одержувача товару, видаткові накладні від 30 липня 2010 року, 14 червня 2010 року окрім печатки приватного підприємства "Лія-Трейд" не містять жодного підпису сторін, податкова накладна від 14 червня 2010 року № 44 також не містить підпису особи, яка складала податкову накладну, а тому зазначені документі не відповідають приписам пункту 18 Порядку "Про затвердження форми податкової накладної і порядку її заповнення", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

Таким чином, вбачається суперечливість відомостей первинних документів один одному, що ставить під сумніву реальність здійснення господарської операції за відповідними правочинами.

Крім того, відповідно до наданих документів, товариством з обмеженою відповідальністю "Крим-Інвест-Буд" (замовник) укладено з товариством з обмеженою відповідальністю "ВСК "Геос" (виконавець) договір субпідряду від 01 листопада 2010 року № 122-СУБ , від 14 січня 2011 року №1-СУБ.

На виконання умов зазначених договорів, товариством з обмеженою відповідальністю "ВСК "Геос" виконано додаткові роботи по благоустрою та малим архітектурним формам культурно-оздоровчої паркової зони Севастопольського інституту Української Академії банківської справи Національного банку України, поливний водопровід на зазначеному об'єкті, про що складено акт виконаних робіт (ф. №КБ- 2в), довідка про вартість виконаних робіт (ф. №КБ- 3в) без зазначення особи, якою підписано дані документи та дати підписання, а також на адресу позивача виписані податкові накладні.

Суми податку на додану вартість по податковим накладним включено до податкового кредиту відповідних періодів, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, валові витрати по зазначеним операціям позивачем сформовано не було.

У податкових накладних від 28 грудня 2010 року № 281215, від 09 грудня 2010 року № 091204 реквізит "умова поставки" не зазначено у рамках якого саме договору їх було виписано, а тому неможливо пов'язати зазначені документи з іншими первинними документами. У той же час, податкові накладні від 31 січня 2011 року № 293 та № 173, які надані позивачем на підтвердження виконання договору від 14 січня 2011 року № 1-СУБ, як встановлено судом, містять посилання на договір від 01 листопад 2010 року № 122, як на умову поставки, що не відповідає дійсності.

До державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя від державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва надійшов акт від 24 травня 2011 року № 551/23-3/36756148 про результати невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "ВСК "Геос" з питань правильності визначення розміру податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 грудня 2010 року по 28 лютого 2011 року.

Так, цією перевіркою встановлено відсутність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, технічного персоналу, виробничих активів, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. У зв'язку з цим посадові особи товариства з обмеженою відповідальністю "ВСК "Геос" не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Загальна чисельність працюючих товариства з обмеженою відповідальністю "ВСК "Геос" згідно з базою даних державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва складає - 0 осіб (відповідно до останньої поданої форми 1-ДФ за IV квартал 2010 року).

Також у матеріалах справи містяться пояснення, отримані 01 грудня 2011 року старшим оперуповноваженим з ОВС УПМ ДПА у місті Києві старшим лейтенантом податкової міліції Кучером Р.І., засновника, директора та головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю "ВСК "Геос" ОСОБА_7 та встановлено, що ніякого відношення до даного підприємства він не має, однак вказав, що за винагороду погодився зареєструвати дане підприємство, жодних документів, як директор, не підписував та нікого на це не уповноважував.

У зв'язку з викладеним, суд вважає, що первинні документи, надані позивачем до матеріалів справи, є не достатніми доказами отримання послуг за договорами, та не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з наданням послуг.

Представник позивача у судовому засіданні пояснень, достатніх для підтвердження обставин реального виконання господарських правовідносин між товариством з обмеженою відповідальністю "Крим-Інвест-Буд" та товариством з обмеженою відповідальністю "Ольберс", товариством з обмеженою відповідальністю "ВСК "Геос" та приватним підприємством "Лія-Трейд" з виконання послуг, постачання товару, не надав.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що у позивача відсутні належні докази щодо реально вчинених господарських операцій та, як наслідок, про те, що відсутність юридичної сили відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку, що відповідачем обґрунтовано належним чином правомірність оскаржуваних рішень та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя (підпис)О.О. Кириленко

Постанову складено у повному обсязі

18 лютого 2013 року

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Кириленко