Постанова

від 21.02.2013 по справі 2а-14441/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 лютого 2013 року № 2а-14441/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001412240 від 03.05.2012 р. ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання", (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби, (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001412240 від 03.05.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки останнім не було допущено за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Торговий дім Рокитнянський арматурний завод" (код за ЄДРПОУ 36702534) за листопад 2011 року порушень вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності. Позивач звертав увагу суду на те, що відповідач неправомірно самостійно, (без рішення суду) визнав недійсними правочини між позивачем та ТОВ "Торговий дім Рокитнянський арматурний завод", зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки позивачем не було надано всіх необхідних первинних документів для підтвердження реальності операцій з ТОВ "Торговий дім Рокитнянський арматурний завод". Представник відповідача також звертав увагу суду на те, що від ГВПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва отримано висновок про наявність ознак фіктивності та відсутності факту здійснення господарської діяльності ТОВ "Торговий дім Рокитнянський арматурний завод", що вказує на те, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Торговий дім Рокитнянський арматурний завод" та його контрагентами є нікчемними правочинами, а тому позивачем допущено заниження зобов"язання з податку на додану вартість на загальну суму 209233,00 грн.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги вищевикладене, у судовому засіданні 31.01.2013 р. суд за згодою сторін ухвалив перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань достовірності даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року, за результатами якої, відповідачем було складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ЗАТ "Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання", код за ЄДРПОУ 30972746, з питань достовірності даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року №49/22-40/30972746 від 04.04.2011р. (надалі - Акт перевірки №49/22-40/30972746).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки №49/22-40/30972746, позивачем порушено вимоги п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті за листопад 2011 року на суму 209233 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки №49/22-40/30972746 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001412240 від 03.05.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 261541,00 грн, з яких 209233,00 грн., - за основним платежем, а 52308,00 грн., - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство "Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання" зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 16.06.2000 р., взято на податковий облік у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 21.06.2000 р., зареєстровано як платник податку на додану вартість 23.06.2000 р.

Між Закритим акціонерним товариством "Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання", як покупцем, та ТОВ "Торговий дім Рокитнянський арматурний завод", як постачальником, був укладений Договір поставки нафтопродуктів №37 від 01.10.2011 року, (надалі - Договір №37), згідно п.1.1., п.1.2. та п.2.1. якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, а саме, у відпускних облікових картках відповідно до умов цього договору. Кількість, найменування та ціна продукції вказується в видатковій накладній, рахунку-фактурі на оплату, який видається постачальником покупцю на підставі усної заявки останнього і є невід'ємною частиною цього договору. Умови розрахунків - передплата. Покупець зобов'язується оплатити 100% вартості продукції, зазначеної в рахунку-фактурі, до моменту поставки продукції протягом 3 днів з дати виставлення рахунку-фактури. Договір №37 від імені ТОВ "Торговий дім Рокитнянський арматурний завод" підписаний директором ОСОБА_1

У позовній заяві, а також у судових засіданнях представник позивача зазначила, що на виконання умов Договору №37 ТОВ "Торговий дім Рокитнянський арматурний завод" поставило позивачу нафтопродукти на загальну суму 1256000,00 грн., в т.ч. ПДВ 209333,33 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: №РН-36 від 02.11.2011 р., №РН-37 від 14.11.2011 р., №РН-38 від 15.11.2011 р., №РН-39 від 24.11.2011 р., №РН-40 від 24.11.2011 р., №РН-41 від 28.11.2011 р., №РН-42 від 30.11.2011 р. та №РН-43 від 30.11.2011 р. Зазначені видаткові накладні від імені ТОВ "Торговий дім Рокитнянський арматурний завод" підписані його директором ОСОБА_1

Судом встановлено, що ТОВ "Торговий дім Рокитнянський арматурний завод" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 1256000,00 грн., в т.ч. ПДВ 209333,33 грн. (№36 від 02.11.2011 р. - на суму 52000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8666,67 грн., №37 від 14.11.2011 р. - на суму 74040,00 грн., в т.ч. ПДВ 12340,00 грн., №38 від 15.11.2011 р. - на суму 10000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1666,67 грн., №39 від 24.11.2011 р. - на суму 360000,00 грн., в т.ч. ПДВ 60000,00 грн., №40 від 24.11.2011 р. - на суму 47000,00 грн., в т.ч. ПДВ 7833,33 грн., №41 від 28.11.2011 р. - на суму 170000,00 грн., в т.ч. ПДВ 28333,33 грн., №42 від 30.11.2011 р. - на суму 9000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1500,00 грн., №43 від 30.11.2011 р. - на суму 412000,00 грн., в т.ч. ПДВ 68666,67 грн.). Дані податкові накладні складені та підписані директором ТОВ "Торговий дім Рокитнянський арматурний завод" ОСОБА_1

З витягу, зробленого з сайту Інформаційно-ресурсного центру (http://irc.gov.ua) встановлено, що керівником ТОВ "Торговий дім Рокитнянський арматурний завод" є ОСОБА_1.

Судом також встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагент позивача, - ТОВ "Торговий дім Рокитнянський арматурний завод" було належним чином зареєстровано платником податку на додану вартість з 16.10.2009 р., а свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Торговий дім Рокитнянський арматурний завод" було анульовано лише 22.03.2012 р. з ініціативи податкового органу.

Згідно з дослідженою судом наданою позивачем декларацією з ПДВ в розрізі контрагентів за листопад 2011 року, всі господарсько-фінансові операції позивача з ТОВ "Торговий дім Рокитнянський арматурний завод" та третіми особами знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі.

Суд звертає увагу, що в Акті ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Торговий дім Рокитнянський арматурний завод"(код ЄДРПОУ 36702534) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за квітень-грудень 2011 року №58/23-50/36702534 від 25.01.2012 р. зазначено, що перевіркою встановлено, що в ході відпрацювання ТОВ "Торговий дім Рокитнянський арматурний завод" за квітень-грудень 2011 року від ГВПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва отримао висновок погоджений з юридичним підрозділом ДПІ у Святошинському районі м. Києва про наявність ознак фіктивності та відсутності факту здійснення господарської діяльності ТОВ "Торговий дім Рокитнянський арматурний завод" за жовтень 2011 року, та заяву, отриману від директора та засновника ТОВ "Торговий дім Рокитнянський арматурний завод" ОСОБА_1. В своїй заяві ОСОБА_1 зазначив, що він ніколи не реєстрував та нікого не уповноважував на реєстрацію в органі ДПС та державній адміністрації ТОВ "Торговий дім Рокитнянський арматурний завод", не вів фінансово-господарської діяльності на підприємстві та не підписував бухгалтерських, фінансових та податкових документів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позивачем не було надано суду передбачених Договором №37 рахунків-фактур та будь-яких належних доказів на підтвердження оплати за поставлену згідно із цим договором продукцію, а тому суд приходить до висновку про їх відсутність.

Відповідно до п. 201.8., 201,9 та п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.184.1 ст.184 ПК України реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Зі змісту наведених положень Податкового кодексу України випливає, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту. Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документа за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1 та п.198.3 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд також звертає увагу, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності, купленої згідно з Договором №37, продукції.

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 статті 203 ЦКУ). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

З означеного випливає, що якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції. В цьому випадку існують підстави для застосування статті 228 ЦК України із наслідками щодо нікчемності правочину. Нікчемний правочин не породжує правових наслідків, тому існують підстави для внесення відповідних змін у податковому обліку платника податку та його контрагента, зокрема щодо попередньо відображених безтоварних операцій.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України № 08/121 від 03.06.2008 р., особливого значення набуває дослідження питань реальності господарських операцій, дані про які відображені у бухгалтерському та податковому обліку платника податку. Зокрема, необхідно встановлювати, чи мали місце операції з придбання та реалізації товарів реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення.

Зокрема, як зазначив Верховний суд України, у разі підтвердження доводів органів державної податкової служби про безтоварність операцій визначення податкового кредиту було би безпідставним і ПДВ не підлягав би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ (постанова Верховного Суду України № 09/05 від 13.01.2009 р).

Попри наявність у позивача договору та податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження реальності господарської операції.

Так, у судовому засіданні представник позивача зазначив, що отриманий від ЗАТ "Рокитнянський арматурний завод" бензин та дизпаливо використовувався для заправки автомобілів позивача, проте не надав суду доказів наявності на балансі позивача автомобілів. Також позивачем не було надано доказів оплати вказаному контрагенту за отриманий товар, доказів транспортування товару, доказів наявності у позивача місця для зберігання бензину та дизпалива.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що Договір №37 не був спрямований на реальне настання правових наслідків, а тому у відповідача були обґрунтовані підстави для донарахування позивачу суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення №0001412240 від 03.05.2012 р.

Позивачем не було надано суду достатніх доказів в обґрунтування позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Закритого акціонерного товариства "Турбо Ексим Нафто-Газ Обладнання" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001412240 від 03.05.2012 р. відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко